Рішення

від 28.02.2023 по справі 200/13488/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року Справа№200/13488/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38311831, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, пров. Енергетичний, 6), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористане речове майно виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 24.12.2020 року;

зобов`язати 11 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму грошової компенсації за невикористане речове майно виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 24.12.2020 року.

В обґрунтування позову зазначив, що він проходив службу цивільного захисту у відповідача до 28.12.2020 року. 30.06.2021 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити йому грошову компенсацію за належне, але не отримане майно впродовж всієї служби. Однак листом від 23.07.2021 року відповідач відмовив у задоволені його заяви, оскільки Постанова КМУ від 14.02.2018 № 81 не передбачає компенсації за неотримане на момент звільнення речове майно. Такі дії відповідача вважає протиправними, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у його постанові від 23.08.2019 року у справі №2040/7697/18.

Ухвалою від 18.10.2021 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на його необгрунтованість. Зазначає, що діюча на час звільнення позивача Постанова КМ України від 14.02.2018 № 81 передбачає невиплату компенсації за недоотримане на момент звільнення речове майно у разі звільнення зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18, оскільки у тому випадку спірні правовідносини стосувались отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість неодержаного речового майна. В той самий час позивач проходив службу в органах цивільного захисту, не вважається військовослужбовцем, у зв`язку з чим правове регулювання питання вказаної вище компенсації може відрізнятися.

Крім того зазначає, що протягом 2017 року позивача було забезпечено форменим одягом, що підтверджується його особистим підписом у роздавальних відомостях.

Також вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом з наступних підстав. Звернення позивача 01.07.2021 року до відповідача із письмовою заявою про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористане речове майно за період служби не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про право на забезпечення речовим майном за період проходження служби на час звільнення зі служби. Отже, саме з моменту звільнення позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

У зв`язку з наведеним просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

17.01.2022 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 06.07.2022 року розгляд справи було відкладено, роз`яснено учасникам справи право звернення до суду із заявою про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року призначено справу до розгляду по суті на 29 листопада 2022 року о 10 год. 30 хв. Ухвалою від 29.11.2022 року відкладено розгляд справи на 10.01.2023 року о 12 год. 30 хв.

10.01.2023 року ухвалено перейти до розгляду у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідач 11 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38311831) є юридичною особою, за організаційно-правовою формою є державною організацією.

Судом встановлено та не є спірним, що позивач проходив службу цивільного захисту в 11 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до 28.12.2020 року. Звільнений на підставі наказу відповідача від 24.12.2020 року №310 о/с.

01.07.2021 року позивач надав заяву відповідачу щодо виплати грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно впродовж всієї служби на підставі п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444.

23.07.2021 року відповідач надав відповідь позивачу на зазначену заяву, в якій повідомив, що Положення №1444 втратило чинність 04.03.2016 року. Жодним нормативним актом не визначено право осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на отримання грошової компенсації замість предметів речового майна і, відповідно, не встановлено обов`язку органів та підрозділів цивільного захисту здійснювати виплату такої компенсації.

Відповідно до довідки 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про речове майно від 04.11.2021 року, протягом служби у відповідача в період з 29.12.2015 року по 28.12.2020 року ОСОБА_1 було видано наступне речове майно:

білизна натуральна утеплена 1 одиниця, вартість 73,00 грн., дата видачі - лютий 2017 року;

черевики з високими берцями 1 одиниця, вартість 449,10 грн., дата видачі - березень 2017 року;

костюм зимовий повсякденний робочий 1 одиниця, вартість 968,64 грн., дата видачі - березень 2017 року;

костюм літній повсякденний робочий 1 одиниця, вартість 545,10 грн., дата видачі - березень 2017 року;

кепі літнє повсякденне робоче 1 одиниця, вартість 91,44 грн., дата видачі - березень 2017 року;

шапка феска 1 одиниця, вартість 82,68 грн., дата видачі - грудень 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зі змісту заяв сторін по суті справи вбачається відсутність спору щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами обов`язку відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна при звільненні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 93 Кодексу цивільного захисту України фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб`єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.

Частиною 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 111 Кодексу цивільного захисту України, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту забезпечуються форменим одягом і відповідними знаками розрізнення за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншому центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

У державних аварійно-рятувальних службах форменим одягом забезпечуються основні працівники за рахунок коштів, передбачених на утримання таких державних аварійно-рятувальних служб, за нормами та зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 25 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (далі - Положення №593) також визначено, що особи рядового і начальницького складу забезпечуються форменим та спеціальним одягом, знаками розрізнення, спорядженням і засобами індивідуального захисту.

Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, зокрема, за станом здоров`я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби (п.п.3 п.176 Положення №593).

До 02.03.2018 були чинними Норми забезпечення форменим одягом та іншим речовим майном старшого начальницького складу, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 795 «Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом».

Пунктом 2 цих норм було закріплено, що особам рядового та начальницького складу, звільненим після закінчення строку контракту, за станом здоров`я, у зв`язку із скороченням штатів, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, недоотриманий на момент звільнення формений одяг не видається і грошова компенсація не нараховується.

Вказана постанова втратила чинність 02.03.2018.

Права позивача на відшкодування вартості недоотриманого форменого одягу до 02.03.2018 року не були порушені, оскільки позивач впродовж дії вказаної вище постанови не звільнявся. Крім того, у подальшому він був звільнений у зв`язку з закінченням строку контракту, що згідно з наведеними вище положеннями також виключає виплату компенсації.

На виконання статті 111 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 14 лютого 2018 року № 81 затвердив Норми забезпечення форменим одягом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Цей нормативно-правовий акт також не передбачає після звільнення зі служби цивільного захисту права на одержання неотриманого раніше форменого одягу або нарахування та виплату компенсації за нього.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що законодавством, яке регулює проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, та порядком забезпечення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту форменим одягом не визначено право таких осіб на отримання грошової компенсації замість предметів речового майна, та, відповідно, не встановлено обов`язку органів та підрозділів цивільного захисту здійснювати виплату такої компенсації.

При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18, оскільки у даній постанові спірні правовідносини стосувались отримання грошової компенсації військовослужбовцями. Натомість позивач проходив службу в органах цивільного захисту, правове регулювання питань забезпечення форменим одягом та речовим майном у яких суттєво відрізняється.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N1444, оскільки відповідно до п. 1 воно визначає порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів, тобто категорій, до яких позивач не належить. Крім того, вказане положення втратило чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 71.

З урахуванням цих обставин позивач не довів наявність у нього права на отримання компенсації вартості за речове майно, що не отримано.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38311831, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, пров. Енергетичний, 6) про визнання протиправною бездіяльності 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 24.12.2020 року; зобов`язання 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму грошової компенсації за невикористане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 24.12.2020 року відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28 лютого 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.