Постанова

від 17.08.2010 по справі 2/93-нм

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" серпня 2010 р.                                                           Справа № 2/93-НМ

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився,

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.08.2010р.),

від третьої особи: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій"  

на ухвалу господарського суду Житомирської області

від "14" липня 2010 р. у справі № 2/93-НМ (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" (м.Житомир)  

до підприємця  ОСОБА_2 (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (м.Житомир)

про визнання звіту про оцінку нерухомого майна недійсним та його скасування,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року у справі №2/93-НМ на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі № 2/93-НМ за позовом приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" до підприємця ОСОБА_2 про визнання звіту про оцінку нерухомого майна недійсним та його скасування  .

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, приватний вищий навчальний заклад "Інститут підприємництва та сучасних технологій" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу суду  та направити справу на новий розгляд до господарського суду Житомирської області, посилаючись на  порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що оцінка майна проведена  відповідачем в межах виконавчого провадження та на підставі Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вказує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми ст.1 та ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

На думку приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій", оспорювані звіти є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), оскільки породжують права і обов"язки певного суб"єкта (кола суб"єктів).

16 серпня 2010 року на адресу Житомирського апеляційного господарського суду надійшла заява від підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області з клопотанням про розгляд справи за відсутності повноважного представника у зв"язку зі службовою зайнятістю.

Позивач повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

За наведених обставин та враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез"явлення в судове засідання представників сторін та третіх осіб, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та в засіданні суду заперечує проти апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Фастівського міськрайсуду Київської області від 01 квітня 2010 року у справі №2-769/2010 стягнуто з приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ресурс" 6762450 грн. збитків та 1817,31 грн. судових витрат (а.с.94).

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який знаходився на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області.

Постановою державного виконавця від 25.05.10 для оцінки належного боржнику майна залучено експерта - суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2, яка є відповідачем по даній справі (а.с.101).

На виконання постанови державного виконавця відповідачем складено звіт №90/05.10 про незалежну оцінку вартості будівлі навчального корпусу, що знаходиться по вул. Шкільній, 7 в м. Житомирі, та звіт №89/05.10 про незалежну оцінку вартості будівлі навчального корпусу, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4 (а.с.15, 62).

У червні 2010 року приватний вищий навчальний заклад "Інститут підприємництва та сучасних технологій" звернувся з позовом до суду про визнання  недійсними та скасувати складених відповідачем звітів оцінки вартості нерухомого майна, посилаючись на те, що дійсна вартість майна є значно вищою.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність  підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом вимог позову у справі є визнання звіту про оцінку майна недійсним.

Оспорюваний позивачем звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) є документом,  що містить висновки  про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає вимогам ст.ст.1,21 Господарського процесуального кодексу України, а спірні правовідносини носять господарський характер.

Зокрема, оспорюваний учасником правовідносин акт порушує його права та охоронювані законом інтереси у сфері  господарських (майнових) правовідносин.

Такий акт повинен бути спрямований на регулювання суспільних відносин, породжувати певні правові наслідки і мати обов'язковий характер для суб'єктів відносин.

Оспорюваний позивачем акт (звіт) не спрямований на регулювання певних відносин,  не породжує конкретно визначених правових наслідків для суб'єктів відносин, не має юридично обов'язкового характеру для суб'єкта правовідносин, отже наведеним ознакам акту не відповідає.

Ні нормами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ні інших законів оскарження такого акта в судовому порядку не передбачено.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав вирішення спору господарським судом правомірні.

Доводи скаржника не доводять неправильного застосування господарськими судами вимог Господарського процесуального кодексу України, норм процесуального права, що регулюють правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні, тому підстав для скасування оскаржуваного судового акту не має.   

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського достатність підстав для припинення провадження у справі.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року у справі №2/93-НМ є законною та обгрунтованою, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.  101,103,105,106  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" - без задоволення.

2. Справу №2/93-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 5 прим.:1 - до справи; 2,3 - сторонам, 4 - третій особі, 5 - в наряд.