Рішення

від 27.02.2023 по справі 908/2813/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/126/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 Справа № 908/2813/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши матеріали справи №908/2813/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕНТ ГРУП (юридична адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 20, прим. 14-9; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 88-а; ідентифікаційний код 33320092)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НП ТУЛС (70201, Запорізька область, Пологівський район, м. Гуляйполе, вул. Патріотична, буд. 4, ідентифікаційний код 44497049)

про стягнення 197541,97 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕНТ ГРУП з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НП ТУЛС про стягнення 197541,97 грн., з яких 143871,18 грн. основний борг, 23476,47 грн. інфляційні втрати, 2960,52 грн. 3% річних, 27233,80 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки товару №МП/1101 від 11.01.2022 щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 143871,18 грн. За прострочення оплати товару позивач нарахував на суму боргу 3% річних в сумі 2960,52 грн., інфляційні втрати в сумі 23476,47 грн. та пеню в сумі 27233,80 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 175, 193, 232, 256, 265 Господарського кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2022 відкрито провадження у справі №908/2813/22, присвоєно справі номер провадження 33/126/22. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Запропоновано позивачу протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати суду та надіслати відповідачу листом з описом вкладення (докази надсилання надати суду) рахунки-фактури, на які є посилання у видаткових накладних. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 30.01.2023.

Копію ухвали надіслано сторонам та додатково розміщено 03.01.2023 до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області.

12.01.2023 позивач надав на виконання ухвали суду рахунки-фактури, на які є посилання у видаткових накладних.

Відповідач отримав копію ухвали суду 17.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

25.01.2023 до суду від імені відповідача надійшли електронною поштою письмові пояснення у справі №908/2813/22, в яких викладено посилання на настання форс-мажорних обставин, пов`язаних із втратою відповідачем приміщень, комп`ютерної техніки та складських запасів внаслідок бойових дій. До пояснень додано загальний лист ТПП про настання форс-мажорних обставин, гарантійний лист відповідача до позивача з визнанням боргу та графіком його погашення.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

За приписами ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи те, що подані від імені відповідача письмові пояснення не містять електронного цифрового підпису, тобто не підписані уповноваженим представником відповідача, суд ухвалив залишити їх без розгляду.

Відповідач не надав відзиву на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв`язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕНТ ГРУП (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НП ТУЛС (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №МП/1101.

Відповідно до п. 1.1 цього договору постачальник зобов`язується передавати товар у власність покупцеві, а покупець приймати та оплачувати товар в асортименті, кількості, ціні у відповідності до заявки покупця, яка погоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти або в усній формі. Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній (у разі оплати товару на умовах відстрочення платежу) або оплата товару згідно рахунку-фактурі (у разі оплати товару на умовах попередньої оплати). Видаткові накладні або рахунки-фактури мають юридичну силу специфікацій у розумінні статі 266 Господарського кодексу України і є невід`ємними частинами цього договору.

Сторони домовились у п. 1.2 договору, що всі товари, отримані покупцем від постачальника, вважаються отриманими на виконання цього договору , якщо між сторонами не встановлено інше.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору товар поставляється на умовах ЕХW у редакції Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС-2020, зі складу постачальника. За домовленістю сторін товар може бути поставлений на умовах DDP у редакції Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС-2020, склад покупця (адреса місця призначення додатково погоджується між сторонами у заявках).

За умовами п. 2.3 - 2.5 договору строк поставки товару погоджується між сторонами у заявках. Датою поставки, в залежності від умов поставки товару, є або дата підписання обома сторонами видаткової накладної або дата передачі товару постачальником перевізнику по транспортному документу (товарно-транспортній накладній, декларації, квитанції тощо). Товар вважається прийнятим покупцем за кількістю згідно кількості, яка зазначена у видатковій накладній

Згідно з п. п. 4.2, 4.4 договору покупець здійснює розрахунок за отриманий товар на умовах відстрочення платежу у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної. Ціна на товар зазначається у видаткових накладних та/або у рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині невиконаних зобов`язань до їх повного виконання.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 143871,18 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ПРН+У774636 від 08.02.2022 на суму 6480,00 грн. з ПДВ;

№ПРН+У772998 від 16.02.2022 на суму 47880,00 грн. з ПДВ;

№ПРН+У772507 від 16.02.2022 на суму 16384,08 грн. з ПДВ;

№ПРН+У773723 від 16.02.2022 на суму 73127,10 грн. з ПДВ.

На видаткових накладних містяться підписи та печатки з боку відповідача, якими засвідчено факт отримання товару.

На оплату товару виставлені відповідні рахунки-фактури №ПРС+У805290 від 08.02.2022 на суму 6480,00 грн., №ПРС+У802794 від 16.02.2022 на суму 16384,08 грн., №ПРС+У803356 від 16.02.2022 на суму 47880,00 грн., №ПРС+У804164 від 16.02.2022 на суму 73127,10 грн., на які є посилання у видаткових накладних.

Відповідач не оплатив поставлений товар у встановлений строк, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 197541,97 грн., з яких 143871,18 грн. основний борг, 23476,47 грн. інфляційні втрати, 2960,52 грн. 3% річних, 27233,80 грн. пеня.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки товару №МП/1101 від 11.01.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В порушення умов п. 4.2 договору відповідач не оплатив поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 143871,18 грн. Так, товар за видатковою накладною №ПРН+У774636 від 08.02.2022 на суму 6480,00 грн. з ПДВ мав бути оплачений до 10.03.2022, а з 11.03.2022 виникло прострочення оплати. Товар за видатковими накладними №ПРН+У772998 від 16.02.2022 на суму 47880,00 грн. з ПДВ, №ПРН+У772507 від 16.02.2022 на суму 16384,08 грн. з ПДВ, №ПРН+У773723 від 16.02.2022 на суму 73127,10 грн. з ПДВ мав бути оплачений до 18.03.2022, а прострочення оплати виникло з 19.03.2022.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем надані докази в підтвердження наявності основного боргу за договором в розмірі 143871,18 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати поставленого товару не надані.

Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу поставки товару №МП/1101 від 11.01.2022 в розмірі 143871,18 грн.

За прострочення оплати товару позивач нарахував на суму боргу 3% річних за загальний період з 11.03.2022 по 23.11.2022 в сумі 2960,52 грн., інфляційні втрати за загальний період з березня по жовтень 2022 року в сумі 23476,47 грн. та пеню за загальний період з 11.03.2022 по 10.09.2022 в сумі 27233,80 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2960,52 грн. та інфляційних втрат у сумі 23476,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем строку оплати за товар покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочення.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Строку нарахування пені договором не встановлено, отже нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пеня розрахована позивачем в межах шестимісячного строку нарахування пені по кожній спірній видатковій накладній. Розрахунок пені судом перевірено та визнано вірним.

Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 27233,80 грн.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Виходячи з наведених норм, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин адресований «всім, кого він стосується». Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив у встановленому порядку настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2963,13 грн. покладаються на відповідача.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123, ч. 8 ст. 129 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн., які є гонораром адвоката за договором про надання правової допомоги №05/2016 від 11.05.2016 з додатковою угодою від 25.11.2022 та актом приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2022 до цього договору, підписаних позивачем із адвокатом Дучал О.Ф., та фактично сплачені позивачем платіжним дорученням №3002 від 16.12.2022.

Відповідач не подав заперечень проти заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене, витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НП ТУЛС (70201, Запорізька область, Пологівський район, м. Гуляйполе, вул. Патріотична, буд. 4, ідентифікаційний код 44497049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕНТ ГРУП (юридична адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 20, прим. 14-9; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 88-а; ідентифікаційний код 33320092) 143871,18 грн. (сто сорок три тисячі вісімсот сімдесят одна грн. 18 коп.) основного боргу, 23476,47 грн. (двадцять три тисячі чотириста сімдесят шість грн. 47 коп.) інфляційних втрат, 2960,52 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят грн. 52 коп.) 3% річних, 27233,80 грн. (двадцять сім тисяч двісті тридцять три грн. 80 коп.) пені, 2963,13 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят три грн. 13 коп.) витрат на оплату судового збору та 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на правову допомогу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27.02.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко