Постанова

від 23.02.2023 по справі 908/1491/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1491/21(908/1790/21)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.,

cекретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 (прийняте суддею Юлдашевим О.О., повне судове рішення складено 04.11.2021) у справі № 908/1491/21(908/1790/21)

за позовом ОСОБА_2

до відповідачів: 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Груп Бердянськ"; 2/ ОСОБА_1 ; 3/ ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство "Азовкабель"

про стягнення штрафу, переведення прав та обов`язків покупця акцій, визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.11.2020

в межах справи про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Груп Бердянськ"

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Груп Бердянськ", ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 , в якій просить (з урахуванням уточнень від 22.06.2021):

-стягнути з ТОВ "Маркет Груп Бердянськ" штраф у розмірі 5 000,00 гривень;

-перевести на користь позивача права та обов`язки ОСОБА_1 , як покупця простих іменних акцій ПрАТ "Азовкабель" у розмірі 388 акцій загальною номінальною вартістю 388000,00 гривень за договором купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ "Азовкабель" від 26.11.2020, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

-визнати недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ "Азовкабель" від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі № 908/1491/21(908/1790/21):

-позов задоволено частково;

-визнано недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) Приватного акціонерного товариства "АЗОВКАБЕЛЬ" від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

-стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.;

-стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.;

-в іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягнення штрафу, місцевий господарський суд виходив тих з обставин, що 26.11.2020 відповідач-3 дійсно продав всі свої акції відповідачу-2, що станом на момент закінчення строку виконання договору від 15.03.2021 (тобто на 25.03.2021) було для відповідача-1 об`єктивною перешкодою для виконання умов договору від 15.03.2021. Оскільки ні позивач, ні відповідач-1 не несуть відповідальність за дії, що були вчинені незалежно від них, а саме за продаж відповідачем-3 всіх своїх акцій відповідачу-2, про що позивачу і відповідачу-1 не могло бути відомо на день укладення договору від 15.03.2021, слід дійти висновку, що зобов`язання відповідача-1 за договором від 15.03.2021 припинилося у зв`язку з неможливістю його виконання, на підставі ст.607 ЦК України, що, в свою чергу, виключає можливість застосування до відповідача-1 штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за договором від 15.03.2021.

У позовній вимогі про переведення прав та обов`язків покупця акцій суд відмовив, оскільки в матеріалах справи відсутні докази внесення позивачем суми вартості проданих за договором від 26.11.2020 акцій на депозитний рахунок суду.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним договору суд зазначив, що при проведенні процедури придбання відповідачем-2 у відповідача-3 пакету акцій, наслідком якого стало заволодіння відповідачем-2 контрольним пакетом акцій ПрАТ "Азовкабель", було порушено вимоги ч.3 ст.65 і ст.8 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки ринкова вартість акцій не визначалася і не затверджувалася наглядовою радою ПрАТ "Азовкабель". При цьому, суд вважав недоведеною обставину прийняття наглядовою радою ПрАТ "Азовкабель" рішень, зазначених у копіях протоколів № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021, оскільки їх оригінали не були надані на вимогу суду.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі № 908/1491/21(908/1790/21), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступні обставини.

Апелянт не погоджується з правомірністю об`єднання позовних вимог та вважає, що їх об`єднання здійснено з порушенням ч. 1 ст. 173 ГПК України. Вимога про стягнення штрафу виникла на підставі порушення відповідачем-2 умов договору послуг № 1/03/21-1 від 15.03.2021; вимога до апелянта та відповідача-1 про переведення прав та обов`язків покупця ґрунтується на можливих обставинах порушення апелянтом переважного права позивача на придбання акцій; вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.11.2020 на інших передбачених законом порушеннях, за якими цей договір може бути визнаний недійсним.

Апелянт зазначає, що дії суду першої інстанції щодо виправлення описки у вступній та резолютивній частині рішення не відповідають чинному законодавству, так як процесуальним законом не передбачено можливості здійснювати виправлення описки в резолютивній частині скороченого рішення, проте передбачено виправлення описки в судовому рішенні, але без зміни його змісту.

Судом прийнято оскаржуване рішення з резолютивною частиною саме в тій редакції, яку було проголошено в засіданні 26.10.2021 та викладено в скороченому рішенні, при цьому мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає дійсній резолютивній частині, тобто мотивувальна частина взагалі не містить обґрунтування рішення суду про визнання недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ, що оформлені протоколом від 21.04.2021, а матеріали справи не містять доказів таких порушень, які могли б призвести до прийняття судом такого рішення.

Також, апелянт посилається, що порушене переважне право на придбання акцій не може бути захищено шляхом визнання недійним договору купівлі-продажу спірного договору.

За доводами апелянта суд безпідставно не прийняв як докази копії протоколів № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021, посилаючись на відсутність оригіналів документів в матеріалах справи та на невиконання апелянтом вимог ухвали суду від 23.09.21 р. про їх витребування, що нібито перешкодило у проведенні експертного дослідження підпису позивача. Причому суд відхилів посилання учасників справи на очевидну помилковість витребування цих документів у Апелянта та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника Позивача щодо витребування цих документів у належної особи (ПрАТ).

Також суд неправомірно відхилив посилання Апелянта на очевидну обізнаність Позивача з обставинами придбання Апелянтом контрольного пакету акцій через її участь на позачергових загальних зборах акціонерів, що відбулись 21.01.2021, помилково пославшись на відсутність у протоколі цих зборів інформації про те, який акціонер володіє якою кількістю акцій, а також на те, що матеріалами справи не підтверджується оголошення переліку акціонерів ПрАТ та розміри їх часток.

Суд не звернув уваги, що в протоколі позачергових загальних зборах акціонерів від 21.01.2021 прямо зазначено, що реєстрація учасників здійснювалась на підставі переліку акціонерів, складеного депозитарієм у формі реєстру власників іменних цінних паперів станом на 24 годину 14 січня 2021 року, за яким до переліку акціонерів ПрАТ було включено 3 особи, які разом володіють 100% від загальної кількості голосуючий акцій.

Апелянт також не погоджується з наведеним в рішенні тлумаченням судом норми ч.2. ст.7 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині трактування терміну "третя особа", вважає це припущенням, зробленим на неправильному застосуванні матеріального права.

Апелянт впевнена, що немає правових підстав для задоволення позовної заяви в цій справі, оскільки порушення прав позивачки з боку апелянта відсутні, а під час укладання договору купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ від 26.11.2020, між апелянтом та відповідачем-1 його сторонами було повністю дотримано передбачений законом порядок.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач, відповідач-1, відповідач-3, третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі з урахуванням положень ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі № 908/1491/21(908/1790/21); розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.02.2022 о 14:00 год.

Судове засідання, призначене на 03.02.2022 о 14:00 год. не відбулося у зв`язку з перебуванням на лікарняному члена колегії у справі судді Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2022 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 24.02.2022 о 15:30 год.

Судове засідання, призначене на 24.02.2022 не відбулося.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.2022 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 07.07.2022 о 16:00 год.

07.07.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 18.08.2022 о 14:00 год.

18.08.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 22.09.2022 о 15:00 год.

22.09.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 20.10.2022 о 16:00 год.

20.10.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 24.11.2022 о 16:30 год.

24.11.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 17.01.2023 о 17:00 год.

17.01.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 23.02.2023 о 16:00 год.

В судовому засіданні 23.02.2023 прийнято постанову.

7. Встановлені судом обставини справи.

ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Груп Бердянськ", ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ "Маркет Груп Бердянськ" штрафу у розмірі 5 000,00 гривень; переведення на користь позивача прав та обов`язків ОСОБА_1 , як покупця простих іменних акцій ПрАТ "Азовкабель" у розмірі 388 акцій загальною номінальною вартістю 388000,00 гривень за договором купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ "Азовкабель" від 26.11.2020, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визнати недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів ПрАТ "Азовкабель", оформлені протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ "Азовкабель" від 21.04.2021.

22.06.2021 позивач подав уточнену позовну заяву у якій просить: стягнути з ТОВ "Маркет Груп Бердянськ" на її користь штраф у розмірі 5000,00 гривень, перевести на її користь права та обов`язки ОСОБА_1 , як покупця простих іменних акцій ПрАТ "Азовкабель" у розмірі 388 акцій загальною номінальною вартістю 388000,00 гривень за договором купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ "Азовкабель" від 26.11.2020, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визнати недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ "Азовкабель" від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує наступним: між нею та відповідачем-1 15.03.2021 було укладено договір, за яким відповідач-1 зобов`язався надати позивачеві послуги, що полягають у проведенні в інтересах позивача переговорів з відповідачем-3 з приводу з питань можливого придбання позивачем простих іменних акцій ПрАТ "Азовкабель". Відповідач-1 зобов`язався надати позивачеві звіт про надані послуги, однак його не надав, за що договором передбачено стягнення з відповідача-1 штрафу. У зв`язку з ненаданням відповідачем-1 обумовлених договором послуг, просила стягнути з відповідача-1 на свою користь штраф. В свою чергу, відповідач-1 листом від 01.04.2021 повідомив позивача про те, що 26.11.2020 відповідач-3 продав всі свої акції відповідачу-2. Вважає, що при продажу акцій було порушено її переважне право на їх придбання, оскільки відповідач-2 по відношенню до позивача є "третьою особою" в розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства", а відтак перед продажом акцій, відповідач-3 повинен був запропонувати позивачеві їх придбати. А оскільки відповідачі-2 і 3 порушили її переважне право на купівлю акцій, просила перевести на її користь права та обов`язки відповідача-2 як покупця 388 простих іменних акцій ПрАТ "Азовкабель". Також вказує на те, що продаж акцій було вчинено із порушенням вимог ч. 3 ст. 65 і ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки ринкова вартість акцій не визначалася і не затверджувалася наглядовою радою, відтак просила визнати договір від 26.11.2020 недійсним.

Ухвалою суду від 23.06.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ "Маркет Груп Бердянськ", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення штрафу, переведення прав та обов`язків покупця акцій, визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, до розгляду в межах справи № 908/1491/21 про банкрутство відповідача-1, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 з посиланням на положення ст. 173 ГПК України неодноразово заявляла про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог (а.с. 15-18, 45-46, т. 2; а.с. 35-37, т. 3). Суд першої інстанції ухвалою від 19.08.2021 відмовив у задоволенні зазначених клопотань.

У судовому засіданні 26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі, за змістом якої позов задоволено частково; визнано недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Азовкабель, оформлені протоколом загальних борів акціонерів Приватного акціонерного товариства Азовкабель від 21 квітння 2021 року; в іншій частині позову відмовлено.

У повному тексті рішення від 26.10.2021 у справі зазначено, що позов задоволено частково; визнано недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) Приватного акціонерного товариства "АЗОВКАБЕЛЬ" від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2021 у справі виправлено описку в резолютивній частині скороченого рішення та зазначено, що вірною є резолютивна частина повного тексту рішення.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За змістом статті 12 ГПК України провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законом про банкрутство.

За правилами юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезанаходженням боржника (частина дев`ята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з грошовими вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача.

З цими правилами кореспондуються приписи статті 7 КУзПБ, що визначає основні засади розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, стаття 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК щодо предметної та виключної підсудності втілюють принцип концентрації справ з метою підвищення ефективності господарського процесу. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

У даній справі заявлено майнову вимогу про стягнення з ТОВ "Маркет Груп Бердянськ", щодо якого порушено процедуру банкрутства на користь позивача штрафу у розмірі 5 000,00 грн. Відповідно, зазначена позовна вимога мала розглядатися у справі про банкрутство ТОВ "Маркет Груп Бердянськ".

У свою чергу, позивачем заявлено і дві інші вимоги до відповідача-2 та відповідача-3 про переведення прав та обов`язків покупця акцій ПрАТ "Азовкабель", визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів. Позовні вимоги у цій частині є корпоративним спором та щодо них ч. 6 ст. 30 ГПК України також визначено виключну підсудність місцезнаходженням ПрАТ "Азовкабель".

Спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи (ч. 6 ст. 30 ГПК України).

Статтею 173 ГПК України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог. В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч. 5 ст. 173 ГПК України).

Отже, враховуючи правила виключної підсудності вимоги, заявлені позивачем підлягали розгляду різними судами (різними складами суду). Об`єднання зазначених позовних вимог мало наслідком передачу спору для розгляду у справі про банкрутство ТОВ "Маркет Груп Бердянськ", при тому що частина позовних вимог не стосуються боржника відповідача-1. Окрім того, колегія суддів не вбачає підстав вважати позовні вимоги пов`язаними між собою у зв`язку з наступним.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як на підставу вимоги про стягнення з відповідача-1 штрафу позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 обов`язків за договором № 15/03/21-1 від 15.03.2021, що полягають у непроведенні в інтересах позивача переговорів з відповідачем-3 з приводу з питань можливого придбання позивачем простих іменних акцій ПрАТ "Азовкабель" у ОСОБА_3 та неподання відповідного звіту позивачу. Необхідним для розгляду даної позовної вимоги буде доведення (подання відповідних доказів) обставин порушення чи невиконання умов договору.

Вимоги про переведення прав та обов`язків покупця акцій ПрАТ "Азовкабель", визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.11.2020 обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача, як акціонера ПрАТ "Азовкабель". Позивач посилається на порушення її переважного права на їх придбання акцій та вказує на те, що продаж акцій було вчинено із порушенням вимог ч. 3 ст. 65 і ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки ринкова вартість акцій не визначалася і не затверджувалася наглядовою радою. Отже, необхідним для розгляду даних позовних вимоги буде доведення обставин порушення корпоративних прав позивача та порушення процедури відчуження акцій.

Тобто, зазначені позовні вимоги виникають з різних правовідносин та встановлення обставин за вказаними позовними вимогами засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою. Не зазначені позовні вимоги і основними та похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

При цьому суд не має обов`язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 цього Кодексу (зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року по справі № 910/7186/19).

Оскільки позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, фактично не міг усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог ГПК України не передбачено, то позовна заява підлягала залишенню без розгляду місцевим господарським судом.

Усупереч наведеним нормам процесуального закону, суд першої інстанцій не дослідив належним чином підстави та предмет позовних вимог та, відповідно, дійшов передчасного висновку про можливість розгляду зазначених позовних вимог в одному провадженні у межах справи про банкрутство відповідача-1.

Частиною другою статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Положення статті 173 ГПК України встановлюють саме право, а не обов`язок суду на роз`єднання позовних вимог.

Роз`єднання позовних вимог можливе тільки в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз`єднав позовні вимоги. В даному випадку, і вимоги до боржника у справі, і вимоги корпоративного спору, відносяться до підсудності Господарського суду Запорізької області, проте підлягають розгляду у різних провадженнях.

Тобто суд, вчинивши необхідні для цілей підготовчого провадження дії, в залежності від встановлених у підготовчому провадженні обставин може прийняти рішення про можливість розгляду справи по суті або припинити подальший розгляд справи (залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі), якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин.

Суд першої інстанції мав можливість скористатися процесуальним правом на роз`єднання позовних вимог в окремі провадження, проте не реалізував його, так само які не залишив позов без розгляду. Внаслідок чого, у межах справи про банкрутство в одному провадженні були розглянуті вимоги корпоративного спору, які не стосуються боржника, а позовні вимоги за своєю суттю не пов`язані між собою.

Також колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку зі зміною резолютивної частини оголошеного у справі рішення. Суд виправляючи описки не має права змінювати зміст судового рішення, що прийнято у даній справі; окрім того повне судове рішення має відповідати проголошеній у судовому засіданні резолютивній частині рішення.

Оскільки колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, решті доводів апеляційної скарги щодо суті спору не надається оцінка.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення про залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі № 908/1491/21(908/1790/21) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі № 908/1491/21(908/1790/21) скасувати.

Позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.02.2023

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В.Ф. Мороз