Рішення

від 28.02.2023 по справі 914/3005/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 Справа № 914/3005/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В.Барвінського, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 176099,23 грн основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних

за участю представників: не викликались

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В.Барвінського про стягнення 176099,23 грн основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Згідно із Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 30.11.2022 справу №914/3005/22 передано для розгляду судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 05.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості поставленого природного газу в об`ємі 2707,46 куб.м. на суму 130 920,41 грн. Відповідно до долученого до позовної розрахунку розміру позовних вимог, окрім суми основного боргу в розмірі 130 920,41 грн позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 19 333,18 грн, три проценти річних у сумі 2 281,24 грн, інфляційні втрати у сумі 23564,40 грн.

У відповіді на відзив (вх.№451/23 від 09.01.2023) позивач зазначив, що відповідач за змістом відзиву на позовну заяву визнав позов в частині суми основного боргу у розмірі 130920,41 грн, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Щодо відмови в стягненні пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат позивач зазначив, що неможливість реєстрації фінансових зобов`язань у 2021 році не є підставою для звільнення Відповідача від розрахунків за отриманий товар та від сплати штрафних санкцій та компенсаційних платежів. Можливість здійснення оплати за поставлений природний газ у 2022 році за 2021 рік залежала саме від Відповідача, від включення ним відповідних сум зобов`язань до проекту кошторису на 2022 рік. Будучи ознайомленим з умовами Типового Договору, Відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 4.5. та розділом 8 Договору.

Щодо розстрочення виконання судового рішення терміном на 12 місяців відповідач вказав, що обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на те, що Коледж є неприбутковою організацією, яка забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб у межах стандартів вищої мистецької освіти, національне відродження і примноження духовних надбань українського народу в сфері освіти і культури, фінансується з місцевого бюджету, законну неможливість провести оплату за спожитий газ в січні 2022, на підтвердження зазначеного до відзиву не додано жодного доказу. Позивач вважає, що неможливість реєстрації фінансових зобов`язань у 2021 році за змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обставиною, яка може слугувати підставою для розстрочки виконання рішення, оскільки обов`язковість судових рішень, яка передбачена п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів. Позивач також звертає увагу, що боржником не надано доказів на підтвердження наявності у нього можливості виконання рішення у даній справі з умовою розстрочки його виконання на 12 місяців. Відповідач не надав до суду доказів, з яких би вбачалась наявність у заявника фінансової спроможності самостійно виконувати рішення суду. Таким чином, зазначена відповідачем підстава для надання не є самостійною та достатньою підставою для розстрочки обов`язкового до виконання судового рішення, яке вступило в законну силу.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№27058/22 від 29.12.2022).

Зокрема, зазначив, що за період по 30.11.2021р. коледжем проведено розрахунок за спожитий газ з постачальником «останньої надії» згідно виставленого акту в повному обсязі. 25 листопада 2021 року коледжем укладено угоду на постачання природного газу № 12-1338/21-БО-Т з ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», дія якого набирає чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2022 року. Однак, ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не було проведено реєстрацію договору на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та не внесено коледж до реєстру споживачів. В січні 2022 року від ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на електронну пошту коледжу (на початку лютого 2022 року поштовим зв`язком) надійшов акт № 31389 від 31.12.2021 року на суму 130920,41 грн. про споживання природного газу в період з 01 грудня по 15 грудня (включно) в кількості 2,70746 тис.м3. Згідно вимог Бюджетного кодексу України здійснення оплати за товари, роботи і послуги не може виходити за межі поточного бюджетного періоду, який починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року. Для проведення оплати коштів по отриманому акту необхідно зареєструвати в органах Державної казначейської служби платіжне зобов`язання. Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, розпорядники бюджетних коштів беруть зобов`язання та проводять витрати в межах асигнувань, передбачених кошторисом. Проте, затвердженим кошторисом на утримання коледжу на 2022 рік не передбачено видатки на проведення витрат за газ за 2021 рік. Враховуючи обставини щодо постачання газу в грудні 2021 року, відсутність інформації у споживача щодо включення коледжу до Реєстру споживачів, а також відсутністю кошторисних призначень, у коледжу не було правових підстав для проведення реєстрації зобов`язань для оплати виставленого акту за газ з 1 по 15 грудня 2021 року. В разі надіслання ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» рахунку на оплату природного газу в грудні 2021р., коледжем, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, було б здійснено своєчасно відповідну оплату в сумі 130920,41 грн.

Відповідач просив суд зменшити суму боргу до основного боргу в сумі 130920,41 грн та розстрочити виконання судового рішення терміном на 12 місяців, враховуючи, що Коледж є неприбутковою організацією, яка забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб у межах стандартів вищої мистецької освіти, національне відродження і примноження духовних надбань українського народу в сфері освіти і культури, фінансується з місцевого бюджету та, враховуючи законну неможливість провести оплату за спожитий газ в січні 2022р.

Обставини справи

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник, Постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ДРОГОБИЦЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ІМ. В. БАРВІНСЬКОГО (Споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки С_МАГЬ_РЕК.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 15.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС від 30.06.2022 № ТОВВИХ-22-6922 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000025Z0T00X;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000025Z0T00X (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС),

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі -Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

У строк та порядок, передбачений Договором, позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 165 375,03 грн.

З 01.11.2021 по 30.11.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 2050,87 куб.м. на суму 34 454,62 грн., а Відповідач здійснив оплату за поставлений газ.

З 01.12.2021по 15.12.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 2707,46 куб.м. на суму 130 920,41 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ та не підписав Акт № 31389 приймання-передачі природного газу.

Таким чином, у Відповідача перед Позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 130 920,41 грн.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог, окрім суми основного боргу в розмірі 130 920,41 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 19 333,18 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022, 3% річних в розмірі 2 281,24 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2022, а також інфляційні нарахування в розмірі 23 564,40 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2022.

Позиція суду

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРБКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

-інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, Позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 30.06.2022 № ТОВВИХ-22-6922 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56Х500002520Т00Х; відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56Х800002520Т00Х (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі -Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена насайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archieve-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою Позивача.

Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, останнім здійснено оплату за спожитий газ за листопад 2021 р. у розмірі 34 454,62 грн., однак за грудень 2021 р. у розмірі 130 920,41 грн. оплату не здійснено.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2 статті 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Тобто, виходячи з частини 2 статті 265 ГК України та предмету Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не оплатив вартість поставленого природного газу на суму 130 920,41 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач жодним чином не спростовує обставин та правової позиції Позивача, викладених за змістом позовної заяви, фактично визнає суму основного боргу в розмірі 130 920,41 грн. Відзив на позовну заяву не містить належних заперечень щодо наведених Позивачем обставин та правових підстав позову, з якими Відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, а також мотивів їх визнання або відхилення.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Типового договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити суму боргу до основного боргу у сумі 130920,41 грн, тобто фактично просить суд відмовити у задоволенні позову щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, аргументуючи свою позицію тим, що прострочення виконання зобов`язання за договором перед позивачем виникло у зв`язку із неможливістю реєстрації фінансових зобов`язань у 2021 році.

Суд погоджується із запереченнями позивача про те, що неможливість реєстрації фінансових зобов`язань у 2021 році не є підставою для звільнення Відповідача від розрахунків за отриманий товар та від сплати штрафних санкцій та компенсаційних платежів. Неналежне планування своєї діяльності Відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризики від власної діяльності Відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Можливість здійснення оплати за поставлений природний газ у 2022 році за 2021 рік залежала саме від Відповідача, від включення ним відповідних сум зобов`язань до проекту кошторису на 2022 рік.

Будучи ознайомленим з умовами Типового Договору, Відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 4.5. та розділом 8 Договору.

З огляду на викладене, враховуючи умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми пені в розмірі 19 333,18 грн., 3% річних в розмірі 2 281,24 грн. та інфляційних втрат в розмірі 23 564,40 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За наведеного, клопотання відповідача щодо відмови у задоволенні позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, суперечить як положенням законодавства, так і матеріалам справи.

Щодо клопотання про розстрочення виконання судового рішення терміном на 12 місяців, то суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ГПК України.

Так, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на те, що Коледж є неприбутковою організацією, яка забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб у межах стандартів вищої мистецької освіти, національне відродження і примноження духовних надбань українського народу в сфері освіти і культури, фінансується з місцевого бюджету, законну неможливість провести оплату за спожитий газ в січні 2022.

Разом з тим, всупереч наведеним вище положенням законодавства відповідачем не долучено будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд приймає заперечення позивача про те, що неможливість реєстрації фінансових зобов`язань у 2021 році за змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обставиною, яка може слугувати підставою для розстрочки виконання рішення, оскільки обов`язковість судових рішень, яка передбачена п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів. Позивач також звертає увагу, що боржником не надано доказів на підтвердження наявності у нього можливості виконання рішення у даній справі з умовою розстрочки його виконання на 12 місяців. Відповідач не надав до суду доказів, з яких би вбачалась наявність у заявника фінансової спроможності самостійно виконувати рішення суду.

Відтак, наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання рішення суду в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

Суд звертає увагу відповідача на його право повторно звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення з наведенням описаних чи інших обставин, що могли б слугувати підставою для розстрочення, а також долученням відповідних доказів на їх підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2641,49 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №5944 від 03.11.2022.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ДРОГОБИЦЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ІМ. В. БАРВІНСЬКОГО (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Музична, будинок 3; код ЄДРПОУ: 02215029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 40121452) 130 920,41 грн (сто тридцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень 41 копійка) основного боргу, 19 333,18 грн (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять три гривні 18 копійок) пені, 2 281,24 грн (дві тисячі двісті вісімдесят одну гривню 24 копійки) 3 % річних, 23 564,40 грн (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят чотири гривні 40 копійок) інфляційних нарахувань та 2 641,49 грн (дві тисячі шістсот сорок одну гривню 49 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.02.2023.

Суддя Кидисюк Р.А.