Рішення

від 28.02.2023 по справі 904/4975/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023р. Справа № 904/4975/22

За позовом: Комунального підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Індустріальної районної міста Дніпро організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», м. Дніпро

Про: стягнення 12 273,82грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ :

КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Індустріальної районної міста Дніпро організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (відповідач) про стягнення 12 273,82грн. ( в т.ч. : 9 360,96грн. основна заборгованість, 337,57грн. 3% річних, 2 233,62грн. інфляційні витрати, 341,67грн. пеня ). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов`язків в частині здійснення своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг з постачання теплової енергії.

Ухвалою суду від 30.12.22р. відкрите провадження у справі №904/4975/22 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами.

Індустріальна районна міста Дніпро організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 30.12.22р. електронного листа (ухвали суду) на електронну адресу, зазначену у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

24.02.16р. між КП «Коменергосервіс» ДМР (теплопостачальна організація) та Всеукраїнською громадською організацією інвалідів Індустріального району «Союз Чорнобиль України» (споживач) укладено договір №794/02-16 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води. відповідно до умов якого теплопостачальна організація прийняла на себе зобов`язання поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати отриману теплову енергію згідно з узгодженими тарифами в строки та на умовах, обумовлених даним договором (п.1.1.). Теплопостачальна організація зобов`язалась здійснювати поставку теплової енергії в кількості згідно з додатком №1 до договору на об`єкт споживача за адресою: м. Дніпро, вул. Щербини, 13 (вул. М.Міхновського,буд.13) (п.2.2.1). За відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води споживач сплачує теплопостачальній організації за діючими тарифами: за 1 Гкал теплової енергії з 01.03.2015р. 481,38грн., з 01.01.2016р. 846,70 (з ПДВ). При зміні тарифів на теплову енергію НКРРКУ, сума оплати за поставлену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів та доводиться до споживача (п.6.1.) Розрахунки за теплову енергію споживач здійснює з теплопостачальною організацією протягом 5 днів з моменту отримання рахунку. (п.6.4) Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України сторони погодили, що договір розповсюджує свою дію на відношення, які фактично склались з 01.10.2015р. по 31.12.2016р. Діна угода є продовженою на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про припинення його дії (п.10.1).

Згідно з умовами вказаного договору послуги з постачання теплової енергії від теплового пункту за адресою пров. Фестивальний, 18 до належного відповідачеві приміщення за адресою: вул. М.Міхновського,буд.13, надавало КП «Коменергосервіс» ДМР.

На підставі рішення Дніпровської міської рад від 24.07.2019 р. №32/47 «Про надання дозволу на передачу з балансу КП «Коменергосервіс» на баланс КП «Теплоенрего» об`єктів і мереж теплопостачання», КП «Теплоенерго» отримало від КП «Коменергосервіс» засоби для теплопостачання приміщень відповідача. Зокрема, передано тепловий пункт за адресою: м.Дніпро, пров. Фестивальний, 18; від якого здійснюється опалення приміщення відповідача.

Наведені обставини зумовили неможливість подальшого виконання КП «Коменергосервіс» обов`язків з теплопостачання об`єктів за договором.

Як зазначає позивач, у зв`язку зі зміною теплопостачальної організації , ним неодноразово направлявся відповідачу проект договору № 030794 про надання послуг з постачання теплової енергії для розгляду та підписання, що підтверджується листом №681-сс від 23.07.21 (а.с.30-32), але відповідач залишив його без реагування.

За змістом статті 1 Закону України «Про теплопостачання» споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

У відповідності до статті 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

На час звернення до суду договір відповідачем не підписано та на адресу позивача не повернуто.

Згідно з довідкою КП «Теплоенерго» ДМР №89 від 18.09.22р. Індустріальна районна міста Дніпро організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» займає приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. М.Міхновського,13. Облік споживання теплової енергії у вказаному приміщення здійснюється за показниками будинкового приладу обліку встановлених на вводі розрахунковим способом.

Відповідно до норм статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, за період із листопада 2019р. по березень 2022р. позивач поставив для опалення приміщення відповідача теплову енергію на загальну суму 9 360,96грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі теплової енергії за листопад 2019 березень 2022, докази направлення яких надано суду (а.с.55-72).

Крім того, факт постачання теплової енергії до будинку, в якому розташовано приміщення відповідача, підтверджується доданими актами споживання теплової енергії та довідкою-розрахунком (а.с.90-107). На адресу відповідача виставлено рахунки на оплату, докази направлення яких надано суду (а.с.3754).

Позивачем на адресу відповідача направлена досудова вимога. Разом з вимогою на адресу відповідача направлено акт звіряння взаємних розрахунків, та повторно направлено акти прийому-приймання теплової енергії і рахунки, що підтверджується описом вкладенням (а.с.77).

Відповідач зазначені вище акти приймання не підписав, на адресу позивача не повернув, зобов`язання щодо оплати поставленої теплової енергії не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 9 360,96грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Оскільки законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції, передбачені договором.

Позивач у позовній заяві посилається на ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Господарський суд зазначає, що ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не визначає чіткий розмір штрафних санкцій, натомість унормовує, що розмір пені встановлюється за згодою сторін, а також визначає максимальний розмір пені.

Враховуючи те, що договір № 030794 про надання послуг з постачання теплової енергії так і не укладено, позовні вимоги в частині стягнення пені є безпідставними та необґрунтованими, отже не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок за період прострочення з 01.01.20р. по 05.12.22р. (за кожним місяцем окремо) 3% річних у розмірі 337,57грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 233,62грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та пені та встановлено, що розрахунки здійснено арифметично правильно.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язання є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості - в розмірі 9 360,96грн., 3% річних - у розмірі 337,57грн., інфляційних втрат - у розмірі 2 233,62грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Індустріальної районної міста Дніпро організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (49130, м. Дніпро, вул. Миколи Міхновського, буд.13, код ЄДРПОУ 13445896) на користь позивача - Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.29, офіс 504, код ЄДРПОУ 32688148): 9 360,96грн. заборгованості за договором, 337,57грн. 3% річних, 2 233,62грн. інфляційних втрат та 2 481,00грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 28.02.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.