Рішення

від 08.07.2020 по справі 910/1100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2020Справа № 910/1100/20

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Вдовенко Віталія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія "Будмонтаж" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна 8, офіс 21; ідентифікаційний код 42519505)

про стягнення 74 000,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 року Фізична особа-підприємець Вдовенко Віталій Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія "Будмонтаж" про стягнення .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором оренди № 1507/3 від 15.07.2019 та ухиленням відповідача від виконання вимоги щодо повернення об`єкта оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/1100/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, не подав до суду відзив, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою підприємцем Вдовенком Віталієм Вікторовичемяк орендодавцем, та ТОВ «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДМОНТАЖ», як орендарем, було укладено договір оренди №1507/3 від 15.07.2019 (далі - договір) щодо передання в тимчасове платне користування побутове приміщення! мобільна споруда, що не належить до нерухомого майна.

Згідно з договором у користування Орендарю строком на 1 рік ( п.3.1. договору) було передано за Актом приймання-передачі від 17.07.2019 1 побутове приміщення загальною площею 10,0 кв.м. ( 4000 мм х 2500мм х 2900 мм), за адресою м. Київ, вул. Степана Бандери 8 корп.39.

Відповідно до п. 2.1. договору транспортування споруди на вказану адресу здійснюється Орендодавцем, вартість транспортування сплачується Орандарем, до передачі приміщення і становить 6 000,00 грн згідно (п 4.3. договору).

Згідно з п. 4.1. орендна плата за користування Об`єктом оренди складає 3 000,00 грн за один місяць оренди за 1 (одне) побутове приміщення. Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату що місячно, не пізніше 16-го числа поточного місяця за наступний. Термін дії договору - 1 рік з дати передачі об`єкту за актом (п. 3.1. договору)

Але всупереч умовам договору. Орендар систематично здійснював прострочення сплату орендних платежів.

07.10.2019 на юридичну адресу відповідача було направлено претензію № 04/10 від 04.10.2019 терміново сплатити заборгованість за оренду згідно рахунку № 30 від 13.09.2019 у сумі 3 000,00 грн.

Оскільки вимога щодо оплати боргу не виконувалась, 21.10.2019 за участю представників Орендаря та Орендодавця було здійснено акт огляду побутового приміщення.

21.10.2019 Орендар надав Орендодавцеві гарантійний лист щодо повернення побутового приміщення до 01.11.2019. Складнощі повернення даної споруди пояснювались конфліктною ситуацією між Відповідачем та його контрагентом. Відповідач в даному листі гарантував сплату збитків, у разі неповернення споруди Орендодавцеві.

11.12.2019 на юридичну адресу Відповідача було направлено Вимогу № 11/12-Ід від 11.12.2019 щодо стягнення заборгованості за договором оренди №1507/3 та повернення майна з оренди. В Орендаря наявна заборгованість за орендною платою згідно рахунку № 34 від 21.11.2019 у сумі 3 000,00 грн. за період з 17.11.2019 до 17.12.2019. Дата повернення майна була визначена 17.12.2019.

Згідно з 3.5.2. договору оренди даний договір може бути достроково у позасудовому порядку припинений Орендодавцем у разі прострочення сплати Орендарем орендної плати на термін, що перевищує 10 календарних днів - за умови письмового попередження Орендаря не пізніше ніж за 5 днів до дати припинення.

Внаслідок несплати орендної плати, договір оренди було розірвано в односторонньому порядку 17.12.2019.

17.12.2019 було направлено менеджера ФОП Вдовенко В.В. - Губерненка Василя Васильовича, з метою повернення побутового приміщення з оренди за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, побутове приміщення не було вилучене, оскільки представник ТОВ «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДМОНТАЖ» не прибув, а саме приміщення знаходилось під охороною, доступ до побутового приміщення було обмежено.

17.12.2019 менеджер ОСОБА_1 здійснив візит до офісу ТОВ «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДМОНТАЖ» за його юридичною адресою, та виявив відсутність такої компанії. Представник ТОВ «МОНТАЖНО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДМОНТАЖ» на телефонні дзвінки не відповідав.

18.12.2019 менеджер ОСОБА_1 повторно здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 для вилучення побутового приміщення, але доступ до побутового приміщення було обмежено, чинилися перешкоди для його вивезення. Менеджер ОСОБА_1 здійснив виклик працівників поліції та повідомлено про вищезазначене. Про вищеописані події менеджер і ОСОБА_1 доповів ФОП Вдовенку В.В. у службовій записці.

За заявою Губерненка В.В. здійснюється досудове розслідування - кримінального провадження № 12019100050009287.

Згідно з пунктом 5.10. договору у разі крадіжки Об`єкта оренди, вилучення третіми особами, фізичного знищення, пожежі або іншого вибуття з користування Об`єкта оренди, а також у разі відмови повернути Об`єкт оренди, перешкоджанню вилучення Об`єкту, Орендодавцем згідно п. 5.9 договору, а також у разі відсутності Об`єкту оренди, що встановлюється в порядку, визначеному п. 5.7 договору або підтверджується іншими доказами, Орендар виплачує Орендодавцю повну суму вартості Об`єкта оренди яка складає - 65 000,00 грн, не враховуючи орендну плату за користування Об`єктом оренди в 3-х денний термін. Розрахунки за пошкодження, втрату Об`єкта оренди проводяться у м. Києві.

Таким чином, виходячи з вищеописаного, ФОП Вдовенку В.В. було завдано збитків у розмірі 65 000,00 грн, що становить погогоджену стронами договірну вартість майна, що надавалось в оренду.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач звернувся із даним позовом до суду, в межах якого просив стягнути з Товариства 65 000,00 грн збитків, 3 000,00 грн заборгованості з орендної плати та 6 000,00 грн неустойки за неповернення орендованого майна.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами статті 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України зазначається, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні по своїй суті положення щодо збитків містяться у статті 22 ЦК України.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (стаття 225 Господарського кодексу України). Згідно 22 ЦК України особа, якій завдавано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується факт завдання Товариством збитків позивачу в розмірі вартості неповерненого майна, відповідачем не спростовані вказані обставини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Беручи до уваги положення укладеного між сторонами договору, оскільки послуги оренди приміщення за договором оренди вважаються надані належним чином, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів за спірним договором настав, а орендна плата в розмірі 3 000,00 грн підлягає стягненню з Товариства на користь позивача.

Крім того, статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний; негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням ; нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач ней виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, оскільки спірний договір було розірвано 17.12.2019, в обумовлені строки відповідач майно не повернув, вимога позивача про стягнення 6 000,00 грн неустойки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Вдовенко Віталія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія "Будмонтаж" про стягнення 74 000,00 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія "Будмонтаж" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна 8, офіс 21; ідентифікаційний код 42519505) на користь Фізичної особи-підприємця Вдовенко Віталія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 65 000,00 грн (шістдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) збитків, 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) заборгованості за орендною платою, 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) неустойки за неповернення орендного майна та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ