Постанова

від 27.02.2023 по справі 640/3624/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3624/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІДРЕЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІДРЕЙЛ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0678200409 від 16.07.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві та покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Головним управлянням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «СІДРЕЙЛ» за березень 2020 року, за наслідком якої складено акт від 19.06.2020 №13469/26-15-04-09-20/38450144 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 50.1 статті 50, глави 2 розділу II Податкового кодексу України, в результаті чого в уточнюючому розрахунку не нараховано штрафну санкцію у зв`язку з самостійним виправленням помилки у сумі 155 564 грн., що стало підставою для застосування штрафної санкції відповідно до вимог пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України в розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2020 №0678200409, яким до ТОВ «СІДРЕЙЛ» застосовано суму штрафних (фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 259 274,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Не погоджуючись із спірним рішенням позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України яка, на переконання позивача, станом на час звернення його до суду із даним адміністративним позовом розглянута не була.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Державної податкової служби України від 07.04.2021 №7877/6/99-00-06-03-01-06 скарга ТОВ «СІДРЕЙЛ» від 07.08.2020 №96 (вх. від 14.08.2020) не підлягає розгляду по суті, з огляду на що скаргу позивача залишено без розгляду та повернуто її.

Позивач вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок).

Пунктом 6 розділу І Порядку передбачено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу (п. 2 розділу I Порядку №21).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2020 року, де у рядку 10.1, колонка «Б» визначено дозволений податковий кредит на рівні - 19 510,00 грн.

Уточнюючим розрахунком від 04.06.2020 до податкової декларації за березень 2020 року позивачем уточнено показник 10.1 на суму 5 190 159 грн.

Уточнюючим розрахунком від 11.06.2020 до податкової декларації за березень 2020 року позивачем уточнено показник 10.1 на суму - 5 190 159 грн.

При цьому, у податковій декларації за березень 2020 року позивачем у рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету визначено - 0.

В уточнюючому розрахунку від 04.06.2020 до податкової декларації за березень 2020 року у рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету визначено « - 5 185 482 грн.», в уточнюючому розрахунку від 11.06.2020 до податкової декларації за березень 2020 року платником рядок 18 визначено на суму 5 185 482 грн.

Таким чином, позивачем за податковою декларацією за березень 2020 року визначено грошові зобов`язання, які підлягають сплаті на рівні 0,00 грн., потім визначено їх на мінусовому рівні, а потім уточнюючим розрахунок збільшено на аналойну суму, з чого слідує, що різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яка сплачується до державного бюджету становить - 0 грн.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, аналіз положень пункту 50.1 статті 50, пункту 120.2 статті 120 ПК України вказує на те, що ключовим аспектом для застосування штрафних санкцій є обставини заниження платником податкових зобов`язань.

Однак, виходячи з матеріалів справи та поданих позивачем податкової декларації з ПДВ за березень 2020 року та уточнюючих розрахунків до неї від 04.04.2020, від 11.06.2020, у даному випадку відсутнє заниження позивачем податкових зобов`язань, що в свою чергу вказує на безпідставність висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 50.1 статті 50 ПК України та наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 120.2 статті 120 ПК України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Відтак, судом першої інстанції в повній мірі було досліджено обставини даної справи та зроблено обґрунтовані висновки, які відповідачем жодним чином не спростовані.

При цьому, доводи апеляційної скарги зводяться до наведення норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та наслідки проведення камеральної перевірки позивача. Однак, апеляційна скарга не містить конкретних посилань на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права та неправильність встановлених обставин.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко