Рішення

від 28.02.2023 по справі 903/1039/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2023 року Справа № 903/1039/22

за позовом: Підприємця Корпач Вікторії Валеріївни, м. Луцьк

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 5, м. Луцьк

про стягнення 41 450 грн. 53 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

28.12.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява підприємця Корпач Вікторії Валеріївни до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Відродження 5 про стягнення 41 450 грн. 53 коп., з яких: 34 422 грн. 00 коп. основного боргу, 6 257 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 770 грн. 86 коп. 3% річних та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про надання послуг із прибирання, часткового обслуговування та ремонту багатоквартирного будинку №5 по пр-ту Відродження у м. Луцьку №2020-15/відр-5 від 30.12.2020 зобов`язань по оплаті виконаних робіт.

Ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У відзиві зазначити електронну адресу, іншу контакту інформацію для надіслання процесуальних документів у справі. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 04.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 79).

Строк для подання відзиву по 19.01.2023.

24.01.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує, оскільки спірний договір укладений попереднім головою ОСББ Корпачем В.В., який є батьком позивачки. Загальними зборами ОСББ «Відродження 5» 12.09.2022 обрано новий склад членів правління та голову правління ОСББ. Новому правлінню документи, в тому числі договір №2020-15/відр-5, попереднім головою не передавались, у зв`язку з чим розрахунки не проводились. Відповідач ніколи не відмовлявся від своїх можливих фінансових зобов`язань перед позивачем, проте у зв`язку з відсутністю, будь яких документів та інформації від попереднього голови ОСББ щодо виконаних робіт, розрахунки не були проведені. Долучені позивачем договір, додатки до нього, акти про прийняття-передачу виконаних робіт підписані від замовника членом правління Баграновською Н.В., яка діє на підставі Статуту та протоколу засідання правління ОСББ від 29.12.2020. В той же час, ні статутом ні чинним законодавством не передбачено право першого підпису та укладення договорів членами правління. Протокол ОСББ, яким уповноважено члена правління Баграновську Н.В. на підпис вищевказаних документів, новообраному правлінню не переданий. Три акти виконаних робіт взагалі не підписані замовником. Доданий лист №11-2022/1, адресований члену правління Баграновській Н.В., не містить підтвердження його надсилання чи вручення їй та має надсилатись ОСББ, а не фізичній особі члену правління. Позивачем не зазначено, які саме акти оплачені, що впливає на нарахування 3,% річних та інфляційних втрат. Також не враховано оплату 13.04.2022 в сумі 2 328 грн. 00 коп., 14.04.2023 в сумі 2 764 грн. 00 коп. Просить поновити строк для подання відзиву враховуючи введення на всій території України воєнного стану, періодичні повітряні тривоги та постійне вимкнення електропостачання. Просить стягнути з позивача 5 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про поновлення строку для подання відзиву та долучення його до матеріалів справи.

Позивач відзив відповідача отримав 26.01.2023, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Строк для подання відповіді на відзив по 30.01.2023.

30.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив від 29.01.2023 (зареєстрована канцелярією суду 31.01.2023 у зв`язку з відсутністю електроенергії в суді 30.01.2023), згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що правомірність підписання договору і актів підтверджується протоколом правління ОСББ від 29.12.2020. З врахуванням часткової оплати боргу заборгованість відповідача становить 9 330 грн. 00 коп. за обслуговування будинку, 20 000 грн. 00 коп. за виконані роботи і матеріали, 5 605 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 714 грн. 12 коп. 3% річних. Просить не поновлювати відповідачу строк для подання відзиву у зв`язку з відсутністю заяви відповідача про таке поновлення.

Направлена на адресу відповідача відповідь на відзив повернута об`єктом поштового зв`язку 14.02.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 17.02.2023.

Заперечення відповідача на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи відсутність заперечень відповідача на відповідь на відзив, закінчення строку на їх подання, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

30.12.2020 між ОСББ «Відродження 5» в особі члена правління Баграновської Н.В. (замовник) та підприємцем Корпас В.В. (виконавець) укладено договір №2020-15/Відр-5 про надання послуг із прибирання, часткового обслуговування та ремонту багатоквартирного будинку №5 по пр-ту Відродження у м. Луцьку (а.с. 10-12).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору від 30.12.2020 №2020-15/Відр-5 про надання послуг із прибирання, часткового обслуговування та ремонту багатоквартирного будинку №5 по пр-ту Відродження у м. Луцьку.

Згідно умов договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по забезпеченню належного прибирання, проведення окремих видів робіт та часткового господарського обслуговування спільного неподільного майна багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр-т Відродження, 5, а також прибудинкової території навколо нього (п. 1.1). Виконавець зобов`язаний надавати замовнику послуги з утримання багатоквартирного будинку, об`єктів благоустрою, які розташовані на прибудинковій території для забезпечення його сталого та належного функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби співвласників у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник- оплачувати виконавцю належну йому плату за рахунок коштів, які надходять в якості внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також відшкодовувати здійснені ним та документально підтверджені фінансові витрат, пов`язані із частковим обслуговуванням та поточним ремонтом даного об`єкту (п. 1.2). Виконані виконавцем роботи та послуги приймаються замовником згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 1.3). Сторони погодили, що замовник сплачує щомісячно за надані виконавцем послуги і роботи суму, яка відповідає понесеним затратам, відповідно до розміру встановленої мінімальної заробітної плати, в яку входять послуги:

1. робітника із комплексного прибирання території (двірник), розряд -0,3;

2. робітника з комплексного прибирання багатоквартирного будинку, розряд 0,3.

а також окремі попередньо погоджені сторонами накладні (адміністративні і/або транспортні) витрати. Розмір щомісячної винагороди виконавцю на момент укладення даного договору складається згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.1). Вартість та порядок оплати додаткових послуг виконавця (косіння трави, підрізання кущових насаджень та дерев, проведення робіт, котрі потребують спеціальних знань і вмінь (електрогазозварювальні, електромонтажні, проектні, кошторисні, експертні тощо) визначаються за погодженням сторін та оформляється додатками до цього договору, які після їх підписання є невід`ємною частиною договору (п. 2.2). Вартість послуг виконавця та розмір отримуваної ним винагороди можуть бути змінені у разі підвищення складності проведених робіт, вжиття дієвих заходів щодо поліпшення споживчих властивостей об`єкта, його модернізації, а також в інший спосіб (п. 2.3). Замовник зобов`язаний приймати згідно акту приймання-передачі виконаних робіт та/або наданих послуг, а також проводити оплату виконаних виконавцем робіт не пізніше 10-го числа наступного місяця у визначеній п.п. 2.1, 2.2 договору розмірі (п.3.1.1). Замовник має право у разі виникнення претензій до дій виконавця подавати їх у письмовій формі протягом 15 робочих днів від дати виникнення, а також одержувати від виконавця повну, об`єктивну та достовірну інформацію про часткове обслуговування об`єкта; здійснювати контроль за якістю надання виконавцем послуг з часткового обслуговування об`єкта; подавати пропозиції щодо внесення змін до договору не пізніше ніж за 30 днів до їх внесення (п.п. 1, 2, 5 п.3.2). Замовник: здійснює контроль за якістю наданої послуги та ефективністю часткового обслуговування об`єкта шляхом проведення спеціальною контрольною комісією чи визначеною особою обстеження його санітарно-технічного стану та опитування (анкетування) співвласників об`єкта щодо якості надання виконавцем послуг; має право висунути претензії до низької якості послуг з обслуговування об`єкта унаслідок вчинення непрофесійних або недбалих дій виконавця, що оформляється у вигляді акту-претензії (п.п. 4.1). Договір набирає чинності із 01.01.2021 і діє до 31.12.2021. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила письмово наміру його розірвати, внести до нього зміни і/або доповнення, термін дії договору продовжується на наступний рік (п. 6.1). Додаткові договори та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, коли їх викладено у письмовій формі та підписано обома сторонами чи уповноваженими особами (п. 6.4).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Крім того сторонами підписано додатки до договору на виконання робіт:

- від 05.05.2021 №2021-01 на суму 2 778 грн. 00 коп., термін виконання робіт до 20.05.2021, оплата у 10-ти денний термін після їх фактичного виконання та складення і підписання акту приймання-передачі робіт (а.с. 13-14);

- від 27.05.2021 №2021-02 на суму 3 890 грн. 00 коп., термін виконання робіт до 30.05.2021, оплата у 10-ти денний термін після їх фактичного виконання та складення і підписання акту приймання-передачі робіт (а.с. 15-16);

- від 21.06.2021 №2021-03 на суму 3 200 грн. 00 коп., термін виконання робіт до 26.06.2021, оплата у 10-ти денний термін після їх фактичного виконання та складення і підписання акту приймання-передачі робіт (а.с. 25-26);

- від 19.07.2021 №2021-04 на суму 1 111 грн. 00 коп., термін виконання робіт до 28.07.2021, оплата у 10-ти денний термін після їх фактичного виконання та складення і підписання акту приймання-передачі робіт (а.с. 17-18);

- від 30.09.2021 №2021-05, термін виконання робіт до 30.11.2021, оплата у 10-ти денний термін після їх фактичного виконання та складення і підписання акту приймання-передачі робіт, оплата згідно окремих актів прийому-передачі робіт по кожному факту завершення їх виконання (а.с. 19-20);

- від 10.12.2021 №2021-06 на суму 670 грн. 00 коп., термін виконання робіт до 20.12.2021, оплата у 10-ти денний термін після їх фактичного виконання та складення і підписання акту приймання-передачі робіт (а.с. 21-22);

- від 15.12.2021 №2021-07 на суму 2 700 грн. 00 коп., термін виконання робіт до 30.12.2021, оплата у 10-ти денний термін після їх фактичного виконання та складення і підписання акту приймання-передачі робіт (а.с. 23-24).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

На виконання умов договору позивач за період з січня 2021 року по січень 2022 року надав послуги по частковому обслуговуванню будинку та прибудинкової території згідно п. 2.1 договору (послуги двірника та прибиральника) на суму 119 356 грн. 00 коп. (9328х12+7420), що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами про прийняття-передачу виконаних робіт (а.с. 27-39).

Крім того відповідно до п. 2.2 договору сторони у період травень-грудень 2021 року уклали додатки до договору на виконання додаткових робіт, в яких погодили перелік, термін виконання та вартість робіт, всього на суму 14 349 грн. 00 коп. (2 778+3 890+ 1 111+670+2 700+3 200). Вартість у додатку від 30.09.2021 визначена згідно актів.

Згідно актів у період з 08.10.2021 по 26.10.2021 роботи виконані на суму 33 735 грн. 00 коп. (22 764+4 950+861+4 050+ 1 110 (а.с. 49-53). Зазначені у додатках до договору і актах роботи аналогічні.

Отже, згідно додатків до договору послуги надані на суму 48 084 грн. 00 коп.

Загальна вартість наданих послуг за прийнятими відповідачем роботи складає 167 440 грн. 00 коп.

Згідно позовної заяви, актів звірки послуги оплачені на суму 161 004 грн. 00 коп.

Заборгованість за прийнятими роботами згідно поданих позивачем доказів складає 6 436 грн. 00 коп.

Відповідач долучив платіжні доручення на суму 2 764 грн. 00 коп. та 2 308 грн. 00 коп. (всього 5 092 грн. 00 коп.), які не враховані позивачем у позовній заяві. Залишок боргу становить 1 344 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі в частині 5 092 грн. 00 коп. у зв`язку з її оплатою відповідачем.

При цьому судом враховано практику Верховного Суду, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення (постанова №638/3792/20 від 20.09.2021).

Крім того позивач просить стягнути заборгованість по актах №02-2022/Відр-5/о від 28.02.2022, №03-2022/Відр-5/о від 31.03.2022, №04-2022/Відр-5/о від 30.04.2022 (а.с. 40-42).

Вартість виконаних за ними робіт складає 9 328 грн. 00 коп. в місяць, визначена згідно п. 2.1 договору (послуги двірника та прибиральника), не змінювалася з лютого 2021 року.

Зазначені акти відповідачем не підписані.

Проте акти №02-2022/Відр-5/о від 28.02.2022, №03-2022/Відр-5/о від 31.03.2022 направлялись позивачем уповноваженому члену правління Баграновській Н.В. для підписання, що підтверджується листом від 01.11.2022, описом вкладення (а.с. 43, 44).

Акт №04-2022/Відр-5/о від 30.04.2022 надісланий голові правління Макарчук Л.М., що підтверджується листом від 11-2022/2 від 01.11.2022 (а.с. 68), описом вкладення (а.с. 44). Отримання листа підтверджує відповідач у відзиві (а.с. 82).

Крім того голові правління надіслані акти взаєморозрахунків станом на 31.10.2022, що підтверджується накладною, описом вкладення у цінний лист (а.с. 58), які отримані 07.12.2022 згідно інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

В актах звірки наявна інформація щодо всіх наданих послуг, заявлених позивачем.

Отримання актів звірки також підтверджено відповідачем у відзиві (а.с. 83).

Відмову у підписанні акту №04-2022/Відр-5/о від 30.04.2022 відповідач мотивує необхідністю отримання інформації: які саме роботи згідно актів в період часу лютого по квітень 2022 року виконані; хто виконував роботи; хто та яким чином може підтвердити факт виконання даних робіт (а.с. 82), а актів звірки не передачею попереднім головою правління, який є батьком позивачки, всієї документації об`єднання.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки умовами договору передбачено зазначення в актах переліку виконаних робіт з надання додаткових послуг, які оформляються додатками до договору, що і було виконано у наданих позивачем актах згідно додаткових угод.

В актах №02-2022/Відр-5/о від 28.02.2022, №03-2022/Відр-5/о від 31.03.2022, №04-2022/Відр-5/о від 30.04.2022 йдеться про послуги двірника та прибиральника, в них зазначено про передачу робіт з часткового обслуговування будинку та прибудинкової території відповідно до наперед визначеного переліку. Такий перелік визначений п. 2.1 договору. Вартість таких робіт не змінювалась з лютого 2021 року по квітень 2022 року.

Не передання попереднім головою правління документації об`єднання не може бути підставою для відмови в оплаті виконаних позивачем робіт, як і родинні стосунки попереднього голови та позивачки. Відповідач не заперечує виконання робіт позивачкою, не доводить виконання робіт іншими особами, посилається лише на не передачу документів попереднім головою.

Однак надіслання не оплачених актів підтверджується матеріалами справи. Отримання актів звірки, акту №04-2022/Відр-5/о від 30.04.2022 підтверджено самим відповідачем.

Надіслання актів голові правління та відповідальному працівнику, зокрема члену правління, не спростовує їх наявність в ОСББ.

Листи №11-2022/2 від 01.11.2022, №2/12 від 13.12.2022 також були надіслані ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 94, 97), проте відповідь №1/12 від 05.12.2022 надана ОСББ без застереження про це (а.с. 95).

Крім того всі спірні акти надіслані відповідачу з позовною заявою у грудні 2022 року. Позов отриманий ОСББ 04.01.2023.

У відповідача було достатньо часу для вивчення наданих позивачем доказів, з`ясування питань виконання позивачем робіт з прибирання будинку та прилеглої території.

П.П. 3.2, 4.1 договору передбачено право замовника щодо контролю за якістю наданої послуги, висунення претензій до низької якості послуг з обслуговування об`єкта, а п. 3.1 договору обов`язок повідомляти виконавця про факти, що впливають на повноту, своєчасність та якість виконаних робіт.

Докази неналежного виконання позивачем договірних зобов`язань в матеріалах справи відсутні. Відповідач також не посилається на це у відзиві.

Згідно додатків до позовної заяви, додатків до договору, актів, ОСОБА_2 діяла на підставі протоколу засідання правління ОСББ «Відродження 5» №02-2020 від 29.12.2020, яким їй надано повноваження на проведення перемовин із підприємцем Корпач В.В., складення, оформлення та підписання договору із нею на обслуговування (прибирання, часткового обслуговування та ремонту) багатоквартирного будинку №5 по пр-ту Відродження у м. Луцьку, а також актів прийому-передачі робіт (послуг) по кожному факту його виконання, що спростовує твердження відповідача про підписання договору зі сторони замовника не уповноваженою особою.

Відповідач наявність таких повноважень, відсутність такого протоколу, визнання рішення правління недійсним, припинення таких повноважень не спростовує.

Крім того, дії Баграновської Н.В. в подальшому схвалені об`єднанням шляхом оплати робіт, відсутністю претензій до двірника, прибиральника, доказів недопущення їх до виконання передбачених договором робіт.

Докази звернення відповідача з позовом про визнання недійсним договору, додатків, повернення безпідставно сплачених коштів в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Відповідач, отримавши позовну заяву, мав можливість з`ясувати питання надання чи не надання послуг позивачем, вирішити питання врегулювання спору у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача за надані послуги становить 29 328 грн. 00 коп. (9 328х3=27 987+1 344), підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Позовні вимоги на суму 2 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню у зв`язку з арифметичною помилкою позивача при підрахунку суми основного боргу.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 6 257 грн. 67 коп. інфляційних втрат за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року та 770 грн. 86 коп. 3% річних, нарахованих за період з 11.11.2021 до 27.12.2022 у зв`язку з неоплатою виконаних робіт згідно акту від 08.10.2021 №10-2021/Відр-5 на суму 22 764 грн. 00 коп.

У відповіді на відзиві проводить уточнені розрахунки з врахуванням оплати 13.04.2022 2 328 грн., 14.04.2022 2 764 грн. та просить стягнути 5 605 грн. 78 коп. інфляційних втрат та 714 грн. 12 коп. 3% річних на підставі цього ж акту.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ч. 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідь позивача на відзив відповідача з уточненими розрахунками подана до суду 30.01.2023, тобто в період розгляду справи по суті (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.12.2023).

Позивач подав два акти звірки щодо виконання робіт за договором з прибирання території і будинку та додаткових послуг згідно додатків до договору. В актах зазначає суму оплати, проте без призначення платежу, копій платіжних документів не долучає, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити правильність зарахування коштів.

У поданих відповідачем платіжних документах зазначено про оплату 2 328 грн. 00 коп. 13.04.2022 з посиланням на акт №00-2022/Відр-5/о, який в матеріалах справи відсутній, 14.04.2022 сплачено 2 761 грн. 00 коп. за роботи згідно акту №10-2021/В-5/n-1 від 08.10.2021, проте це не виключає зарахування в оплату цього акту раніше сплачених коштів в порядку черговості наданих послуг у разі не зазначення відповідачем конкретного призначення платежу.

Позивач у розрахунку інфляційних втрат та 3% річних зазначає суму боргу 29 330 грн. 00 коп. та про неоплату саме акту від 08.10.2021, проте не доводить оплату актів №02-2022/Відр-5/о від 28.02.2022, №03-2022/Відр-5/о від 31.03.2022, №04-2022/Відр-5/о від 30.04.2022, по яких є заперечення відповідача, та наявність боргу саме за актом від 08.10.2021.

На підставі викладеного, нараховані відповідачем 6 257 грн. 67 коп. інфляційних втрат та 770 грн. 86 коп. 3% річних не підлягають до задоволення.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 5 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу), відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 07.07.2021 №910/12876/19, від 01.06.2022 №910/1929/19, від 10.08.2022 №904/7485/21.

Згідно ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

10.12.2022 між адвокатом Голошвою В.Л. та підприємцем Корпач В.В. укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 59), згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати таку правничу допомогу:

- проведення зустрічей із замовником для узгодження правової позиції;

- вивчення документів договору про надання послуг з прибирання, часткового обслуговування та ремонту будинку та 5 додатків до нього, актів виконаних робіт - 14, актів про проведення ремонтних робіт 12;

- вивчення законодавства, яке регулює господарську діяльність ОСББ;

- виготовлення копій документів, складання опису цінного листа;

- складання розрахунку інфляційних втрат, 3% річних;

- складання позовної заяви до господарського суду Волинської області.

Замовник зобов`язується оплатити виконавцю вартість робіт та послуг, визначений за погодженням сторін в додатку №1, який є невід`ємною частиною договору (п. 2.5).

Додатком №1 сторони погодили гонорар в сумі 5 000 грн. 00 коп. (а.с. 60).

Згідно акту наданих послуг №1 Від 27.12.2022 адвокат надав такі послуги (а.с. 61):

- проведення зустрічей із замовником для узгодження правової позиції - 1 год.;

- вивчення документів договору про надання послуг з прибирання, часткового обслуговування та ремонту будинку та 5 додатків до нього, актів виконаних робіт - 14, актів про проведення ремонтних робіт 12 3 год.;

- вивчення законодавства, яке регулює господарську діяльність ОСББ 2 год.;

- виготовлення копій документів, складання опису цінного листа 2 год.;

- складання розрахунку інфляційних втрат, 3% річних- 1 год.;

- складання позовної заяви до господарського суду Волинської області 3 год.

Оплата наданих послуг в сумі 5 000 грн. 00 коп. підтверджується квитанцією від 27.12.2022 до прибуткового касового ордеру (а.с. 62).

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 30.11.2021 № 925/331/20).

У межах даної справи розмір винагороди за надання правової допомоги позивачу визначений у договорі у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у відповідності до ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Проаналізувавши наведений детальний опис наданих позивачу витрат на професійну правничу допомогу та подані документи, враховуючи відсутність заяви відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. 00 коп. є співрозмірними.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

П. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, принципи диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3 537 грн. 71 коп. пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 755 грн. 41 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Провадження у справі на суму 5 092 грн. 00 коп. закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 5» (проспект Відродження, 5, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 44135275) на користь підприємця Корпач Вікторії Валеріївни ( АДРЕСА_2 , ідент. код НОМЕР_1 )

- 29 328 грн. 00 коп. основного боргу, 1 755 грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору, 3 537 грн. 71 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 34 621 грн. 12 коп. (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять одна грн. 12 коп.).

4. У позові на суму 7 030 грн. 53 коп. відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук