Рішення

від 28.02.2023 по справі 904/3700/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3700/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Бочарової М.О.

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросервісремонт", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 20 914,55 грн

Представники:

від позивача: Ганжа М.Г.;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросервісремонт" про стягнення 21 178,20 грн, з яких: 12 077,85 грн - основний борг, 5345,95 грн - пеня, 703,21 грн - 3% річних, 3051,19грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 010495 від 01.11.2019.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 31.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 02.12.2022 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3700/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.12.2022; запропоновано позивачу надати належні докази направлення/вручення відповідачу актів прийому-передачі теплової енергії № 010495 від 31.03.2020, № 010495 від 30.11.2020, № 010495 від 31.12.2020, № 010495 від 31.01.2021, № 010495 від 28.02.2021, № 010495 від 31.03.2021, № 010495 від 18.04.2021 та рахунків: № 010495 від 31.03.2020, № 010495 від 30.11.2020, № 010495 від 31.12.2020, № 010495 від 31.01.2021, № 010495 від 28.02.2021, № 010495 від 31.03.2021, № 010495 від 18.04.2021, обґрунтувати позовні вимоги в цій частині, в тому числі в частині нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованості за вказаним актами, а також обґрунтувати розмір основної заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі (12 077,85 грн).

15.12.2022 до підготовчого засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд ухвалою від 15.12.2022 відклав підготовче засідання на 19.01.2023.

27.12.2022 позивач подав до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, в якій зазначив, що під час складання розгорнутого розрахунку суми позову було допущено механічну помилку у рядку «сума до оплати (після корегування)» за січень 2020 та за березень 2020, яка призвела до неправильного підрахунку суми основного боргу у розмірі 12 077,85 грн, пені, 3% річних та інфляційних збитків. Звернув увагу, що у розгорнутому розрахунку суми позову було виправлено механічну помилку та здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних збитків за січень 2020 та березень 2020. Таким чином, після перерахунку, станом на день пред`явлення даного позову, ціна якого включає суму основного боргу за отримані відповідачем послуги з постачання теплової енергії впродовж опалювального сезону 2019-2020, 2020-2021 та нараховані на таку заборгованість передбачені ч.2 ст.625 ЦК України та договором штрафні та фінансові санкції становить 20 914,55 грн, з яких: 11 824,09 грн - основний борг, 5338,88 грн - пеня, 701,55 грн - 3% річних, 3050,03 грн - інфляційні втрати.

В підготовче засідання 19.01.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

Ухвалою суду від 19.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 13.02.2023.

У судове засідання 13.02.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

Суд ухвалою від 13.02.2023 відклав розгляд справи по суті на 28.02.2023.

У судове засідання 28.02.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвала від 02.12.2022 направлена відповідачу на офіційну електронну пошту 05.12.2022.

Відповідач відзив не подав.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Відповідно до пунктів 10, 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: місцезнаходження юридичної особи, інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження, телефон, адресу електронної пошти.

При цьому, такі дані є офіційними та повідомляються юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Враховуючи викладене, отримання учасником справи ухвали суду на його офіційну електронну адресу, є належним повідомленням.

Також до господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 15.12.2022, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ухвала суду від 19.01.2023 направлена відповідачу на електронну пошту ornella@i.ua 07.02.2023 (в додатку № 5 до договору «Перелік необхідної інформації» відповідачем зазначено електрону адресу ornella@i.ua).

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпросервісремонт" (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії №010495 (далі - договір).

За цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Обидві сторони зобов`язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (п. 1.2. договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби; опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби); гаряче водопостачання - відповідно з виробничої програмою теплопостачальної організації; технологічні потреби - відповідно виробничої програмою споживача; кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1. договору).

Згідно правил користування тепловою енергією споживачі зобов`язується встановити прилади обліку теплової енергії (п. 5.1. договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться по приладу обліку, встановленому на вводі житлового будинку за адр. вул. Липова, 3Д, чи розрахунковим способом (п. 5.2. договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 7.1. договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі додатку 4. Отриманий акт прийому-передач і теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача, при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5днів, по Україні - 7 днів). При повернені підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що споживач повідомлений про направлені документи. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 7.2. договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4. договору).

В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% , але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.4.3. договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.11.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 11.1. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період з жовтня 2019 року по квітень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 18 832,23 грн, на підтвердження чого надав акти прийому-передачі теплової енергії:

- № 010495 від 31.10.2019 про постачання відповідачу 0,10516 Гкал теплової енергії на суму 164,69 грн з ПДВ (а.с. 24);

- № 010495 від 30.11.2019 про постачання відповідачу 1,03022 Гкал теплової енергії на суму 1613,35 грн з ПДВ (а.с. 25);

- № 010495 від 31.12.2019 про постачання відповідачу 1,25971 Гкал теплової енергії на суму 1972,73 грн з ПДВ (а.с. 26);

- № 010495 від 31.01.2020 про постачання відповідачу 1,45762 Гкал теплової енергії на суму 2199,37 грн з ПДВ (а.с. 27);

- № 010495 від 29.02.2020 про постачання відповідачу 1,29832 Гкал теплової енергії на суму 1877,86 грн з ПДВ (а.с. 28);

- № 010495 від 31.03.2020 про постачання відповідачу 0,88525 Гкал теплової енергії на суму 1222,69 грн з ПДВ (а.с. 29);

- № 010495 від 30.11.2020 про постачання відповідачу 1,01336 Гкал теплової енергії на суму 1332,19 грн з ПДВ (а.с. 30);

- № 010495 від 31.12.2020 про постачання відповідачу 1,55825 Гкал теплової енергії на суму 2515,21 грн з ПДВ (а.с. 31);

- № 010495 від 31.01.2021 про постачання відповідачу 1,60485 Гкал теплової енергії на суму 2590,44 грн з ПДВ (а.с. 32);

- № 010495 від 28.02.2021 про постачання відповідачу 1,57582 Гкал теплової енергії на суму 2543,58 грн з ПДВ (а.с. 33);

- № 010495 від 31.03.2021 про постачання відповідачу 1,31505 Гкал теплової енергії на суму 2122,66 грн з ПДВ (а.с. 34);

- № 010495 від 18.04.2021 про коригування поставленої відповідачу теплової енергії в обсязі -0,29234 Гкал за грудень 2019 року, -0,097583 Гкал за січень 2020 року, -0,08241 Гкал за січень 2020 року, -0,234308 Гкал за лютий 2020 року, -0,059631 Гкал за березень 2020 року, -0,053081 Гкал за березень 2020 року, на загальну суму -1322,54 грн з ПДВ (а.с. 35).

Позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 010495 від 31.10.2019 на суму 164,69 грн (а.с. 36);

- № 010495 від 30.11.2019 на суму 1613,35 грн (а.с. 37);

- № 010495 від 31.12.2019 на суму 1972,73 грн (а.с. 38);

- № 010495 від 31.01.2020 на суму 2199,37 грн (а.с. 39);

- № 010495 від 29.02.2020 на суму 1877,86 грн (а.с. 40);

- № 010495 від 31.03.2020 на суму 1222,69 грн (а.с. 41);

- № 010495 від 30.11.2020 на суму 1332,19 грн (а.с. 42);

- № 010495 від 31.12.2020 на суму 2515,21 грн (а.с. 43);

- № 010495 від 31.01.2021 на суму 2590,44 грн (а.с. 44);

- № 010495 від 28.02.2021 на суму 2543,58 грн (а.с. 45);

- № 010495 від 31.03.2021 на суму 2122,66 грн (а.с. 46);

- № 010495 від 18.04.2021 на суму -1322,54 грн (а.с. 47).

Відповідно до п. 7.4. договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Відповідно до реєстру вручення рахунків КП «Теплоенерго» (а.с. 49) споживач отримав:

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 010495 від 31.10.2019 - 11.11.2019;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 010495 від 30.11.2019 - 09.12.2019;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 010495 від 31.12.2019 - 21.01.2020;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 010495 від 31.01.2020 - 10.02.2020;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 010495 від 29.02.2020 - 10.03.2020.

Також позивач зазначив, що надсилав на електронну адресу, зазначену в договорі, споживачу:

- рахунок № 010495 від 31.03.2020 - 21.04.2020 (а.с. 50);

- рахунок № 010495 від 30.11.2020 - 07.12.2020 (а.с. 51);

- рахунок № 010495 від 31.12.2020 -13.01.2021 (а.с. 52);

- рахунок та акт прийому-передачі послуги № 010495 від 31.01.2021 -11.02.2021 (а.с. 53);

- рахунок та акт прийому-передачі послуги № 010495 від 28.02.2021 - 05.03.2021 (а.с. 54);

- рахунок та акт прийому-передачі послуги № 010495 від 31.03.2021 - 08.04.2021 (а.с. 55).

З матеріалів справи вбачається, що вказані рахунки та акти позивач направив на електрону адресу ornella@i.ua. Господарський суд зазначає, що в додатку № 5 до договору «Перелік необхідної інформації» відповідачем зазначено електрону адресу ornella@i.ua.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію сплатив лише частково 7008,14 грн, на підтвердження чого надав виписку про рух коштів (а.с. 48), відповідно до якої:

- платіжним дорученням ТС00-07671 від 26.02.2020 відповідач сплатив 5785,45 грн з призначенням платежу: «оплата за тепло, за рахунком № 010495 за 11.2019 по 01.2020»;

- платіжним дорученням ТСБУ-40333 від 05.11.2020 відповідач сплатив 1222,69 грн, з призначенням платежу: «оплата зг рах № 010495 від 31.03.2020». У зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11 824,09 грн.

Позивач зазначає, що для подальшого досудового врегулювання спору, з метою сприяння дотриманню договірних умов сторонами 10.08.2021 на адресу постачання теплової енергії за договором (49124, м. Дніпро, вул. Липова, 3д) було направлено: акт прийому-передачі ТЕ № 010495 від 31.03.2020, акт прийому-передачі ТЕ № 010495 від 30.11.2020, акт прийому-передачі ТЕ№ 010495 від 31.12.2020, акт прийому-передачі ТЕ № 010495 від 31.01.2021, акт прийому-передачі ТЕ № 010495 від 28.02.2021, акт прийому-передачі ТЕ № 010495 від 31.03.2021, акт прийому-передачі ТЕ № 010495 від 18.04.2021, рахунок № 010495 від 31.03.2020, рахунок № 010495 від 30.11.2020, рахунок № 010495 від 31.12.2020, рахунок № 010495 від 31.01.2021, рахунок № 010495 від 28.02.2021, рахунок № 010495 від 31.03.2021, рахунок № 010495 від 18.04.2021, акт звірення за період з 01.10.2020 по 01.08.2021, досудову вимогу.

В якості доказу направлення на адресу постачання теплової енергії за договором вказаного поштового відправлення позивач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку (а.с. 66-67).

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 11 824,09 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 11 824,09 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5338,88 грн за загальний період з 18.11.2019 по 03.10.2022.

Відповідно до п. 8.4.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку не правильно використано початкові дати періодів нарахування на заборгованість з жовтня 2019 року по листопад 2020 року, а також не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 5330,63 грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 18.11.2019 по 03.10.2022 у розмірі 701,55 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 3050,03 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він також виконаний неправильно.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 700,10 грн.

Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 904,85 грн, з яких: 11 824,09 грн - основний борг, 5330,63 грн - пеня, 700,10 грн - 3% річних, 3050,03 грн - інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1,24 грн (0,05 %), на відповідача - 2479,76 грн (99,95 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпросервісремонт» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Станція Встречний, ідентифікаційний код 30602165) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29,оф.504 ідентифікаційний код 32688148) 20 904,85 грн, з яких: 11 824,09 грн - основний борг, 5330,63 грн - пеня, 700,10 грн - 3% річних, 3050,03 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2479,76 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.02.2023

Суддя І.В. Мілєва