Постанова

від 16.02.2023 по справі 400/11552/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/11552/21

Головуючий в І інстанції: Біоносенко В.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 28.11.2022 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Домусчі С.Д.

судді Турецької І.О.

за участю секретаря Вознюк Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогранд Миколаїв» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогранд Миколаїв» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 911714290702 від 29.10.2021 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 12067849 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.10.2021 року № 911714290702 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 12067849 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.08.2021 року по 14.09.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Автогранд Миколаїв», за результатами якої складено акт від 21.09.2021 року № 6837/14-29-07-02/35722785.

Відповідно до п.п. 1, 2 висновків вказаного акту, перевіркою ТОВ «Автогранд Миколаїв» встановлено порушення: п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135 ст. 135 з урахуванням пп. 14.1.95, пп. 14.1.206, пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 4158155 грн., та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 15756135 грн.

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.2021 року № 911714290702 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12112189 грн.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням № 911714290702 від 29.10.2021 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 12067849 грн., у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.

В свою чергу, податкове повідомлення-рішення № 911714290702 від 29.10.2021 року в іншій частині, а також і інші ППР, винесені за результатами вказаної перевірки, позивачем у даній справі не оскаржуються.

Таким чином, предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення № 911714290702 від 29.10.2021 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 12067849 грн.

Зі змісту акту перевірки та вказаного ППР вбачається, що підставою для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 12067849 грн. стали висновки відповідача щодо завищення фінансових витрат за рахунок неправомірного включення до їх складу нарахованих відсотків за користування позикою, отриманою згідно укладеного договору позики від 20.06.2012 року № 20-06-А з ТОВ «Фордон Есет Менеджмент» за рахунок та в інтересах венчурного інвестиційного фонду «Фордон», який не є засновником/учасником ТОВ «Автогранд Миколаїв», відтак платежі не підпадають під поняття «проценти», визначене Податковим кодексом України.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство прямо передбачає право підприємства на включення витрат на проценти, пов`язані з запозиченнями до фінансових витрат, для зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Автогранд Миколаїв» від 10.02.2012 року, учасником (засновником) товариства є Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», від імені та за рахунок якого дії ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», а відповідно до Статуту ТОВ «Автогранд Миколаїв» Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», від імені та за рахунок якого дії ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», володіє 5150 гривень у статутному фонді товариства, що становить 10% голосів на Загальних зборах учасників.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховані витрати на проценти, пов`язані з запозиченнями до фінансових витрат, для зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року № 415 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26 травня 2006 року за № 610/12484), фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями.

Підпунктом 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об`єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов`язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Згідно пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПК України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Автогранд Миколаїв» нараховані відсотки на отриману позику на підставі укладеного договору позики від 20.06.2012 року № 10-06-А віднесено до фінансових витрат та відображено у рядку 2250 «Фінансові витрати» за період з 01.10.2017 року по 31.12.2018 року на загальну суму 12067849 грн.

Відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Автогранд Миколаїв» безпідставно включено до витрат відсотки за користування позикою, отриманої від Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон», оскільки Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон» не є учасником ТОВ «Автогранд Миколаїв» та відповідно не володіє частиною статутного капіталу товариства, а відтак, платежі не відповідають під визначення «проценти», наведені в пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

При цьому, доходячи вказаних висновків, відповідач виходив з положень ст. 48 Закону України від 05.07.2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» щодо складу і структури активів інституту спільного інвестування та вказав на те, що позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови, що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем витрат та безпідставність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення в частині, яка є предметом судового розгляду у цій справі, з огляду на викладене.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3, ч.ч. 1, 4, 12, 13, 14, 16, 17 ст. 4 Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд.

ІСІ залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального, закритого типу.

ІСІ належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов`язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) до моменту його припинення.

ІСІ закритого типу може бути лише строковим.

ІСІ може бути диверсифікованого і недиверсифікованого виду.

ІСІ вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам: кількість цінних паперів одного емітента в активах ІСІ не перевищує 10 відсотків загального обсягу цінних паперів відповідного випуску; сумарна вартість цінних паперів, що становлять активи ІСІ в кількості, більшій, ніж 5 відсотків загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не перевищує 40 відсотків вартості чистих активів ІСІ; не менш як 80 відсотків загальної вартості активів ІСІ становлять грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі.

ІСІ, які не мають усіх ознак диверсифікованого ІСІ, є недиверсифікованими.

Недиверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних осіб та фізичних осіб і активи якого можуть включати цінні папери, емітовані пов`язаними особами компанії з управління активами такого фонду, є венчурним фондом. Фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 29 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного капіталу (фонду) корпоративного інвестиційного фонду.

Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Для створення пайового інвестиційного фонду компанія з управління активами повинна здійснити дії у такій послідовності: розробити та затвердити регламент пайового інвестиційного фонду; подати до Комісії документи, необхідні для реєстрації регламенту інвестиційного фонду та внесення фонду до реєстру ІСІ; укласти договори з аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем, реєстратором чи депозитарієм, оцінювачем майна; розробити та затвердити проспект емісії інвестиційних сертифікатів фонду; подати до Комісії документи, необхідні для реєстрації проспекту емісії інвестиційних сертифікатів фонду; організувати публічне (відкрите) або приватне (закрите) розміщення інвестиційних сертифікатів фонду.

Строк публічного (відкритого) розміщення інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду відкритого або інтервального типу не обмежується. Приватне (закрите) розміщення інвестиційних сертифікатів здійснюється у порядку, визначеному проспектом емісії.

Вимоги щодо мінімального обсягу активів застосовуються до пайового інвестиційного фонду через шість місяців з дня реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів цього фонду. Звіт про результати розміщення цінних паперів ІСІ подається до Комісії протягом шести місяців з дня реєстрації проспекту емісії інвестиційних сертифікатів.

Пайовий інвестиційний фонд вважається створеним з дня його реєстрації у реєстрі ІСІ.

Бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні.

Укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов`язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду.

Нерухоме майно, що становить активи пайового інвестиційного фонду, реєструється в установленому порядку на ім`я компанії з управління активами з обов`язковим зазначенням реквізитів такого пайового інвестиційного фонду. Компанія з управління активами є розпорядником цього нерухомого майна.

У документах пайового інвестиційного фонду обов`язково зазначаються у його назві слова «пайовий інвестиційний фонд» та тип і вид фонду. Якщо пайовий інвестиційний фонд є венчурним, це зазначається у його назві.

Управління активами ІСІ здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами є господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України.

Згідно ч. 5 ст. 34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов`язання. Такі зобов`язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством України. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05.07.2012 року, який набрав чинності 01.01.2014 року, до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов`язання. Такі зобов`язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством. Венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

Згідно обставин даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фордон Есет Менеджмент» зареєстровано юридичною особою 07.10.2005 року, ідентифікаційний код 33785052, має ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АГ № 399469, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АЕ № 2294644, № 1870 з професійної діяльності на фондовому ринку діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), включено до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів (лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.12.2018 року).

Також, згідно свідоцтва № 325 від 01.03.2006 року Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фордон Есет Менеджмент» (пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон») внесено до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, реєстраційний код 23325, дата внесення 01.03.2006 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування від 29.08.2017 року:

- відомості про компанію з управління активами ТОВ «Фордон Есет Менеджмент»;

- повне найменування пайового інвестиційного фонду пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон»;

- строк діяльності пайового інвестиційного фонду 01.03.2006 року до 01.03.2026 року.

Згідно регламенту пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон» Товариства з обмеженою з відповідальністю «Фордон Есет Менеджмент», затвердженого наглядовою Радою 04.08.2010 року, повне найменування інвестиційного фонду - пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», повне найменування компанії з управління з активами - Товариство з обмеженою з відповідальністю «Фордон Есет Менеджмент».

Регламент пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон» у новій редакції, а також зміни до регламенту затверджені Загальними зборами учасників ТОВ «Фордон Есет Менеджмент» 13.10.2014 року, 27.11.2015 року, 14.01.2016 року, 04.02.2019 року, 01.10.2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогранд Миколаїв» зареєстровано юридичною особою 08.02.2008 року, код ЄДРПОУ 35722785.

Згідно протоколу № 01-12 загальних зборів учасників ТОВ «Автогранд Миколаїв» від 10.02.2012 року, введено до складу учасників ТОВ «Автогранд Миколаїв» - ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», яке діє від імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон», частка статутного капіталу 1%.

У відповідності до статуту ТОВ «Автогранд Миколаїв» в редакції від 10.02.2012 року, учасниками товариства є ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», яке діє від імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон».

Відповідно до договору № 02-АМ купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ «Автогранд Миколаїв» від 04.12.2013 року, покупець Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», в інтересах та за рахунок якого діє Компанія з управління активами у формі ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», придбав 9% статутного капіталу ТОВ «Автогранд Миколаїв».

Відповідно до змін та доповнень до статуту ТОВ «Автогранд Миколаїв» в редакції від 04.12.2013 року, Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», від імені та за рахунок якого діє ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», має 10% статутного капіталу ТОВ «Автогранд Миколаїв».

Згідно витягів з ЄДРПОУ станом на 20.06.2012 року та станом на 01.10.2017 року до переліку засновників (учасників) ТОВ «Автогранд Миколаїв» включено ТОВ «Фордон Есет Менеджмент».

В свою чергу, 20.06.2012 року між позикодавцем Компанією з управління активами у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фордон Есет Менеджмент», яка діє за рахунок та в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон», на підставі Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», та позивальником - ТОВ «Автогранд Миколаїв», укладеного договір позики № 20-06-А, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику позику (у вигляді грошових коштів), а останній зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у визначений даним договором термін, а також сплатити 25 відсотків річних за користування позикою.

Саме згідно наведеного договору позики позивач включив до фінансових витрат нараховані відсотки за користування позикою, що цілком відповідає наведеним вимогам ПК України та Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року № 415, а також ЗУ «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року, ЗУ «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05.07.2012 року.

Посилання відповідача на те, що у спірному випадку венчурний інвестиційний фонд не є учасником ТОВ «Автогранд Миколаїв» та відповідно не володіє частиною статутного капіталу товариства, що не відповідає вимогам ст. 48 ЗУ «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05.07.2012 року, згідно яких, позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови, що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду, відтак платежі не підпадають під поняття «проценти», визначене Податковим кодексом України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визнані безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що станом на момент укладення договору позики діяв Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року, згідно ч. 5 ст. 34 якого, позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд.

01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05.07.2012 року, згідно ч. 4 ст. 48 якого, позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

У відповідності до обставин даної справи, згідно свідоцтва № 325 від 01.03.2006 року Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фордон Есет Менеджмент» (пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон») внесено до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, реєстраційний код 23325, дата внесення 01.03.2006 року, та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування від 29.08.2017 року: відомості про компанію з управління активами ТОВ «Фордон Есет Менеджмент»; повне найменування пайового інвестиційного фонду пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон».

В свою чергу, згідно протоколу № 01-12 загальних зборів учасників ТОВ «Автогранд Миколаїв» від 10.02.2012 року та статуту товариства в редакції від 10.02.2012 року, введено до складу учасників ТОВ «Автогранд Миколаїв» - ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», яке діє від імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон», частка статутного капіталу 1%, учасником товариства є ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», яке діє від імені та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Фордон».

Зазначені зміни щодо учасників товариства зареєстровані в ЄДРПОУ, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними витягами.

Також, відповідно до договору № 02-АМ купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ «Автогранд Миколаїв» від 04.12.2013 року, покупець Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», в інтересах та за рахунок якого діє Компанія з управління активами у формі ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», придбав 9% статутного капіталу ТОВ «Автогранд Миколаїв», та відповідно до змін та доповнень до статуту ТОВ «Автогранд Миколаїв» в редакції від 04.12.2013 року, Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», від імені та за рахунок якого діє ТОВ «Фордон Есет Менеджмент», має 10% статутного капіталу ТОВ «Автогранд Миколаїв».

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи відповідача та погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірному випадку дотримані вимоги ЗУ «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року, ЗУ «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05.07.2012 року.

З урахуванням системного правового аналізу наведених нормативно-правових актів та з урахуванням обставин, що склалися у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу фінансових витрат проценти за користування позикою, отриманою на підставі договору позики № 20-06-А від 20.06.2012 року, укладеного між позикодавцем Компанією з управління активами у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фордон Есет Менеджмент», яка діє за рахунок та в інтересах Пайового закритого недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фордон», на підставі Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», та позивальником - ТОВ «Автогранд Миколаїв».

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 911714290702 від 29.10.2021 року в частині визначення ТОВ «Автогранд Миколаїв» суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 12067849 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі не наведено обґрунтувань, в чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Апеляційна скарга відповідача заснована на висновках акта перевірки.

В свою чергу, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції вірно надано оцінку висновкам акту перевірки та підставам винесення податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 27.02.2023 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: І.О. Турецька