Рішення

від 01.03.2023 по справі 465/4836/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4836/22

2/465/187/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01.03.2023 рокуФранківськийрайонний судм. Львова у складі:

головуючого суддіМартьянової С.М.

при секретарі Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Приватного позашкільного навчального закладу «Центр вивчення мов «КОМПІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості. Просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного позашкільного навчального закладу «Центр вивчення мов «КОМПІС» (Адреса: 79013, м. Львів, площа Св.Юра, 1/129, Код ЄДРПОУ: 13799507) суму основного боргу за Договором безпроцентної позики № 21-01П від «20» травня 2021 року у розмірі 100 000,00 грн., штраф у розмірі 500,00 грн., пеню у розмірі 249,32 грн., 3% річних у розмірі 2 301,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 941,84 грн. Всього - 121 992,53 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до умов Договору безпроцентної позики № 21-О1 П, укладеного 20 травня 2021 року між ППНЗ «Центр вивчення мов «Компіс» та ОСОБА_1 , сторони домовилися про те, що позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути їх в повному обсязі, в терміни та порядку, визначені даним Договором.Позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 50000,00грн., що підтверджується Видатковим касовим ордером від 20.05.2021р. Позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 50 000,00 грн., що підтверджуєтьсяВидатковим касовимордером від21.05.2021р. Всього позивачпередав,а відповідачембуло отриманогрошових коштівна суму100000,00грн. Відповіднодо умовп.4.1Договору строкповернення позики-15.11.2021р. Враховуючи те, що позика не була повернута вчасно, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому просив повернути отриману позику в сумі 100000, 00 грн. (лист №1 від 02.02.2022 року). Проте, незважаючи на умови укладеного Договору та надіслані повідомлення, позичальник так і не повернув отримані грошові кошти. Відповідно до пункту 6.1. Договору при простроченні повернення позики (її частини)позичальник сплачуєштраф урозмірі 0,5%від неповернутоїсуми позики.Згідно пункту6.2.Договору припростроченні поверненняпозики (їїчастини)Позичальник додатководо штрафу,передбаченого п.6.1.Договору,сплачує пенюу розмірі0.5%річних,виходячи знеповерненої сумиза весьчас прострочення.Таким чином,сума основноїзаборгованості відповідачаперед позивачемна моментподання даноїпозовної заявистановить 100000,00грн. Сума штрафустановить 500,00грн.(розрахунокнадається вДодатку №1до позовноїзаяви). Сума пеністановить 249,32грн.(розрахунокнадається вДодатку №2до позовної заяви). Сума трьохпроцентів річнихвід простроченогогрошового зобов`язаннястановить 2301,37грн.(розрахунокнадається вДодатку №3до позовноїзаяви). Сума інфляційнихвтрат становить18941,84грн.(розрахунокнадається вДодатку №4до позовноїзаяви). Враховуючи вказане, загальна сума боргу з урахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення, штрафу, пені та трьох процентів річних становить суму у розмірі 121 992,53 грн.

У судове засідання представник позивача звернувся з письмовою заявою, просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший день, надавши можливість укласти угоду з адвокатом. Дану позицію сторони відповідача суд розцінює як зловживання процесуальними правами в контексті ст.44 ЦПК України та вважає за необхідне завершувати розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.

Суд звертає увагу стороні відповідача, що дана справа перебуває в провадженні Франківського районного суду з 25.08.2022року,відтак у всіх учасників справи було достатньо часу для наведення свої доводів у поданому до суду позові шляхом подачі відзиву, заперечень на позов, письмових пояснень та заперечень на ці пояснення тощо. За вищенаведених обставин суд вважає можливим завершувати судовий розгляд справи за відсутності відповідача та його представника на підставі наявних у справі даних та доказів.

Відповідно до ч.4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280ЦПК Українивважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до статтей 89,263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Частиною 1ст.5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз`яснень п.11Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору безпроцентної позики № 21-О1 П, укладеного 20 травня 2021 року між ППНЗ «Центр вивчення мов «Компіс» та ОСОБА_1 , сторони домовилися про те, що позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути їх в повному обсязі, в терміни та порядку, визначені даним Договором.

Згідно п.3.1. Договору позикодавець передає позику позичальнику протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного Договору.

Згідно п.3.2. Договору позика передається позичальнику в готівковій формі згідно видаткового касового ордера.

На виконання умов даного договору 20.05.2021р. Позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 50000,00грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.05.2021р.

Позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 50 000,00 грн., що підтверджуєтьсявидатковим касовимордером від21.05.2021р. Всього позивач передав, а відповідачем було отримано грошових коштів на суму 100 000,00 грн.

Відповідно доумов п.4.1Договору строкповернення позики-15.11.2021р. В п.5.1. договору зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути суму позики в день строку, встановленого п.4.1. Договору, тобто - до 15.11.2021р. включно. Як зазначено в п.5.3. Договору, днем повернення позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок позикодавця. Враховуючи те, що позика не була повернута вчасно, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням, в якому просив повернути отриману позику в сумі 100000, 00 грн. (лист №1 від 02.02.2022 року).

Проте,незважаючи наумови укладеногоДоговору танадіслані повідомлення,позичальник такі посьогодні неповернув отриманігрошові кошти. Згідно пункту 6.1. Договору при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5% від неповернутої суми позики. Згідно пункту 6.2. Договору при простроченні повернення позики (її частини) Позичальник додатково до штрафу, передбаченого п.6.1. Договору, сплачує пеню у розмірі 0.5% річних, виходячи з неповерненої суми за весь час прострочення. При цьому, позичальник зобов`язаний повернути суму позики (її неповернену частину в разі дострокового повернення - частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином,сума основноїзаборгованості відповідачаперед позивачемна моментподання даноїпозовної заявистановить 100000,00грн.

Сума штрафустановить 500,00грн.(розрахунокнадається вДодатку №1до позовноїзаяви).

Сума пеністановить 249,32грн.(розрахунокнадається вДодатку №2до позовної заяви).

Сума трьох процентів річних від простроченого грошового зобов`язання становить 2 301, 37 грн. (розрахунок надається в Додатку № 3 до позовної заяви).

Сума інфляційнихвтрат становить18941,84грн.(розрахунокнадається вДодатку №4до позовноїзаяви).

Враховуючи вказане, загальна сума боргу з урахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення, штрафу, пені та трьох процентів річних становить суму у розмірі 121 992,53 грн.

У відповідності до статтями 610, 612, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошовогозобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) зазначено, що: «за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки».

Відповідно до ч. 1,2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти за користування грошима виплачуютьсящомісяця до дня повернення позики. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 липня 2014 року у справі №6-79 цс13.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 3 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, що передбачено ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що розмірпені, передбачений статтею 1 цього Закону,обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Максимальний розмір пені пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Пеня повинна обчислюватися та стягуватися за судовим рішенням лише у національній валюті Українигривні. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року по справі №761/26293/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позичальникне виконав свої зобов`язання перед позикодавцем, суд приходить до висновку, що заборгованість пені за невиконання зобов`язання та трьох відсотків річних від простроченої суми слід стягнути із відповідача на користь позивача, які підлягають сплаті.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 02 вересня 2015 року у справі №6-369цс15.

Відтак позов підлягає до задоволення. Слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного позашкільного навчального закладу «Центр вивчення мов «КОМПІС» суму основного боргу за Договором безпроцентної позики № 21-01П від «20» травня 2021 року у розмірі 100 000,00 грн., штраф у розмірі 500,00 грн., пеню у розмірі 249,32 грн., 3% річних у розмірі 2 301,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 941,84 грн., а всього - 121 992,53 грн.

З метою отримання правової допомоги позивачем та Адвокатським об`єднання «ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ» укладено Договір про надання правової допомоги №1-15/08/22 від 15 серпня 2022 року, Додатковою угодою до якого сторони узгодили, що Розмір гонорару за надання правової допомоги з питань, які зазначені у Додатковій угоді, визначено у фіксованому розмірі та становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

На підтвердження розрахунку за надання правової допомоги та понесених витрат позивачем надано детальний опис робіт в порядку ст..137 ЦПК України, згідно якого судом встановлено наступне. Опрацювання наданихклієнтом (позивачем)Адвокатському об`єднанню«ШОКАЛО ТАПАРТНЕРИ» документів,на підставіяких підготовленопозов 2години.Вивчення судовоїпрактики,що регулюєпитання стягненнязаборгованості 2години.Надання правовоїінформації,консультацій іроз`яснень зправових питаньпо стягненнюзаборгованості звідповідача 1година. Підготовка позовної заяви та подача її до суду 5 годин. Участі у судових засіданнях Франківського районного суду м. Львова у справі №465/4836/22, які були призначені на 24.10.2022; 06.12.2022; 28.12.2022; 23.02.2023 року 8 годин. Просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59Конституції України та передбачено ст.15 ЦПК України. За змістом ст.133, 137ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3,4,5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Розподіл судових витрат між сторонами врегульовано ст. 141 ЦПК України, відповідно до положень якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2); при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом (ч.3).

Як передбачено ст. ст. 15, 60, 62ЦПК України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.

Згідно ст. 30Закону України"Проадвокатуру таадвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнта. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини справи. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських послуг, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а й також чи сума їх була обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Із врахуванням наведеного, а також складністю справи і ціною позову, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн., належним чином не підтверджені та не обґрунтовані. За таких обставин, суд приходить до висновку, що вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення в розмірі 3000 грн., з урахуванням принципу співмірності з задоволеними позовними вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України. інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у сумі 2481 грн.

Керуючись статтями76-81, 141, 263-265, 280, 352, ЦПК України, статтями 526, 530, 540, 553, 554, 610, 611, 623, 625, 629, 651, 1048, 1049 ЦК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного позашкільного навчального закладу «Центр вивчення мов «КОМПІС» суму основного боргу за Договором безпроцентної позики № 21-01П від «20» травня 2021 року у розмірі 100 000,00 грн., штраф у розмірі 500,00 грн., пеню у розмірі 249,32 грн., 3% річних у розмірі 2 301,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 941,84 грн., всього - 121992 (сто двадцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто дві гривні) грн. 53 коп.

Стягнути ОСОБА_1 накористь Приватногопозашкільного навчальногозакладу «Центрвивчення мов«КОМПІС» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі гривень) грн.

Стягнути ОСОБА_1 накористь Приватногопозашкільного навчальногозакладу «Центрвивчення мов«КОМПІС» 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач: Приватний позашкільний навчальний заклад «Центр вивчення мов «КОМПІС» Код ЄДРПОУ: 13799507, (Адреса: 79013, м. Львів, площа Св.Юра, 1/129,).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , (Адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Мартьянова С.М.