Постанова

від 28.02.2023 по справі 2-2767/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» лютого 2023 року

м. Харків

справа № 2-2767/11

провадження № 22ц/818/347/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О. О.,

учасники справи:

скаржниця ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д. В., Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», представник заінтересованої особи Бовгир О. П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2021 року в складі судді Музиченко В.О.

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», яку в подальшому уточнила.

Скарга, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 17 травня 2021 року до приватного виконавця звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» із заявою про стягнення з неї заборгованості на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2011 року та ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача.

Постановою приватного виконавця від 17 травня 2021 року, яка їй не направлялась, відкрито виконавче провадження № 65460529. Також приватним виконавцем винесено постанови про арешт її коштів і майна.

Зазначила, що 08 листопада 2021 року вона звернулась до приватного виконавця із заявою про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки нею в апеляційному порядку оскаржується ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Однак, 12 листопада 2021 року приватний виконавець відмовив їй у закритті виконавчого провадження та знятті арешту з майна.

Вказала, що наразі ухвала суду від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача не набрала законної сили і є предметом оскарження в Харківському апеляційному суді. У зв`язку з чим, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 65460529 від 17 травня 2021 року є передчасним, а дії приватного виконавця не відповідають вимогам закону.

Просила скасувати постанову приватного виконавця Кудряшова Д.В. від 17 травня 2021 року у виконавчому провадженні № 65460529 про відкриття виконавчого провадження щодо солідарного стягнення з неї та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 396749,72 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено; скасовано постанову приватного виконавця Кудряшова Д. В. від 17 травня 2021 року у виконавчому провадженні № 65460529 про відкриття виконавчого провадження щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 396 749,72 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17 травня 2021 року є передчасною. Також, не врахував, що на час його звернення до приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження ухвала суду про заміну стягувача від 09 жовтня 2020 року набрала законної сили та була чинною. Апеляційне провадження за скаргою боржниці відкрито лише у серпні 2021 року. Оскарження ухвали суду про заміну стягувача не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, як і для його закриття чи зупинення.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватним виконавцем розпочато виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 25 січня 2012 року, виданого на виконання ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача, що є предметом оскарження в апеляційному суді, тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 17 травня 2021 року є передчасною і підлягає скасуванню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2011 року по справі № 2-2767/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії суму заборгованості за договором кредиту № 180-03-А від 22 серпня 2007 року в розмірі 396 749,72 грн, витрати по сплаті судового збору - 1700,00 грн та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн, а всього 1820,00 грн (а. с. 89-91 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2012 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2011 року залишено без змін (а. с. 92-93 том 1).

Рішення суду набрало законної сили 11 січня 2012 року та є чинним.

На виконання зазначеного рішення суду 25 січня 2012 року Комінтернівським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист, боржницею за яким є ОСОБА_1 (а. с. 69-70 том 1).

З відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавчий лист від 25 січня 2012 року пред`явлено до виконання та 27 березня 2012 року відкрито виконавче провадження № 31871968.

Однак, 13 червня 2018 року постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу без виконання у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, та коштів (а. с. 71 том 1).

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача; замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі № 2-2767/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 180-03-А (а. с. 99-101 том 1).

Ухвала набрала законної сили 26 жовтня 2020 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року виправлено помилку у виконавчому листі від 25 січня 2012 року у ідентифікаційному номері ОСОБА_1 .

Ухвала набрала законної сили та не оскаржувалась.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д. В. від 17 травня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відкрито виконавче провадження № 65460529 з виконання виконавчого листа № 2-2767/2011, виданого 25 січня 2012 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту № 180-03-А від 22 серпня 2007 року в сумі 396 749,72 грн (а. с. 39-40).

17 червня 2021 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та про арешт майна боржниці ОСОБА_1 (а. с. 26-29).

30 липня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 серпня 2021року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року та відкрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 зверталась до приватного виконавця Кудряшова Д.В. із заявою про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу, проте листом приватного виконавця від 12 листопада 2021 року їй роз`яснено відсутність підстав для цього (а. с. 6-9, 10-13).

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року без змін.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України,статті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року ЄСПЛ нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (ZHOVNER v. UKRAINE, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби,їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Статтею 26Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до вимог частин п`ятої та сьомоїстатті 26Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 28Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечать положенню частини першоїстатті 28 Закону № 1404-VIII, за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 1 частини четвертоїстатті 4 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцембез прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_1 та скасовуючи постанову приватного виконавця від 17 травня 2021 року про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що така постанова є передчасною, оскільки виконавче провадження розпочато на підставі виконавчого листа, виданого на виконання ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача, яка не набрала чинності у зв`язку з тим, що оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, адже виконавчий лист від 25 січня 2012 року, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження, видано на виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2011 року, яке набрало законної сили 11 січня 2012 року та є чинним, а не на виконання ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача.

Отже, норма пункту 1 частини четвертоїстатті 4Закону України«Про виконавчепровадження» у даному разі не може бути застосована.

До того ж, ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року про заміну стягувача набрала законної сили 26 жовтня 2020 року та, відповідно, була чинною на момент відкриття виконавчого провадження 17 травня 2021 року. Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на цю ухвалу відкрито лише 25 серпня 2021року, тобто значно пізніше винесення приватним виконавцем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 травня 2021 року.

До того ж, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року без змін.

Таким чином, оскарження в апеляційному порядку ухвали про заміну стягувача після відкриття виконавчого провадження не є підставою для повернення виконавчого документа та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 .

Інших доводів щодо незаконності дій приватного виконавця та неправомірності постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 травня 2021 року і підстав для її скасування скаржниця ОСОБА_1 , з урахуванням змісту уточненої скарги, не навела.

Посилання ОСОБА_1 щодо не направлення їй копії постанови про відкриття виконавчого провадження спростовуються змістом листа приватного виконавця від 12 листопада 2021 року, в якому він вказав, що постанова направлена їй рекомендованим листом за № 6100354117076, та ці доводи не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

За таких умов, підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 не вбачається.

Виходячи з викладеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Статтею 452 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задоволено, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, з ОСОБА_1 на користь товариства підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ст. 374, ст. ст. 376, 381- 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВердиктКапітал» 2481,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 28 лютого 2023 року.