Постанова

від 15.02.2023 по справі 911/956/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 911/956/17 (361/6664/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 15.02.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6

на рішення господарського суду Київської області від 07.06.2022

додаткове рішення господарського суду Київської області від 12.07.2022

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022

у справі

за позовом ОСОБА_7

до відповідачів:1.Броварської міської ради Київської області; 2.Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат Меркурій"; 4.Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області в особі правонаступника Києво-Святошинської РДА; 5. ОСОБА_1 ; 6. ОСОБА_2 ; 7. ОСОБА_3 ; 8. ОСОБА_4 ; 9.Державного підприємства "Сетам"; 10. ОСОБА_5 ; 11. ОСОБА_8

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Декабристів 46"

про визнання недійсними рішень, правочинів, електронних торгів, визнання незаконним та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, визнання незаконною та скасування заборони на нерухоме майно, витребування майна

у відокремленому провадженні в межах справи №911/956/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексвінхаус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат Меркурій"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_7 звернувся із позовною заявою про визнання недійсними рішень, правочинів, електронних торгів, визнання незаконним та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, визнання незаконною та скасування заборони на нерухоме майно. Разом з позовною заявою Позивачем подано клопотання про призначення судової експертизи та клопотання про витребування доказів.

2. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2021 справу № 361/6664/20 передано до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій», провадження у якій відкрито ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017.

3. Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2021р. справу №361/6664/20 було прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю. для розгляду за правилами загального позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи №911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»; призначено підготовче засідання.

4. Позивач просив суд: 1)визнати незаконним та скасувати Рішення Броварської міської ради № 482 від 13.09.2010р. про оформлення Права власності на нерухоме майно та реєстрацію за ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" нерухомого майна - підвальні приміщення, а саме: 1.1.) свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 31808499, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 1-8 підвального поверху 1 під`їзду, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_8); 1.2.) свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 31809508, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 9-16 підвального поверху 2 під`їзду, загальною площею 257,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_9); 1.3.) свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 31810114, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 17-26 підвального поверху 3 під`їзду, загальною площею 255,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_10); свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 318110662, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 27-35 підвального поверху 4 під`їзду, загальною площею 270,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_11);

2)визнати незаконним та скасувати Свідоцтва про право власності видані Виконкомом Броварської міської ради ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій", нерухоме майно - Підвальні приміщення, а саме: 2.1.) свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 31808499, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 1-8 підвального поверху 1 під`їзду, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_8); 1.2.) свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 31809508, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 9-16 підвального поверху 2 під`їзду, загальною площею 257,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_9); 1.3.) свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 31810114, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 17-26 підвального поверху 3 під`їзду, загальною площею 255,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_10); свідоцтво про право власності, б/н, від 19.10.2010р., реєстраційний номер майна 318110662, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № 27-35 підвального поверху 4 під`їзду, загальною площею 270,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому стало приміщенням НОМЕР_11);

3)визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області 07.10.2015р., згідно якої за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення № НОМЕР_8, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності / довірчої власності НОМЕР_15, РНОНМ 755078432106, реєстраційний номер запису 1168079;

4)визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_16 від 21.10.2015р., видане Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області, згідно якого за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_8, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності / довірчої власності НОМЕР_15, РНОНМ 755078432106, реєстраційний номер запису 1168079;

5)визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області 07.10.2015р., згідно якої за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_9, загальною площею 257,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності / довірчої власності 11688079, РНОНМ 755078432106; 5.1.) визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_12 від 21.10.2015р., видане Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_9, загальною площею 257,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності / довірчої власності 11688079, РНОНМ 755078432106;

6)визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області 07.10.2015р., згідно якої за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_10, загальною площею 188,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності/довірчої власності 11687464, РНОНМ 755078432106; 6.1.) визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_13 від 21.10.2015р., видане Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області, згідно якого за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_10, загальною площею 188,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності / довірчої власності 11687464, РНОНМ 755078432106;

7)визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області 07.10.2015р., згідно якої за ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_11, загальною площею 270,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності / довірчої власності 11685618, РНОНМ 755078432106; 7.1.) визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_14 від 21.10.2015р., видане Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ в Київській області, згідно якого за ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_11, загальною площею 270,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Номер запису права власності / довірчої власності 11685618, РНОНМ 755078432106;

8)визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 01.02.2016р., посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського МНО Київської області Федоряка О.С. (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 280239400, номер запису про право власності № НОМЕР_15, згідно з яким за ОСОБА_4 було зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_8, підвальний поверх, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 755078432106;

9)визнати незаконними та недійсними Електронні торги № 322394, ДП "Сетам" від 20.03.2018р. стосовно реалізації нежитлового приміщення № НОМЕР_8, підвальний поверх, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належало на праві приватної власності ОСОБА_4 і згідно яких переможцем даних торгів визнано ОСОБА_5 ;

10)визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснену 20.04.2018р. приватним нотаріусом Броварського МНО Іваненком О.В. відповідно до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" та акту державного виконавця про проведення електронних торгів № 322394 від 12.04.2018р. по лоту № 267879 з реалізації нерухомого майна, що належало ОСОБА_4 , видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі № 706 згідно із яким ОСОБА_5 належить на праві власності майно, що складається із спірного нежитлового приміщення № НОМЕР_8, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 755078432106; 10.1.) визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності видане приватним нотаріусом Броварського МНО Іваненком О.В. та зареєстроване в реєстрі № 706, згідно із яким ОСОБА_5 належить на праві приватної власності майно, що складається із спірного нежитлового приміщення № НОМЕР_8, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 755078432106;

11)визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 1548 від 21.12.2017р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Броварського МНО Київської області Бурлака Л.К. та згідно якого зареєструвала право власності за останньою на нежитлове приміщення № НОМЕР_9 загальною площею 257,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Номер запису права власності / довірчої власності 24089157, РНОНМ 755078432106;

12)визнати незаконним та скасувати Заборону на нерухоме майно здійснену 02.10.2018р. Приватним нотаріусом Київського МНО Бойко О.В. на підставі Договору іпотеки № 1795 від 02.10.2018р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 здійснено запис про обтяження: 28199640, а саме Заборона на нерухоме майно: нежитлове приміщення № НОМЕР_9 загальною площею 257,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Номер запису про іпотеку 28199919, РНОНМ 755078432106;

13)визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 1535 від 21.12.2017р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений Приватним нотаріусом Броварського МНО Київської області Бурлака Л.К., згідно якого зареєструвала право власності за останньою на нежитлове приміщення № НОМЕР_10, загальною площею 188,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Номер запису права власності / довірчої власності 24084288, РНОНМ 755078432106;

14)визнати незаконним та скасувати Заборону на нерухоме майно здійснену 02.10.2018р. Приватним нотаріусом Київського МНО Бойко О.В. на підставі Договору іпотеки № 1795 від 02.10.2018р. укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 здійснено Запис про обтяження: 28200307, а саме Заборона на нерухоме майно: нежитлове приміщення № НОМЕР_10, загальною площею 188,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Номер запису про іпотеку 282000332, РНОНМ 755078432106;

15)визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 1541 від 21.12.2017р., укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , посвідчений Приватним нотаріусом Броварського МНО Київської області Бурлака Л.К. та згідно якого зареєструвала право власності за останньою на нежитлове приміщення № НОМЕР_11, загальною площею 270 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Номер запису права власності / довірчої власності 24086862, РНОНМ 755078432106;

16)визнати незаконним та скасувати Заборону на нерухоме майно здійснену 02.10.2018р. Приватним нотаріусом Київського МНО Бойко О.В. на підставі Договору іпотеки № 1795 від 02.10.2018р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 здійснено Запис про обтяження: 28200351, а саме Заборона на нерухоме майно: нежитлове приміщення НОМЕР_11, загальною площею 270 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Номер запису про іпотеку 28200380, РНОНМ 755078432106;

17)визнати незаконним та скасувати Заборону на нерухоме майно здійснену 15.01.2020р. Приватним нотаріусом Київського МНО Бойко О.В. на підставі Договору іпотеки № 155 від 15.01.2020р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 здійснено Запис про обтяження: 35066612, а саме Заборона на нерухоме майно: на нежитлове приміщення № НОМЕР_8, загальною площею 273,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Номер запису про іпотеку 35066450, РНОНМ 755078432106;

18)витребувати у ОСОБА_5 підвальне приміщення загальною площею 989,6 кв.м. (РНОНМ 755078432106) будинку АДРЕСА_1 та передати у володіння співвласників ОСББ "Декабристів 46", яке є спільною власністю усіх співвласників цього будинку та яке не підлягає державній реєстрації по закону.

5. На думку Позивача, спірне приміщення є допоміжним приміщенням, зокрема підвалом всього багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . В підвалі будинку знаходяться всі інженерні мережі (водо- тепло- та електропостачання, а також водовідведення).

Незаконними діями відповідачів спірне приміщення було перетворене на папері на чотири об`єкти нерухомості, а саме - нежитлові приміщення НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_2 , отже відповідно до ст. 1 Закону України "Про ОСББ" є співвласником багатоквартирного будинку та згідно ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є співвласником спірного майна.

30.11.2015р. співвласники житлових та нежилих приміщень створили ОСББ «Декабристів 46» та зареєстрували відповідну юридичну особу.

13.09.2010р. Броварська міська рада ухвалила Рішення № 482 про оформлення Права власності на нерухоме майно за ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» та зареєструвати за останнім нерухоме майно - підвальні приміщення, що розташовані за адресою: будинок АДРЕСА_1 , а виконком Броварської міської ради видав відповідні свідоцтва про право власності.

ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» при реєстрації оспорюваного права власності на спірні приміщення було подано недостовірну та неповну інформацію стосовно цих об`єктів, зокрема не було надано матеріалів технічної інвентаризації.

Відтак, за відсутності матеріалів технічної інвентаризації на дату прийняття виконавчим комітетом Броварської міської ради спірного рішення у виконавчого комітету не було достатніх даних про цільове призначення цих приміщень, отже і законних підстав для оформлення їх у власність відповідачу.

22.02.2011р. рішенням Броварської міської ради №116 було скасовано Рішення про оформлення Права власності на нерухоме майно за ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» та скасовано дозвіл на реєстрацію за Відповідачем 3 права власності на нерухоме майно, зокрема у зв`язку з виявленими невідповідностями між поданими заявами на оформлення права власності на нежитлові приміщення у вказаному будинку, та техніко-економічними показниками цих будинків, які засвідчені в актах державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Таким чином Позивач вважає, що рішення Броварської міської ради, Свідоцтва про право власності та записи про реєстрацію права власності стосовно всіх чотирьох підвальних приміщень за ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» є незаконним та протиправними, тому підлягають визнанню недійсними та скасуванню, як і всі наступні правочини щодо переходу права власності на спірні приміщення на інших відповідачів.

Позивач стверджує, що всі подальші Свідоцтва, які посвідчують право власності на спірні приміщення за відповідачами, як і реєстраційні дії в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, самі по собі не змінюють правового статусу вказаних приміщень та належності даних приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. Отже Позивачу не потрібно доводити право власності на ці приміщення, оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

З огляду на те, що Позивач не може реалізувати своє право власності на спірне майно у зв`язку з існуванням документів, що посвідчують таке право за іншою особою - Відповідачем 10, то права та інтереси Позивача підлягають захисту у спосіб, що визначено останнім, а саме - шляхом визнання недійсними свідоцтв про право власності.

Позивач зауважує, що жодним з відповідачів не надано до матеріалів справи доказів перебудови підвалу у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування та проектної документації, тому спірне приміщення залишається в статусі допоміжного та належить на праві сумісної власності власникам квартир відповідного будинку.

Позивач наголошує, що вказаним допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку мають право користуватись всі власники квартир у будинку, в т.ч. як укриття під час ракетних обстрілів і повітряної тривоги.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням господарського суду Київської області від 07.06.2022р. у справі №911/956/17 (361/6664/20) позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40729499 від 20.04.2018 10:50:03; приватний нотаріус Іваненко Олег Валерійович, Броварський міський нотаріальний округ, Київська обл.; дата, час державної реєстрації: 20.04.2018 10:38:29; номер запису про право власності/довірчої власності: 25810137; об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 273,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОНМ НОМЕР_1 ; власник ОСОБА_5 ; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38892463 від 21.12.2017 16:47:11; приватний нотаріус Бурлака Людмила Костянтинівна, Броварський міський нотаріальний округ, Київська обл.; дата, час державної реєстрації: 21.12.2017 16:35:55; номер запису про право власності/довірчої власності: 24089157; об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 257,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОНМ НОМЕР_2 ; власник ОСОБА_5 ; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38887067 від 21.12.2017 15:06:23; приватний нотаріус Бурлака Людмила Костянтинівна, Броварський міський нотаріальний округ, Київська обл.; дата, час державної реєстрації: 21.12.2017 14:39:03; номер запису про право власності/довірчої власності: 24084288; об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 188,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОНМ НОМЕР_3 ; власник ОСОБА_5 ; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38890077 від 21.12.2017 16:01:19; приватний нотаріус Бурлака Людмила Костянтинівна, Броварський міський нотаріальний округ, Київська обл.; дата, час державної реєстрації: 21.12.2017 15:44:03; номер запису про право власності/довірчої власності: 24086862; об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 270 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 ; РНОНМ НОМЕР_4 ; власник ОСОБА_5 ; витребувано у ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підвальне приміщення загальною площею 989,6 кв.м. будинку АДРЕСА_1 (частини якого зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як приміщення НОМЕР_8 площею 273,4 кв.м., НОМЕР_9 площею 257,8 кв.м., НОМЕР_10 площею 188,4 кв.м. та НОМЕР_11 площею 270 кв.м.) та передано у володіння співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (ОСББ «Декабристів 46»), як таке, що є спільною власністю усіх співвласників цього будинку та яке не підлягає державній реєстрації; в іншій частині позову відмовлено.

7. Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 12.07.2022р. у справі №911/956/17(361/6664/20) заяву ОСОБА_7 від 08.06.2022р. задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу адвоката.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 07.06.2022р. та додаткове рішення господарського суду Київської області від 12.07.2022р. у справі №911/956/17(361/6664/20) - без змін.

9. Судові рішення обґрунтовані тим, що станом на дати придбання Відповідачем 10 спірних приміщень рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради від 22.02.2011р. №116 вирішено вважати таким, що втратив чинність пункт 1.17 та додаток 5 рішення виконкому Броварської міської ради від 13.09.2010р. №482 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» (щодо приміщень підвального поверху 1-8 (НОМЕР_8), 9-16 (НОМЕР_9), 17-26 (НОМЕР_10), 27-35 (НОМЕР_11)), у зв`язку із виявленими невідповідностями між поданою заявою ТОВ ДБК «Меркурій» на оформлення права власності на нежитлові приміщення у будинку за адресою: будинок АДРЕСА_1 та техніко-економічними показниками цього будинку, які засвідчені у актах державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Крім того, вчиняючи дії щодо придбання цінних активів ОСОБА_5 не було проявлено достатньої обачливості, зокрема одержання інформації щодо попередньої долі майна, яке вона набуває, зважити на те, що майно, яке пропонується до продажу, розташоване в підвальному поверсі багатоквартирного житлового будинку, де розташовані внутрішньо-будинкові мережі водопостачання та водовідведення, опалення та вентиляції, перевірити фактичну наявність/відсутність рішень органів місцевого самоврядування щодо нерухомого майна, а також судових спорів щодо майна, що є стандартною діловою практикою при придбанні будь-яких цінних активів;

Також, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та систематичним здійсненням ракетних обстрілів території України спірне підвальне допоміжне приміщення багатоквартирного будинку може використовуватися мешканцями будинку в якості укриття цивільного захисту населення.

А також, ОСОБА_5 не є і не може бути власником спірних допоміжних приміщень, а право власності на спірні приміщення взагалі не підлягає державній реєстрації.

Суспільний інтерес співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , як співвласників спірних допоміжних приміщень переважає над приватним інтересом ОСОБА_5 щодо збереження спірних приміщень у власності, відтак втручання у право власності ОСОБА_5 у цьому випадку є законним, виправданим та відповідає принципу пропорційності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення господарського суду Київської області від 07.06.2022, додаткове рішення господарського суду Київської області від 12.07.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, просять їх скасувати передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

11. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПУК України підставами касаційного оскарження судових рішень є, п. 1, 4 ч. 287 ГПК України, п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України та ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020 по справі № 19/028-10/13, від 09.11.2021 по справі № 466/8649/16-ц, від 23.11.2021 по справі № 359/3373/16-ц;

12. Скаржники переконують, що:

- судами прийнято рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи яка не була залучена до участі у справі, а саме стосовно права власності на об`єкт власником якого є ОСОБА_6 .

- Суди передчасно дійшов висновку, що спірні приміщення є допоміжними приміщеннями, зокрема підвалом всього багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 і що у підвалі будинку знаходяться всі інженерні мережі (водо, тепло та електропостачання, а також водовідведення).

- Суди, під час дослідження, не врахував докази надані відповідачами на підтвердження своєї позиції та на спростування тверджень позивача.

- Крім того, необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів 5-8 про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

- Орган місцевого самоврядування не може скасовувати своє попереднє рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, що є гарантією стабільності суспільних відносин, отже суди прийняли як належний доказ рішення органу місцевого самоврядування, яке прийнято в супереч закону.

- У цьому спорі пропущено строк позовної давності, що судами неправильно обрахований.

- Також необґрунтованим є розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції у додатковому рішенні від 12.07.2022.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Провадження у Верховному Суді

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 452/1733/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022.

15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2023, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07.02.2023, відкрито касаційне провадження у справі № 911/956/17(361/6664/20) за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка подана на рішення господарського суду Київської області від 07.06.2022, додаткове рішення господарського суду Київської області від 12.07.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі № 911/956/17(361/6664/20).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з такого.

17. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

18. Позивач - ОСОБА_7 є співвласником квартири АДРЕСА_2 , зокрема власником 1/3 частки вказаної квартири, РНОНМ 1661012432106, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 140479931 від 06.10.2018р.

18.1. Підставою виникнення права власності Позивача на вказану квартиру є Свідоцтво про право власності на житло, серія та номер 94, видане 16.10.2015р. Управлінням комунальної власності Броварської міської ради Київської області.

18.2. Запис № 28252412 про право власності Позивача на вказану квартиру внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.09.2018р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 43366615 від 05.10.2018р. державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В.

19. 30.11.2015р. співвласники житлових та нежилих приміщень багатоквартирного житлового будинку № 46 по вулиці Декабристів в м. Бровари Київської області створили ОСББ "Декабристів 46" та зареєстрували відповідну юридичну особу (дата запису 30.11.2015р. № 13551020000007542).

20. Рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради від 13.09.2010р. № 482 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", за результатом розгляду подання КП БМР "Броварське бюро технічної інвентаризації" від 06.09.2010р. № 482 про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на підставі зібраних матеріалів, керуючись ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. та п.п. 8.1. "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Мінюсту України від 28.01.2003р. № 6/5, виконком Броварської міської ради вирішив оформити право власності на об`єкти нерухомого майна юридичним та фізичним особам, у т.ч.: 1.17. ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" на нежитлові приміщення у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з додатком 5).

20.1. Згідно Додатку № 5 до Рішення від 13.09.2010р. № 482, перелік нежитлових приміщень підвального та технічного поверху, на які оформляється право власності за ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , включає в себе в т.ч.: нежитлові приміщення № 1-8, поверх підвальний, площею 273,4 кв.м.; нежитлові приміщення № 9-16, поверх підвальний, площею 257,8 кв.м.; нежитлові приміщення № 17-26, поверх підвальний, площею 255,8 кв.м.; нежитлові приміщення № 27-35, поверх підвальний, площею 270,0 кв.м.

20.2. Відповідно до п. 8.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. (надалі: Тимчасове положення), оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема органами місцевого самоврядування.

21. На підставі Рішення від 13.09.2010р. № 482 виконкомом Броварської міської ради оформлено і видано ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" свідоцтва про право власності від 19.10.2010р. б/№: 1) реєстраційний номер НОМЕР_7 - нежитлові приміщення № 1-8 підвального поверху 1 під`їзду загальною площею 273,4 кв.м. (в подальшому зареєстроване за № НОМЕР_8); 2) реєстраційний номер 31809508 - нежитлові приміщення № 9-16 підвального поверху 2 під`їзду загальною площею 257,8 кв.м. (в подальшому зареєстроване за № НОМЕР_9); 3) реєстраційний номер 31810114 - нежитлові приміщення № 17-26 підвального поверху 3 під`їзду загальною площею 255,8 кв.м. (в подальшому зареєстроване за № НОМЕР_10); 4) реєстраційний номер 31811062 - нежитлові приміщення № 27-35 підвального поверху 4 під`їзду загальною площею 270,0 кв.м. (в подальшому зареєстроване за № НОМЕР_11).

21.1. Відповідно до п. 8.2. Тимчасового положення, до заяви про оформлення права власності на нерухоме майно додаються матеріали технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, а також інші документи, визначені положенням.

21.2. В той же час, ТОВ "Броварський домобудівний комбінат Меркурій" при реєстрації права власності на спірні приміщення було надано неповну та недостовірну інформацію стосовно вказаних об`єктів, зокрема не було надано органу місцевого самоврядування матеріалів технічної інвентаризації спірних приміщень.

21.3. У зв`язку з цим, Рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради від 22.02.2011р. № 116 "Про внесення змін у рішення виконкому Броварської міської ради від 13.09.2010р. № 482 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна"", розглянувши подання КП БМР "Броварське БТІ" від 15.02.2011р. № 96, щодо внесення змін у рішення виконкому 13.09.2010р. № 482, у зв`язку із виявленими невідповідностями між поданими заявами ТОВ ДБК "Меркурій" на оформлення права власності на нежитлові приміщення у будинках за адресою: АДРЕСА_9 та техніко-економічними показниками цих будинків, які засвідчені у актах державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, керуючись ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. виконком Броварської міської ради вирішив вважати таким, що втратили чинність пункти 1.16., 1.17 та додатки 4 і 5 рішення виконкому Броварської міської ради від 13.09.2010р. № 482 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна".

21.4. Проте, вказані приміщення підвального поверху у будинку за адресою: АДРЕСА_1 були в подальшому зареєстровані за іншими особами та шляхом укладення низки правочинів на даний час зареєстровані на праві власності за Відповідачем 10 - ОСОБА_5 .

Так, 07.10.2015р. Реєстраційною службою Києво-Святошинського РУЮ Київської області на підставі свідоцтв про право власності було проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема зареєстровано:

-за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_8 загальною площею 273,4 кв.м. (свідоцтво № НОМЕР_16 від 21.10.2015р.), РНОНМ НОМЕР_1 ;

-за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_9 загальною площею 257,8 кв.м. (свідоцтво № НОМЕР_12 від 21.10.2015р.), РНОНМ НОМЕР_2 ;

-за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_10 загальною площею 188,4 кв.м. (свідоцтво № НОМЕР_17 від 21.10.2015р.), РНОНМ НОМЕР_3 ;

-за ОСОБА_6 право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_11 загальною площею 270,0 кв.м. (свідоцтво № НОМЕР_14 від 21.10.2015р.), РНОНМ НОМЕР_4 .

01.02.2016р. на підставі Договору дарування від 01.02.2016р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Білоцерківського МНО Федоряка О.С. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 280239400, номер запису про право власності НОМЕР_15, згідно з яким за ОСОБА_4 було зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_8, підвальний поверх, загальною площею 273,4 кв.м.

20.03.2018р. ДП "Сетам" було проведено електронні торги № 322394 щодо нежитлового приміщення № НОМЕР_8, підвальний поверх, загальною площею 273,4 кв.м., переможцем торгів визнано ОСОБА_5 .

21.5. 20.04.2018р. приватним нотаріусом Броварського МНО Іваненком О.В. було видано Свідоцтво № 706 про право власності ОСОБА_5 на нежитлове приміщення № НОМЕР_8 загальною площею 273,4 кв.м., РНОНМ 755078432106.

21.6. Крім того, 21.12.2017р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено Договір купівлі-продажу № 1548, предметом якого є нежитлове приміщення № НОМЕР_9 загальною площею 257,8 кв.м., у зв`язку з чим 21.12.2017р. приватним нотаріусом Броварського МНО Бурлакою Л.К. зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_9 (номер запису про право власності 24089157).

21.7. Також, 21.12.2017р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено Договір купівлі-продажу № 1535, предметом якого є нежитлове приміщення № НОМЕР_10 загальною площею 188,4 кв.м., у зв`язку з чим 21.12.2017р. приватним нотаріусом Броварського МНО Бурлакою Л.К. зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_10 (номер запису про право власності 24084288).

21.8. Крім того, 21.12.2017р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено Договір купівлі-продажу № 1541, предметом якого є нежитлове приміщення № НОМЕР_11 загальною площею 270,0 кв.м., у зв`язку з чим 21.12.2017р. приватним нотаріусом Броварського МНО Бурлакою Л.К. зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_11 (номер запису про право власності 24086862).

21.9. 02.10.2018р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено Договір іпотеки № 1795, за яким ОСОБА_5 передала в іпотеку ОСОБА_8 нежитлові приміщення №№ НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11; 15.01.2020р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено Договір іпотеки № 155, за яким ОСОБА_5 передала в іпотеку ОСОБА_8 нежитлове приміщення № НОМЕР_8, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відповідні записи.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

22. Предметом касаційного розгляду є правомірність висновків судів попередніх інстанцій про те що, спірні приміщення є допоміжними приміщеннями житлового будинку, відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, які відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що в силу закону є спільною сумісною власністю співвласників цього будинку, зокрема, Позивача та правомірність скасування рішення про державну реєстрацію запису про право власності та витребування у ОСОБА_5 підвальне приміщення загальною площею 989,6 кв.м. будинку АДРЕСА_1 (частини якого зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як приміщення НОМЕР_8 площею 273,4 кв.м., НОМЕР_9 площею 257,8 кв.м., НОМЕР_10 площею 188,4 кв.м. та НОМЕР_11 площею 270 кв.м.) та передання у володіння співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, як таке, що є спільною власністю усіх співвласників цього будинку та яке не підлягає державній реєстрації.

23. Згідно зі статтею 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

24. Пунктом 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

25. Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 09.11.2011 у справі №1-22/2011 (щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду") зазначив, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

26. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

27. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц).

28. Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 15.05.2019 у справі №906/1169/17).

29. Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

30. Виходячи з такої презумпції та з врахуванням принципу змагальності сторін, лише позивач не повинен доводити статус спірних приміщень як допоміжних, а навпаки, передусім відповідач, який є їх останнім набувачем, має довести винятковий статус спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проєктування, тобто, з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц).

31. Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку мають право користування допоміжними приміщеннями, право отримувати доступ до технічної документації, інформації про технічний стан, умови утримання та експлуатації, витрати на утримання, надходження від використання таких приміщень.

32. При вирішенні цього спору та вирішенні питання наявності у Позивача правомочностей стосовно спірних приміщень, ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме, встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

33. Дійшовши висновків про те, що спірні приміщення є допоміжними, суди виходили із наданих Позивачем доказів, зокрема, копії технічної документації на приміщення підвалу 160 квартирного будинку по будинок АДРЕСА_1 від 2004 року, яка розроблена ПНТП «Ефект» на замовлення ТОВ Броварський ДБК «Меркурій», у т.ч. внутрішні мережі водопроводу і каналізації, опалення і вентиляції).

34. Крім того, суди вважають, що наведене підтверджується і тим, що Рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради від 22.02.2011р. №116 вирішено вважати таким, що втратив чинність пункт 1.17 та додаток 5 рішення виконкому Броварської міської ради від 13.09.2010р. №482 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» (щодо приміщень підвального поверху 1-8 (НОМЕР_8), 9-16 (НОМЕР_9), 17-26 (НОМЕР_10), 27-35 (НОМЕР_11)), саме у зв`язку із виявленими невідповідностями між поданою заявою ТОВ ДБК «Меркурій» на оформлення права власності на нежитлові приміщення у будинку за адресою: будинок №46 по вулиці Декабристів в м.Бровари Київської області та техніко-економічними показниками цього будинку, які засвідчені у актах державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

35. Проте, такі висновки попередніх судових інстанцій Суд вважає передчасними, з огляду на таке.

36. Конституцій Суд України у Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

37. Конституційний Суд України в цьому ж Рішенні дійшов висновку, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

38. За змістом частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

39. Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

40. Проте під час встановлення правового режиму спірних приміщень, суди наведеного не врахували, зазначивши, що рішення виконкому Броварської міської ради від 13.09.2010р. №482, є нечинним, відповідно до рішення виконкому Броварської міської ради від 22.02.2011р. №116.

41. Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

42. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

43. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

44. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

45. У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

46. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

47. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, на які посилається скаржник).

48. За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

49. Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, Верховний Суд вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доказам відповідачів, у сукупності та кожному окремо, на підтвердження своєї позиції та на спростування тверджень Позивача, таким як: відповідь КП БМР «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 24 квітня 2018 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.10.2010 р., витяг про державну реєстрацію прав від 19.10.2010р., свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.10.2015р. індексний номер НОМЕР_17. витягу з ДРРПННМ про реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.10.2015р., технічний паспорт на приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок (нежитлове приміщення) за адресою: будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.10.2015 р. індексний номер НОМЕР_14, технічний паспорт на приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок (нежитлове приміщення) за адресою: будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_6 , витягуз ДРРПННМ про реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.10.2015р., Договор № ІІ-Д/46 про пайову участь у будівництві нежитлового приміщення від 12.12.2006 року, Акт передачі нежитлового приміщення 160 квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виписку, довідку №11/1318 від 10.09.2015 року.

50. Скаржники переконують, що вищезазначені докази вказують на існування у спірних приміщень власного функціонального призначення, відмінного від призначення із забезпечення обслуговування та експлуатації будинку, а також скаржник посилається на те, що статус спірних приміщень вже визначений у правовстановлюючих документах, де зазначено, що спірні приміщення є нежитловими.

51. Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

52. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. (правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №906/764/20)

53. Задовольняючи позовні вимоги та витребовуючи спірні приміщення, за умови, що жодною стороною не наданий висновок експерта стосовно тих питань які суттєво впливають на вирішення спору, а саме статусу спірних приміщень та їх призначення, суди обох попередніх інстанцій не були позбавлені права призначити відповідну судову експертизу для вирішення питання щодо цієї категорії справи для підтвердження конкретних обставин.

54. Передчасним є також висновок про витребування спірних приміщень.

55. Позивач стверджує, що він, як співвласник квартири АДРЕСА_2 та відповідно співвласник спірних допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, вправі витребувати спірні приміщення з незаконного володіння Відповідача-10.

56. Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

57. Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

58. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 придбали майно шляхом укладення договорів на пайову участь у будівництві нежитлового приміщення або за договором купівлі-продажу. На день придбання ними цих приміщень будь яких фактів того що майно за відплатним договором придбавається в особи, яка не має права його відчужувати судами не встановлено.

59. Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

60. Таких обставин та фактів судами не встановлено.

61. Крім того, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

62. Суди не звернули увагу на те, що нежитлове приміщення НОМЕР_8 набуте у власність на публічних торгах, в порядку виконання судового рішення, отже відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України вказане майно не може бути витребуване у добросовісного набувача.

63. При цьому, безпідставним є посилання судів на те, що Відповідачем-10 в період з грудня 2017 по квітень 2018 було цілеспрямовано набуто право власності на всі приміщення, розташовані в підвальному поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 без прояву обачності щодо попередньої долі майна, яке вона набуває.

64. Щодо визначення судами строків позовної давності.

65. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

66. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ „Нафтова компанія „Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі „Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

67. Строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012).

68. Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов`язаннях, визначені у главі 19 ЦК України.

69. У цій справі відповідачами заявлено про пропуск Позивачем строків позовної давності.

70. Суди під час розгляду справи встановили, що з моменту реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю Позивач набув всіх правомочностей співвласника квартири в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 та відповідно всіх правомочностей співвласника допоміжних приміщень вказаного будинку (включаючи право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав на вільне користування допоміжними приміщеннями підвалу багатоквартирного житлового будинку), саме з 04.09.2018 .

71. Таким чином суди вважають, що строк позовної давності для Позивача щодо звернення з даним позовом почав перебіг 05.09.2018 року та закінчився 05.09.2021 року і тому позивач не пропустив строки звернення до суду.

72. Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, з огляду на таке.

73. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

74. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

75. При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

76. За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові лише у випадку, коли позов доведений.

77. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18) вказано, що «можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16. 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 32-38 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

78. Позивач став власником 1/3 частки квартири згідно свідоцтва про право власності на житло видане 16 жовтня 2015 року.

79. Слід звернути увагу, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

80. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає, на що суди увагу не звернули та дійшли неправильно висновку.

81. Також слід зазначити, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі №183/161/16).

82. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що перевіряючи застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд звертає увагу на те, що обмежившись передусім посиланням на доведеність Позивачем статусу спірних приміщень як допоміжних, суди попередніх інстанцій ухилилися від надання оцінки тим істотним обставинам, на існуванні яких наполягають відповідачі в аспекті необхідності чіткого розмежування спірних приміщень як допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, призначених для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, які є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин і до житлового фонду не входять та правомірності витребування відповідних приміщень.

83. Щодо касаційного оскарження додаткового рішення господарського суду Київської області від 12.07.2022, Суд зазначає таке.

84. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21 сформульовано такий висновок щодо застосування положень статей 126, 129, 244 ГПК України:

"За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу".

85. Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з доводами скаржника про необхідність скасування оскаржуваної додаткового рішення господарського суду Київської області від 12.07.2022, у зв`язку зі скасуванням рішення від 07.06.2022 як основного судового рішення.

86. Водночас Верховний Суд зауважує, що новий розподіл судових витрат буде здійснюватися судом за результатами нового розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

88. Положеннями частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

89. Зважаючи на висновки, які зазначені у цій постанові, колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України дійшла до висновку про необхідність скасувати оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій та направити справу на новий розгляд.

90. При новому розгляді справи суду першої інстанції слід дослідити викладене вище, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

91. За таких обставин касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають задоволенню.

92. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи

Розподіл судових витрат

93. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у цій справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 07.06.2022, додаткове рішення господарського суду Київської області від 12.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі №911/956/17 (361/6664/20)

скасувати.

3. Справу №911/956/17 (361/6664/20) направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков