Рішення

від 25.01.2023 по справі 510/1270/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1270/22

Провадження № 2/510/370/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.23 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Златі Д.С. на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами і господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія договору купівлі-продажу нерухомості від 01.04.1959р. із відміткою про реєстрацію в Ренійському БТІ; копія довідки директора КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації» Ренійської міської ради від 16.11.2021р. щодо перенумерації домоволодінь по АДРЕСА_1 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 05.08.2022р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.08.2022 р.; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 27.12.2022р.; копія заяви ОСОБА_2 від 29.12.2021р. про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 29.12.2021р. (свідоцтво про право на спадщину не видавалося); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 29.12.2021р. (заповіти/спадкові договори не укладалися); копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29.12.2021р. (дата заведення спадкової справи - 29.12.2021р.); копія довідки виконкому Ренійської міської ради від 17.09.2021р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_3 із ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.12.2021р.; копія витягу про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину в Спадковому реєстрі від 29.12.2021р. ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 27.12.2022р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є правнуком ОСОБА_3 , відповідачка є вдовою нині померлого. Законний представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 являється онуком ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

-житловий будинок із надвірними спорудами і господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 - на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 01.04.1959р. ;

-земельна ділянка площею 8,1802 га із кадастровим номером 5124110100:01:003:0080, розташована на території Ренійської міської ради (масив № 1 , ділянка № 5 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини відповідачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом (заява від 29.12.2021р.). 29.12.2021р. на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом в частині, що стосувалася спадкової земельної ділянки площею 8,1802 га. На інше спадкове майно (житловий будинок) відповідачка не претендувала, спадщину в цій частині не прийняла. ОСОБА_6 , який був законним представником ОСОБА_1 на момент подачі ним позову ( в даний час ОСОБА_1 досягнув повноліття) спадщину після смерті дідуся не прийняв, на неї не претендує, інших спадкоємців немає.

ОСОБА_1 , як правнук - спадкоємець п`ятої черги за законом, який був неповнолітнім на день смерті прадідуся, є єдиним спадкоємцем його майна з підстав прийняття спадщини за ч. 4 ст. 1268 ЦК України.

Отже, позивач прийняв спадщину (на житловий будинок) після смерті прадідуся (як спадкоємець п`ятої черги за законом) юридично, з підстав ч. 4 ст. 1268 ЦК України.

Незважаючи на прийняття спадщини позивачем, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в нього відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідачка у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок, про що 10.08.2022р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Надати такі документи позивач не може, оскільки за життя його прадідусь не оформив належним чином право власності на житловий будинок, не зареєстрував право на нерухоме майно у Державному реєстрі прав власності на нерухомість.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів - у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті прадідуся це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 4 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст. 1265 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Тобто, особи, які за віком визнані частково дієздатними або не повністю дієздатними (малолітні, неповнолітні) а також особи, що визначені недієздатними або обмежено дієздатними за рішенням суду вважаються такими, що прийняли спадщину незалежно від сумісного проживання, крім випадків відмови від спадщини їх представників та згоди на відмову від спадщини органів опіки і піклування.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем п`ятої черги за законом і він прийняв спадщину в порядку ч. 4 ст. 1268 ЦК України.

Як зазначив позивач, після смерті ОСОБА_3 у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, в порядку ч. 4 ст. 1268 ЦК України і в даний час (по досягненню ним повноліття) він фактично управляє та володіє спадковим майном (зберігає копії правовстановлюючих документів на житловий будинок, розпоряджається щодо його цільового використовування, сплачує комунальні послуги тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 4 ст. 1268 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.4 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами і господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ,

що належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник