Рішення

від 02.10.2007 по справі 20-2/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2007 р.

справа № 20-2/340

За

позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

                  (АДРЕСА_1)

до

відповідачів державного підприємства „Науково-технологічний центр

використання природних ресурсів „Шельф” НАН України (99011, м.

Севастополь,  вул. Леніна, 28)

про стягнення 55 9330,29 грн.

Суддя Шевчук

Н.Г.

Представники сторін:

позивача -не

з'явився;

відповідача

-Сидорова М.М., довіреність №  314/67 від

16.07.2007.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до державного

підприємства „Науково-технологічний центр використання природних ресурсів

„Шельф” НАН України про стягнення 55 9330,29 грн., з яких основна

заборгованість 42295,00 грн., 3% річних -2849,11 грн. та  збитки від інфляції -10786,18 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги

тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо

постачання риби.

12.09.2007, 24.09.2007 та

01.10.2007 позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу

України надавав заяви про уточнення позовних вимог та остаточно просить

стягнути з відповідача 49128,48 грн., з яких сума авансу 42295,00 грн., 3%

річних -1457,18 грн. та  збитки від

інфляції -5376,30 грн. (вх. № 31744 від 12.09.2007, вх. № 33818 від 24.09.2007,

вх. № 43275 від 01.10.2007).

Відповідач у відзиві на позов проти

позовних вимог заперечує з посиланням на те, що він не відмовлявся від

виконання умов договору по постачанню риби, але положення статті 625 Цивільного

кодексу України застосуються при невиконанні грошових зобов'язань. Таким чином

відповідач вважає що він з поважних підстав не виконав умови договору

(відсутність необхідного обладнання  для

рибальства).

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2004 державне підприємство

„Науково-технологічний центр використання природних ресурсів „Шельф” НАН

України (далі ДП НТЦВПР „Шельф” НАНУ) та суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1) уклали договір на оптову поставку товару № 2 ”А”

(далі -Договір 1). Строк дії договору з моменту підписання по 31 грудня 2004

року.

Відповідно до пункту 1.2 Договору 1

відповідач виготовляє і передає товар у повне господарське відання позивачу, а

позивач приймає і оплачує його у відповідності до умов Договору 1.

Пунктом 3.2 Договору 1 встановлено,

що оплата здійснюється за фактом відвантаження товару або у вигляді  100% платежу авансом. В окремих випадках

товар може бути відвантажений на реалізацію з оплатою протягом обумовленого з

відповідачем строку.

31.12.2004 між сторонами укладений

аналогічний договір на оптову  поставку

товару № 35/05 із строком дії до 31.12.2006 (далі - Договір 2). Цей договір

сторонами не був продовжений новий договір не укладався.

На виконання умов договорів

позивачем у період з 25.10.2004 по 28.04.2006 

здійснена попередня оплата товару всього у сумі 42295,00 грн., що

підтверджується платіжними документами, актом звірення розрахунків станом на

27.04.2007 та поясненнями відповідача (арк.с. 11-25, 30).

Але відповідачем зобов'язання з

договорами не виконані, оплачений товар позивачем не отриманий.

Відповідно до пункту 1 статті 188

та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання

господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не

передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно  до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Згідно положень  статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання

повинні виконуватись належним чином 

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна 

його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Відповідачем не виконав

зобов'язання за договором.

Проте і суму  авансу, отриманого від позивача, у повному

обсязі не повернув.

Відповідно до пункту 2 статті 712

Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні

положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або

не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2 статті 693 Цивільного

кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої

оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право

вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, вимоги позивача про

повернення грошових коштів обґрунтовані та сума заборгованості у розмірі

42295,00 грн. підлягає стягненню.

Позивач  також просить стягнути з відповідача 3%

річних  у сумі 1457,18 грн. та  збитки від інфляції -5376,30 грн.

Згідно статті 625 Цивільного

кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого  індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший  розмір процентів не

встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідачем не

виконані вимоги з постачання товару, а вимоги про повернення грошових коштів

позивачем до відповідача не пред'являлись, положення статті 625 Цивільного

кодексу України до вказаних правовідносин не застосуються та позовні вимоги у

цій частині задоволенню не підлягають.

Викладене є підставою для

часткового визнання позовних вимог у сумі 42295,00 грн. обґрунтованими, у

зв'язку з чим зазначена  заборгованість

підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті

державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому  задоволенні позову покладаються на обидві сторони

пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та

керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу

України суд

В И Р І Ш И В

:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства

„Науково-технологічний центр використання природних ресурсів „Шельф” НАН

України (99011, м. Севастополь,  вул.

Леніна, 28, код у ЕДРПОУ 16500199, р/р 26002301868 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО

324195) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код

НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в  СФ АКБ

„Укрсоцбанк”, МФО 324195) заборгованість в сумі 42295 грн. 00 коп. (сорок дві

тисячі двісті дев'яносто п'ять грн. 00 коп.); витрати по сплаті державного мита

в сумі 422 грн. 95 коп. (чотириста двадцять дві грн. 95 коп.); витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101 грн. 58 коп.

(сто одна грн. 58 коп.).

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог

відмовити.

Суддя                                                                           

               Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 

08.10.2007.