Рішення

від 15.02.2023 по справі 916/1593/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1593/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Росєєвої А.М.

розглянувши справу № 916/1593/22 за правилами загального позовного провадження

за позовом: Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області /ЄДРПОУ 25932851, адреса - 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, 33, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/

до відповідача: фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - ФОП АДРЕСА_1 /

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області /ЄДРПОУ 25427633, адреса - 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, 33, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/

про стягнення 404 389,87 грн

за участі представників сторін:

від позивача: Жорін В.П. в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування;

від відповідача: адвокат Кушнір В.М. на підставі ордеру ВН № 1171528 від 11.08.2022 року;

від третьої особи: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

18.07.2022 року Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1651/22/ до фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвої про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю у розмірі 404 389,87 грн за період з 01.06.2019 року по 18.06.2021 року та судового збору.

Позов обґрунтовано неналежним виконання з боку відповідача зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 09.09.2015 року. У позовній заяві позивачем наведено розрахунок заборгованості за період з 01.06.2019 року по 18.06.2022 року на загальну суму 404 389,87 грн, з яких:

- 103 101,12 грн - заборгованість за період червень - грудень 2019 року;

- 206 202,23 грн - заборгованість за 2020 рік;

- 96 086,52 грн - заборгованість за період січень 2021 року по 18.06.2021 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, п. 14.1.136 ст. 14 ПК України.

Ухвалою суду від 21.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1593/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

26.08.2022 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 17423/22/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку для подачі відзиву та прийняти відзив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що при розрахунку заборгованості за договором оренди земельної ділянки, потрібно керуватися умовами, визначеними договором, зокрема, враховувати нормативно-грошову оцінку, яка встановлена п. 5 договору - у розмірі 983 705,26 грн.

Відповідач зауважує, що згідно договору оренди земельної ділянки неможливо встановити, який саме відсоток був зафіксований у договорі для розрахунку орендної плати. Відповідач наголошує, що позивач не долучив до справи рішення Чорноморської міської ради щодо встановлення розміру ставки орендної плати, зокрема, відсоток від грошової оцінки земель, розташованих в межах населеного пункту, цільове призначення 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за 2005 рік, або рішення Чорноморської міської ради щодо встановлення відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який був застосований при укладанні договору оренди земельної ділянки від 09.09.2005 року.

Відповідач звертає увагу, що у своїх розрахунках позивач використовує нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 6 873 404,77 грн, не зважаючи на те що, п 5. договору оренди земельної ділянки нормативно грошова оцінка визначена у розмірі 983 705,26 грн. Позивачем не долучено рішення органу місцевого самоврядування про проведення нової нормативно грошової оцінки земельної ділянки в період дії договору.

Відповідач вказує, що позивач не долучив витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки , якщо така проводилась в період дії договору оренди.

Також відповідач зауважує, що у розрахунках розміру недоотримання коштів Чорноморською територіальною громадою за фактичне користування земельною ділянкою, на які позивач посилається як на доказ, зазначено, що для зазначеної ділянки застосовується коефіцієнт земельної ділянки (Кф) у розмірі 2.5, а фактично при розрахунках було застосовано коефіцієнт 3 %.

Відповідач звертає увагу, що позивачем не враховано, що 18 березня 2020 року набув чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 533), яким, зокрема, внесені зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю. Так, підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 524, згідно з яким за період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Також 26.08.2022 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /вх. № 17426/22/, в яких відповідач просить справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Відповідач вказує, що ще до початку введення воєнного стану відповідач була змушена тимчасово покинути своє постійне місце проживання. У зв`язку із чим у відповідача була відсутня можливість особисто отримати копію ухвали про відкриття провадження у справі та звернутися за наданням правової допомоги. Так відповідач лише 11.08.2022 року уклала договір про надання правової допомоги, 12.08.2022 року адвокат відповідача звернувся із заявою про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді. 19.08.2022 року зазначена заява була розглянута судом та представнику відповідача було надано доступ до електронної справи. З урахуванням вказаного відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку на подання заперечень.

Відповідач вказує, що позивач при розрахунку заборгованості допустив значні помилки та не надав до матеріалів справи ряд доказів, для надання яких відповідачу потрібний час. Також відповідач вказує, що до розгляду справи можливо потрібно буде залучити третю особу - Департамент комунальної власності Чорноморської міської ради.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року постановлено справу № 916/1593/22 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.09.2022 року о 11:00 год.

31.08.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 17994/22/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог. Позивач надає копію рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 08.06.2018 року № 344-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чорноморська (у тому числі: сіл. Олександрівка, с.Малодолинське, с. Бурлача Балка) в межах Чорноморської міської ради Одеської області»; та копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки; копії рішення Іллічівської міської ради від 10.07.2015 № 639-VІ (зі змінами та доповненнями на підставі рішення Чорноморської міської ради від 03.02.2017 № 639-VІІ).

Позивач зазначає, що відповідно до розрахунків розміру недоотримання коштів Чорноморською територіальною громадою за фактичне користування земельною ділянкою коефіцієнт 2,5 (Кф) - це коефіцієнт використання даної земельної ділянки, тобто має зовсім інше значення ніж розмір ставки орендної плат за земельні ділянки. Відповідно до підпункту 5.1. рішення Іллічівської міської ради від 10.07.2015 № 639-VІ «Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в розмірі 3% відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

23.09.2022 року на адресу суду надійшли заперечення /вх. № 20922/22/, в яких відповідач зауважує вважає, що при розрахунку заборгованості за договором оренди земельної ділянки, потрібно керуватися умовами, визначеними договором оренди земельної ділянки, зокрема враховувати нормативну грошову оцінку, яка встановлена п. 5 договору - у розмірі 983 705,26 грн з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач вказує, що 29.12.2020 року позивач провів нову нормативно грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої складає 6 873 407,77 грн, але відповідні зміни до договору оренди, що до розміру орендної плати сторонами в договір не вносились.

Відповідач вважає, що у розрахунках потрібно використовувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки визначену у договорі, з урахуванням індексації, та за період 2020 року не враховувати у розрахунках період з 1 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року.

За розрахунками відповідача заборгованість з орендної плати становить 53 120,5 грн.

28.09.2022 року на адресу суду надійшла від позивача заява на заперечення /вх. № 21099/22/, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач наголошує, що на виконання вимогу Закону України «Про оцінку земель» Чорноморською міською радою було прийнято рішення від 08.06.2018 № 344-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чорноморська (у тому числі: сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка) в межах Чорноморської міської ради Одеської області», яким встановлено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:025:0047 розташованої за адресою: м. Чорноморськ, вул.. Паркова, 2-м у розмірі: 6873407,77 грн. Вказана нормативна грошова оцінка введена в дію з 01 січня 2019 року та відповідно до Закону буде діяти до 01 січня 2025 року, тобто на весь період, який врахований під час здійснення розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати, що наданий у позовній заяві.

Позивач вказує, що відповідачу надано можливість у разі, якщо рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупинити таке рішення у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Проте, до теперішнього часу, відповідач до суду з приводу невідповідності рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 08.06.2018 № 344-VII не звернувся, тому, відповідно, погодився з його вимогами та обов`язковістю виконання.

Позивач підкреслює, що обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням. Відповідно, розмір орендної плати не може визначатись за власним волевиявленням відповідача, на підставі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише у порядку передбаченому для встановлення нормативної грошової оцінки Законом України «Про оцінку земель».

У підготовчому засіданні 28.09.2022 року представник відповідача заявила усне клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою суду від 28.09.2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області; відкладено підготовче засідання на 02.11.2022 р. о 12:00 год.

01.11.2022 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 24480/22/.

Також 01.11.2022 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області /вх. № 24454/22/, в яких Управління просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Управління вказує, що заборгованість за користування земельною ділянкою протягом червня 2019 року - червня 2020 року становить 404 389,87 грн. Управління зауважує, що згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 29.12.2020 року вартість земельної ділянки, яка розташована в межах міста Чорноморськ, вул. вул. Паркова, 2-м, скаладає 6 873 407,77 грн.

Управління зазначає, що за період з 01.06.2019 року по 18.06.2021 року від відповідача за користування земельною ділянкою не надходило жодних платежів та існує прострочена заборгованість за попередні періоди (лютий - травень 2019 року).

У підготовчому засіданні 02.11.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2022 року на 10:00 год.

23.11.2022 року о 10:00 год підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії через екстрені відключення світла в Одеському регіоні. Ухвалою суду від 29.11.2022 року призначено підготовче засідання по справі № 916/1593/22 на 08.12.2022 р. о 10:30 год.

Ухвалою суду від 08.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/1593/22 до судового розгляду по суті; судове засідання для розгляду справи № 916/1593/22 по суті призначено на 25.01.2022 р. о 12:30 год.

25.01.2023 року о 12:30 год судове засідання по суті по справі № 916/1593/22 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 25.01.2023 року призначено судове засідання по суті по справі № 916/1593/22 на 15.02.2023 р. об 11:00 год.

15.02.2022 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа до судового засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників учасників справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 09 вересня 2005 року між Чорноморською (раніше - Іллічівською) міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА СТРЕЛЕЦ» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1799 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), вулиця Паркова, 2-М.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 983 705,26 грн, згідно з витягом № 286 від 09.09.2005 року з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, розробленим Іллічівським міським відділом земельних ресурсів /п. 5 договору/.

Договір оренди землі укладено на 49 років до 09 вересня 2054 року /п. 8 договору/.

Відповідно до п.9 договору , встановлено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі (у гривнях). Орендна плата вноситься орендарем у розмірі (відсотка) нормативно грошової вартості земельної ділянки на рік до прийняття Іллічівською міською радою рішення про порядок розрахунку орендної плати за землю.

Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції /п. 10 договору/.

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, грошової вартості земельної ділянки, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря , що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом /п. 11 договору/.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін і підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміні умов договору, спір вирішується в судовому порядку /п. 28 договору/.

За не виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та умов цього договору /п. 33 договору/.

Договір зареєстрований посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Котик Н.В. 09.09.2005 року та внесено відповідний реєстраційний запис до Державного реєстру правочинів за реєстраційним номером 824098 від 09.09.2005 року.

09.09.2005 року між Чорноморською (раніше - Іллічівською) міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА СТРЕЛЕЦ» (орендар) підписано акт прийому-передачі об`єкта оренди, за яким Іллічівська (Чорноморська) міська рада Одеської області передала, а ТОВ «ФІРМА СТРЕЛЕЦ» прийняло в оренду земельну ділянку площею 0,1799 га, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Паркова, 2-М.

16 лютого 2010 року між ТОВ «ФІРМА СТРЕЛЕЦ» та Андріаді Еленою, укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач прийняла у власність будівлю супермаркету з вбудовано-прибудованими приміщеннями, загальною площею - 1359,3 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 0,1799 а, кадастровий номер 5110800000:020025:0047, за адресою вулиця Паркова, будинок 2-М в м. Іллічівську (Чорноморську).

26.01.2021 року позивач направляв відповідачу лист з пропозицією вирішити питання про відшкодування збитків завданих від недоотриманої плати за фактичне використання земельної ділянки за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 2-М.

18.06.2021 року Чорноморською міською радою прийнято рішення № 98/15-VІІ «Про припинення договору оренди земельної ділянки з ТОВ «ФІРМА СТРЕЛЕЦ» площею 0,1799 га за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 2-М».

Рішенням Іллічівської міської ради від 10.07.2015 року № 639-VІ (зі змінами та доповненнями на підставі рішення Чорноморської міської ради від 03.02.2017 № 639-VІІ) визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в розмірі 3% відсотки від їх нормативної грошової оцінки /п. 5.1 рішення/.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Чорноморська була затверджена рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 08.06.2018 року № 344-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чорноморська (у тому числі: сіл. Олександрівка, с.Малодолинське, с. Бурлача Балка) в межах Чорноморської міської ради Одеської області» та введена в дію з 01.01.2019 року.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 11.02.2021 року та 29.12.2020 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:020025:0047, за адресою вулиця Паркова, будинок 2-М в м. Іллічівську (Чорноморську) становить 6 873 407,77 грн.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за земельну ділянку площею 0,1799 а, кадастровий номер 5110800000:020025:0047, за адресою: вулиця Паркова, будинок 2-М в м. Чорноморськ, у розмірі 404 389,87 грн за період з 01.06.2019 року по 18.06.2021 року /прийняття Чорноморською міською радою рішення № 98/15-VІІ «Про припинення договору оренди земельної ділянки з ТОВ «ФІРМА СТРЕЛЕЦ»/ .

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Приписами ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно з ч.1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Як встановлено частиною 2 статті 377 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 по справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 по справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 по справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 по справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18, від 18 квітня 2019 року у справі №913/210/18, від 11.03.2020 року у справі №921/257/19 неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Отже, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. При цьому договір оренди не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Так, в даному випадку договір оренди від 09.09.2005 року не припинив свою дію, а право оренди земельної ділянки перейшло до нового власника будівлі - фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвої. Вказані обставини не заперечувалися сторонами у ході розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як вже зазначалося, за приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п. 14.1.147. п. 14.1. статті 4 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п. 14.1.72. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями п. 287.1. статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Згідно з п.п. 288.1. - 288.4. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Виходячи з системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Разом з тим основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України).

При цьому господарський суд враховує, що за змістом частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17).

Господарський суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 статті 288 Податкового Кодексу України.

Пунктом 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові КАС №814/1786/16 від 02.09.2020 року, згідно якої річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за їі несплату.

Таким чином, з урахуванням положень статті 632 ЦК України, статті 288 Податкового кодексу України і статей 15, 21 Закону України «Про оренду землі» нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 № 908/4582/15 та від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 11.02.2021 року та 29.12.2020 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:020025:0047, за адресою вулиця Паркова, будинок 2-М в м. Іллічівську (Чорноморську) становить 6 873 407,77 грн.

Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Чорноморська була затверджена рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 08.06.2018 року № 344-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чорноморська (у тому числі: сіл. Олександрівка, с.Малодолинське, с. Бурлача Балка) в межах Чорноморської міської ради Одеськоїобласті» та введена в дію з 01.01.2019 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України нормативно-грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації на індекс інфляції, що публікується Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За приписами п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до листа Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2018 рік-1,0; 2019 рік-1,0; 2020 рік-1,0. 2021 рік.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель земельних ділянок за 2021 рік становить: - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Рішенням Іллічівської міської ради від 10.07.2015 року № 639-VІ (зі змінами та доповненнями на підставі рішення Чорноморської міської ради від 03.02.2017 № 639-VІІ) визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в розмірі 3% відсотки від їх нормативної грошової оцінки /п. 5.1 рішення/.

Позивачем розраховано щомісячний розмір орендної плати за землю, який становить 17 183,52 грн.

Отже, розрахунок заборгованості за орендну плату за земельну ділянку здійснено з урахуванням нормативної грошової оцінки, визначеної на підставі рішень Чорноморської міської ради, які є чинними і обов`язковими до виконання, рішенням органу місцевого самоврядування змінено ставки орендної плати і сторони договору визначили безпосередньо в самому договорі підстави.

Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, грошової вартості земельної ділянки, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря , що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом /п. 11 договору/.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що, відповідач був обізнаним про те, що розмір грошової оцінки та орендної плати за користування орендованою ним земельною ділянкою за вищезгаданим договором не є сталим показником і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації, зміною нормативної грошової оцінки земель міста та внаслідок внесення змін на підставі вимог діючого законодавства.

Проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем щомісячного розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:020025:0047, за адресою: вулиця Паркова, будинок 2-М в м. Чорноморськ Одеської області у розмірі 17 183,52 грн, виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки - 6 873 407,77 грн, яка введена у дію з 01.01.2019 року рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 08.06.2018 року № 344-VII. При цьому заперечення відповідача в цій частині спростовуються дослідженими матеріалами справи та встановленими обставинами.

Разом із тим, господарський суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин. Зазначеною постановою, зокрема, була передбачена заборона до 11 травня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення (з урахуванням винятків).

У зв`язку з наведеним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до відповідних законодавчих актів України, зокрема викладено пункт 524 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в новій редакції, згідно з якою не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов`язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов`язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов`язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Також установлено, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов`язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов`язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов`язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов`язання за такий період.

З аналізу викладених положень податкового законодавства вбачається, що вони передбачають не лише звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня по 31 березня 2020 року орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а й визначають механізм врегулювання правовідносин, пов`язаних з таким звільненням шляхом подання уточнень до податкової декларації. При цьому закріплений у наведеній нормі порядок врегулювання відповідних правовідносин не передбачає внесення певних змін до договорів оренди землі стосовно сплати орендної плати в зазначений період.

Господарський суд зазначає, що пункт 524 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не несе жодних зобов`язань щодо внесення змін до Договору оренди в частині доповнення пунктом: "не нараховується Орендодавцем та не сплачується Орендарем орендна плата за Земельну ділянку за період з 01 березня по 31 березня 2020 року", адже орендар звільняється від орендної плати за вказаний період на підставі прямої норми Закону.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 вересня 2021 року у справі № 911/3394/20.

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що заборгованість з орендної плати за березень 2020 року відповідачу не підлягає нарахуванню на підставі прямої норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованості по сплаті орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:020025:0047 за період з 01.06.2019 року по 18.06.2022 року за виключенням березня 2020 року в загальному розмірі 388 206,35 грн, з яких:

- 103 101,12 грн - заборгованість за період червень - грудень 2019 року;

- 189 018,72 грн - заборгованість за 2020 рік, крім березня 2020 року;

- 96 086,52 грн - заборгованість за період січень 2021 року по 18.06.2021 року.

При цьому суд зауважує, що позивачем визначено ціну позову у розмірі 404 389,87 грн. Разом із тим, внаслідок підрахунку складових ціни позову судом встановлено арифметичну помилку позивача. Так ціна позову у загальному розмірі становить 405 389,87 грн /103 101,12 грн (заборгованість за період червень - грудень 2019 року) + 206 202,23 грн (заборгованість за 2020 рік) + 96 086,52 грн (заборгованість за період січень 2021 року по 18.06.2021 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені. А саме з відповідача підлягає стягненню заборгованості по сплаті орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:020025:0047 за період з 01.06.2019 року по 18.06.2022 року за виключенням березня 2020 року в загальному розмірі 388 206,35 грн, з яких:

- 103 101,12 грн - заборгованість за період червень - грудень 2019 року;

- 189 018,72 грн - заборгованість за 2020 рік, крім березня 2020 року;

- 96 086,52 грн - заборгованість за період січень 2021 року по 18.06.2021 року.

При цьому суд зазначає, що заперечення відповідача спростовуються встановленими обставинами справи та дослідженими доказами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 6 065,86 грн, що вбачається із платіжного доручення № 34 від 22.06.2022 року. Вказаний розмір судового збору сплачено з розрахунку ціни позову у розмірі 404 389,87 грн.

Разом із тим, внаслідок арифметичної помилки позивача ціна позову становить 405 389,87 грн /103 101,12 грн (заборгованість за період червень - грудень 2019 року) + 206 202,23 грн (заборгованість за 2020 рік) + 96 086,52 грн (заборгованість за період січень 2021 року по 18.06.2021 року).

Відтак належний до сплати судовий збір становить 6 080,85 грн.

Таким чином позивачем недоплачений судовий збір у розмірі 15,99 грн /6 080,85 грн - 6 065,86 грн/.

При цьому, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог Чорноморської міської ради, судовий збір у розмірі 5 823,02 грн /95,76 % від задоволених вимог/ підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвої /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - ФОП АДРЕСА_1 / на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області /ЄДРПОУ 25932851, адреса - 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, 33, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ заборгованість по сплаті орендної плати за землю у розмірі 388 206,35 грн /триста вісімдесят вісім тисяч двісті шість гривень 35 копійок/.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвої /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - ФОП АДРЕСА_1 / на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області /ЄДРПОУ 25932851, адреса - 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, 33, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ судовий збір у розмірі 5 823,02 грн /п`ять тисяч вісімсот двадцять три гривні 02 копійки/.

4. Стягнути з Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області /ЄДРПОУ 25932851, адреса - 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, 33, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ в дохід державного бюджету (отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA938999980313141206083015758; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 15,99 грн /п`ятнадцять гривень 99 копійок/.

5. В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 27 лютого 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко