Ухвала

від 21.02.2023 по справі 760/930/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/930/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження№11-сс/824/1209/2023 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 22022101110000068 від 08.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого суддіСолом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та змінено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, тобто до 26.02.2023.

Визначено строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 26.02.2023 включно.

Одночасно визначено розмір застави в розмірі 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановлено до 26.02.2023 з моменту внесення застави.

Контроль за виконанням ухвали покладенона Київську обласну прокуратуру.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.01.2023 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та залишити відносно ОСОБА_7 , раніше обраний запобіжний захід.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий втретє звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, з альтернативою застави, у розмірі 780 000 грн., мотивуючи це тими ж обставинами начебто порушення умов перебування підозрюваним на домашньому арешті, які фігурували у попередніх клопотаннях.

Апелянт вказує на те, що слідчим не наведено нових ризиків, які не були вказані у рішенні суду від 02.12.2022 та які саме стали підставою для застосування такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.

Також апелянт вказує на те, що у судовому засіданні прокурор усно повідомив суддю про наявність у нього нових підстав та певних доказів, які свідчать про нібито порушення підозрюваним умов перебування на домашньому арешті, хоча вони й не вказані у його клопотанні, але нібито доводять цей факт, а саме було усно вказано про наявність певної інформації від оператора зв`язку про пересування мобільного телефонна, який зареєстрований на ОСОБА_7 поза місцем постійного проживання, що на його думку свідчить про порушення режиму домашнього арешту.

Однак вказані обставини, які викладені прокурором у судовому засіданні не були частиною клопотання та на них у клопотанні слідчий не посилався, як на докази порушення режиму домашнього арешту та не долучав їх до клопотання, про що свідчить опис матеріалів та стороні захисту про них не було відомо. Навіть в суді з ними суд не ознайомлював та не вирішував питання про їх долучення до матеріалів справи, про що свідчить протокол судового засідання.

Тобто, прокурор та слідчий в порушення ст. 132, ст. 184, ст. 200 КПК України не вказали у клопотанні виклад всіх цих обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а лише ті, що містилися у попередніх клопотаннях, рішення по яким було винесене судом раніше.

Незважаючи на це, ухвалюючи рішення, слідчий суддя посилається як на докази, що підтверджують порушення режиму домашнього арешту протокол огляду від 14.01.2023 року (стор. Справи 65-66), який свідчить про огляд оптичних дисків з чотирма відеозаписами у форматі МР4, але жодної інформації про рух мобільного телефонна, про які зазначає слідчий суддя в ухвалі, він не містить.

Тобто, суд приймаючи рішення посилається на докази, яких не існує і до цього призвело порушення ним норм процесуального права - судом безпосередньо не досліджено докази в ході такої процесуальної стадії, як стадії судового розгляду - «дослідження доказів».

Другою підставою для задоволення клопотання слідчого на думку слідчого судді є наявність у підозрюваного паспорту країни-окупанта, отриманого ним у 2017 році для вирішення певних сімейних проблем з його батьком, який проживає у РФ. Про цей факт було відомо попереднім судам, але вони не знайшли у ньому фактору ризику. Однак слідчий суддя який розглядав дане клопотання знайшов, але пояснити яким чином цей факт є підставою для зміни запобіжного заходу не зміг, просто констатуючи його.

Крім того, слідчий вказав, як альтернативу тримання під вартою грошову заставу у розмірі 789000 грн. не маючи аргументації вказаного розміру, а слідчий суддя задовольняючи цю вимогу не надав своєї аргументації щодо питання саме такого розміру.

При розгляді клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя не дослідив жодного письмового та інших матеріалів клопотання, вийшов за межі підстав клопотання слідчого, прийняв рішення на підставі неіснуючих доказів, допустив порушення ст. 185 КПК України розглянувши клопотання на підставах, які не є його частиною та прокурором не внесено до нього змін або доповнень, при визначенні запобіжного заходу - тримання під вартою не врахував стан здоров`я та вік підозрюваного, при визначенні розміру застави не врахував майнового стану підозрюваного, а в самій ухвалі не аргументував жодного свого висновку.

Даний запобіжний захід є занадто суворим та до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід не пов`язаного із обмеженням волі.

Підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочинів не визнає. Таким чином немає підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність, так як злочинів він не вчиняв.

Також підозрюваний стверджує, що не намагатиметься переховуватись, а сприятимеслідству у з`ясуванні обставин даної справи, так як особисто зацікавлений в тому, щоб данасправа швидше закінчилась та він міг продовжувати спокійно жити далі.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що вухвалі, що оскаржується, вказано, що оголошення повного тексту буде відбуватися о 12.00 20.01.2023 року. Він, як адвокат прибув до суду у вказаний час, однак суддя повідомила, що оголошення не відбудеться внаслідоквідсутності електроживлення суду та неможливості виготовити його, копії протоколу судового засідання та технічного запису, клопотання про отримання яких нимподано до суду 20.01.2023 року, тому йому вдалося отримати вказане рішення суду лише 23.01.2023 року,про що свідчить відповідна розписка у справі.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, також надав копію ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 10.03.2023 року, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Перевіряючи вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, колегією суддів встановлено, що 17.01.2023 під час розгляду клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, був присутній захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та отримав лише вступну та резолютивну частину ухвали, відповідно до якої оголошення повного тексту мало відбутися 20.01.2023 о 12.00 год.

Однак як зазначає апелянт, він прибув до суду у вказаний час, проте суддя повідомила, що оголошення не відбудеться внаслідоквідсутності електроживлення суду та неможливості виготовити його, копії протоколу судового засідання та технічного запису, клопотання про отримання яких нимподано заяву до суду 20.01.2023 року, тому йому вдалося отримати вказане та рішення суду лише 23.01.2023 року, про що свідчить відповідна розписка у справі. Іншої інформації матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з підстав того, що для написання апеляційної скарги необхідний повний текст рішення суду для розуміння мотивів та правових підстав постановленого судового рішення.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її вступну та резолютивну частини, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі, якщо повний текст було складено пізніше, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22022101110000068 від 08.04.2022, за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 24.02.2022 до початку квітня 2022 (більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_9 перебуваючи у м. Києві з метою отримання прибутку, вирішив створити та очолити організовану групу, злочинна діяльність якої буде полягати у продажі товарів гуманітарної допомоги та привласнення благодійних пожертв.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 розробив злочинний план, який складався з наступних етапів: реєстрації Благодійної організації «Благодійний фонд «Доброчинець України» код ЄДРПОУ: 44703129 (далі - БО «БФ Доброчинець України») та відкриття банківських рахунків для залучення благодійних пожертв; залучення ОСОБА_10 до складу організованої групи для продажу товарів гуманітарної допомоги, організації збору благодійних пожертв, залучення юридичних та фізичних осіб в Україні або за її межами, які добровільно нададуть учасникам організованої групи гуманітарну допомогу або благодійні пожертви; залучення ОСОБА_7 до складу організованої групи для продажу товарів гуманітарної допомоги, переведення рахункової готівки, отриманої від продажу товарів гуманітарної допомоги грошових коштів та благодійних пожертв; отримання від юридичних та фізичних осіб товарів гуманітарної допомоги та благодійних пожертв на підставі листів з військових частин Міністерства оборони України та установ Департаменту соціального захисту населення Міністрества соціальної політики України; налагодити процес продажу товарів гуманітарної допомоги на території України у тому числі через свою колишню дружину - ОСОБА_11 .

Орган досудового розслідування стверджує, що вказані особи попередньо, умисно й добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, утворили внутрішньо й зовнішньо стійке злочинне угрупування, метою діяльності якого було вчинення злочинів - як необхідної умови для реалізації злочинного умислу, діючи при цьому згідно розробленого ОСОБА_9 плану, відомого кожному учаснику, з розподілом їх ролей, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_9 , який здійснював координацію дій учасників під час вчинення злочинів для реалізації спільного плану.

Вказану діяльність учасники організованої групи проводили поетапно, відповідно до розробленого ОСОБА_9 плану, при цьому їх дії були спрямовані на продаж товарів гуманітарної допомоги та використання благодійних пожертвувань з метою отримання прибутку. На кожному етапі вчинення злочинів, кожен учасник організованої групи мав виконати свою роль шляхом вчинення певних дій. Одночасно із цим, без активної умисної участі кожного учасника вказаної групи, визначеної ОСОБА_9 , не було б можливо доведення до кінця їх спільного злочинного умислу.

ОСОБА_7 , як виконавець, виконував роль, яка полягала у продажі товарів гуманітарної допомоги, у обготівкуванні, отриманих від продажу товарів гуманітарної допомоги грошових коштів та благодійних пожертв.

01.04.2022 на виконання свого злочинного плану ОСОБА_9 , з метою створення умов для отримання гуманітарної допомоги та благодійних пожертв і її подальшого продажу для отримання прибутку, заснував БО «БФ «Доброчинець України» та призначив себе керівником.

У квітні-липні 2022 ОСОБА_10 на виконання вказівки ОСОБА_9 , діючи згідно розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому у організованій групі роль, домовився з представниками ТОВ «Дніпро-СГЕМ» (код ЄДРПОУ 14183323), ТОВ «НТК Енпаселектро» (код ЄДРПОУ 21573438) та Консорціум «Науково-виробниче об`єднання «Укргідроенергобуд» (код ЄДРПОУ 33834660) щодо надання останніми гуманітарної допомоги у грошовій формі БО «БФ «Доброчинець України» для забезпечення потреб ЗС України. При цьому, ОСОБА_10 не повідомляв представників ТОВ «Дніпро-СГЕМ», ТОВ «НТК Енпаселектро» та Консорціум «Науково-виробниче об`єднання «Укргідроенергобуд» щодо справжньої мети організованої групи, спрямованої на заволодіння, наданими для потреб ЗС України як гуманітарної допомоги так і грошовими коштами.

22.04.2022 ОСОБА_9 направив до Консорціуму «Науково-виробниче об`єднання «Укргідроенергобуд» листа №21/22 з проханням надати гуманітарну допомогу у грошовій формі для придбання необхідних предметів для військової частини НОМЕР_1 ЗС України.

З 13.04.2022 по 28.07.2022 «Науково-виробниче об`єднання «Укргідроенергобуд», ТОВ «Дніпро-СГЕМ», ТОВ «НТК Енпаселектро» та фізична особа ОСОБА_12 , які не були обізнані про злочинний план ОСОБА_9 , перерахували на рахунок БО «БФ «Доброчинець України» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 245 000 гривень, як надання гуманітарної допомоги у грошовій формі (благодійних внесків) для придбання предметів для військової частини НОМЕР_1 ЗС України та забезпечення потреб людей Чернігівщини, що постраждали від російських окупантів. Після чого, ОСОБА_9 , з метою привласнення грошових коштів, отриманих як гуманітарну допомогу (благодійні внески) перерахував з рахунку БО «БФ «Доброчинець України» 205 000 гривень на рахунок ФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_3 , як оплату за дитячі речі, які не планував купувати. ОСОБА_7 на виконання вказівки ОСОБА_9 , діючи згідно розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому у організованій групі роль, будучи обізнаним, що грошові кошти, перераховані ОСОБА_9 з рахунку БО «БФ «Доброчинець України» є гуманітарною допомогою (благодійними внесками), перевів рахункову готівку та передав ОСОБА_9 .. Також, ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 37 800 гривень, отримані БО «БФ «Доброчинець України» як гуманітарну допомогу (благодійні внески), зняв з рахунку організації та привласнив.

На початку травня 2022 року ОСОБА_9 продовжуючи діяти згідно свого злочинного плану, домовився з представниками ТОВ «МК Галичина» (код ЄДРПОУ 39685014) про надання товариством гуманітарної допомоги для потреб ЗС України у вигляді молока. При цьому, ОСОБА_9 не повідомляв представників ТОВ «МК Галичина» щодо справжньої мети організованої групи, спрямованої на продаж предметів гуманітарної допомоги та привласнення отриманих від продажу грошових коштів.

07.05.2022 на виконання вказівки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 продовжуючи діяти згідно розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому в організованій групі ролі, домовився з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ЗСУ про підготовку останніми листа до ТОВ «МК Галичина» щодо надання товариством для потреб військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 гуманітарної допомоги у вигляді молока у кількості 9360 пачок масою 1000 грам кожна. ОСОБА_10 також не повідомляв військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 справжньої мети організованої групи, а навпаки, пообіцяв передати отриману гуманітарну допомогу до в/ч НОМЕР_1 .

10.05.2022 представники військової частини НОМЕР_1 підготували листа №3/1 за підписом командира військової частини ОСОБА_13 до ТОВ «МК Галичина» з проханням надання гуманітарної допомоги у вигляді молока в кількості 9360 пачок масою 1000 грам кожна.

11.05.2022 ОСОБА_9 отримав від ТОВ «МК Галичина» зі складу за адресою: АДРЕСА_2 , гуманітарну допомогу у вигляді молока кількістю 9360 пачок, масою 1000 грам кожна, надану для військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 на підставі листа №3/1 від 10.05.2022 та розмістив його на складі за адресою: АДРЕСА_3.

17.05.2022 ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 передали до в/ч НОМЕР_1 лише 2448 пачок молока масою 1000 грам кожна із 9360 пачок, отриманих від ТОВ «МК Галичина».

19.05.2022 ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_7 знайти покупців для гуманітарної допомоги - молока ТОВ «МК Галичина» та здійснити його продати.

ОСОБА_7 запропонував громадянину України ОСОБА_14 придбати у нього молоко, повідомивши характеристики товару, але не зазначав інформації про отримання його, в якості гуманітарної допомоги.

19.05.2022 ОСОБА_9 перемістив молоко у кількості 6912 пачок зі складу за адресою: АДРЕСА_3 до складу ТД «Огоньок», за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 1, де передав для подальшого його продажу своїй колишній дружині - ОСОБА_11 .

В першій половині червня 2022 року ОСОБА_15 домовився з представниками ТОВ «МК Галичина» про надання товариством гуманітарної допомоги у вигляді молока для потреб малозахищених верств населення, не повідомляючи справжньої мети організованої групи.

15.06.2022 на виконання вказівки ОСОБА_15 , ОСОБА_10 домовився з директором Козелецького геріатричного пансіонату ОСОБА_16 щодо підготовки листа до ТОВ «МК Галичина» з проханням надати гуманітарну допомогу пансіонату у вигляді 1200 пачок молока масою 900 г кожна, не повідомляючи справжньої мети організованої групи, а навпаки запевнив передати отриману гуманітарну допомогу.

24.06.2022 ОСОБА_16 , не будучи обізнаним про злочинні плани ОСОБА_9 та очолюваної ним організованої групи, підготував лист №315 з проханням надання гуманітарної допомоги у вигляді молока у кількості 1200 пачок масою 900 грам кожна та цього ж дня на прохання ОСОБА_10 передав його ОСОБА_9 .

24.06.2022 ОСОБА_9 передав лист Козелецького геріатричного пансіонату №315 представнику ГО «СВОЇМ» ОСОБА_17 для подальшої передачі до ТОВ «МК Галичина».

01.07.2022 ОСОБА_9 отримав від ТОВ «МК Галичина» зі складу за адресою: АДРЕСА_2 , гуманітарну допомогу у вигляді молока кількістю 1200 пачок масою 900 грам кожна, надану для Козелецького геріатричного пансіонату та того ж дня відвіз до складу ТД «Огоньок» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 1, де передав для подальшого його продажу ОСОБА_11 .

В період з 11.05.2022 по 06.07.2022 ОСОБА_11 , на виконання вказівки ОСОБА_9 , продала різним суб`єктам підприємницької діяльності та фізичним особам зазначену гуманітарну допомогу, а саме: 6588 пачок молока масою 1000 грам кожна та 1200 пачок молока масою 900 грам кожна, загальною вартістю 283 767 гривень за 212 564 гривні. Грошові кошти від продажу молока ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_9 перерахувала: 188 040 гривень на його рахунок НОМЕР_4 в АТ «Універсал банк»; 5 000 гривень на його рахунок № НОМЕР_5 в АТ КБ «Приватбанк»; 16 524 гривень на картковий рахунок громадянина ОСОБА_18 № НОМЕР_6 в АТ КБ «Приватбанк» у вигляді оплати за оренду ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_4 ; 3000 гривень за послуги з перевезення на картковий рахунок № НОМЕР_7 .

Також, наприкінці квітня 2022 року ОСОБА_15 знаючи про те, що фірма «Дарниця» (код ЄДРПОУ 00481212) надала до Чернігівської обласної ради гуманітарну допомогу у вигляді лікарських засобів, які на той час перебували у ГО «СВОЇМ» (код ЄДРПОУ 44694188), за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Чернігівська, 112-б, продовжуючи діяти згідно свого злочинного плану, звернувся до представників вказаної громадської організації з проханням надати гуманітарну допомогу для потреб військовослужбовців ЗС України. При цьому, ОСОБА_9 не повідомляв представників ГО «СВОЇМ» щодо справжньої мети організованої групи, спрямованої на продаж товарів гуманітарної допомоги та привласнення отриманих від продажу грошових коштів.

28.05.2022 ОСОБА_9 отримав від ГО «СВОЇМ» зі складу за адресою: АДРЕСА_5 , гуманітарну допомогу у вигляді лікарських засобів: «Санідар 200мл» у кількості 1595 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 525 штук і «Еуфілін-Дарниця 5 мл» у кількості 119 штук, та розмістив їх на складі за адресою: АДРЕСА_3.

30.05.2022 ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_9 доручив ОСОБА_7 здійснити продаж гуманітарної допомоги - лікарських засобів фірми «Дарниця».

Цього ж дня, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про те, що лікарські засоби є гуманітарною допомогою, діючи згідно розробленого злочинного плану та виконуючи, відведену йому у організованій групі роль, звернувся до ОСОБА_19 - представника медичного центру «Альфа-Віта» з пропозицією продажу вказаних лікарських засобів, на яку вона погодилась. Згідно досягнутої домовленості ОСОБА_7 мав передати ОСОБА_19 гуманітарну допомогу - лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 1595 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 525 штук і «Еуфілін-Дарниця 5 мл» у кількості 119 штук, а ОСОБА_19 повинна була віддавати за вказанні лікарські засоби грошові кошти ОСОБА_7 протягом року, по мірі їх реалізації.

03.06.2022 ОСОБА_7 , продовжуючи діяти у складі злочинної групи, за раніше погодженою домовленістю з ОСОБА_19 , завіз частину гуманітарної допомоги - лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 20 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 50 штук і «Еуфілін-Дарниця 5 мл» у кількості 60 штук до приміщення медичного центру «Альфа-Віта», за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 2Б.

09.06.2022 ОСОБА_7 за домовленістю з ОСОБА_19 , завіз другу частину гуманітарної допомоги - лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 1575 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 475 штук і «Еуфілін- Дарниця 5 мл» у кількості 59 штук до приміщення медичного центру «Альфа-Віта», за адресою: м. Київ, пров. Несторівський, 13/19.

Таким чином, ОСОБА_7 , на виконання вказівки ОСОБА_9 , за дорученням ОСОБА_10 , вчинив правочини щодо передачі товарів гуманітарної допомоги допомоги - лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 1575 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 475 штук і «Еуфілін-Дарниця 5 мл» у кількості 59 штук, загальною вартістю 267 979 гривень ОСОБА_19 , тобто розпорядився таким майном з метою отримання прибутку.

Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, спрямовані на реалізацію злочинного плану, а саме на продаж товарів гуманітарної допомоги, використання благодійних пожертв та укладання правочинів щодо розпорядження таким майном, вчинені у значному розмірі з метою отримання прибутку, під час воєнного стану, на загальну суму 794 546 гривень, який згідно з п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України у понад триста п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

У зв`язку із зазначеними обставинами, ОСОБА_7 підозрюється у продажі товарів гуманітарної допомоги, використанні благодійних пожертв та укладанні правочинів щодо розпорядження таким майном з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі під час воєнного стану організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

30.11.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

16.01.2023 року cтарший слідчий в ОВС-криміналіст 5 відділення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковник юстиції ОСОБА_20 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 26.02.2023 в рамках кримінального провадження №22022101110000068 від 08.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022 підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.01.2023 включно, та покладено на підозрюваного обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_21 від 18.10.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022101110000068 продовжено до 26.11.2022.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.11.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022101110000068 продовжено до 26.01.2023.

Також ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13.01.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022101110000068 продовжено до 26.02.2023.

Таким чином, наразі відносно ОСОБА_7 діє раніше обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Органом досудового розслідування, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 в порушення покладених на нього обов`язків, відповідно до ухвали слідчого судді ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022, фактично 02.12.2022 не перебував за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Шевченківського УП ГУНП у місті Києві від 06.12.2022 №18501/125/56-2022, під час перевірки 02.12.2022 в 18.30 та в 19.26 ОСОБА_7 був відсутній за місцем мешкання, двері в квартиру ніхто не відчинив, а консьєрж під`їзду повідомила, що останній раз ОСОБА_7 бачила 01.12.2022.

Також, 13.12.2022 слідчим в Солом`янському районному суді м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, проведено ознайомлення з матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 та з`ясовано, що 06.12.2022 ОСОБА_7 самовільно приїхав/прийшов не попередивши слідчого, прокурора або суд до Солом`янського районного суду міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, та о 17 год. 05 хв. отримав копію ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022 в справі 760/17994/22, провадження 1-кс/760/5937/22.

Згідно показань свідка ОСОБА_22 від 26.12.2022, з`ясовано, що у період 02-03.12.2022 ОСОБА_7 за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , не бачила, а після 14.00 год. 04.12.2022 останній з`явився за вказаною адресою свого постійного проживання.

Також, ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про покладені на нього обов`язки ухвалою суду, без поважних причин не з`явився до слідчого 04.11.2022, 07-08.11.2022, 21.11.2022, 23-24.11.2022.

Крім того, згідно відповіді оперативного підрозділу від 28.11.2022 №30/2/1-6178 встановлено, що ОСОБА_7 також має паспорт громадянина РФ, а саме: паспорт номер НОМЕР_8 , виданий міграційним пунктом УФМС по Тульській області в Ясногірському районі від 26.04.2017. Адреса тимчасової реєстрації: АДРЕСА_6 .

На підставі зазначених обставин, після обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 , останній порушив покладені на нього ухвалою слідчого судді зобов`язання, у зв`язку з чим виникла необхідність у застосуванні більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 26.02.2023.

Також слідчий зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, слідчий просив змінити раніше обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 26.02.2023 та визначити заставу у розмірі триста п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 780 000 гривень.

17.01.2023 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та змінено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, тобто до 26.02.2023. Одночасно визначено розмір застави в розмірі 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , обов`язків у разі внесення застави, які визначено даною ухвалою.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що факти та інформація, переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. В клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.

Слідчий суддя вважав доведеним вказані прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України. Про їхнаявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, за який передбачене покарання виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Як зазначено прокурором в клопотанні, ОСОБА_7 вчинив злочин в умовах воєнного стану, шляхом продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги та використав благодійні пожертви на загальну суму 794 тисячі гривень.

На підставі вищезазначеного, слідчий суддя дійшов висновку, що цілком підтвердженим є також ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який існує не лише на етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Також підтвердженим є й ризик перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Також слідчий суддя зазначив, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При вирішенні питання про зміну підозрюваному ОСОБА_7 міри запобіжного заходу слідчий суддя врахував, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022 підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.01.2023 включно та покладено на підозрюваного обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно протоколу огляду від 14.01.2023 встановлено, що абонент з номером мобільного телефону НОМЕР_9 , яким користується підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 28.11.2022 09:57:29 до 09.12.2022 12:02:38, під час ведення розмов та отримання/передачі СМС перебував за адресами місця розташування базових станцій оператора мобільного зв`язку. Встановлено, що телефон підозрюваного з 02.12.2022 перебував в зоні дій базових станцій оператора мобільного зв`язку в Солом`янському, Шевченківському, Святошинському, Подільському районах м. Києва та Києво-Святошинському районі Київської області.

У зв`язку із зазначеними обставинами, слідчий суддя погодивсяз доводами прокурора про те, що після 23.12.2022 виникли нові обставини, а саме встановлено та належним чином підтверджено порушення ОСОБА_7 покладених на нього зобов`язань ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022.

Крім того, слідчий суддя звернув увагу на наявність у підозрюваного ОСОБА_7 паспорту номер НОМЕР_8 , виданого міграційним пунктом УФМС по Тульській області в Ясногірському районі від 26.04.2017. Адреса тимчасової реєстрації: АДРЕСА_6 та використання його за призначенням підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_7 .

Колегія суддів погоджується із таким рішення зважаючи на наступне.

Згідно ст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 КПК Українипрокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Всупереч твердженням апелянт змінюючи ОСОБА_7 запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. А також в ході судового розгляду клопотання слідчий суддя погодився з доводами прокурора про те, що після 23.12.2022 виникли нові обставини, а саме встановлено та належним чином підтверджено порушення ОСОБА_7 покладених на нього зобов`язань ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022.Крім того, слідчий суддя звернув увагу на наявність у підозрюваного ОСОБА_7 паспорту номер НОМЕР_8 , виданого міграційним пунктом УФМС по Тульській області в Ясногірському районі від 26.04.2017. Адреса тимчасової реєстрації: АДРЕСА_6 та використання його за призначенням підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_7 .

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором було доведено, що існують нові обставини, пов`язані із порушенням ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022.

Крім цього, в ході судового розгляду знайшли своє підтвердження доводи органу досудового розслідування про існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає їх обґрунтованими для зміни запобіжного заходу, оскільки вони виникли після прийняття попереднього рішення та є вагомими підставами для застосування самого суворого запобіжного заходу тримання під вартою. А тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш жорсткий запобіжний захід.

Врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, конкретні обставини справи та мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення доведено обставини, які дають підстави для висновків, що інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать виконання ОСОБА_7 ,покладених на нього процесуальних обов`язків, які виправдовували б обмеження права підозрюваного на свободу.

Крім того слідчим суддею враховано позицію підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечували щодо зміни раніше обраного запобіжного заходу та визначення застави в сумі 780 000 гривень. Вказували на необґрунтованість підозри. Зазначили, що у підозрюваного є ряд захворювань серед яких: артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, дислипедідемія, атероматоз брюшного відділу аорти, підвздошних артерій, вегето-судинна дистонія, астононевротичний синдром, артроз грудинно-ключичного сочленіння праворуч, гіпертонічний криз та хронічний бронхіт. Подали до суду характеризуючі матеріали відносно підозрюваного, зазначили, що ОСОБА_7 не порушував раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на підтвердження чого надали копію рапортів Ст. ДОП Шевченківського УП ГУ Національної поліції в м. Києві капітана поліції ОСОБА_23 від 06.12.2022, 09.12.2022, 14.12.2022,19.12.2022, 24.12.2022, 27.12.2022, 02.01.2023, 06.1.2023, 11.01.2023 згідно яких підозрюваний ОСОБА_7 у зазначені дати перебував за місцем свого проживання. На підставі зазначених обставин, просили відмовити в задоволенні клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу.

Однак з урахуванням вище викладеного, слідчий суддя прийшов вірного висновку, щодо доведення прокурором існування нових обставин, які пов`язані із порушенням ОСОБА_7 покладених на нього зобов`язань ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02.12.2022, які спростовують доводи сторони захисту щодо наведених вище фактів, щодо не порушення раніше обраного підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходуд у вигляді домашнього арешту.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи, в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим ОСОБА_7 змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому злочину та його наслідками, є обґрунтованим, тому підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим, в ході апеляційного розгляду, ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи захисника про те, що слідчим суддею не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Зважаючи на викладене, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності та можливість призначення йому, у випадку визнання винуватим в інкримінованому останньому злочині, покарання у вигляді позбавлення волі, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вірогідність настання яких, поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є досить високою.

Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 , кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність як слідчим у клопотанні так і прокурором у судовому засіданні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладених обставин, посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що підозрюваний не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з`ясуванні обставин даної справи, так як особисто зацікавлений в тому, щоб данасправа швидше закінчилась та він міг продовжувати спокійно жити далі, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК Українита не виключають необхідності застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу.

Твердження сторони захисту про те, що слідчим суддею не враховано стан здоров`я ОСОБА_7 , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в документах, що додані до апеляційної скарги, відсутні відомості про те, що захворювання унеможливлює його перебування під вартою. Крім того слід зазначити, що питання надання медичної допомоги особам, узятим під варту, до яких зокрема належать особи, які тримаються під вартою на підставі ухвали суду щодо застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врегульовано наказом МЮ України та МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2012 року за № 212/20525 «Про затвердження порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту».

Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для обрання такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Стосовно доводів сторони в захисту в частині альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який на думку сторони захисту слідчим вказано без аргументації розміру саме 780 000 грн., а слідчий суддя задовольняючи цю вимогу не надав своєї аргументації щодо питання саме такого розміру, то вони є голослівними, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.

Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчий суддя при визначенні розміру застави врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , сімейний та майновий стан, інші характеризуючі матеріали надані прокурором та захисником підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких. Окрім цього, суд звернув увагу на те, що на думку органу досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_7 під час вчинення кримінального правопорушення діяв у складі організованої групи під час воєнного стану, здійснив продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги та використав благодійних пожертв на загальну суму 794 тисячі гривень, що становить триста шістнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тому такий розмір застави в розмірі 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні,

Згідно вимог ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є в тому числі запобіжні заходи.

Застава відповідно глави 18 КПК України є запобіжним заходом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга сторони захисту, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.24, 176-178, 181, 182, 200, 370, 376, 403, 407, 418,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити захиснику ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4