Рішення

від 21.02.2023 по справі 914/3058/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2023 Справа № 914/3058/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, м. Пустомити Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкарс», с. Нагоряни Львівського району Львівської області

про стягнення 617523,41 грн заборгованості за Договором оренди землі від 19.03.2018

за участю представників:

від позивача: Гунька О.К.

від відповідача: не з`явився

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкарс» про стягнення 617523,41 грн заборгованості за Договором оренди землі від 19.03.2018 №268.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 06.12.2022 справу №914/3058/22 передано для розгляду судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 08.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.12.2022.

В судовому засіданні 27.12.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 10.01.2023.

В судовому засіданні 10.01.2023 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.02.2023.

В судовому засіданні 07.02.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 21.02.2023.

Представник позивача в судове засідання 21.02.2023 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 21.02.2023 не забезпечив.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди землі від 19.03.2018 в частині повної та вчасної сплати орендної плати за Договором за період з лютого 2021 року по жовтень 2022 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.11.2022 р. становить 540954,51 грн. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 66 050,90 грн інфляційних нарахувань та 10518,00 грн 3% річних. Всього, заборгованість становить 617523,41 грн.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 23.11.2022 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

На адресу суду повернулися скеровані на юридичну адресу відповідача (81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Нагоряни, ВУЛИЦЯ ТАРНАВСЬКОГО, будинок 1) поштові конверти з копіями відповідних ухвал суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Повернувся також поштовий конверт, направлений на зазначену в Договорі оренди землі від 19.03.2018 адресу ТОВ «Інкарс» (79041, м. Львів, вул. Окружна, 94, кв.13), з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

19.03.2018р. між Пустомитівською міською радою (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАРС» (Орендар) укладено договір оренди землі (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Пустомитівської міської ради №931 від 30.01.2018р. надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,2184 га, кадастровий номер: 4623610100:01:009:0007, яка знаходиться у м.Пустомити для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури.

Відповідно до п.3.1 Договору його укладено на 49 років з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.03.2018р. зареєстровано речове право Відповідача, а саме право оренди земельної ділянки загальною площею 1,2184га, яка знаходиться у м.Пустомити.

Актом приймання-передачі об?єкта оренди від 19.03.2018 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння користування вказану земельну ділянку

Відповідно до вимог п.4.1 Договору сторони за наслідками земельних торгів (протокол №130 аукціону з продажу права оренди земельної ділянки в м.Пустомити від 19.03.2018) погодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 360061,32 грн в рік, що становить 13,74% від нормативної грошової оцінки та вноситься шомісячно рівними частинами до 20-го числа місяця наступного за звітним (п.4.6. Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 620 534, 70 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач всупереч взятих на себе договірних зобов`язань, не сплачував орендну плату за період з лютого 2021р. по жовтень 2022р., у зв`язку з чим станом на 01.11.2022р. в нього виникла заборгованість у розмірі 540954,51 грн.

З метою добровільного врегулювання спору Пустомитівською міською радою скеровувалася відповідачу претензія №902-08/240 від 01.02.2022р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість, яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору оренди землі від 19.03.2018.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до частини другої статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 360061,32 грн в рік, що становить 13,74% від нормативної грошової оцінки та вноситься шомісячно рівними частинами до 20-го числа місяця наступного за звітним (п.4.6. Договору).

Згідно з пп.3 п.9.1 Договору орендодавець наділений правом вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату за період з лютого 2021р. по жовтень 2022р., у зв`язку з чим станом на 01.11.2022р. в нього виникла заборгованість у розмірі 540954,51 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких не повідомив, відтак, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само, як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у пп. 4.1 п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013р.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9262,86 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією №619 від 18.11.2022.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАРС» (81131, Львівська обл., Львівський район, с.Нагоряни, вул. Тарнавського, 1, код ЄДРПОУ 40102780) на користь Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області (81100, Львівська обл., Львівський р-н, місто Пустомити, вул.Грушевського Михайла, будинок 46; код ЄДРПОУ 04372187) 540 954,50 грн (п`ятсот сорок тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 51 копійок) заборгованості зі сплати орендної плати за Договором оренди землі від 19.03.2018р. за період з лютого 2021р. по жовтень 2022р., 66 050,90 грн (шістдесят шість тисяч п`ятдесят гривень 90 копійок) інфляційних нарахувань, 10 518,00 грн (десять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень) трьох відсотків річних та 9262,86 грн (дев`ять тисяч двісті шістдесят дві гривні 86 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.02.2023.

Суддя Кидисюк Р.А.