Рішення

від 29.11.2022 по справі 910/19307/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2022Справа № 910/19307/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю .Є., розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТОЛЄ"

до Фізичної особи-підприємця Гребинської Світлани Сільвестрівни

про стягнення 384 907,73 грн,

та

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Гребинської Світлани Сільвестрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТОЛЄ"

про стягнення 26 650,00 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 29.11.2022,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТОЛЄ" (далі - Товариство) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Гребинської Світлани Сільвестрівни (далі - ФОП Гребинська С. С.) про стягнення 384 907,73 грн, з яких 359 100,00 грн боргу та 25 807,73грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди від 16.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19307/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

20.12.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Гребинської Світлани Сільвестрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТОЛЄ" про стягнення 26 650,00 грн.

23.12.2021 без виклику представників сторін суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, зустрічну позовну заяву прийняти до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічні позовні вимоги об`єднати в одне провадження з первісним позовом по справі № 910/19307/21 та призначити підготовче засідання на 17.01.2022.

17.01.2022 до суду від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 17.01.2022 було оголошено перерву до 07.02.2022.

18.01.2022 до суду надійшов відзив на зустрічний позов.

Ухвалою суду від 07.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2022.

У подальшому, розгляд справи по суті призначений на 31.08.2022.

За наслідками судового засідання 31.08.2022, судове засідання у справі відкладено на 10.10.2022.

Надалі, розгляд справи по суті відкладено на 29.11.2022.

Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав, наведених у відзиві.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2018 між Товариством (Орендодавець) та ФОП Гребинською С. С. (Орендар) укладено договір оренди №ОР (надалі - Договір), відповідно до п.1.2 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, які розташовані на першому поверсі у капітальному житловому будинк адресою: м. Київ, вул. Братів Зерових (колишня вул. Червонопартизанська), будинок 14-Б, мають окремі входи й дах над частиною приміщень, в подальшому - орендоване майно, що належить Орендодавцю. Сторони домовились, що у розрахунках по площі вказаних орендованих приміщень приймається площа 273,0 кв.м.

Пункт 2.1.2. Договору передбачає обов`язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату Орендодавцю. За прострочення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (у відповідності із Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відповідно до п. 3.1. Договору Орендна плата є платежем, який щомісячно Орендар вносить Орендодавцеві на розрахунковий рахунок не пізніше п`ятого числа поточного місяця оренди незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря чи інших причин.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата за один місяць оренди з 1 січня 2019 року по 30 листопада 2021 року складає 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн.

Згідно з п. 3.6. Договору нарахування орендної плати здійснюється з 01 січня 2019 року.

У пункті 4.1. Договору погоджено, що передача орендованого майна Орендодавцем Орендареві здійснена згідно Акту від 03.01.2008 року й умов п. 1.2., 1.3 і 1.4. Договору.

Відповідно до пункту 7.1 Договору останній набуває чинності з 1 січня 2019 року та діє до 30 листопада 2021 року без права пролонгації будь-якою зі сторін Договору.

Товариство, звертаючись із даним позовом до суду, вказує, що ФОП Гребинська С. С. Орендну плату вносила не в повному обсязі та несвоєчасно, у зв`язку з чим станом на 22.11.2021 заборгованість останньої складає 359 100 грн, з яких: 26650,00 грн за травень 2019 року; 35 000,00 грн за квітень 2020 року; 35 000,00 грн за травень 2020 pоку; 17 500,00 грн за червень 2020 року; 10 000,00 грн за липень 2020 року; 10 000,00 грн за серпень 2020 року; 35 000,00 грн за вересень 2020 року; 10 000,00 грн за жовтень 2020 року; 10 000,00 грн за листопад 2020 року; 15 000,00 грн за грудень 2020 року; 23 700,00 грн за січень 2021 року; 10 000,00 грн за лютий 2021 року; 10 000,00 грн за березень 2021 року; 35 000,00 грн за квітень 2021 року; 16 250,00 грн за травень 2021 року; 10 000,00 грн за червень 2021 року; 10 000,00 грн за липень 2021 року; 10 000,00 грн за серпень 2021 року; 10 000,00 грн за вересень 2021 року; 10 000,00 грн за жовтень 2021 року; 35 000,00 грн за листопад 2021 року.

У свою чергу, ФОП Гребинська С. С. у відзиві стверджує, що в травні 2019 року в орендованому майні відбулась аварія, за матеріали та послуги з проведення капітального ремонту якого сплачено в розмірі 26 650,00 грн у рахунок плати за оренду за травень 2019 року. Щодо вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з квітня 2020 року по листопад 2021 року, відповідач наголосила, що орендоване приміщення використовується для розміщення фітнес-центру, у зв`язку з чим у період дії карантину використання даного приміщення за призначенням було обмежене. Так, відповідачем отримано сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини №3100-21-0991 від 15.12.2021 у термін з 17.03.2020 по 31.05.2021; сертифікат №3100-21-0990 від 15.12.2021 у термін 14, 15, 21, 22, 28, 29 листопада 2020; сертифікат №3100-21-0989 від 15.12.2021 у термін з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 року до 00 год 00 хвилин 25 січня 2021 року; сертифікат №3100-21-0987 від 15.12.2021 у термін з 00 годин 00 хвилин 23 березня 2021 року до 00 годин 00 хвилин 01 травня 2021 року. Отже, за доводами відповідача, орендна плата в загальній сумі 158 854,00 грн за вищенаведені періоди стягненню не підлягає, так як орендоване приміщення не використовувалось через форс-мажорні обставини.

Вимоги зустрічного позову вмотивовані тим, що сплачені ФОП Гребинською С. С. за проведення капітального ремонту грошові кошти в сумі 26 650,00 грн підлягають відшкодуванню Товариством, оскільки останнє не зарахувало ці кошти в рахунок сплати орендної плати за травень 2019 року.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов`язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов`язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов`язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Товариством нараховано орендну плату ФОП Гребинській С. С. за травень 2019 року, квітень 2020 року - листопад 2021 року на загальну суму 359 100,00 грн.

Натомість, ФОП Гребинська С. С. наголошує на наявності правових підстав для звільнення її від сплати орендних платежів за спірний період, оскільки орендоване приміщення використовується для розміщення фітнес-центру, у зв`язку з чим у період дії карантину використання даного приміщення за призначенням було обмежене чи взагалі неможливе.

Листами від 17.03.2020, 11.09.2020 ФОП Гребинська С. С. зверталася до Товариства з проханням зменшити розмір орендної плати внаслідок встановлених карантинних обмежень, однак згоди із даного питання сторони не дійшли.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Приписи частини 6 статті 762 ЦК України визначають в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Отже, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Така правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", у редакції постанови уряду від 14.05.2020 № 377 (далі - постанова № 211), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, зокрема, заборонено до 22.05.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв`язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп`ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур`єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 ГК України, частин четвертої та шостої статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 16 червня 2020 року № 692-IX, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

01.06.2020 постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 дозволено роботу фітнес-центрів, проте з дотриманням чітко регламентованих протиепідемічних заходів. Встановлено обмеження на проведення групових занять кількістю не більше 10 осіб, а в подальшому введено обмеження щодо чисельності перебування осіб з розрахунку на квадратний метр площі приміщення (Постанова КМУ №641 від 22.07.2020).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами від 17 лютого 2021 р. № 104) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).

Згідно з пунктом 20 частини 2 Постанови від 09 грудня 2020 № 1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення.

Відповідно до пункту 17 частини 3 (у редакції Постанови від 17 лютого 2021 р. № 104) з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів загальної площі приміщення, басейнів - більше ніж чотири особи на одній доріжці для індивідуальних занять або шість осіб для спортивно-тренувальних груп.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ФОП Гребинської С. С. від сплати орендної плати за квітень та травень 2020 року, січень 2021 року та квітень 2021 року, оскільки в дані періоди майно не могло бути використане наймачем через посилення карантинних заходів, тобто внаслідок об`єктивної неможливості використовувати передане у найм майно, за що відповідач не міг відповідати.

Крім того, орендна плата не підлягає стягненню за травень 2019 року, в якому відповідно до наданих до матеріалів справи доказів, ФОП Гребинською С. С. понесено витрати в розмірі 26 650,00 грн за ремонтні роботи в орендованому приміщенні внаслідок настання аварії.

Так, до матеріалів справи долучено акт обстеження нежитлового приміщення № 1 від 26.04.2019, за яким виявлено затоплення насосного відділення підвалу, рахунок-фактуру № СА-0003906 від 02.05.2019 та акт приймання-передачі виконаних робіт від 03.05.2019 на загальну суму 26 650,31 грн.

Відповідно до частини 2 статті 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за найм речі, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина 3 статті 776 ЦК України).

Суд відхиляє посилання Товариства про те, що зобов`язання з утримання орендованого майна цілком покладаються на орендаря згідно з пунктом 2 Договору, оскільки в даному випадку в орендованому майні сталася аварія, що не відноситься до площини відповідальності орендаря.

Отже, суд вважає обґрунтованими доводи ФОП Гребинської С. С. щодо наявності правових підстав для зарахування сплачених нею за капітальний ремонт грошових коштів у рахунок орендної плати за травень 2019 року.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Крім того, Товариство просило стягнути 25 807,73грн пені, нарахованої на несплачені платежі з орендної плати.

Відповідно пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 2.1.2. Договору передбачає обов`язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату Орендодавцю. За прострочення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (у відповідності із Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

За арифметичним перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановлених судом обставин щодо підстав для звільнення ФОП Гребинська С. С. від сплати орендної плати за квітень та травень 2020 року, січень 2021 року та квітень 2021 року, пеня підлягає стягненню в сумі 11765,48 грн.

Щодо вимог зустрічного позову про стягнення з Товариства сплачених ФОП Гребинською С. С. за проведення капітального ремонту грошових коштів у сумі 26 650,00 грн, суд зауважує наступне.

З огляду на те, що за наслідками розгляду первісного позову сплачені ФОП Гребинською С. С. грошові кошти в розмірі 26 650,00 грн за проведення капітального ремонту внаслідок аварії зараховані в оплату орендного платежу за травень 2019 року, то підстави для їх стягнення в межах зустрічного позову відсутні.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом за первісним позовом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 180, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТОЛЄ" до Фізичної особи-підприємця Гребинської Світлани Сільвестрівни про стягнення 384 907,73 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гребинської Світлани Сільвестрівни (60363, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, село Подвірне; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТОЛЄ" (03037, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОПАРТИЗАНСЬКА, будинок 14-Б; ідентифікаційний код 25202420) 203 750,00 грн (двісті три тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) заборгованості з орендної плати, 11 765,48 грн (одинадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 48 копійок) пені та 3 232,73 грн (три тисячі двісті тридцять дві гривні 73 копійки) судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Гребинської Світлани Сільвестрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТОЛЄ" про стягнення 26 650,00 грн відмовити повністю.

4. Судові витрати, пов`язані з розглядом зустрічної позовної заяви, покладаються на Фізичну особу-підприємця Гребинську Світлану Сільвестрівну.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27.02.2023.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ