Постанова від 27.02.2023 по справі 372/2769/22

справа № 372/2769/22 головуючий у суді І інстанції Проць Т.В.

провадження № 22-ц/824/647/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу заапеляційною скаргою обслуговуючого кооперативу «Олександрівський», поданою представником - адвокатом Усенком Миколою Миколайовичем, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2022 року у справі за заявою обслуговуючого кооперативу «Олександрівський» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати комунальних послуг за період з 01.09.2021 року по 01.08.2022 року в розмірі 44 838, 28 грн. та судових витрат в розмірі 248,10 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2022 року відмовлено Обслуговуючому кооперативу «Олександрівський» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надання послуг ЖКГ. Роз`яснено заявнику, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, обслуговуючий кооператив «Олександрівський», через представника - адвоката Усенка Миколу Миколайовича, подав апеляційну скаргу.

У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, вказував про те, що відносини, які виникли між заявником та боржником стосуються обслуговування нерухомого майна, яке належить боржнику на праві приватної власності та знаходиться в межах Обухівського району, в зв`язку з чим спір підсудний Обухівському районному суду Київської області.

Апелянт вказує, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 червня 2020 року з боржника вже стягувалася заборгованість по сплаті комунальних послуг за період з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2019 року в розмірі 31 926 грн. 91 коп., які були в подальшому стягнуті з боржника в повному обсязі через державну виконавчу службу.

Після того, як в боржника знову виникла заборгованість по сплаті комунальних послуг, заявник знову звертався до суду про видачі судового наказу для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу «Олександрівський» заборгованості зі сплати комунальних послуг та 05 вересня 2022 року судом першої інстанції було стягнуто з боржника заборгованість зі сплати комунальних послуг за період з 01 травня 2019 року по 31 серпня 2021 року.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на положення частини 9 статті 28 ЦПК України, згідно з якою позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Вважає, що в такому разі ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Однак відзив до суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи Обслуговуючому кооперативу «Олександрівський» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надання послуг ЖКГ, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 по Києву та Київській області зареєстрованим не значиться.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Так, відповідно до ч. 9 ст.165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Указана норма застосовується у взаємозв`язку з ч.ч. 4, 5, 6, 7, 8 ст. 165 ЦПК України, в яких зазначено про таке.

Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 4 ст. 165 ЦПК України).

У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника (ч. 5 ст. 165 ЦПК України).

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду (ч. 6 ст. 165 ЦПК України).

Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 7 ст. 165 ЦПК України).

Отже, встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника має значення для визначення підсудності справи.

Колегія суддів виходить із того, що наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.

Отже, зважаючи на визначений процесуальним законом порядок розгляду та звернення до виконання судового наказу, обов`язковою умовою для його видачі є встановлення зареєстрованого місця проживання фізичної особи - боржника.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що відносини, які виникли між заявником та боржником стосуються обслуговування нерухомого майна, яке належить боржнику на праві приватної власності та знаходиться в межах Обухівського району, в зв`язку з чим спір підсудний Обухівському районному суду Київської області апеляційний суд до уваги не бере, як такі, що не можуть бути застосовані за аналогією за наявності передбаченої процесуальним законом необхідності встановлення зареєстрованого місця проживання фізичної особи - боржника.

Окрім того, апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта на видачу судових наказів щодо даного боржника Обухівським районним судом Київської області за інші періоди, оскільки дані обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Отже, доводи апелянта висновку суду першої інстанції не спростовують.

Поряд з цим, апеляційним судом було встановлено грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження судового розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, з матеріалів справи вбачається, що боржник: ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, на виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України суду першої інстанції необхідно було здійснити запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області з метою встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Однак, судом першої інстанції такий запит не здійснювався.

Натомість, матеріали справи містять запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області щодо доступу до персональних даних ОСОБА_2 - представника заявника в справі (а.с.6).

Відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, отримана судом першої інстанції, також містить відомості щодо ОСОБА_2 - представника заявника в справі (а.с.6-а).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що з наданої на запит суду інформації вбачається, що боржник, а саме: ОСОБА_1 по Києву та Київській області зареєстрованим не значиться є необгрунтованим належними, достатніми та допустимими доказами, а тому є помилковим.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні питання про видачу судового наказу порушив вищезазначені норми процесуального права та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу на підставі ч.9 ст.165 ЦПК України, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Олександрівський», подану представником - адвокатом Усенком Миколою Миколайовичем, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2022 року - задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова