Ухвала

від 20.02.2023 по справі 527/1921/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/1921/22 Номер провадження 11-сс/814/188/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Полтава

КолегіясуддівСудовоїпалати з розглядукримінальних справ Полтавськогоапеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю секретаря судового засідання представника заявника заявникаОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову про закриття кримінального провадження.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що органом дізнання всебічно, повно та об`єктивно досліджені всі обставини провадження, надана оцінка доказам, які зібрані під час досудового розслідування, а прийнята дізнавачем постанова від 26 серпня 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2022 року за №12022175510000163, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, відповідає вимогам ст.110 КПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подану нею скаргу. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що на даний час на земельну ділянку, загальною площею 42 га, з кадастровим номером 5324582700:00:002:0280, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності лише за Оболонською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області, права користування нею за жодним іншим суб`єктом не закріплено, а тому висновки щодо законності обробітку названої земельної ділянки іншими суб`єктами позбавлені підстав.

До початку апеляційного розгляду прокурор направив до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд апеляційної скарги за його відсутності та залишити її без задоволення, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість викладених у ній доводів.

Відповідно ж до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку заявника та його представника на підтримку апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження за скаргою й кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 2 ч.1ст.284КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За ч.4ст.284КПК Українидізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстави, передбаченоїп.2 ч.1 ст.284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Сектором дізнання ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області на підставі заяви ОСОБА_7 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28червня 2022року за№12022175510000163,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.197КК України,а самеза фактомсамовільного зайняттяземельної ділянкиОболонської сільськоїради Семенівськогорайону Полтавськоїобласті зкадастровим номером5324582700:00:002:0280, площею 42 га, шляхом засіювання її невідомою культурою.

Як убачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження,в ходідізнання було здійсненонеобхідні йвичерпні заходидля забезпеченняповного тавсебічного досудовогорозслідування,зокрема: допитано як свідків ОСОБА_7 (заявника), ОСОБА_8 (користувача земельної ділянки), ОСОБА_9 (начальника юридичного відділу Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області), надано запити й витребувано з Оболонської сільськоїради Семенівськогорайону Полтавськоїобласті відповіднудокументацію щодоземельної ділянки,а ізСеменівського районногосуду Полтавськоїобласті судові рішення,постановлені зарезультатами розглядупозовів упорядку цивільногосудочинства,сформовано інформаційнідовідки здержавних реєстрів (а.к.п.10, 12-24, 30-47).

Оцінивши зібрані у ході проведення досудового розслідування докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дізнавач дійшов правильного висновку, що вони не підтверджують наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, та закрив кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Так, диспозицією ч.1 ст.197-1 КК України передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти та користуватися нею.

Самовільне зайняття земельної ділянки це завжди активні дії, тому, як приклад, не підлягає кваліфікації за ч.1 ст.197-1 КК України бездіяльність особи, яка не звільняє орендовану ділянку після спливу строку оренди, або земельну ділянку, вилучену для суспільних потреб. У зв`язку з існуючою складністю одержання та реєстрації державного акта про відповідне право на землю зайняття земельної ділянки не вважається самовільним у випадках її використання особою, яка хоч і не має поки що належного правовстановлюючого документа, проте: одержала земельну ділянку у власність або користування на підставі рішення органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування); набула право на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або в порядку прийняття спадщини.

Окрім того, назване кримінальне правопорушення є кримінальним правопорушенням з матеріальним складом, через це для наявності його об`єктивної сторони слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно-небезпечних наслідківспричинення власнику чи законному володільцю земельної ділянки значної шкоди.

За змістом протоколу допиту від 10 серпня 2022 року свідок ОСОБА_9 (начальник юридичного відділу Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області) підтвердив те, що до єдиного масиву земельної ділянки з кадастровим номером 5324582700:00:002:0206, площею 123 га, входила земельна ділянка, відображена в Державному акті на право довічного успадковуваного володіння землею серії Б №052633, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за №17, та користувачем якої був ОСОБА_10 . Далі із земельної ділянки з кадастровим номером 5324582700:00:002:0206, площею 123 га, утворено 2 земельні ділянки, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 5324582700:00:002:0280, площею 42 га, яка обробляється ОСОБА_11 і яку останній успадковує в судовому порядку.

Претензій до ОСОБА_11 Оболонська ТГ не має, через це факт заподіяння збитків відсутній (а.к.п.30-32).

Відповідно до згаданого вище Державного акта серії Б№052633 ОСОБА_10 за життя отримав у безстрокове користування для ведення селянського (фермерського) господарства названу вище земельну ділянку, на базі якої створив селянське фермерське господарство «Озера». ОСОБА_10 помер і його спадкоємцем є ОСОБА_11 , що встановлено також у судових рішеннях Семенівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2021 року та Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2021 року. Водночас суди в порядку здійснення цивільного судочинства підтвердили те, що земельна ділянка була виділена ОСОБА_10 у постійне користування (а.к.п.25-28, 36-42).

28 жовтня 2021 року Семенівським районним судом Полтавської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_11 і визнано за ним в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_10 одноособове право засновника селянського (фермерського) господарства «Озера» ОСОБА_10 (рішення набрало законної сили 30 листопада 2021 року а.к.п. 43-45).

Разом з цим, згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року (справа №922/989/18, провадження №12-205гс19), у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства, а, отже, твердження ОСОБА_7 щодо здійснення самовільного користування ОСОБА_11 земельною ділянкою є необґрунтованими.

Фактичних даних і відомостей, які би свідчили про самовільне зайняття земельної ділянки Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області та заподіяння внаслідок цього сільській раді шкоди, перевіркою матеріалів справи не встановлено, тому рішення дізнавача про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, є правильним.

Ураховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваних ухвали слідчого судді та постанови дізнавача, не знайшли свого підтвердження.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407,422 КПК України,колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4