Рішення від 27.02.2023 по справі 332/488/23

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/488/23

Провадження №: 2-о/332/44/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Мацинській О.Є.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою адвоката Новікова Ігора Олександровича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Заводський районний відділ у місті Запоріжжі, про встановлення факту постійного проживання на території України,

встановив:

Адвокат Новіков І.О. звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Заводський районний відділ у місті Запоріжжі, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року по теперішній час, тобто 2023 рік. Заяву обґрунтовує тим, що заявниця ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжі Запорізької області. 10 вересня 1982 року, уклала шлюб з ОСОБА_3 , який у 1989 році був розірваний. Потім нею були втрачені усі документи разом з паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року. У зв`язку зі втратою документів вона звернулася до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Заводський районний відділ у місті Запоріжжі, та отримала письмову відповідь, в якій зазначено, що в ході перевірки встановлено, що в період 03.09.1990 року по 31.08.1992 року, вона була зареєстрована по АДРЕСА_1 , але через відсутність паспорта неможливо встановити штампи реєстрації місця проживання на території України, станом на 24.08.1991 року. Крім того, було підтверджено, що Орджонікідзевським РВВС в місті Запоріжжі, від 23.09.1982 року, їй був виданий паспорт зразка колишнього СРСР серії НОМЕР_1 . Також на підтвердження того, що заявниця знаходилася на території України станом на 24.08.1991, довідка з її місця роботи, в якій зазначено, що відповідно до наказу № 462 від 19.06.1991 року вона була прийнята на посаду вихователя в дошкільний заклад № 251 у місті Запоріжжі, та наказом № 582 від 01.06.1992 року, звільнена з 09.03.1992 року. Тобто, з 19.06.1991 року по 01.06.1992 року заявниця офіційно була працевлаштована на посаді вихователя в дошкільному закладі № 251 у місті Запоріжжі, тобто постійно проживала та була зареєстрована на території України, та проживає по теперішній час та є громадянкою України. Крім того, не перетинала жодного кордону та постійно проживає на території України у місті Запоріжжі. Однак, не зважаючи на вищенаведене, отримала письмову відмову в отриманні паспорта громадянина України, що в подальшому позбавило її права отримати пенсію за віком. Рішення суду про встановлення факту постійного проживання на території України необхідне заявниці для отримання паспорту громадянина України в Управлінні Державної міграційної служби України в Запорізькій області Заводський районний відділ у місті Запоріжжі. Враховуючи наведене просить заяву задовольнити.

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 02.02.2023 вищезазначену заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання з повідомленням (викликом) осіб.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, заявниця надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення заяви не заперечує.

Відповідно до письмових пояснень заінтересованої особи, наданих на адресу суду 23.02.2023, оскільки у громадянки ОСОБА_1 відсутній паспорт громадянина колишнього СРСР, а отже відсутня і відмітка про прописку, останній необхідно надати до міграційної служби судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року включно.

Громадянка ОСОБА_1 у своїй заяві просить встановити факт постійного, безвиїзного, проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року по теперішній час, тобто 2023 рік. З тексту заяви встановлено, що факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24.08.1991 року включно підтверджується наступними документами: довідкою Територіального відділу освіти Заводського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради №0701-19/45 від 16.01.2023 р., згідно з якою заявниця в період з 19.06.1991 року по 09.03.1992 р. працювала на посаді вихователя в дошкільному закладі №251, який підпорядковувався відділу народної освіти Заводської районної ради, м. Запоріжжя, що дійсно підтверджує факт проживання на території України до 24.08.1991 р. включно; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виданим Заводським відділом ДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 24.01.2023 року, яке підтверджую лише факт народження на території, яка стала територією України; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 24.01.2023 р., який підтверджую лише факт перебування на території, яка стала територією України станом на 10.09.1982 року, а також факт зміни прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

В ході перевірки проведеної по заяві ОСОБА_1 . Заводським відділом у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області направлено запит на підтвердження реєстрації місця проживання до Відділу реєстрації фізичних осіб по Вознесенівському району Департаменту Реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб, на який отримано відповідь № 04-17/5-3/1063 від 24.09.2020р. згідно з якою ОСОБА_1 в період з 03.09.1990 р. по 31.01.1992 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Враховуючи надану заявницею довідку Територіального відділу освіти Заводського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради №0701-19/45 від 16.01.2023 р., згідно з якою заявниця в період з 19.06.1991 року по 09.03.1992 р. працювала на посаді вихователя в дошкільному закладі №251 та відповідь отриману від Відділу реєстрації фізичних осіб по Вознесенівському району Департаменту Реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб, на який отримано відповідь № 04-17/5-3/1063 від 24.09.2020р. згідно з якою ОСОБА_1 в період з 03.09.1990 р. по 31.01.1992 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 Заводський відділ у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області не заперечує проти встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України за станом на 24 серпня 1991 року включно.

Вирішення зазначеного питання встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України залишають на розсуд суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_2 , виданого 24 січня 2023 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжі народилась ОСОБА_4 , батьками якої є: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Дані про громадянство батьків у свідоцтві про народження (повторного) серії НОМЕР_2 відсутні.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00038238756 від 24 січня 2023 р., 10 вересня 1982 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 , росіянином, та змінила прізвище на « ОСОБА_6 »; номер актового запису - 686; орган державної реєстрації цивільного стану, що склав актовий запис: Вознесенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). 29 серпня 1989 року шлюб був розірваний, актовий запис: 495, орган державної реєстрації цивільного стану, що склав актовий запис: Орджонікідзевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції. Підстава розірвання шлюбу: рішення суду Заводського району м.Запоріжжя про розірвання шлюбу від 05.05.1989.

З наданої заінтересованою особою копії відповіді ВРФО по Вознесенівському району за № 04-17/5-3/1063 від 24.09.2020р. та доданих копій документів вбачається, що ОСОБА_1 в період з 03.09.1990 р. по 31.01.1992 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки за вих. №076.01-19/45 від 16.01.2023 Територіального відділу освіти Заводського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 19.06.1991р. (наказ №462 від 19.06.1991р.) прийнята на посаду вихователя в дошкільний заклад №251, з 09.03.1992р. (наказ №582 від 01.06.1992р.) звільнена.

Вищезазначений заклад підпорядковувався відділу народної освіти Заводської районної ради. Згідно з рішенням третьої сесії Запорізької міської ради від 26.06.1998р. №5 "Про організацію управління в м. Запоріжжя" була створена Заводська районна адміністрація і назва відділу змінилась на відділ освіти Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради.

Згідно з рішенням сесії Запорізької міської ради від 18.02.2011р. № 68 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів», наказу начальника департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради від 4.03.2011р. № 03 «Про створення відокремлених структурних підрозділів» та розпорядження голови Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради від 22.02.2011р. № 176р «Про ліквідацію самостійних структурних підрозділів Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради» з 01.04.2011р. відділ освіти Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02136212) був ліквідований і створений територіальний відділ освіти, молоді та спорту Заводського району управління освіти і науки департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради. З 29.06.2016р. на підставі наказу директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради від 24.06.2016р. №393р «Про зміну назв відокремлених підрозділів департаменту» було змінено назву на територіальний відділ освіти Заводського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37611443). Дані надані згідно особистого рахунку по нарахуванню заробітної плати.

Як вбачається з відповіді Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на звернення ОСОБА_9 щодо документування паспортом громадянина України, в ході проведення перевірок по вказаній заяві особу ОСОБА_9 встановлено, вона дійсно документувалася паспортом зразка колишнього СРСР серії НОМЕР_1 , виданим Орджонікідзевським РВВС в місті Запоріжжі від 23.09.1982 року. В ході проведення перевірок встановлено, що в період з 03.09.1990 року по 31.08.1992 року вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Через відсутність паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року у зв`язку з втратою, відсутня можливість встановити наявність в ньому штампів реєстрації місця проживання на території України станом на 24.08.1991 року та «громадянин України» та рекомендовано звернутися до суду.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України "Про громадянство України").

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про громадянство України" і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України "Про громадянство України" і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).

Таким чином, встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) є підставою для оформлення належності до громадянства України.

З наданих до суду письмових доказів судом встановлено, що заявниця, яка є уродженкою УРСР 1962 року, в періодз 03.09.1990року по31.08.1992року булазареєстрована заадресою: АДРЕСА_3 ,- в тому числі і станом на 24 серпня 1991року.

Крім того,заявниця ОСОБА_1 станом на24серпня 1991року малапостійне місцероботи вмісті Запоріжжі,що свідчитьпроте,що останняпостійно табезперервно проживалана територіїУкраїни дота намомент проголошеннянезалежності України.

За таких обставин, наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки останньою були надані суду належні та допустимі докази свого постійного та безперервного проживання на території України до та на момент проголошення незалежності України, зокрема з 03.09.1990 по 31.08.1992, тобто станом на 24 серпня 1991 року.

В той же час, задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині встановлення юридичного факту її постійного проживання на території України по теперішній час слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю вимог в даній частині, оскільки листом заінтересованої особи заявниці рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України лише за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви, у зв`язку з чим необхідно встановити юридичний факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки даний факт є доведеним наявними в матеріалах справи доказами, дата 24 серпня 1991 року пов`язана із датою проголошення незалежності України та надає право особам, що проживали на цей період на території України, право отримання громадянства України, тому встановлення юридичного факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року необхідно заявниці для звернення до підрозділу Державної міграційної служби України або Центру надання адміністративних послуг за місцем фактичного проживання із заявою про видачу паспорта громадянина України.

Керуючись ст. ст.13, 89, 259, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Заводський районний відділ у місті Запоріжжі, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року задовольнити частково.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року включно.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Відповідно до вимог ч.4 ст.317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення виготовлено 27.02.2023.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Заводський районний відділ у місті Запоріжжі (адреса: м.Запоріжжя, вул.Посадочна, буд.3 А, ЄДРПОУ 37834773).

Суддя: О.М.Погрібна