Рішення

від 21.02.2023 по справі 757/20845/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20845/19-ц

Категорія 69

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Соколова О.М.,

при секретарі судових засідань: Матвійчуку В.П.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/20845/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позову вказує, що 21 вересня 1991 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено шлюб,про що відділом запису актів громадянського стану Луцького міськвиконкому вчинено відповідний запис № 1290. ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народився син, ОСОБА_3 (далі - дитина), про що відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції 25 вересня 2001 року вчинено запис у книзі актів громадянського стану № 1508. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року у справі № 757/31465/15-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано. 27 серпня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про утримання та виховання дитини за змістом якого передбачено, що дитина буде постійно проживати разом з матір`ю; сторони зобов`язуються щомісячно та у рівних частинах утримувати дитину у всіх її потребах. Однак, після юридичного оформлення припинення шлюбних відносин, відповідач систематично ухилявся від своєї участі в утриманні дитини та сплаті аліментів. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період: з 01 вересня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 84 963 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 82 коп; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 969 231 (два мільйони дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять одна) грн. 99 коп. (еквівалент 98 261,74 фунтів стерлінгів) - половину понесених позивачем витрат на здобуття дитиною освіти.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07.06.2019 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження.

26.09.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 01.03.2021 року перейшли до розгляду справи № 757/20845/19-ц за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлені, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 21 вересня 1991 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб про що відділом запису актів громадянського стану Луцького міськвиконкому вчинено відповідний запис № 1290 (свідоцтво про укладення шлюбу, серія 1-E1 № НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народився син, ОСОБА_3 про що відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції 25 вересня 2001 року вчинено запис у книзі актів громадянського стану № 1508 (свідоцтво про народження, серія НОМЕР_2 ).

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року у справі № 757/31465/15-ц (доступ: http://reyestr.court.gov.ua/Review/53022221) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

27 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про утримання та виховання дитини за змістом якого передбачено, що «дитина буде постійно проживати разом з матір`ю, сторони зобов`язуються щомісячно та у рівних частинах утримувати Дитину у всіх її потребах (договір посвідчений приватним нотаріусом КМНО Галаган Ж.В., за реєстраційним номером 525).

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності зі ст.ст. 11, 15 вказаного Закону, кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї разом з батьком або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Так, на підтвердження того, що позивачем вживалися заходи щодо одержання аліментів з відповідача, остання вказує, що її заходи результувалися у прийнятті на себе батьком конкретних зобов`язань з утримання дитини на підставі укладеного між сторонами цивільного договору (Договору про утримання та виховання дитини від 27.08.2015 року).

Згідно з ч. 4 ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Так, відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 вересня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 84 963 грн. 82 коп.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач умови укладеного 27 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору про утримання та виховання дитини добровільно не виконував, ухилявся від сплати аліментів, а позивач вживала заходів до їх отримання.

Доказів спростування вище вказаного на день розгляду справи відповідачем не надано.

Так, порушуючи питання про визначення розміру аліментів до стягнення, сторона позивача керувалась, потребою забезпечення мінімальних потреб дитини на життя.

Суд бере до уваги розрахунок позивача щодо розміру стягнення аліментів з відповідача за періоди 2015,2016, 2017, 2018, 2019 років у сумі 84 963 грн. 82 коп.

До того ж, вказаний розрахунок не оспорювався відповідачем.

Окрім цього, матеріалами справи встановлено, що відповідно до Договору про утримання та виховання дитини від 27.08.2015 року, зазначено, що сторони зобов`язуються у рівних частинах приймати участь у здобутті дитиною освіти ( в том числі і вищої), нести витрати на навчання дитини з тим, щоб забезпечити дитині якнайкращі умови для особистісного зростання, становлення особистості.

Відповідно до матеріалів справи сторони погодилися на вступ дитини до навчальних закладів Великобританії, оскільки до того моменту їх спільний син вже навчався у школах Кіпру.

З метою забезпечення належної підготовки сина до вступної кампанії та вирішення пов`язаних освітніх питань 19.05.2015 було укладено Договір (Consultancy Services Agreement) з компанією

«Metida Ltd.», відповідно до умов якого дана компанія в особі її відповідального керівника -

ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) прийняла на себе зобов`язання з інформаційного обслуговування та забезпечення організації зарахування ОСОБА_3 до одній із шкіл пансіонів Великобританії.

Окрім того, 30.06.2015 року позивач спільно з відповідачем та компанією «The Guardianship and Educational Consultancy Ltd.» в інтересах сина уклалали Договір про надання послуг навчальної опіки (Education Guardianship Agreement), відповідно до умов якого на компанію покладалася функція забезпечення надання вказаних послуг на обумовлений період.

Стороною позивача також надано нотаріально засвідчену заяву згоду щодо виїзду сина за кордон та виготовлення візової документації, прийняття на себе спільних фінансових витрат, які пов`язані з перебуванням дитини за кордоном.

Відповідно до заяви від 24.06.2015 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Галаган Ж.В., сторони також спільно вчинили заяву про відсутність підстав, які б обмежували виїзд ОСОБА_3 за кордон.

Так, відповідно до листа навчального закладу від 08.10.2015 року ОСОБА_3 бувзарахований на навчання до школи під назвою « Monmouth School » з вересня 2015 року (Almshouse Street Monmouth NP25 3XP), що стало підставою для оформлення візової документації на його ім`я (додаток: лист візового центру з підтвердженням про прийняття ОСОБА_6 на навчання для здобуття середню освіти в Monmouth School з 01.09.2015 «Confirmation of Acceptance for Studies Details»).

В подальшому, ОСОБА_8 був успішно зарахований на навчання до школи під назвою « Leighton Park School » з вересня 2016 року, що стало підставою для подальшого оформлення візової документації на його ім`я (додаток лист візового центру з підтвердженням про прийняття ОСОБА_6 на навчання для здобуття середньої освіти в Leighton Part School 3 01.09.2016 «Confirmation of Acceptance for Studies Details»). В даному навчальному закладі ОСОБА_3 навчався в період: 01.09.2016 - 06.07.2018.

В подальшому. ОСОБА_8 був успішно зарахований на навчання до школи під назвою « D'Overbroecks » з вересня 2018 року, де навчається станом і на даний момент. На підтвердження викладеного (доказ лист підтвердження D'Overbroecks від 31.05.2019, перекладений українською мовою).

Крім того, щороку в інтересах дитини укладалися договори з компанію Metida під назвою «Educational Guardianship Agreement» (30.06.2015 року, 02.06.2016 року, 05.08.2017 року, 04.07.2018 року), основним предметом яких були послуги опіки над навчальним процесом спільного сина сторін у Великій Британії.

Так, позивач вказує, що певні виплати остання безпосередньо здійснювала на адресу навчальних закладів, а окрема частина коштів - сплачена на адресу компанії Metida.

Позивачем до матеріалів справи було долучено довідку компанії Metida про підтвердження отримання грошових коштів за вказаними інвойсами та довідку про повну оплату вартості послуг, відповідно до яких компанія Metida отримала від ОСОБА_1 платежів у загальному розмірі 83 480,50 фунтів стерлінгів, за період 2015-2019 рр., як суму виплат за виставленими інвойсами №№ КАСН -01; ОК/03, ОК/04; ОК/5; ОК/6; 8,9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18.

Окремо, позивачем надано суду докази здійснення останною сплати за навчання дитини у школі під назвою «Leighton Part School» в загальному розмірі 49 465.00 фунтів стерлінгів (платіжне доручення в іноземній валюті від 24.05.2016 на суму 33 174.00 фунтів стерлінгів; платіжне доручення в іноземній валюті від 10.03.2016 на суму 16 291.00 фунтів стерлінгів, операція в ПАТ «Приватбанк», отримувач: Leighton Park School, призначення платежів: плата за навчання ОСОБА_9 , дві роздруківки ПАТ «Приватбанк» від 01.06.2019 про проведення платежів ОСОБА_1 у розмірі 33 174.00 та 16 291.00 фунтів стерлінгів).

Крім того, позивачем надано суду докази здійснення нею сплати за навчання дитини у школі під назвою «D'Overbroecko в загальному розмірі 26 710.00 фунтів стерлінгів (довідка D'Overbrosecks від 31.05.2019).Надано докази здійснення позивачем сплати за підготовчі курси, які надавалися компанією Carfax Private Tutors Lid, на користь ОСОБА_9 у період з 01.11.2016 по 04.04.2018 - у загальному розмірі 8 418,75 фунтів стерлінгів (лист підтвердження Carfax Private Tutors Ltd).

Додатково, надано суду підтвердження здійснення сплати вартості послуг за вищевказаним договором з компанією The Guardianship and Educational Consultancy Ltd., який було укладено 30.06.2015 спільно позивачем та відповідачем. Так, відповідно до довідки вказаної компанії від 02.02.2016 у період 21.11.2015 - 02.02.2016 ОСОБА_10 було сплачено 3 310.00 фунтів стерлінгів за вивчення сином наступних дисциплін: англійська/французька іспанська мова: фізика, математика,

хімія, історія, біологія.

Окрім цього, позивач вказує, що витрати на навчання не охоплювали тільки ті, які дорівнювали вартості навчання самого по собі. Враховуючи тринадцятирічний вік сина станом на момент вступу до навчального закладу у Великобританії і надалі, позивач перебувала поряд, щоб допомогти адаптуватися до іншої країни та сприяти у вирішенні поточних питань. Більше того, приймаючи до уваги те, що сторони розлучилися і ця поді сама по собі була стресом для дитини, остання не могла залишити сина у іншій країні один на один з життєвими викликами. Тому, в склад витрат, які підлягають стягненню з відповідача позивач включила також витрати на оренду житла, оскільки вони разом з сином проживали на території Великої Британії в ході навчального процесу, і позивач піклувалася про те, щоб дитина харчувалася, відвідувала спортивні заклади, вчасно прибувала та відбувала з навчання, підготовчих курсів, читала книги та збагачувалась духовно як особистість.

В цій частині, позивач надати суду додаткове підтвердження про укладення Договору оренди житла № 226305/D112502 від 21.08.2018 (відповідно до умов якого вартість оренди становить 1900.00 фунтів стерлінгів на місяць). Даний договір містить підтвердження того, що на момент його підписання позивачем було сплачено на депозит орендаря 3 000.00 фунтів стерлінгів, а в цілому останньою було сплачено в рахунок оренди загальну суму 25 139.23 фунтів стерлінгів.

Таким чином, загальні підтверджені витрати, пов`язані з освітнім процесом становили: 83 480,50 фунтів стерлінгів (на користь компанії Metida); 49 465,00 фунтів стерлінгів (на користь середньої школи Leighton Part School); 26 710,00 фунтів стерлінгів (на користь середньої школи D'Overbroеcks); 8 418,75 фунтів стерлінгів (на користь компанії Carfax Private Tutors Ltd); 3310,00 фунтів стерлінгів (на користь компанії The Guardianship and Educational Consultancy); 25 139,23 фунтів стерлінгів (на користь компанії Countrywide Residential Lettings Limited), а всього: 196 523, 48 фунтів стерлінгів.

Таким чином, як підтверджується стороною позивача, розмір вчинених витрат становить 98 261, 74 фунтів стерлінгів, що еквівалентно 2 969 231 гривень 99 копійок до стягнення з відповідача на дату подання заяви про збільшення позовних вимог з розрахунку встановленого курсу Національного банку України за 100 фунтів - 3021.758 грн.

З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону а також виходячи з того, що син сторін проживає разом із Позивачем, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з Відповідача на користь Позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період: з 01 вересня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 84 963 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 82 коп. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 969 231 (два мільйони дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять одна) грн. 99 коп. - половину понесених позивачем витрат на здобуття дитиною освіти.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує розрахунок позивача, стан здоров`я відповідача та дитини,матеріальне становище дитини і платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є учасником або (керівником) наступних суб`єктів господарювання: приватне підприємство «Рефроуд», ЄДРПОУ: 35494922 (засновник: ОСОБА_2 ); приватне підприємство «Лотос». ЄДРПОУ: 30473515 (директор: ОСОБА_2); товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Торгівлі», ЄДРПОУ: 42314744 директор: ОСОБА_2: ); іноземне підприємство «Олівіна», ЄДРПОУ: 38515379.

Відомостей про незадовільний стан здоров`я відповідача суду не надано. Так як і не надано відомостей про те, що відповідач має на утриманні інших осіб.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач є здоровою, працездатною особою, не має інших дітей, не має непрацездатної дружини, батьків.

При цьому, в даному контексті мова йде не про обов`язок батька утримувати повнолітнього сина до досягнення ним двадцяти трьох років, та який виникає лише на підставі можливості батька надавати таку матеріальну допомогу, а саме з огляду на те, що на підставі ст. 150 СК України на батьків покладається обов`язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Крім того, Договором про утримання та виховання дитини від 27.08.2015 сторонами не тільки передбачено обов`язок батьків у рівних частинах приймати участь у здобутті дитиною освіти (в т. ч. вищої), але і конкретизовано: нести витрати на навчання дитини з тим, щоб забезпечити дитині якнайкращі умови для особистісного зростання, становлення особистості. При цьому, сторони погодили, що саме навчання у Великобританії відповідатиме даним критеріям, та, відповідно вчинили дії на досягнення мети: вступу на навчання за кордоном. Фактичне переховування батька не виправдовує його дії, а, натомість, є свідченням вчинення останнім активної поведінки на ухилення від прийнятих у законодавчо визначеному порядку обов`язків.

На підставі викладеного, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, слід визнати обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 13 420,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 180-184 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 274, 275, 279, 280-283, ст.ст.352, 354,430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період: з 01 вересня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 84 963 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 969 231 (два мільйони дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять одна) грн. 99 коп. - половину понесених позивачем витрат на здобуття дитиною освіти.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Печерський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київського апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 21.02.2023 року.

Суддя О.М. Соколов