Рішення

від 28.02.2023 по справі 625/17/23

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

625/17/23

Провадження № 2/625/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участі секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, в якому просив суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 03 серпня 2002 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб, під час якого у подружжя народилися діти: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в подальшому внаслідок того, що спільне життя у нього із відповідачкою не склалося, 12 березня 2018 року відповідним рішенням Коломацького районного суду Харківської області шлюб між ними розірваний.

Також, в обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що відповідачка будучи матір`ю свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідомо ухиляючись від виконання своїх материнських обов`язків, не виконує батьківські обов`язки щодо його виховання, не надає ніякої фінансової допомоги на утримання своєї дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, участі у вихованні та навчанні та підготовці до самостійного життя дитини не приймає, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє ніякого інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти.

Крім того, позивач вказав, що дитина перебуває на повному його утриманні та усі питання щодо виховання дитини вирішуються ним самостійно без участі відповідачки та за відсутності її підтримки.

З огляду на вказані обставини позивач ОСОБА_1 просив суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Коломацького районного суду Харківської області 06 лютого 2023 року, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

В судове засідання позивач не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому позивачем до канцелярії суду подано заяву за вх. № 318/01-51/23 від 27 лютого 2023 року ( а.с. 38), в якій він просив суд провести розгляд справи за його відсутності, а також повідомив про підтримання ним заявлених вимог, а також вказав, що він наполягає на задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 35), при цьому нею до суду подано письмову заяву за вх. № 319/01-51/23 від 27 лютого 2023 року (а.с. 37), в якій вона просила розгляд справи провести за її відсутності, а також зазначила про те, що позовні вимоги вона визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення заявленого позивачем позову.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, при цьому 27 лютого 2023 року за вх. № 312/01-51/23 до канцелярії суду надійшла заява, в якій начальник служби у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області Чишко О.М. просила суд розгляд справи провести за відсутності представника очолюваної нею установи та повідомила, що служба у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області не заперечує проти задоволення позову ( а.с. 39).

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що сторони та представник третьої особи до суду не прибули, надавши згоду на розгляд справи у судовому засіданні без їх участі, при цьому відповідачка визнала позовні вимоги, а позивач наполіг на їх задоволенні, суд вважає за можливе розглянути справу у судовому засіданні без участі сторін та представника третьої особи та без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

При цьому суд розглядає справу у загальному порядку, оскільки підстави для заочного розгляду справи відсутні.

Дослідивши зміст позовної заяви із додатками, а також інших матеріалів справи, включаючи і зміст заяви відповідачки про визнання позову, а також взявши до уваги позицію третьої особи суд дійшов такого висновку.

Так, положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог, що має свій прояв у матеріально-правовій заінтересованості позивача.

Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206 та 207 цього Кодексу.

Частиною 3 статі 200 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 1999 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Шляхівською сільською радою Коломацького району Харківської області 19 січня 2012 року, неповнолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 12).

Як вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 25 грудня 2002 року Шляхівською сільською радою Коломацького району Харківської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

Рішенням, ухваленим Коломацьким районним суду Харківської області 12 березня 2018 року за результатами розгляду справи №625/45/18, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 серпня 2002 року відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коломацького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис №02, розірвано (а.с. 14).

На підставі договору дарування жилого будинку від 20 серпня 2002 року за №460 посвідченого державним нотаріусом Коломацької державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_1 набув права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Як вбачається із довідки, виданої 27 червня 2022 року комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Коломацької селищної ради», ОСОБА_1 піклується про здоров`я свого неповнолітнього сина (а.с. 16).

Як вбачається із характеристики родини ОСОБА_3 , наданої директором КЗ «Коломацький ліцей імені героя Радянського Союзу І.Є.Єгорова», неповнолітній ОСОБА_5 навчається у ліцеї з 1 вересня 2018 року. До вказаного навчального закладу дитину привів його батько ОСОБА_1 . Дитина проживає із батьком та старшою сестрою ОСОБА_6 , умови проживання відповідають загальноприйнятим нормам, в будинку створені всі необхідні умови для навчання дитини, дотримання гігієнічних процедур, повноцінного харчування. До навчального закладу неповнолітній ОСОБА_5 завжди приходив охайним, маючи все необхідне шкільне приладдя, домашні завдання виконував систематично, приймав участь у різних конкурсах. Протягом чотирьох років за навчанням дитини та його поведінкою слідкували його батько та старша сестра (а.с.42).

Відповідно до акту, складеного депутатом Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області Різуненком О.А. в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 22 червня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та самостійно виховує свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45).

Як зазначено в акті обстеження житлово-побутових умов, складеного комісією у складі Середи Л.В. , Чишко О.М. та Хмеленко О.П. 24 червня 2022 року, ОСОБА_1 самостійно виховує свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , забезпечує дитину всіма необхідними умовами для проживання та розвитку, піклується про його здоров`я, взаємовідносини між батьком та дитиною доброзичливі, дитина любить та поважає батька (а.с.44).

У зв`язку із ти, що ОСОБА_2 не приймає участі у житті свого сина, який проживає зі своїм батьком, де для дитини створені належні житлово-побутові умови, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, його навчання, підготовки до самостійного життя, не надає ніякої матеріальної допомоги дитині, а також не займається її вихованням, чим ухиляється від виконання батьківських обов`язків, орган опіки та піклування Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним висновком (а.с. 17), затвердженим рішенням виконавчого комітету Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області за № 48 від 28 липня 2022 року (а.с. 18).

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а у відповідності до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частинами другою та четвертою статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, або він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За правилами, визначеними ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у ч. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в їх сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та оцінки поданих позивачкою належних та допустимих доказів в їх сукупності, досліджених у судовому засіданні, а також беручи до уваги, що мати неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 байдужа до життя, здоров`я та розвитку своєї дитини, не спілкується та не зустрічається із нею, не цікавиться її життям, матеріальної допомоги не надає, суд доходить висновку, що відповідачка свідомо, без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню свого неповнолітнього сина, а тому позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності із вимогами ч. 3 ст. 166 СК України при задоволені позову щодо позбавлення батьківський прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За правилами, визначеними ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини , що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами, визначеними ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, з урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 аліменти в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття, перера ховуючи аліменти на особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Також, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Так, за правилами, визначеними ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищевказані вимоги, взявши до уваги ту обставину, що відповідач до початку розгляду справи по суті подав до суду заяву про визнання ним позову, суд вважає за необхідне повернути позивачеві із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 відсотків його суми слід стягнути із відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 164, 165, 166, 181, 182, 191 СК України, ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 200, 206, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей та сім`ї Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати щомісячно із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття, перераховуючи аліменти на особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого ним 25 січня 2023 року згідно документа на переказ готівки в гривні за № НОМЕР_5.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят ) копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2023 року.

Суддя: М.О. Скляренко