Рішення

від 16.02.2023 по справі 758/12139/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2023 Справа №758/12139/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретарів судового засідання Кочмар С.М., Івашків О.М., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богомазова П.С., представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» - адвоката Грамчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» з участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №7107ВV0016 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу, який укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» та застосування наслідків недійсності договору у виді стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» в користь ОСОБА_1 299000 гривень,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» з участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №7107ВV0016 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу, який укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» та застосування наслідків недійсності договору у виді стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» в користь ОСОБА_1 299000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що між нею та ТОВ «Бізнес Візит» укладено Договір №7107ВV0016 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу. Відповідно до п.3.1 Договору ОСОБА_1 сплатила 3000 доларів США. Проте, окрім погоджених в Договорі коштів, відповідачу було сплачено також наступні суми понад визначений Договором розмір, а саме: 1900 дол США (грінкарта ЕВ1); 1060 дол США (збір за візу ЕВ-1); 3000 дол США (імміграційна віза 01); 3000 дол США (віза ЕВ-1); 6000 дол США (імміграційна віза США). На підтвердження сплати цих коштів фото квитанцій додаються.

Відповідно до п. 3.3 Договору, заброньовані Агенцією послуги ОСОБА_1 повинна була сплачувати самостійно безпосереднім виконавцям без участі Агенції. Проте замість передбачених 3000 доларів США, Агенції було сплачено від Позивача загалом 14 960 доларів. При цьому жодних підтверджуючих документів стосовно підстав взяття додаткових коштів та їх подальшого використання Позивач не отримала.

В подальшому у отриманні візи ОСОБА_1 було відмовлено.

23.05.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до Агенції з наступними вимогами:

1. Надати належним чином завірені всі додатки до Договору №7107ВУ0016 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз, супутнього сервісу та акти виконаних робіт.

2. Надати інформацію з відповідними підтверджуючими документами (договорами, рахунками, квитанціями) про те, яким фізичним та юридичним особам Агенцією були виплачені грошові кошти отримані від ОСОБА_1 на виконання Договору.

3. Надати інформацію, на підставі чого окрім 3000 дол США, ОСОБА_1 повинні були перераховуватися на рахунок Агенції всупереч положенням Договору, а не оплачуватися безпосереднім виконавцям грошові кошти додатково у сумі 11 960 дол США.

4. Чим зумовлено довгий строк виконання Договору, та просила розписати етапи його виконання в хронологічному порядку.

5. ОСОБА_1 просила відшкодувати їй майнову та моральну шкоду у сумі 11 960 дол США, завдану внаслідок недоліків наданих послуг при виконання зазначеного Договору.

Відповіді на зазначені вимоги та питання Позивач не отримала, зазнала майнової та моральної шкоди і тому для врегулювання зазначеного спору вимушена звернутись до суду про визнання недійсним укладеного договору та застосування наслідків недійсності договору у виді стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсним укладеного між сторонами договору позивач вказала наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 ЦК України. Тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач вказала, що зміст правочину суперечить ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема згідно ст.19 Закону нечесна підприємницька практика забороняється, правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. До нечесної підприємницької практики відповідно до підпунктів 2-3 пункту 2 статті 19 Закону відноситься така практика, яка вводить в оману стосовно: ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; потреби у послугах.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Істотною умово договору надання послуг є ціна. Пункт 3.1 Договору визначає загальну вартість послуг у 3000 доларів США, а у п.3.3 зазначено, що заброньовані Агенцією послуги Замовник сплачує самостійно безпосереднім виконавцям без участі Агенції. Проте, фактична вартість послуг та потреба у додаткових послугах, вартість яких утричі перевищує загальну вартість, зазначену у Договорі, приховувалась Відповідачем. Позивач на момент укладення Договору не був проінформований про необхідність значної доплати Агенції, а вже після укладення Договору та оплату 3000 доларів США Відповідач вимагав оплати на власний рахунок спочатку додаткових 3000 доларів, згодом ще 6000, 1900 та 1060 доларів США відповідно. Дані кошти були отримані саме Агенцією, а не безпосередніми виконавцями всупереч договору, про що свідчить печатка та підпис головного бухгалтера Відповідача.

Також, позивач вказала, що правочин не був направлений на реальне настання наслідків, так як, жодного підтвердження настання будь-яких наслідків надання послуг, виконання умов договору та використання сплачених ОСОБА_1 коштів Відповідач не надав. На вимогу надати повноцінну інформацію стосовно виконання договору, підтверджуючих документи, акт виконаних робіт Відповідач не відповів.

З метою встановлення реальності настання наслідків правочину Позивач звертався до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з проханням надати інформацію про сплату та суми сплати філією ТОВ «Бізнес візит» податків за Договором, укладеним з ОСОБА_1 ; та звертався до Вознесенівського управління ГУ ДФС у м. Запоріжжі з проханням надати інформацію про сплату та суми сплати ТОВ «Бізнес візит» податків за спірним Договором, на що була отримана відмова від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, посилаючись на неможливість розголошення інформації з обмеженим доступом та конфіденційність інформації про платника податків.

Враховуючи вищевказане, Позивач зверталася до Подільського районного суду у м. Києві із заявою про забезпечення доказів та просила витребувати наступні докази : 1) від ТОВ «Бізнес Візит» - належним чином завірені додатки до Договору № 7107BV16 без дати, укладеного між ТОВ «Бізнес візит» та ОСОБА_1 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу та акт виконаних робіт, а також копії підтверджуючих документів (договори, рахунки, квитанції тощо) з фізичними та юридичними особами, які ТОВ «Бізнес Візит» підписувала на виконання даного Договору, 2) від Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області - інформацію про сплату ТОВ «Бізнес Візит» податків за Договором № 7107BV16 без дати, укладеним між ТОВ «Бізнес візит» та ОСОБА_1 .

Подільський районний суд ухвалою від 24.07.2019 у справі 758/9492/19 передав вказану заяву на розгляд за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, за місцем знаходження доказів, які витребовувались.

Враховуючи вищевказане, Позивач зробив усе можливе для перевірки дійсності виконання Договору та дотримання вимог законодавства Відповідачем - натомість не отримав жодних підтверджень стосовно виконання будь-яких робіт, передбачених Договором. При цьому, Відповідач вдавався до нечесної підприємницької практики шляхом введення Позивача в оману стосовно ціни, потреби у послугах та взятих на себе зобов`язань.

Отже, вказав позивач, дані правочини мають бути визнані недійсними на підставі ст.215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з абз. 3 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Позивачка вказала, що окрім вищезазначеного Агенція неодноразово порушувала умови Договору, а саме:

- Відповідно до п.2.1.1 Договору, Агенція зобов`язалася забезпечити Замовника інформацією у відповідності до замовлених послуг, яка повинна бути вказана у листі бронювання. Проте, жодного листа бронювання із переліком послуг Позивач не отримала.

- Відповідно до п.2.1.3 Договору, Агенція зобов`язалася проінформувати Замовника про виникнення обставин, які могли перешкодити наданню окремих послуг або виїзду за кордон. Про такі обставини Позивача належним чином представники Агенції не повідомляли.

- Відповідно до п. 2.2.5 Договору, Агенція зобов`язалася підписати акт виконаних робіт після надання Агенцією всіх послуг, зазначених в листі бронювання. Так само, як не було надано лист бронювання, так само Позивачу від Агенції не надано акт виконаних послуг.

Агенцією також було порушено ряд норм, закріплених у ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема:

- Згідно з п. 1 ст.15 Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції. Інформація про ціну була недостовірною та несвоєчасною, оскільки замість передбачених Договором 3000 доларів США ОСОБА_1 сплатила 11 960 доларів. Також, була порушена норма про повідомлення інформації про ціну до придбання продукції, так як Позивач був повідомлений про повну ціну уже після підписання Договору та сплати, на його думку, уже загальної вартості.

- Відповідач також не дотримався обов`язку, закріпленого статтею 10 ЗУ «Про захист справ споживачів», де закріплено що Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи.

- Відповідно до ст. 21 Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

- Отже, відповідно до частини 7 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної Інформації про продукцію (про ціну/тариф), споживач має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Також в обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Крім цього, п. 4.2 Договору передбачає, що Агенція несе відповідальність за виконання зобов`язань перед Замовником у межах тих сум, що є оплатою послуг безпосередньо самій Агенції. Тобто, у межах 11 960 доларів США.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги). У даному випадку Позивач не отримала жодного підтвердження виконання роботи, надання послуг, також мета Договору - отримання візи в США, досягнута не була.

Таким чином, вказала позивачка, на підставі Договору та ст.ст. 15, 23 Закону України «Про захист прав споживачів» вона має право вимагати відшкодування у розмірі 11 960 доларів США.

Отже, на думку позивачки, правочин був укладений з порушенням ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки Позивачку було введено в оману стосовно ціни та необхідності додаткових послуг, правочин не був направлений на реальне настання наслідків та підлягає визнанню недійсним з подальшим відшкодуванням того, що було одержано сторонами.

Із вказаних підстав позивачка просить визнати недійсним Договір №7107BV0016 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес візит», а також застосувати наслідки недійсності до Договору №7107BV0016 та стягнути з ТОВ «Бізнес візит» (код ЄДРПОУ 37648122) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 299 000 (Двісті дев`яносто дев`ять тисяч) грн 00 коп.

Представник відповідача ТОВ «Бізнес Візит» подала відзив на позовну заяву в якому вказала, що ознайомившись із позовною заявою позивача, ТОВ «Бізнес Візит» не визнає позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до установчих документів, які додаються до відзиву, ТОВ «Бізнес Візит» є юридичною особою який присвоєно ідентифікаційний код 37648122.

ТОВ «Бізнес Візит» має філію у м. Києві, відокремленому підрозділу юридичної особи присвоєно ідентифікаційний код 38784163.

Як вбачається із змісту позову, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем відбувались через філію у м. Києві, до якої позивачем сплачувались кошти.

Проте, із долучених до позову копій документів вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги, зокрема квитанціями до прибуткового касового ордеру.

На спростування наданих позивачем копій квитанцій до прибуткового касового ордеру ТОВ «Бізнес візит» долучає до відзиву наказ по підприємству від 01.10.2012 р. № 3 «Про порядок ведення каси та РРО у м. Запоріжжі».

Відповідно до вищезазначеного наказу контроль за правильним веденням касової книги покладено на головного бухгалтера, на час відсутності штатної одиниці головного бухгалтера покладено на директора ОСОБА_3 .

Через РРО (з відображенням в книзі ОРО), а потім у касовій книзі відображенню підлягають усі надходження та видача готівки в національній валюті.

Представник відповідача вказав, що зазначене спростовує доводи позивача щодо приймання відповідачем від позивача грошових коштів у валюті - долари США.

Наказом по ТОВ «Бізнес Візит» від 01.11.2013 року №5-к прийнято на роботу на посаду головного бухгалтера ОСОБА_4 .

Таким чином, за ведення касових операцій на підприємстві відповідача з 01.11.2013 року відповідає головний бухгалтер ОСОБА_4 .

Крім того, з викладеного вбачається, що касові розрахунки із споживачами здійснювались підприємством виключно у м. Запоріжжі, де і було зареєстровано касовий апарат, що відповідає вимогам Положення від 15.12.2005 №637 «Про затвердження проведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Касові розрахунки відокремленим підрозділом відповідача у м. Києві не проводились.

При цьому, відповідач звертає увагу суду, що позивачем не підтверджено заявлену суму позовних вимог належними документами, у числі іншого, до позовної заяви на суму 9000 доларів США позивачем взагалі не надано ніяких підтверджуючих документів, зокрема квитанцій до прибуткового касового ордеру.

Що стосується договору про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу відповідач зазначає, що бланки договорів відповідача опубліковані на сайті відповідача https://businessvisit.com.ua/ з метою ознайомлення із сервісом Товариства та умовами надання послуг споживачам.

Зазначена вище інформація є публічно-доступної та не приховується відповідачем.

При цьому, вказав представник відповідача, договір про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу, від 2016 року, який долучений до позову - в документообігу ТОВ «Бізнес Візит» відсутній. Крім цього, із змісту вказаного договору неможливо встановити ким підписано цей договір.

З огляду на викладене, відповідач зазначив, що між позивачем та відповідачем спірні правовідносини відсутні, і саме з цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підставі наведених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Вказала, що товариство не укладало із позивачем спірного договору та не отримувало коштів. Оскільки належних та допустимих доказів на доведення вказаних фактів стороною позивача не надана, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась з невідомих на те суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи із наступного.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем подано до суду наступні документи.

Договір про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу №7107ВV0016.

Із змісту вказаного договору вбачається, що останній укладений між ТОВ «Бізнес Візит» з однієї сторони та ОСОБА_1 , іменованою Замовник з іншого боку. Договір укладений у 2006 році без зазначення дати та місяця його укладення.

Згідно п.1.1 Договору його предметом є надання Агенцією Замовнику інформаційно-довідкового обслуговування з питань оформлення виїзних документів для подорожі до держав та надання супутнього сервісу. Перілк замовлених послуг вказаний у Листі бронювання (Додаток 1) який являється невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до розділу 2 Договору «Обов`язки сторін» Агенція зобов`язується:

-забезпечити Замовника інформацією у відповідності до замовлених послуг, вказаних у листі бронювання;

-надати Замовнику повну і об`єктивну інформацію про особливості країн, в яку планується подорож та правила в`їзду до неї;

-інформувати Замовника щодо виникнення обставин, що перешкоджають наданню окремих послуг або виїзду Замовника за кордон;

-у разі підвищення цін на послуги, що надаються, з незалежних від Агенції причин, або зміни вимог консульств щодо оформлення виїзних документів, своєчасно інформувати Замовника.

Замовник згідно умов Договору зобов`язується:

-своєчасно забезпечити Агенцію достовірними та необхідними для виконання Договору інформацією та документами;

-сплати Агенції вартість усіх замовлених послуг в повному обсязі до моменту подачі документів у посольство;

-при відмові від замовлених послуг терміново повідомити про це Агенцію в письмовому вигляді;

-у разі дострокового розірвання Договору, відмови від частини замовлених послуг або зміни замовлених послуг компенсувати Агенції всі фактичні витрати, понесені нею у зв`язку з виконанням обов`язків за даним Договором;

-підписати акт виконаних робіт після надання Агенцією всіх послуг, зазначених в Листі бронювання (Додаток 1).

Розділом 3 Договору «Розмір і порядок оплати» передбачено, що загальна вартість послуг по даному Договору, згідно Листа бронювання (Додаток 1) становить: 3000 у.е. (Три тисячі доларів США. Сплачені Замовником кошти за надані послуги, згідно п. 4.1 не підлягають поверненню Агенцією в будь-якому випадку. Заборговані Агенцією послуги Замовник самостійно сплачує безпосереднім виконавцям без участі Агенції. Несвоєчасна сплата Замовником послуг знімає з Агенції відповідальність за виконання обов`язків за даним Договором.

Вказаний договір також містить положення (розділи), які регулюють відповідальність сторін, порядок регулювання суперечок, додаткові умови, термін дії договору, реквізити сторін.

У розділі реквізити сторін зі сторони Агенції ТОВ «Бізнес Візит» у графі «Директор (підпис) міститься рукописний підпис виконаний кульковою ручкою без зазначення прізвища та ініціалів особи, яка його виконала. У цьому ж розділі зі сторони Замовника у графі Замовник (підпис) міститься рукописний підпис виконаний кульковою ручкою без зазначення прізвища та ініціалів особи.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач подав квитанції про сплату коштів, а саме:

-квитанцію від 07.07.2016 про сплату 3000 доларів США ( підстава сплати: імміграційна віза 01) у якій наявний рукописний підпис виконаний кульковою ручкою у графі «Головний бухгалтер» без зазначення прізвища;

-квитанцію від 16.08.2016 про сплату 3000 доларів США ( підстава сплати: віза ЕВ-1) у якій наявний рукописний підпис виконаний кульковою ручкою у графі «Головний бухгалтер» без зазначення прізвища;

-квитанцію від 28.09.2016 про сплату 6000 доларів США ( підстава сплати: імміграційна віза США) у якій наявний рукописний підпис виконаний кульковою ручкою у графі «Головний бухгалтер» без зазначення прізвища;

-квитанцію від 03.11.2016 про сплату 1900 доларів США (підстава сплати: грінкарта ЕВ1) у якій наявне рукописне зазначення прізвищ: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , виконане кульковою ручкою у графі « Касир »;

-квитанцію від 01.03.2017 про сплату 1060 доларів США ( підстава сплати: збір за візу ЕВ-1) у якій наявний рукописний підпис виконаний кульковою ручкою у графі «Головний бухгалтер» без зазначення прізвища.

Крім цього, в підтвердження наявності між сторонами договірних відносин представником позивача подано лист-вимогу ОСОБА_1 , від 23.05.2019, який адресований ОСОБА_1 товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит», на якому наявний рукописний текс, виконаний кульковою ручкою наступного змісту: Отримала 23.05.2019 ОСОБА_2 .

Вказаними документами сторона позивача доводить факт укладення Договору про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу №7107ВV0016 від 2016 року на підставі якого сплатила в користь відповідача кошти на загальну суму 299000 гривень.

Так, представник позивача стверджує, що Договір про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу №7107ВV0016 від 2016 року, квитанції про сплату в користь відповідача коштів, а також лист-вимога ОСОБА_1 від 23.05.2019, адресований ТОВ «Бізнес Візит», підписані ОСОБА_2, яка є керівником філії товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит», а тому вказаний договір та первинні документи бухгалтерського обліку (квитанції до прибуткових касових ордерів) підписані уповноваженою особою відповідача та породили відповідні обов`язки для відповідача, зокрема повернення коштів отриманих за договором в результаті введення позивача в оману щодо ціни, потреби у послугах та взятих на себе зобов`язань, на виконавши при цьому жодних умов договору, не надавши жодної послуги.

Представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що ТОВ «Бізнес Візит» не укладало спірного договору із позивачем ОСОБА_1 та не отримувало від неї жодних коштів. Вказав, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того факту, що саме ОСОБА_2 підписувала спірний договір.

Крім цього, в обґрунтування заперечень щодо заявленого позову представник відповідача подала z-звіти ТОВ «Бізнес Візит» за 01.03.2017, 03.11.2016, 07.07.2016, 09.09.2016, 16.08.2016, а також заключні виписки ТОВ «Бізнес Візит» за рахунками у валюті UAH та USD та оборотно-сальдові відомості по рахунку 36 за 01.03.2017, 03.11.2016, 07.07.2016, 09.09.2016, 16.08.2016, які відображають суми грошових надходжень за вказаними датами на рахунок відповідача та із яких вбачається, що заявлені позивачем до відшкодування суми грошових коштів на рахунки відповідача не надходили, з урахуванням того факту, що касові розрахунки із споживачами здійснюються товариством виключно у м. Запоріжжі, в той час, як філія в м. Києві діє із 15.07.2013, є безбалансовою, не має власного розрахункового рахунку та не має каси. Усі розрахунки по веденню господарської діяльності ведуться через ТОВ «Бізнес Візит» м. Запоріжжя де була каса та зареєстрований касовий апарат з 08.06.2011 по 25.03.2020, про що відповідачем подано відповідний наказ №3 від 01.10.2012 «Про порядок ведення каси РРО».

Також, представник відповідача просить застосувати строки позовної давності щодо кожної квитанції до прибуткового касового ордеру, які долучені позивачем до позову та врахувати, що звернення позивача до суду іншої юрисдикції не є підставою для поновлення строків позовної давності.

В ході підготовчого засідання у даній справі судом задоволено клопотання представника позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи за результатами проведення якої Тернопільським відділенням Київського-науково дослідного інституту судових експертиз складено висновок експерта №662/663/21-22 від 16.11.2021.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведених досліджень експерт дійшов наступних висновків.

За результатами проведеної судово-технічної експертизи реквізитів документів експерт вказав, що досліджувані підписи, перераховані в ухвалі суду (всього 6 підписів) виконано рукописним способом, без попередньої технічної підготовки та використання механічних засобів відтворення.

За результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи експерт вказав, що підписи у таких документах:

-на Договорі №7107ВV0016, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Візит» у графі «директор»;

- на квитанції №2255 від 07.07.2016 щодо сплати 3000 дол США (іміграціна віза О10 у графі «головний бухгалтер»;

- на квитанції №2256 від 16.08.2016 щодо сплати 3000 дол США (віза ЕВ-1) у графі «головний бухгалтер»;

- на квитанції 2258 від 28.09.2016 щодо сплати 6000 дол США (імміграційна віза США) у графі «головний бухгалтер»;

- на квитанції №2263 від 01.03.2017 щодо сплати 1060 дол США (збір за візу ЕВ-1) у графі «головний бухгалтер»;

- на листі-вимозі від ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Візит», на якому на першій сторінці стоїть підпис, прізвище, ініціали « ОСОБА_2 » та дата «23.05.2019) - виконано однією особою.

Підпис у графі «головний бухгалтер» квитанції №2260 до прибуткового касового ордера від 03.11.2016 відсутній.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із встановлених обставин справи та положень чинного законодавства України, які регулюють виниклий між сторонами спір суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за їх недоведеністю виходячи із наступного.

Сторона позивача просить визнати недійсним Договір №7107ВV0016 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу від 2016 року, який укладений між ТОВ «Бізнес Візит» та ОСОБА_1 з підстав введення позивача в оману щодо ціни договору, а також з тих підстав, що договір не був направлений на реальне настання наслідків, так як жодного надання послуг, жодного підтвердження настання будь-яких наслідків надання послуг, виконання умов договору та використання сплачених ОСОБА_1 коштів відповідач не надав. У зв`язку із визнанням недійсним укладеного договору просить стягнути із відповідача в користь позивача 299000 гривень, які сплачені позивачем на виконання спірного договору.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що спірний договір є укладеним, оскільки підписаний уповноваженим представником відповідача, а саме ОСОБА_9 , яка є керівником філії відповідача у м. Києві.

Факт укладення договору та отримання на його виконання коштів від позивача заперечує представник відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що стороною позивача не доведено факту укладення договору із відповідачем, оскільки дійсно, відповідно до даних Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо філії товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» у м. Київ керівником вказаної філії (відокремленого підрозділу юридичної особи) вказана ОСОБА_2 , однак матеріали справи не містять жодного доказу, який би доводив той факт, що підписи на спірному договорі, квитанціях до прибуткових касових ордерів про сплату коштів, а також у листі-вимозі ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Візит» від 23.05.2019 належать ОСОБА_2 , з урахування того, що відповідача заперечує факт укладення спірного договору та отримання коштів згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Наявний у справі висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів №662/663/21-22 від 16.11.2021 не доводить факту підписання вказаних документів ОСОБА_2 . У висновку експерт, за результатами проведених досліджень встановив, що підписи на спірному Договорі, на квитанціях до прибуткових касових ордерів, а також листі-вимозі ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Візит» виконані однією особою, однак експерт не вказує якою саме особою виконані підписи на вказаних документах.

Крім цього, суд зауважує, що в ході розгляду справи по суті представником відповідача подано документи, зокрема z-звіти та оборотно-сальдові відомості по рахункам, із яких вбачається, що ТОВ «Бізнес Візит» не отримувало коштів, про стягнення яких заявляє сторона позивача на підставі квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Інших доказів того, що відповідач прийняв умови спірного договору, зокрема частково виконав його чи вчинив інші дії, які б свідчили про його виконання стороною позивача не надано.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено факту укладення спірного договору із відповідачем, а також не доведено факту отримання відповідачем коштів від позивача, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за їх недоведеністю.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю, а тому клопотання сторони відповідача про застосування строків позовної давності не вирішується.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 , а тому понесені позивачем судові витрати у справі суд покладає на сторону позивача, відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 141, 89, 259, 263, 265 268, 273, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» з участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №7107ВV0016 про надання консультаційних послуг щодо оформлення віз та супутнього сервісу, який укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» та застосування наслідків недійсності договору у виді стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Візит» в користь ОСОБА_1 299000 гривень - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «бізнес Візит», адреса: проспект Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 37648122.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич