Рішення

від 24.02.2023 по справі 367/1479/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1479/19

Провадження № 2/367/680/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

при секретарі судових засідань Валюх В.І,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Швець О.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.02.2016 року о 13 год. 45 хв. в смт. Ворзель на перехресті вул. Дачна та вул. Кільцева сталася дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_1 (далі - Позивач) та ОСОБА_3 (далі - Відповідач). Про факт настання страхового випадку Позивач як потерпіла особа, направив страховикові повідомлення, в якому зазначено про вчинення ДТП Відповідачем. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 05.04.2016 року у справі № 367/2057/16-п ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок зіткнення, автомобілю Позивача - ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , було завдано механічних пошкоджень, а саме: лівого переднього крила, переднього капоту, правого переднього крила, решітку радіатора, переднього бампера, пошкодження двигуна, радіатора, лобового скла, підсилювача переднього бампера. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням втрати товарної вартості складає 33 205,40 грн.

Позивачем також витрачено кошти на проведення оцінки транспортного засобу для визначення матеріальних збитків у розмірі 1300,00 грн. Таким чином, Позивач зазначає про те, що розмір завданого позивачу збитку становить 34505,40 грн.

Оскільки цивільна правова відповідальність Відповідача, як власника наземного транспорту була застрахована в ПрАТ «СК «Нова» (код ЄДРПОУ 31241449), 11.01.2017 року, шляхом посередництва ТОВ «Фінанс-Лайн», до страхової було подано заяву про виплату страхового відшкодування. Однак, ПрАТ «СК «Нова» про результати розгляду заяви Позивача не повідомляла, страхового відшкодування не здійснила.

22.08.2018 року Позивач звернувся до МТСБУ із заявою, якою повідомив про невиконання ПрАТ СК «Нова» своїх зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування і просив вжити заходів щодо такої виплати.

10.09.2018 року на зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань адресу ПрАТ «СК «Нова» було направлено адвокатський запит з проханням повідомити про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 , яке повернулося за закінченням терміну зберігання листа в поштовому відділенні.

Аналогічний запит було направлено до ТОВ «Фінанс-Лайн», який також повернувся за закінченням терміну зберігання.

10.09.2018 року на адресу МТСБУ було направлено адвокатський запит з проханням повідомити про поточний стан ПрАТ СК «Нова».

Листом МТСБУ від 18.09.2018 року № 6.4-15/29651 Позивача було повідомлено про те, що з 5 травня 2016 року ПрАТ «СК «Нова» втратило статус асоційованого члена в МТСБУ внаслідок заборгованості. Згідно даних комплексної інформаційної системи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПрАТ «СК «Нова» виключена із реєстру фінансових установ, а її ліцензія про надання послуг у сфері страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортів - недійсна.

Таким чином, вказує про те, що Позивач вжив всіх заходів щодо стягнення зі страхової компанії страхового відшкодування, але відшкодування не отримав, оскільки, ні ПрАТ «СК «Нова», ні МТСБУ не здійснили виплату страхового відшкодування матеріальної шкоди Позивачу, у зв`язку з чим Позивач змушений звертатись з даним позовом.

Крім того, Позивач зазначає про те, що в момент дорожньо-транспортної пригода переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності. Відтак, відшкодування заподіяної моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 5 000,00 гривень.

З урахуванням уточнень, Позивач просить суд стягнути з МТСБУ на його користь матеріальну шкоду в розмірі 33205,40 грн., завдану внаслідок ДТП, витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 1300,00 грн. та судовий збір. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив прийняти рішення на розсуд суду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Швець О.В. просив суд відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., матеріальну шкоду за понесені збитки покласти на МТСБУ.

Представник відповідача МТСБУ в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлені належним чином. До суду подали пояснення на позовну заяву, згідно яких зазначають про те, що матеріальну відповідальність має нести саме винна у ДТП особа - ОСОБА_3 . Зазначають про те, що в даній ситуації спір виник між учасниками ДТП, МТСБУ за даних обставин немає підстав для проведення регламентної виплати на користь позивача за пошкодження його майна в ДТП, що мала місце 23.02.2016.

Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку сторін по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.02.2016 року о 13 год. 45 хв. в смт. Ворзель на перехресті вул. Дачна та вул. Кільцева сталася дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 05.04.2016 року у справі № 367/2057/16-п ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні ДТП, яка сталась 23.02.2016 та притягнено її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Внаслідок зіткнення, автомобілю Позивача - ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , було завдано механічних пошкоджень, а саме: лівого переднього крила, переднього капоту, правого переднього крила, решітку радіатора, переднього бампера, пошкодження двигуна, радіатора, лобового скла, підсилювача переднього бампера, що зафіксовано довідкою старшою інспектора Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Миколайчук В.В.

Про факт настання страхового випадку Позивач як потерпіла особа направив страховикові - ПрАТ «СК «Нова» повідомлення, в якому зазначено про вчинення ДТП Відповідачем.

Згідно звіту № 120-16 про оцінку матеріального збитку від 07.06.2016 року, здійсненого ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням втрати товарної вартості складає 33 205,40 грн.

Оцінка транспортного засобу для визначення матеріальних збитків становить 1300,00 грн., що підтверджується квитанцією № 120-16 під 07.06.2016 р. та договором № 120-16 від 17.05.2016 р.

Цивільна правова відповідальність ОСОБА_3 , як власника наземного транспорту була застрахована в ПрАТ AT «СК «Нова» (код ЄДРПОУ 31241449.

11.01.2017 року, ОСОБА_1 , шляхом посередництва ТОВ «Фінанс-Лайн», подав до ПрАТ AT «СК «Нова» заяву про виплату страхового відшкодування. ПрАТ «СК «Нова» про результати розгляду заяви Позивача не повідомляла, страхового відшкодування не здійснила.

Згідно листа МТСБУ від 18.09.2018 року № 6.4-15/29651 вбачається, що з 5 травня 2016 року ПрАТ «СК «Нова» втратило статус асоційованого члена в МТСБУ, внаслідок заборгованості. Згідно даних комплексної інформаційної системи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПрАТ «СК «Нова» виключена із реєстру фінансових установ, а її ліцензія про надання послуг у сфері страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортів - недійсна.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі статтею ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961 IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961 IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV).

Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 754/1108/15-ц (провадження № 61-20780св18).

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 20 Закону № 1961 IV у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та (або) майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та (або) ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури її ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів (майна) на МТСБУ.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону № 1961-IV. Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страховика за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Звернувшись із заявою про отримання страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Нова», позивач здійснив відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з можливих способів захисту свого порушеного права.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (МТСБУ), визначені в статті 32 Закону № 1961 IV. В даній справі обставини, за яких шкода не відшкодовується страховиком (МТСБУ) судом не встановлені.

За таких обставин, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на відповідача, який уклав відповідний договір страхування і сплачував страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Як вбачається з встановлених обставин справи, цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди була застрахована у ПрАТ «СК «Нова», яка на момент ДТП позбавлена права на здійснення страхової діяльності, а також втратила членство в МТСБУ.

Статтею 52 Закону № 1961 IV врегульовано питання припинення членства в МТСБУ, зокрема, повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2020 у справі № 753/15214-16-ц.

Таким чином, враховуючи обставини справи та наведені доводи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з МТСБУ на користь позивача матеріального збитку в розмірі 33205,40 грн., та витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 1300,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, відповідно до положень п. 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з послідуючими змінами: «... у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується».

Згідно п. 9 даної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу, враховуючи те, що обставини, на які посилається Позивач, як на підставу для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди не підтверджені висновками медичних установ, в тому числі висновків соціально-психологічних досліджень, суд відмовляє позивачу у задоволені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 20, 22, 35, 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 4,12,81,263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 33205,40 грн., та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 1300,00 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 768,40 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.В. Мерзлий