Рішення

від 27.02.2023 по справі 399/731/22

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №399/731/22

Провадження №2/399/30/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2023 року смт. Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду цивільну справу за позовом Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,

встановив:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом звернувся керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну незаконною порубкою лісу, в розмірі 26023, 10 гривень.

В обгрунтування позову зазначив, що 08.12.2021 в період часу з 10.00 години до 12.12 години ОСОБА_1 провів рубку 5 дерев породи «дуб» та 3 дерева породи «акація», розпиляв їх на менші частини та підготував їх для перевезення, після чого його дії були виявлені та припинені працівниками поліції.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Всупереч вищевказаним вимогам, ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку дерев, що мало місце в полезахисній лісосмузі, розташованій на околиці смт Павлиш Онуфріївської селищної ради Олександрійського району, що, відповідно до висновку судово-економічної експертизи, заподіяло шкоду у розмірі 26 023 грн. 10 коп., яка оцінюється як істотна.

Вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Вказаний вирок оскаржений не був та набрав законної сили. Проте, шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, залишилась невідшкодованою. Оскільки під час судового розгляду представник позивача до суду не з`явився, заявлений цивільний позов залишено без розгляду.

Оскільки іншого способу стягнення шкоди, ніж через суд в порядку цивільного судочинства, немає, просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області Стеблина Л.І. не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. При вирішенні даного спору покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

На підставі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 08 грудня 2021 року, приблизно о 10.00 годині, з метою незаконної порубки дерев у захисному насадженні прибув у полезахисну лісосмугу, яка розташована на землях комунальної власності Онуфріївської селищної ради околиці смт Павлиш Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в напрямку с. Омельник Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області між земельною ділянкою з кадастровим номером 3524655400:02:000:1317 та земельною ділянкою з кадастровим номером 3524655400:02:000:0305, тобто за межами населених пунктів, що являється полезахисним насадженням лінійного типу площею понад 0,1 гектара, а тому згідно ст. 4 Лісового кодексу України належить до лісового фонду України. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи умисно, протиправно, не маючи лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку дерев у лісових насадженнях, за допомогою привезеного із собою спеціального знаряддя, призначеного для спилювання дерев, а саме бензопили марки «Бригадир», 08.12.2021 в період часу з 10.00 години до 12.12 години провів рубку 5 дерев породи «дуб» та 3 дерев породи «акація», розпиляв їх на менші частини та підготував їх для перевезення, після чого його дії були виявлені та зупинені працівниками поліції.

Вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.03.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. При цьому, цивільний позов у кримінальному провадженні залишений без розгляду /а.с. 8-10/. Даний вирок не був оскаржений та набрав законної сили, але шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залишилась невідшкодованою.

Згідно розрахунку розміру шкоди, завданої довкіллю внаслідок спилювання дерев, проведеного на підставі постанови КМУ від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», загальна сума завданої шкоди становить 26023, 10 грн. /а.с. 11/.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/112-22/69-ЕК від 10.01.2022 розрахунок розміру шкоди, завданої довкіллю внаслідок знесення дерев у полезахисній лісосмузі на околиці смт Павдиш Олександрійського району Кіровоградської області (поза межами населених пунктів) від 28.12.2021, проведений Державним підприємством «Онуфріївський лісгосп» документально підтверджується в сумі 26023, 10 грн. /а.с. 12-17/.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Зазначені положення також містяться в ст. 324 ЦК України, в якій зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев, чагарників.

До основних принципів охорони навколишнього природного середовища, передбачених п. і) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», належить компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища відповідно до п. е) ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

На підставі ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу (ч. 2 ст. 40 Закону України «Про рослинний світ»).

Відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (пункт 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з частиною 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Предметом спору у вказаній справі є шкода, завдана навколишньому середовищу внаслідок самовільної незаконної порубки дерев.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях покладає на позивача обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, та одночасно передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Розрахунок вартості завданих збитків здійснено відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, визначених у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Згідно листа № 01-21/1645/1 від 11.10.2022 Онуфріївська селищна рада звернулась до Олександрійської окружної прокуратури з проханням подати позов до суду в порядку представництва інтересів держави до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення в сумі 26023, 10 грн. /а.с. 22/.

З огляду на встановлені на підставі наданих позивачем доказів обставини та враховуючи вищенаведені норми закону, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача щкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу у загальному розмірі 26023, 10 грн.

Підстави для представництва інтересів держави органами прокуратури у даній справі прокурор мотивує тим, що відповідно ч. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу.

Таким чином, зазначені норми Закону України "Про прокуратуру" та ЦПК України визначають, що прокурор, реалізуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді, має право звертатись до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави (рішення КСУ N 1-1/99 08.04.99).

Таким чином, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.

Звернення прокурора до суду із зазначеним позовом обумовлене фактом бездіяльності ради щодо стягнення збитків. Таким чином, бездіяльність ради вказує на порушення законних інтересів держави, які полягають у законному праві на компенсацію збитків до бюджету визначеному ст. 1206 ЦК України, якою передбачено обов`язок особи, яка вчинила злочин, відшкодувати відповідні витрати.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 2481 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , на користь держави шкоду, заподіяну незаконною порубкою лісу, в сумі 26023 (двадцять шість тисяч двадцять три) гривні 10 копійок на користь Онуфріївської селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області на р/р UA 528999980333139331000011553, отримувач ГУК в Кіров.обл./тг с-ще Онуфр./24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37918230.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 2481 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.М. Лях