Рішення

від 01.03.2023 по справі 521/1892/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1892/22

Провадження № 2/521/437/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Леонова О.С.

за участю секретаря судового засідання Трояненко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Департамент охорони здоров`я Одеської міської ради, виконувач обов`язків директора КНП «МКЛ № 1» ОМР Чіхварія Отар Хвічайович, директор КНП «МКЛ № 1» ОМР Григор`єв Євген Олексійович, Первинна профспілкова організація КНП «МКЛ № 1» ОМР, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

27 січня 2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шараг О.В. звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Департамент охорони здоров`я Одеської міської ради, виконувач обов`язків директора Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради Чіхварія О.Х., директор КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради Григор`єв Є.О. про визнання протиправним та скасування наказів та переведення на рівнозначну посаду (т. 1, а.с. 1-8).

21.02.2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шараг О.В. звернулася до Малиновського районного суду з заявою про зміну предмета позову про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 1, а.с. 36-49).

Заявою від 19.10.2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Івкова Л.В. звернулася до Малиновського районного суду з заявою про зміну предмета позову про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 2, а.с. 1-7).

Остаточними позовними вимогами були: Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради Отар ЧІХВАРІЯ за № 271-к від 29.12.2021 року - в частині переведення ОСОБА_1 , завідувачки клініко- діагностичною лабораторією (вул. М`ясоєдовська, 32) на посаду лікаря - лаборанта відділення екстреної медичної допомоги (вул. М`ясоєдовська. 32). Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради Отар ЧІХВАРІЯ № 28-к від 07.02.2022 року - «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувачки Клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ №1» з 29.12.2021 року. Стягнути з КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.02.2022 року по дату фактичного поновлення на роботі та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що наказом в.о. директора КНП «МКЛ № 1» ОМР О.Чіхварія № 271-к від 29.12.2021 року позивача, ОСОБА_1 , завідуючу клініко-діагностичною лабораторією (вул. М`ясоєдовська, 32) переведено на посаду лікаря - лаборанта відділення екстреної медичної допомоги (вул. М`ясоєдовська, 32) на 1,0 ставку без зміни оплати праці з 01.01.2022 року.

Підставою видання цього наказу про переведення зазначено наказ № 250-ОД від 28.12.2021 року «Про оптимізацію штатної структури, ресурсного забезпечення та ліжкового фонду», яким передбачено, у тому числі:

- перепрофілювання Приймального відділення у Відділення екстреної медичної допомоги з затвердженням штатного розкладу та початком роботи створеного відділення з 01.01.2022 року;

- об`єднати Клініко-діагностичну лабораторію консультативно-діагностичного центу КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. Болгарська, 38) та Клініко-діагностичну лабораторію КНП «МКЛ № 1» ОМР ( вул. М`ясоєдовська, 32) в єдину Клініко-діагностичну лабораторію (за якою тимчасово збережено назву КДЛ КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР, місцем розташування якої буде вул. Болгарська, 38 та вул. М`ясоєдовська, 32;

- починаючи з 01.01.2022 року припинити роботу Клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. М`ясоєдовська, 32);

- затвердити штатний розклад об`єднаної лабораторії з 01.01.2022 року;

- завідувачці Клініко-діагностичною лабораторією (КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР ОСОБА_2 з 01.01.2022 року розпочати роботу Клініко-діагностичної лабораторії (КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. Болгарська, 38) по обслуговуванню всіх структурних підрозділів підприємства;

- завідуючій Клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № І» ОМР ОСОБА_1 передати, а завідуючій Клініко-діагностичною лабораторією (КДЦ) КНП «МКЛ № І» ОМР ОСОБА_2 прийняти основні та необоротні активи та вироби медичного призначення і медикаменти у період з 29.12.2021 року по 31.12.2021 року.

Наказом в. о. директора КНП «МКЛ № 1» ОМР О.Чіхварія № 28-к від 07.02.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади лікаря-лаборанта лабораторії відділення екстреної медичної невідкладної допомоги. Підставою звільнення зазначено: відмова від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України).

Накази про переведення позивачки ОСОБА_1 з посади завідувача лабораторії на посаду лікаря-лаборанта, а в подальшому звільнення з підстави відмови від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці є, на думку позивача, незаконними та підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 відновленню на посаді завідувачки Клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР з 29.12.2021 року зі стягненням із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.02.2022 року по дату фактичного поновлення на роботі.

12.05.2022 року відповідачем було подано відзив (т.1, а.с. 87-91), відповідно до якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, аргументуючи свою позицію тим, що наказ за № 271-к від 29.12.2021 року в частині переведення ОСОБА_1 було видано відповідно до статті 32 КЗпП України. Частиною третьою цієї статті передбачено повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці. Позивач про зміни істотних умов праці на підприємстві, що відбуваються, був повідомлений належним чином і не міг не знати про них через своє службове становище як завідувача структурного підрозділу.

Згідно пункту 1.2 посадової інструкції завідуючої клініко-діагностичною лабораторією від 01.10.2021 р. № 291 ОСОБА_1 у своїй роботі керується Конституцією України, ЗУ «Про охорону праці», діючим законодавством України, наказами та інструкціями МОЗ, головного лікаря, цією посадовою інструкцією та іншими документами, діючими в лікарні. Тому про структурні зміни, що відбуваються у відповідача та заходи, спрямовані на здійснення оптимізації, відповідно до наказу від 16.08.2021 р. № 183-ОД, позивач знав через своє службове становище.

Також ОСОБА_1 знала про наказ від 28.10.2021 р. № 225-ОД «Про попередження працівників про можливе скорочення», оскільки пунктом 3 цього наказу на завідувачів відділень покладався обов`язок з ознайомлення працівників із наказом під розпис, а списки ознайомлення передати до кадрової служби до 12.11.2021 р. Але позивач уже тоді вживав усіх заходів щодо ігнорування виконання своїх обов`язків.

Позивач був знайомий і з наказом від 10.11.2021 р. № 234-ОД «Щодо продовження заходів по оптимізації штатної структури та ліжкового фонду», оскільки керівники всіх структурних підрозділів повинні були надати пропозиції щодо: штатних посад, зайнятих посад, фізичних осіб та вакансій у підрозділах.

В результаті проведеної роботи в КНП «МКЛ № 1» ОМР було видано наказ від 28.12.2021 р. № 250-ОД «Про оптимізацію штатної структури ресурсного забезпечення та ліжкового фонду». На виконання цього наказу і був прийнятий наказ від 29.12.2021 р. № 271-к «Про переведення працівників клініко-діагностичної лабораторії комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (вул. М`ясоєдовська, 32).

У процесі підготовки оптимізації адміністрація відповідача звернулася до Голови первинної професійної організації листом від 17.08.2021 р. № 1592 про можливе майбутнє вивільнення працівників підприємства, на що отримало відповідь від 26.08.2021 р. № 45 про одноголосно прийняте рішення про прийняття до відома, контролю та проведення консультацій. Оптимізація штатної структури відповідача відбувалася під контролем профспілкової організації і жодного з працівників клініко-діагностичної лабораторії не було звільнено з ініціативи КНП «МКЛ № 1» ОМР.

Відповідач зазначає, що посилання ОСОБА_1 на статтю 252 КЗпП України є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не є членом виборного профспілкового органу КНП «МКЛ № 1» ОМР. При прийнятті рішення про призначення завідувачки об`єднаної лабораторії було прийнято до уваги засідання медичної ради від 17.12.2021 р. та оперативної ради директора із завідувачами відділень від 20.12.2021 р. Також, ОСОБА_2 має вищу освіту та спеціальність з атестації клінічна лабораторна діагностика.

Щодо ознайомлення з наказами КНП «МКЛ № 1» ОМР позивача та підлеглих їй працівників лабораторії, а також здійснення ними дій, спрямованих на не підписання документів, свідчать численні акти та рапорти, складені працівниками відповідача, додані до відзиву.

Після переведення ОСОБА_1 до роботи не приступила, а з 05.01.2022 р. по 04.02.2022 р. перебувала на лікарняному. Своїми діями та висловлюваннями вона виражала свою незгоду з її переведенням. Тому, коли вона з`явилася на роботі, було видано наказ від 07.02.2022 р. № 28-к про звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. Подання ОСОБА_1 позовної заяви також підтверджує її незгоду на переведення.

25.05.2022 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначив, що накази про переведення позивачки з посади завідувачки лабораторії на посаду лікаря-лаборанта, а в подальшому звільнення з підстави відмови від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці є незаконними, оскільки обумовлені не зміною істотних умов праці та відмовою від роботи в нових умовах внаслідок змін в організації виробництва і праці, а скороченням посади завідувача Клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР, яку вона обіймала, що виключає звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені ч. 3 ст. 32 КЗпП України обставини. Крім того, як зазначає позивач, наказ № 183-ОД від 16.08.2021 р. не містить інформації про зміни істотних умов праці та не був доведений до позивачки належним чином. Також позивач вказує на те, що ОСОБА_1 не надавала згоди на переведення з посади завідувача лабораторії на посаду лікаря-лаборанта згідно наказу № 271-к від 29.12.2021 р.

У запереченні на відповідь на відзив від 31.05.2022 року ( т.1. а.с. 133-136) відповідач послався на те, що внаслідок оптимізації штатної структури та ресурсного забезпечення лабораторій шляхом їх об`єднання, а також переведенням частини працівників до перепрофільованого з приймального відділення відділення екстреної медичної допомоги, ніхто з працівників не був звільнений з ініціативи відповідача, оскільки були переведені (переміщені) на іншу роботу за тією ж спеціальністю та кваліфікацією. Це ж стосується і ОСОБА_1 , оскільки ч. 3 ст. 32 КЗпП України допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю та кваліфікацією. У позивачки спеціальність клінічна лабораторна діагностика, кваліфікація вища. Тож, як зазначає відповідач, відбулися зміни в організації виробництва та праці, які спричинили суттєві зміни умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, і саме тому відповідач згідно із законом і перевів позивача з посади завідувачки клініко-діагностичної лабораторії на посаду лікаря-лаборанта відділення екстреної медичної допомоги, щоб уникнути звільнення.

Інші процесуальні дії у справі.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.02.2022 року позов було залишено без руху.

23.03.2022 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

25.03.2022 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

24.08.2022 року відповідачем до суду подано заява про виклик свідків (т.1. а.с. 145).

19.09.2022 року від представника позивача до суду подано клопотання про витребування доказів (т.1. а.с. 190-193).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.09.2022 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Івкової Л.В. про витребування доказів було задоволено.

20.10.2022 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Івкової Л.В. надійшло клопотання про витребування доказів повторно.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.12.2022 року відмовлено у задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Івкової Л.В. про витребування доказів та закрито підготовче провадження та справу призначити до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Івкова Л.В., надала до суду заяву від 20.02.2023 року про розгляд справи без участі позивача, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Надала письмові пояснення по справі (т.2, а.с. 61-68).

13.02.2023 року представником відповідача надано до суду заяву про відкликання заяви про допит свідка ОСОБА_3 , крім того просив розглядати справу без участі відповідача (т.2, а.с. 54).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент охорони здоров`я Одеської міської ради надав до суду заяву від 22.08.2022 року про проведення розгляду справи за відсутності представника департаменту (т.1, а.с. 167-168).

26.10.2022 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору первинна профспілкова організація КНП «МКЛ № 1» ОМР, в особі голови Назімкіної І.А., надала до суду письмові пояснення (т.2. а.с. 31-33), відповідно до яких просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, зазначивши, що 17.08.2021 року до Первинної профспілкової організації КНП «МКЛ № 1» ОМР надійшов лист директора лікарні, яким повідомлялося про те, що з метою більш ефективного та раціонального використання коштів на функціонування КНП «МКЛ № 1» ОМР, забезпечення виконання вимог НСЗУ та на виконання листа Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради від 10.06.2021 р. № 01-41/0399, на підставі наказу від 16.08.2021 р. № 183-ОД «Щодо оптимізації штатної структури, ресурсного забезпечення та ліжкового фонду», можливе майбутнє вивільнення працівників. Даний лист був розглянутий на засіданні профкому та постановлено тримати на контролі весь процес змін в організації виробництва і праці, дотримання прав працівників, проводити консультації з адміністрацією. Надалі наказом від 28.10.2021 р. № 225-ОД «Про попередження працівників про можливе скорочення» було доведено до відома працівників, які могли бути звільнені, попередження про таке можливе звільнення. З даним наказом ознайомилися усі працівники, що були у списках до наказу, усі поставили свої підписи про ознайомлення, крім працівників клініко-діагностичної лабораторії на чолі з завідуючою ОСОБА_1 , хоча ОСОБА_1 ще раніше отримала на руки копію цього наказу для ознайомлення співробітників клініко-діагностичної лабораторії.

Також, голова первинної профспілкової організації КНП «МКЛ № 1» ОМР пояснила, що вранці 29.12.2021 року заступник директора з економічних питань ОСОБА_3 , заступник директора з кадрових питань ОСОБА_4 , головний бухгалтер ОСОБА_5 , медичний директор ОСОБА_6 , за особистої участі ОСОБА_7 в приміщенні клініко-діагностичної лабораторії ( АДРЕСА_1 ) ознайомили усіх працівників лабораторії, в тому числі позивача, з наказом від 29.12.2021 р. № 271-к про переведення, було роз`яснено подальший робочий процес. В перший робочий день нового року 04.01.2022 року ОСОБА_1 на роботу не вийшла, в результаті чого довелося переплановувати графіки чергувань, терміново викликати інших працівників. Згодом з`явилася інформація про те, що ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному. 07.02.2022 року після виходу на роботу з лікарняного ОСОБА_1 в присутності заступника директора з кадрових питань Габелко А.І., в. о. директора ОСОБА_6 , юрисконсульта ОСОБА_8 чітко заявила про свою відмову працювати лікарем-лаборантом в нових умовах. В зв`язку із чим і була звільнена за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконувач обов`язків директора Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради Чіхварія Отар Хвічайович просив суд у задоволенні позову відмовити повністю (т.2, а.с. 57).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору директор Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради Григор`єв Євген Олексійович просив суд у задоволенні позову відмовити повністю (т.2, а.с. 56).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 просила суд у задоволенні позову відмовити повністю (т.2, а.с. 59).

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з грудня 2007 року обіймала посаду завідуючої клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № І» ОМР.

Листом від 10.06.2021 року № 01-41/399 департамент охорони здоров`я Одеської міської ради зобов`язав комунальні некомерційні підприємства Одеської міської ради, в тому числі відповідача, провести аналіз кількості введених у штатних розписах посад та кількості зайнятих посад, надати пропозиції щодо можливості внесення змін до штатних розписів, враховуючи дефіцит коштів на оплату праці (т.1. а.с. 148).

На виконання цього доручення відповідач видав наказ від 16.08.2021 р. № 183-ОД «Щодо оптимізації штатної структури, ресурсного забезпечення та ліжкового фонду», відповідно до якого завідуючим відділень необхідно провести аналіз кількості введених у штатний розпис штатних і зайнятих посад, вакансій, фізичних осіб, завідувачам лабораторіями: провести аналіз системи роботи діючих структур клініко-діагностичних лабораторій за період січень липень 2021 року, надати визначення одиниці роботи при взаємодії з іншими підрозділами, оцінити обсяги внутрішніх послуг. (т.1 а.с. 15-18) Позивач свого підпису про ознайомлення з даним наказом не поставила, про що був складений акт від 16.08.2021 р. за підписами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Даним актом також зафіксований факт зняття позивачем ксерокопії з наказу.

Листом від 17.08.2021 р. № 1592 відповідач звернувся до голови первинної професійної організації, яким повідомлялося про те, що з метою більш ефективного та раціонального використання коштів на функціонування КНП «МКЛ № 1» ОМР, забезпечення виконання вимог НСЗУ та на виконання листа Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради від 10.06.2021 р. № 01-41/0399, на підставі наказу від 16.08.2021 р. № 183-ОД «Щодо оптимізації штатної структури, ресурсного забезпечення та ліжкового фонду», можливе майбутнє вивільнення працівників (т.1. а.с. 105).

Даний лист був розглянутий на засіданні профкому та постановлено тримати на контролі весь процес змін в організації виробництва і праці, дотримання прав працівників, проводити консультації з адміністрацією (виписка від 20.10.2022 р. № 15 з протоколу засідання профспілкового комітету № 7 від 18.07.2021 р.).

Наказом відповідача від 28.10.2021 р. № 225-ОД «Про попередження працівників про можливе скорочення» було доведено до відома працівників, які могли бути звільнені, попередження про таке можливе звільнення з 01.01.2022 року. У листі ознайомлення з наказом № 225-ОД зазначена ОСОБА_1 , проте підпис про ознайомлення відсутній. Про факт відмови позивача від ознайомлення з наказом під розпис 08.11.2021 р. складено акт за підписами ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (т.1. а.с. 113).

Заступник директора з кадрових питань ОСОБА_4 рапортом на ім`я директора КНП «МКЛ № 1» ОМР ОСОБА_11 повідомила про те, що ОСОБА_1 станом на 08.11.2021 року не повернула до відділу кадрів список ознайомлення працівників КДЛ з наказом від 28.10.2021 р. № 225-ОД, а також про те, що 05.11.2021 року ОСОБА_1 було нагадано про необхідність повернути списки, а сам наказ був наданий на ознайомлення позивачу 01.11.2021 р. та повторно 02.11.2021 р. (т.1. а.с. 114).

17.12.2021 року відбулось засідання медичної ради КНП «МКЛ № 1» ОМР, на якій з доповідями про аналіз роботи лабораторної служби виступили завідуюча клініко-діагностичної лабораторії ОСОБА_1 та завідуюча клініко-діагностичної лабораторії КДЦ ОСОБА_2 .

На оперативні нараді у директора КНП «МКЛ № 1» ОМР від 20.12.2021 року було обговорено питання про призначення завідувачки об`єднаної лабораторії, де більшість присутніх (12 голосів проти 2) висловились за призначення завідуючої клініко-діагностичної лабораторії КДЦ ОСОБА_2 (т.1. а.с. 110-112).

Листом КНП «МКЛ № 1» ОМР від 24.12.2021 року № 2521 питання про об`єднання клініко-діагностичної лабораторії стаціонару ( АДРЕСА_1 ), клініко-діагностичної лабораторії КДЦ (вул. Болгарська, 38) та клініко-діагностичної лабораторії анестезіологічного відділення з ліжками для інтенсивної терапії ( АДРЕСА_1 ) в об`єднану клініко-діагностичну лабораторію на базі клініко-діагностичної лабораторії КДЦ було погоджено з департаментом охорони здоров`я Одеської міської ради.

Наказом відповідача від 28.12.2021 року № 250-ОД «Про оптимізацію штатної структури ресурсного забезпечення та ліжкового фонду» (т.1. а.с. 12). було прийнято наступні рішення:

- перепрофілювання Приймального відділення у Відділення екстреної медичної допомоги з затвердженням штатного розкладу та початком роботи створеного відділення з 01.01.2022 року;

- об`єднати клініко-діагностичну лабораторію КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. М`ясоєдовська, 32) та клініко-діагностичну лабораторію консультативно-діагностичного центру (КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. Болгарська, 38) в єдину клініко-діагностичну лабораторію (за якою тимчасово зберегти назву КДЛ КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР з місцем розташування по вул. Болгарській, 38 та вул. М`ясоєдовській, 32;

- починаючи з 01.01.2022 року припинити роботу Клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. М`ясоєдовська, 32);

- затвердити штатний розклад об`єднаної лабораторії з 01.01.2022 року;

- завідувачці Клініко-діагностичною лабораторією (КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР ОСОБА_2 з 01.01.2022 року розпочати роботу Клініко-діагностичної лабораторії (КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. Болгарська, 38) по обслуговуванню всіх структурних підрозділів підприємства;

- завідуючій Клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № І» ОМР ОСОБА_1 передати, а завідуючій Клініко-діагностичною лабораторією (КДЦ) КНП «МКЛ № І» ОМР ОСОБА_2 прийняти основні та необоротні активи та вироби медичного призначення і медикаменти у період з 29.12.2021 року по 31.12.2021 року.

Позивач відмовилась ставити свій підпис про ознайомлення з наказом № 250-ОД, про що був складений акт від 29.12.2021 р. за підписами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Даним актом також зафіксований факт зняття позивачем ксерокопії з наказу (т.1. а.с. 116).

На підставі наказу від 28.12.2021 р. № 250-ОД «Про оптимізацію штатної структури, ресурсного забезпечення та ліжкового фонду» відповідачем було видано наказ від 29.12.2021р. № 271-к «Про переведення працівників клініко-діагностичної лабораторії комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (вул. М`ясоєдовська, 32)» (т.1. а.с. 92)., відповідно до якого ОСОБА_1 , завідуючу клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. М`ясоєдовська, 32) переведено на посаду лікаря-лаборанта відділення екстреної медичної допомоги (вул. М`ясоєдовська, 32) на 1,0 ставку без змін оплати праці з 01.01.2022 року. 29.12.2021 року даний наказ був зачитаний заступником директора з економічних питань ОСОБА_3 , в присутності заступника директора з кадрових питань ОСОБА_4 , головного бухгалтера ОСОБА_5 , медичного директора ОСОБА_6 , голови первинної профспілкової організації Назімкіної І.А. та усіх працівників лабораторії, в тому числі ОСОБА_1 , в приміщенні клініко-діагностичної лабораторії ( АДРЕСА_1 ).

30.12.2021 року позивач подала заяву на ім`я в. о. директора КНП «МКЛ № 1» ОМР ОСОБА_6 , якою просила надати інформацію про подальшу роботу відділення клініко-діагностичної лабораторії та її працівників, після чого позивач намагалася силоміць отримати повний текст наказу в кадровій службі, про що заступник директора з кадрових питань ОСОБА_4 направила рапорт на ім`я в. о. директора КНП «МКЛ № 1» ОМР Чіхварії О.Х. та був складений акт за підписом ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з якого вбачається, що повний текст наказу не надавався позивачу з огляду вимоги Закону України «Про захист персональних даних», у зв`язку із чим позивачу та іншим працівникам клініко-діагностичної лабораторії було запропоновано отримати виписку з наказу персонально кожному. Позивач від отримання виписки з наказу від 29.12.2021р. № 271-к відмовилася. (т.1. а.с. 117).

04.01.2022 року позивач звернулася з заявою на ім`я в. о. директора КНП «МКЛ № 1» ОМР ОСОБА_6 , в якій просила надати копію наказу про подальшу діяльність клініко-діагностичної лабораторії. Того ж дня позивач поставила свій підпис про ознайомлення з наказом від 29.12.2021р. № 271-к на розписці та після цього покинула місце роботи. Згодом у відповідача з`явилася інформація про те, що ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному.

07.02.2022 року після виходу на роботу з лікарняного позивач в присутності заступника директора з кадрових питань Габелко А.І., в. о. директора Чіхварія О.Х., юрисконсульта ОСОБА_8 , голови первинної профспілкової організації Назімкіної І.А. заявила про свою відмову працювати лікарем-лаборантом в нових умовах. Про незгоду позивача працювати лікарем-лаборантом свідчить і розписка про ознайомлення з наказом від 29.12.2021р. № 271-к, на якій міститься відповідний запис позивача (т.2. а.с. 18).

На підставі цього відповідачем було видано наказ від 07.02.2022 р. № 28-к про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 6 статті 36 КЗпП України (т.1. а.с. 50).

3.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Частинами 1 4 ст.12ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за положеннями ч. 5 ст.12ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В свою чергу за положеннями ч. ч. 1, 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим ч. 1ст.81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до вимог ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 36 КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору, кожна з яких є самостійною.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

У спорі працівника з роботодавцем про незаконність звільнення за пунктом 6 цієї статті обов`язок довести, що працівник відмовився від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці покладається саме на власника або уповноважений ним орган.

Пунктом третім та четвертим статті 32 КЗпП України встановлено, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці. Якщо колишні (попередні) істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 частини першої статті 36 цього Кодексу.

Суд зазначає, що закон не визначає форми попередження працівника про зміну істотних умов праці, однак визначає строк такого попередження, який не може бути меншим ніж два місяці до звільнення.

Видання відповідачем наказів від 16.08.2021 р. № 183-ОД «Щодо оптимізації штатної структури, ресурсного забезпечення та ліжкового фонду», від 28.10.2021 р. № 225-ОД «Про попередження працівників про можливе скорочення», від 28.12.2021 року № 250-ОД «Про оптимізацію штатної структури ресурсного забезпечення та ліжкового фонду», які надавалися для ознайомлення позивачу, але від проставлення підпису про ознайомлення з якими позивач відмовлялася, про що свідчать акти від 16.08.2021 р., від 08.11.2021 р., від 29.12.2021 р., від 30.12.2021 року, рапорт заступника директора з кадрових питань Габелко А.І. на ім`я директора КНП «МКЛ № 1» ОМР ОСОБА_11 від 08.11.2021 року, а також участь позивача в засіданні медичної ради 17.12.2021 року, свідчить про обізнаність позивача із заходами по оптимізації штатної структури відповідача та із впровадженням відповідних змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач була попереджена про зміну істотних умов праці за два місяці до впровадження змін та видання наказу від 29.12.2021 р. № 271-к «Про переведення працівників клініко-діагностичної лабораторії комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (вул. М`ясоєдовська, 32)».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Згідно із частиною третьою статті 32 КЗпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за два місяці (пункт 31 постанови Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9).

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми частини третьої статті 32 КЗпП України, Верховним Судом України у постанові від 04.07.2012 р. у справі № 6-59цс12 викладено правовий висновок про те, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки у тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, в тому числі перехід на бригадну форму організації праці і впровадження передових методів тощо.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивача було переведено з посади завідуючої клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. М`ясоєдовська, 32) на посаду лікаря-лаборанта відділення екстреної медичної допомоги (вул. М`ясоєдовська, 32) на 1,0 ставку без змін оплати праці у зв`язку із змінами істотних умов праці, а коли позивач виразив свою незгоду на таке переведення, то був звільнений за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Судом встановлено, що зміна відповідачем істотних умов праці, які полягають у оптимізації структури підприємства об`єднанні клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. М`ясоєдовська, 32) та клініко-діагностичної лабораторії консультативно-діагностичного центру (КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР (вул. Болгарська, 38) в єдину клініко-діагностичну лабораторію (за якою тимчасово збережено назву КДЛ КДЦ) КНП «МКЛ № 1» ОМР з місцем розташування по вул. Болгарській, 38 та вул. М`ясоєдовській, 32, зумовлено виробничою необхідністю, для оптимізації робочого часу працівників, фонду оплати праці, підвищення ефективності функціонування підрозділів та зручності отримання послуг пацієнтами.

Враховуючи наведене та встановлені обставини суд вважає, що зміна істотних умов праці відповідачем є правомірною, так як зумовлена виробничою необхідністю, виходячи із специфіки роботи лікарні.

Так як суд дійшов висновку про законність відповідачем зміни істотних умов праці, дотримання вимог закону щодо завчасного попередження позивача про введення таких умов та відмовою позивача від виконання роботи в нових умовах праці, відповідно наказ про звільнення позивача є правомірним, а тому позовні вимоги про скасування такого наказу задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити позивача на посаді завідувачки клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР, суд зазначає, що дані вимоги є похідними від первісних, а відтак оскільки у задоволенні первісних вимог судом відмовлено, в частині зобов`язання вчинити дії щодо поновлення позивача на посаді завідувачки клініко-діагностичної лабораторії КНП «МКЛ № 1» ОМР також слід відмовити.

Так як позивачу відмовлено в поновленні на роботі, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка є похідною вимогою, теж задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження дослідженими матеріалами справи, а також в судових засіданнях, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 90, 92, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Департамент охорони здоров`я Одеської міської ради, виконувач обов`язків директора КНП «МКЛ № 1» ОМР Чіхварія Отар Хвічайович, директор КНП «МКЛ № 1» ОМР Григор`єв Євген Олексійович, Первинна профспілкова організація КНП «МКЛ № 1» ОМР, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 01.03.2023.

Суддя О.С. Леонов

01.03.23