Ухвала

від 24.02.2023 по справі 991/6711/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/6711/22

Провадження №11-сс/991/71/23

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвоката ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 було задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 20.12.2022, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2022, обшуку будівель та офісних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які належать та знаходяться у фактичному користуванні ТОВ «Науково-виробнича компанія КРАС», ТОВ «Виробнича компанія «ДІСПОМЕД» (ЄДРПОУ 32250962), Дочірнього підприємства «Регіон-2002», який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження, а саме на:

-Флеш-накопичувач «Transcend» чорного кольору 16 Гб, який належить ТОВ «Виробнича компанія «ДІСПОМЕД»;

-флеш-накопичувач «Apacer» чорно-червоного кольору, який належить ТОВ «Виробнича компанія «ДІСПОМЕД»;

-флеш-накопичувач чорного кольору з червоною смужкою та наклейкою з написом «Артек», який належить ТОВ «Виробнича компанія «ДІСПОМЕД»;

-флеш-накопичувач та накопичувач чорного кольору з червоною смужкою марки «Apacer», який належить ТОВ «Виробнича компанія «ДІСПОМЕД»;

-накопичувач на жорстких магнітних дисках марки «Samsung», модель: SТ100LМ024, об`ємом 1000 gb, s/n S318J9DF708936, який належить ТОВ «Виробнича компанія «ДІСПОМЕД»;

-накопичувач на жорстких магнітних дисках марки «Seagate», модель SТ32000645NS, який належить ТОВ «ІЛАТАНМЕД» (ЄДРПОУ 34494612);

-мобільний телефон Huawei P smart Z SТК- LХ1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 .

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час вказаного кримінального провадження перевіряються обставини стосовно того, що службові особи державної установи Національний інститут раку - (далі - НІР), а також інші встановлені та невстановлені особи, які входять до складу організованої злочинної групи, вступили у змову з окремою групою представників суб`єктів підприємницької діяльності, з метою заволодіння бюджетними коштам шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах під час реалізації в НІР проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку» (КПКВК 2301100) (далі - Проект), а саме під час здійснення закупівлі обладнання.

За версією слідства, таким способом, за попередньою змовою, всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Національним інститутом раку проведено 30 процедур закупівлі на суму близько 780 000 000 грн, якими могли заволодіти члени організованої групи, до складу якої входять керівництво та службові особи НІР, посадові особи, представники бізнесу та інші особи, що за змістом примітки до статті 185 КК України вважається особливо великим розміром.

Зокрема, впродовж червня - липня 2021 року, ОСОБА_9 , як власник та безпосередній чи опосередкований керівник групи компаній, які займаються збутом медичних виробів та медичного обладнання, з метою заволодіння виділеними на реалізацію Проекту бюджетними коштами у сумі 700 000 000 грн, маючи вплив в медичній галузі, розробив план встановлення контролю над діяльністю НІР під час реалізації Проекту. Такий план передбачав проведення публічних закупівель такого обладнання в порушення процедури, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі» та забезпечення подальшого укладання між НІР та наперед визначеними, підконтрольними ОСОБА_9 , суб`єктами господарювання договорів на придбання медичного обладнання та/або медичних виробів.

20.12.2022 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України), на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2022, проведено обшук нежитлових приміщень за адресою: вул. Оксамитова, 9, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський (Києво-Святошинський) район, Київська область, в результаті здійснено якого вилучено речі, що належать ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», ТОВ «ІЛАТАНМЕД» та мобільний телефон ОСОБА_8 .

Постановою детектива НАБ України від 22.12.2022, на підставі ст. 98 КПК України, вилучені матеріальні носії інформації визнано речовими доказами.

Під час розгляду клопотання старший детектив довів наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України.

За переконанням слідчого судді, у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучене під час проведення обшуку майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість його використання у якості доказу у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дійшла висновку, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

2. Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які її подали

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022, 05.01.2023 представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвокатом ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу, у які він прохав: поновити строк на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу задовольнити; ухвалу слідчого судді від 30.12.2022 - скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

30.01.2023 та від 09.02.2023 адвокатом ОСОБА_6 було подано доповнення до апеляційної скарги, у яких зазначено про представництво ним інтересів ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», ТОВ «ІЛАТАНМЕД» та ОСОБА_8 .

У доповненнях до апеляційної скарги представник ОСОБА_6 прохав задовольнити його апеляційну скаргу та скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання прокурора повернути без розгляду.

На обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_6 зазначив, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 є незаконною та необґрунтованою, при цьому істотно порушує конституційні права володільця майна, а відтак підлягає скасуванню.

За переконанням представника, з наведених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді тверджень не зрозуміло: чим уповноваженим прокурором доведено обґрунтованість підозри; чому для забезпечення виконання завдання кримінального процесу застосовується саме захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а не інший, більш м`який захід забезпечення кримінального провадження; з якою саме метою накладається арешт та чи відповідає арештоване майно критеріям речових доказів.

В обґрунтування ухвали слідчий суддя наводить докази, які не були подані прокурором, що вказує на формальний підхід до судового розгляду клопотання, без повного та всебічного дослідження доказів.

Доводи, які б вказували на сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке накладається арешт, є доказом у кримінальному провадженні, відсутні; клопотання, подане прокурором, є необґрунтованим та базується на припущеннях.

Вилучені речі не відповідають критеріям речових доказів. Слідчим суддею не перевірено чи дійсно вилучене майно є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема - відомості щодо обставин проведення закупівель медичного обладнання Національного інституту раку, тобто обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження № 52021000000000596.

У клопотанні про арешт майна прокурором зазначено про те, що для кримінального провадження доказове значення має саме інформація, яка міститься на матеріально-технічних пристроях. Сторона обвинувачення не здійснила заходів задля копіювання інформації, при тому, що доступ до вилучених носіїв не було обмежено.

Органом досудового розслідування не винесено постанови про призначення експертиз, а також не вчинено жодних заходів задля виявлення будь-якої інформації, у тому числі видаленої. До повноважень експерта не належить відновлення видаленої інформації.

Слідчий суддя не встановила та/або не перевірила інформацію стосовно функціонального призначення пристроїв, а тому помилково наклала арешт з метою збереження речових доказів для проведення експертизи та виявлення видаленої інформації про спілкування осіб, що міститься на жорсткому диску.

Вилучення та арешт вказаного майна не є співмірним заходом забезпечення кримінального провадження та ступенем втручання у права і свободи, оскільки таким чином здійснюється блокування господарської діяльності товариства.

Рішення слідчого судді прийняте поза межами встановлених законом строків розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею, які визначені ч. 6 ст. 173 КПК України.

Поручення слідчим суддею ч. 6 ст. 173 КПК України в частині строків розгляду клопотання про арешт має тягнути за собою настання процесуального наслідку у вигляді повернення судом клопотання про арешт майна прокурору за аналогією, як то визначено ч. 3 ст. 172 КПК України.

3. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвокат ОСОБА_6 свою апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_6 . Вказав, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 є цілком обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, судове засідання проведено за відсутності інших учасників судового провадження.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У апеляційній скарзі, поданій адвокатом ОСОБА_6 05.01.2023 вказано, що він представляє інтереси третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» (т.2, а.с. 116-119).

У доповненнях до апеляційної скарги від 05.01.2023 адвокат ОСОБА_6 вказав про додаткове представництво інтересів третіх осіб, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт - ТОВ «ІЛАТАНМЕД» та ОСОБА_8 (т.2, а.с. 173-178, 194-195).

Оскільки первісна апеляційна скарга адвокатом ОСОБА_6 була подана виключно в інтересах ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», апеляційний перегляд здійснюється у межах, що стосується прав вказаного товариства.

Обґрунтовуючи необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 вказав, що у судовому засіданні 30.12.2022 присутнім не був, як і під час проголошення судового рішення. На проголошення повного тексту ухвали представник власника майна не викликався. 04.01.2023 представником володільців майна було отримано копію повного тексту шляхом направлення її на адресу електронної пошти.

У зв`язку із викладеним вважав, що строк на апеляційне оскарження необхідно відраховувати із дня отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, а саме - від 04.01.2023, і тоді останнім днем для подання апеляційної скарги буде 09.01.2023.

Оскільки власник майна не мав об`єктивної можливості оскаржити судове рішення в порядку, передбаченому законом, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому прохав його поновити.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвали (постанови), постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення ( ч. 5 ст. 376 КПК України).

Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати (ч. 1 ст. 376 КПК України).

Отже дата оголошення судового рішення пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що у судовому засіданні під час проголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» був відсутній, хоча ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» належним чином повідомлялося про час, дату та місце судового розгляду (т.2, а.с. 87, 89).

05.01.2023 адвокатом ОСОБА_6 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» було подано апеляційну скаргу, у якій було висловлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т.2, а.с. 116-119).

Тобто, в силу вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України адвокатом ОСОБА_6 було пропущено 1 день строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022, колегія суддів вважає за можливе застосувати висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

В той же час, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, причини пропуску строку на апеляційне оскарження за їх клопотанням можуть бути визнані поважними та бути підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвоката ОСОБА_6 та поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині відсутності правових підстав для вилучення майна та подальшого накладення арешту на нього, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в розумінні п.1 ч.3 ст. 132 КПК України мова йде не виключно про необхідність існування у кримінальному провадженні такого процесуального документа як повідомлення про підозру, але про наявність у сторони обвинувачення припущення про вчинення особою певного діяння, що ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити в ході розслідування та які спонукали б вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра дійсно обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК).

Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно із п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У частині 3 ст. 99 КПК України законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку у об`єктів нерухомості - будівель та офісних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ТОВ «Науково-виробнича компанія КРАС» (ЄДРПОУ 38183326), ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» (ЄДРПОУ 32250962), Дочірньому підприємству «Регіон 2002» (ЄДРПОУ 32214495) та знаходяться у фактичному користуванні ТОВ «Науково-виробнича компанія КРАС» (ЄДРПОУ 38183326), ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» (ЄДРПОУ 32250962), Дочірньому підприємству «Регіон 2002» (ЄДРПОУ 32214495), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей і документів, пов`язаних з реалізацією Проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у «Національному інституті раку» та пов`язаних із господарською діяльністю: ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», ТОВ «ГЛОБАЛМЕДГРУП», Дочірнє підприємство «БМТ УА», ТОВ «МЕДИЧНА КОМПАНІЯ «АЙНА», ТОВ «СВІТМЕД», ТОВ «ФІОРЕ-М», ТОВ «МЕДІВЕЙ», ТОВ «ЦИММЕР МЕДІЗИН СІСТЕМ Україна», ТОВ «УКР ДІАГНОСТИКА», ТОВ «МІАМЕД», ТОВ «АРТЕК МЕДІКАЛ ГРУП», ТОВ «ОНКОМЕДIКА», ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО», ТОВ «ІНСТАМЕД», ТОВ «СУЧАСНА ЛІКАРНЯ», ТОВ «Інтегрі-Лаб», ТОВ «ІЛАТАНМЕД», ТОВ «ЮЕЙ-МЕДІКА», ТОВ «МЕДГАРАНТ», ТОВ «ІМД +», ТОВ «ЕКНА Україна», ТОВ «ЛІНЕТ ГРУП», ТОВ «АЛЬЯНС-2013», ТОВ «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ Україна», ТОВ «ЄВРОМЕДТЕХНІКА», ТОВ «МЕДСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 38606078), ТОВ «НОВОМЕДІКА», ТОВ «ОРТОІМПЕКС», ТОВ «ГРІН КОНСАЛТІНГ», ТОВ «Астріум», ТОВ «ДЕЛЬТА-СТАР», ТОВ «АФС Медицинтехнік», ТОВ «ЕЙ БІ ГРУП», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕЛІТ-ЕДВАЙС», ТОВ «ЄВРОМЕДПРОЕКТ», ТОВ «УКРБІО», ФОП ОСОБА_10 , ТОВ «ТОПСЕРВІС-МЕДТЕХНІКА», ТОВ «РЕНЕССАНС-МЕДИКАЛ», ТОВ «УМТ+», ТОВ «Ін медікал», зокрема - флеш-накопичувачі та жорсткі диски (т.1, а.с. 54-69).

Необхідність проведення обшуку була обґрунтована тим, що у будівлях та офісних приміщеннях, розташованих за адресою: вул. Оксамитова, 9, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район (Києво-Святошинський район), Київська область, що належать на праві власності ТОВ «Науково-виробнича компанія КРАС» (ЄДРПОУ 38183326), ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» (ЄДРПОУ 32250962), Дочірньому підприємству «Регіон 2002» (ЄДРПОУ 32214495) та знаходяться у фактичному користуванні ТОВ «Науково-виробнича компанія КРАС» (ЄДРПОУ 38183326), ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» (ЄДРПОУ 32250962), Дочірньому підприємству «Регіон 2002» (ЄДРПОУ 32214495) здійснюють свою підприємницьку діяльність вказані юридичні особи, які за версією сторони обвинувачення, прямо чи опосередковано належать ОСОБА_9 , що були залучені до проведення процедур закупівель Національного інституту раку.

На виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2022, детективами Національного антикорупційного бюро України 20.12.2022 було проведено обшук, під час якого було відшукано і вилучено флеш-накопичувач «Transcend» чорного кольору 16 Гб, флеш-накопичувач «Apacer» чорно-червоного кольору, флеш-накопичувач чорного кольору з червоною смужкою та наклейкою з написом «Артек», флеш-накопичувач та накопичувач чорного кольору з червоною смужкою марки «Apacer», накопичувач на жорстких магнітних дисках марки «Samsung», модель: SТ100LМ024, об`ємом 1000 gb, s/n S318J9DF708936, які належать ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» (т.1, а.с. 70-113).

У протоколі проведення обшуку від 20.12.2022 зазначено, що після відшукання вказаних флеш-накопичувачів їх було оглянуто; встановлено, що на накопичувачах містяться електронні файли відносно діяльності товариств, визначених ухвалою про дозвіл на проведення обшуку від 20.12.2022. А тому детективами було прийнято рішення про їх вилучення та пакуванням до сейф-пакету №1009948.

Також було проведено огляд персонального комп`ютера секретаря, який знаходився на робочому місці в коридорі на 2 поверсі. На жорсткому диску виявлено документи, що стосуються діяльності різних товариств, дозвіл на відшукання яких було надано слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 20.12.2022, зокрема - щодо ТОВ «Топсервіс-Медтехніка», ТОВ «Ортоімпекс», ТОВ «Сучасна лікарня», ТОВ «Глобалмедгруп», ТОВ «Світмед», ТОВ «Альянс-2013», ТОВ Ілатамед», ТОВ «Фіоре-М» та інші. У зв`язку із цим, а також враховуючи необхідність проведення експертного дослідження для виявлення видалених файлів, детективами було прийнято рішення про вилучення накопичувача на жорстких магнітних дисках із персонального комп`ютера, а саме - марки «Samsung», модель: SТ100LМ024, об`ємом 1000 gb, s/n S318J9DF708936. Вказаний накопичувач було запаковано до сейф-пакету № 0071276.

У подальшому, 22.12.2022 старшим детективом було визнано вилучені під час обшуку 20.12.2022 речі, зокрема - флеш-накопичувач «Transcend» чорного кольору 16 Гб, флеш-накопичувач «Apacer» чорно-червоного кольору, флеш-накопичувач чорного кольору з червоною смужкою та наклейкою з написом «Артек», флеш-накопичувач та накопичувач чорного кольору з червоною смужкою марки «Apacer», накопичувач на жорстких магнітних дисках марки «Samsung», модель: SТ100LМ024, об`ємом 1000 gb, s/n S318J9DF708936, які належать ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД»речовими доказами (т.1, а.с. 51-53).

Необхідність накладення арешту обґрунтована тим, що існує необхідність у збереженні речових доказів, тобто запобіганні можливості приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити чи перетворити інформацію, яка зберігається на вказаних накопичувачах, і яку можна використати як доказ у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів звертає увагу на необхідність врахування характерних рис електронного документа, якими є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Встановлена законодавцем заборона на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки тощо безпосередньо пов`язана із існуванням можливості копіювання інформації, яка на них знаходиться без вилучення носіїв, які самі по собі не мають доказового значення у конкретному кримінальному провадженні, а тому їх вилучення не буди сприяти досягненню основних завдань кримінального провадження.

В той же час, наведене не свідчить про те, що у разі неможливості з технічних причин здійснити копіювання інформації, такий носій має бути повернутий володільцю. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.

Колегія суддів виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка ймовірно міститься на вилучених накопичувачах (флеш та на жорстких магнітних дисках) може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також існує необхідність у першочерговому відновленні інформації, що ймовірно має значення для кримінального провадження № 52021000000000596 та її фіксації, що обумовило б можливість повернення самих матеріальних носіїв інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами проведення експертного дослідження.

А тому у розумінні КПК України як самі накопичувачі, так і відповідні електронні файли, що у них містяться, наразі мають значення для здійснюваного кримінального провадження.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для накладення арешту на флеш-накопичувач «Transcend» чорного кольору 16 Гб, флеш-накопичувач «Apacer» чорно-червоного кольору, флеш-накопичувач чорного кольору з червоною смужкою та наклейкою з написом «Артек», флеш-накопичувач та накопичувач чорного кольору з червоною смужкою марки «Apacer», накопичувач на жорстких магнітних дисках марки «Samsung», модель: SТ100LМ024, об`ємом 1000 gb, s/n S318J9DF708936, які належать ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», так як існують достатні підстави вважати, що на них може знаходитися інформація, у тому числі та, яка підлягає відновленню після видалення, що може мати значення для кримінального провадження № 52021000000000596.

Виходячи із матеріалів, доданих до клопотання про арешт майна, та доводів, наведених прокурором у судовому засіданні, ймовірна причетність ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», до подій, розслідування щодо яких здійснюється у даному кримінальному провадженні, перевіряється з огляду на причетність до її діяльності ОСОБА_9 , який, за версією сторони обвинувачення, як власник та безпосередній чи опосередкований керівник групи компаній, які займаються збутом медичних виробів та медичного обладнання, з метою заволодіння виділеними на реалізацію Проекту бюджетними коштами у сумі 700 000 000 грн, маючи вплив в медичній галузі, розробив план встановлення контролю над діяльністю НІР під час реалізації Проекту. Такий план передбачав проведення публічних закупівель такого обладнання в порушення процедури, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі» та забезпечення подальшого укладання між Національним інститутом раку та наперед визначеними, підконтрольними ОСОБА_9 , суб`єктами господарювання договорів на придбання медичного обладнання та/або медичних виробів.

Таким чином, на даному етапі досудового розслідування інформація, яка ймовірно міститься на вилучених накопичувачах може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, але не може бути скопійована у необхідному обсязі, у тому числі через необхідність виявлення видалених файлів. А отже існує необхідність у відновленні видаленої інформації, що надало б можливість її копіювання і подальшого повернення матеріальних носіїв інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива виключно після її належного встановлення спеціалістами кримінальної лабораторії УАОІ Національного антикорупційного бюро України та за результатами подальшого проведення експертного дослідження.

Разом з тим, з огляду на встановлені колегією суддів обставини, слідчий суддя дійшла вірних висновків, що накладення арешту на накопичувачі здатне забезпечити виконання завдання щодо запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, є розумним та співрозмірним обмеженням права власності останнього відносно завдань кримінального провадження № 52021000000000596 та не має для ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», наслідків, які б не виправдовували такий ступінь втручання у його права. А тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги у наведеній частині.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині недотримання процесуальних строків, встановлених ч. 6 ст. 173 КПК України, розгляду слідчим суддею такого клопотання та необхідності застосування положень ч. 3 ст. 172 КПК України до клопотання прокурора про арешт майна, колегія суддів дійшла наступних висновків.

26.12.2022 канцелярією Вищого антикорупційного суду було зареєстровано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна, вилученого під час обшуку у будівлях та офісних приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ТОВ «Науково-виробнича компанія КРАС» (ЄДРПОУ 38183326), ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД»» (ЄДРПОУ 32250962), Дочірньому підприємству «Регіон 2002» (ЄДРПОУ 32214495) та знаходяться у фактичному користуванні ТОВ «Науково-виробнича компанія КРАС» (ЄДРПОУ 38183326), ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» (ЄДРПОУ 32250962), Дочірньому підприємству «Регіон 2002» (ЄДРПОУ 32214495) (т.1, а.с. 1-17).

Того ж дня протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду було визначеного слідчого суддю (т.2, а.с. 85).

28.12.2022 учасників судового засідання (детектива Національного антикорупційного бюро та власника майна ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД») було повідомлено про призначення судового розгляду на 11 годину 00 хвилин 30 грудня 2022 року (т.2, а.с. 86, 87,89,90).

29.12.2022 року від представника ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому останній, зокрема, прохав відкласти розгляд клопотання про арешт майна на іншу зручну для суду дату (т.2, а.с. 92 - 93).

30.12.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду здійснено судовий розгляд клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна, належного ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», із постановленням ухвали про арешт майна (т.2, а.с. 100-101).

Щодо доводів апеляційної скарги в тій частині, що недотримання вказаних процесуальних строків обумовлює постановлення слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Колегія суддів констатує, що недотримання строку, встановленого нормами ч.6 ст.173 КПК України, не віднесено законодавцем до підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України визначає процесуальні строки як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.

Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв`язку із закінченням строку можливості реалізувати право.

Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.

Розгляд клопотання поза строком, визначеним ч.6 ст.173 КПК України, породжує обов`язок для сторони обвинувачення вчинити певні дії, однак не породжує обов`язку слідчого судді чи суду прийняти інше рішення по суті клопотання, ніж визначене ст. 173 КПК України - задовольнити клопотання або відмовити в його задоволенні. Будь-яке інше судове рішення по суті клопотання про арешт майна, зокрема про зобов`язання повернути вилучене майно, буде виходити за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя/суд чинним процесуальним законодавством.

В той же час, частиною 3 ст. 172 КПК України закріплено обов`язок слідчого судді, суду повернути клопотання про арешт майна, подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, із подальшим наданням строку для усунення недоліків такого клопотання.

Тобто, за своєю природою вказана норма спрямована на усунення формальних перешкод для розгляду відповідного клопотання про арешт майна, після усунення яких воно підлягає подальшому судовому розгляду.

Загальні засади кримінального провадження застосовуються у випадку, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.

В свою чергу, метою застосування аналогії права є усунення прогалин у правозастосуванні за умови відсутності норми права, яка б регулювала даний вид суспільних відносин.

А тому, як колегія суддів зазначала вище, оскільки статтею 173 КПК України чітко передбачено які саме рішення уповноважений постановити слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про арешт майна - відмовити у задоволенні, частково задовольнити клопотання про арешт майна та задовольнити його (ч. 3, 5 ст. 173 КПК України), підстави для застосування положень ч. 3 ст. 172 КПК України за наслідками розгляду клопотання про арешт майна по суті відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє вимоги апеляційної скарги в наведеній частині.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Оцінивши відповідним чином доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвоката ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.

Строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 - поновити.

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД» - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4