Ухвала

від 27.02.2023 по справі 308/7930/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/7930/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/322/21 за апеляційною скаргою Оноківської сільської ради на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 42021072030000044, відомості про яке 16.06.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України..

Накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458355021248, кадастровий номер: 2124884800:11:016:0195, площею 0,125 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, що на праві комунальної власності належить Оноківській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04350168, адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59, шляхом заборони використання та розпорядження даним майном.

В апеляційній скарзі Оноківська сільська рада вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

Так, за змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. ст.170 -173 цього Кодексу.

До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст. 170-173 КПК України з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні слідчого доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотання вбачається, що вищевказане майно, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 42021072030000044, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказане у клопотанні майно є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, яке залучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для прокурора звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляду на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст.98 КПК України, тому доводи апеляційної скарги з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими, оскільки відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України підтверджується матеріалами клопотання.

В контексті зазначеної норми закону апеляційний суд вважає, що прокурором належним чином у своєму клопотанні доведено необхідність арешту тимчасово вилученого майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність ризиків, що обумовлює його арешт, а слідчим суддею встановлено необхідність такого арешту майна.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що власникам або володільцям майна слід врахувати положення абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК, згідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року про арешт майна є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та відповідає вимогам ст.370 КПК.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Оноківської сільської ради залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді