Ухвала

від 21.02.2023 по справі 757/31801/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/31801/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/241/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника володільця майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000448 від 27.05.2022 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучено у ході обшуку транспортного засобу Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 , він-код НОМЕР_2 , чорного кольору, 2014 р.в., який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (проживає за адресою: АДРЕСА_1 )власником якого є ТОВ «Жуляни Торг Сервіс» (код ЄДРПОУ 38214563 адреса: 03169, місто Київ, вул. Комсомольська, будинок 8) із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме:

- грошові кошти у сумі 50 000 гривень;

- планшет Ipad s/n DMQWR9AKJF88;

- автомобіль Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 , він-код НОМЕР_2 , чорного кольору, 2014 р.в., власником якого є ТОВ «Жуляни Торг Сервіс» код ЄДРПОУ 38214563 та ключі до нього.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт вказує на те, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000448 від 27.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання та збуту на території України злочинною організацією алкогольних виробів, що становлять загрозу для життя і здоров`я.

09.11.2022, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва проведено обшук автомобіля Mercedes-Benz S500, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_9 в ході якого тимчасово вилучено наступне майно:- грошові кошти в сумі 50 000 грн., оскільки орган досудового розслідування вважає, що останні можуть бути здобуті злочинним шляхом, а саме від продажу фальсифікованого алкоголю, що становить загрозу життю і здоров`ю людей.

Планшет Ipad s/n DMQWR9AKJF88, оскільки останній, може містити інформацію, що становить інтерес для слідства (рух коштів, інформація про збут алкогольних напоїв) та транспортний засіб Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 ,, він-код НОМЕР_2 , чорного кольору, 2014 р.в.,чорного кольору, 2014 р.в., власником якого є ТОВ «Жуляни Торг Сервіс» код ЄДРПОУ 38214563 із ключом, оскільки вказаний автомобіль використовувався ОСОБА_10 та є знаряддям вчинення злочину (використовувався для перевезення коштів, здобутих злочинним шляхом).

Враховуючи зазначене, в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту відмовлено незаконно та необґрунтовано.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останній просив задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення представника володільця майна, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000448 від 27.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання та збуту на території України злочинною організацію алкогольних виробів, що становлять загрозу для життя і здоров`я.

09.11.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук автомобіля Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , в ході якого тимчасово вилучено майно, а саме: грошові кошти в сумі 50 000 грн.; Ipad s/n DMQWR9AKJF88; Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 року випуску та ключі до нього.

11.11.2022 року прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт визначеного майна, яке тимчасово вилучено у ході обшуку транспортного засобу Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 , він-код НОМЕР_2 , чорного кольору, 2014 р.в., який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (проживає за адресою: АДРЕСА_1 )власником якого є ТОВ «Жуляни Торг Сервіс» (код ЄДРПОУ 38214563 адреса: 03169, місто Київ, вул. Комсомольська, будинок 8) із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме:

- грошові кошти у сумі 50 000 гривень;

- планшет Ipad s/n DMQWR9AKJF88;

- автомобіль Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 , він-код НОМЕР_2 , чорного кольору, 2014 р.в., власником якого є ТОВ «Жуляни Торг Сервіс» код ЄДРПОУ 38214563 та ключі до нього.

18.11.2022 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання прокурора про арешт майна.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя приймаючи таке рішення виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Разом з тим, всупереч вимогам ч. 3 ст. 168 КПК України прокурором не надано даних про убезпечення схоронності тимчасово вилученого майна, оскільки при передачі тимчасово вилученого майна складається протокол, у якому вказується, хто передав і яка уповноважена службова особа прийняла майно, із зазначенням його назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого воно виготовлено, та індивідуальних ознак.

Однак, в клопотанні прокурора відсутнє найменування та номінали, номерів банкнот купюр та всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об`єкти від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення, що в свою чергу позбавляє слідчого суддю можливості ідентифікувати вказані грошові кошти та визначити мету накладення арешту.

Разом з тим, порядок зберігання майна, визначений в Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка затверджена наказом 27.08.2010 року N51/401/649/471/23/125.

Зокрема, слідчому судді не надано даних, що орган досудового розслідування, відповідно до положень вказаної Інструкції, забезпечив збереження вказаного майна, а саме грошових коштів, для запобігання обмеження прав третіх осіб, що свідчить про відсутність достатніх та належних даних, для тримання належного майна під арештом.

Також слідчий суддя встановив, що прокурор посилаючись у клопотанні, що транспортний засіб автомобіль Mercedes-Benz S500, д.н.з. НОМЕР_1 , він-код НОМЕР_2 , чорного кольору, 2014 року випуску та ключі до нього є знаряддям вчинення злочину та наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту, разом з тим, жодних доказів того, що вказане майно є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України в матеріалах судового провадження не міститься.

Зокрема, до матеріалів клопотання долучено копію постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 від 10.11.2022 року про призначення комп`ютерно-технічної експертизи щодо вилученого Ipad s/n DMQWR9AKJF88.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова є процесуальним документом, яким оформляється їх рішення під час провадження досудового розслідування, проте всупереч вимогам ст. 110 КПК України, до матеріалів клопотання постанову про групу слідчих у кримінальному провадженні № 12022000000000448 від 27.05.2022 року не долучено та в засіданні слідчому судді не надано, що свідчить про відсутність у старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 повноважень на винесення постанови від 10.11.2022 року про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

В клопотанні та долучених до нього матеріалах з достатньою повнотою органом досудового розслідування не обґрунтовано, яким саме чином вказане майно є предметом, доказом злочинів, засобом чи знаряддям їх вчинення, набуті злочинним шляхом, чи використовувалися під час вчинення вказаного кримінального правопорушення. Прокурором під час формування даного клопотання не враховано всі обставини провадження, що може призвести до неправильного застосування кримінального процесуального закону України та потягти за собою обмеження прав третіх осіб, що свідчить про відсутність достатніх та належних даних, для тримання належного майна під арештом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 КПК України суд не має права виконувати функції сторін кримінального провадження, закон забороняє суміщення функцій державного обвинувачення, захисту і судового розгляду в покладення їх на одного суб`єкта, тим більше самостійно витребувати у сторони обвинувачення будь-які документи на підтвердження доводів клопотання.

Право власності будь-якої особи є непорушним і перебуває під захистом як національного, так і міжнародного права, зокрема, ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи органу досудового розслідування щодо необхідності накладення арешту, є безпідставними та немотивованими, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з доводів прокурора, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, однак в чому це полягає останнім не зазначено.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався в повній мірі зазначених вимог закону та ухвалив рішення з дотриманням вимог КПК України.

Колегією суддів встановлено, що з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали справи, вислухано доводи прокурора, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України в межах кримінального провадження № 12022000000000448, однак як встановлено слідчим суддею у клопотанні належним чином не доведено той факт, що вище вказане майно, про яке зазначається у клопотанні прокурора, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також бере до уваги, що недоліки про, які зазначив слідчий суддя під час постановлення оскаржуваної ухвали, як підставу для відмови у клопотанні про арешт майна, не усунуто прокурором під час апеляційного розгляду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170- 173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4