Постанова

від 28.02.2023 по справі 912/3226/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 року м.Дніпро Справа № 912/3226/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача-1: представник не з`явився;

від відповідача-2: Глазков А.С. (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 (повне рішення складено 01.07.2022, суддя Тимошевська В.В.) у справі №912/3226/21

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна", с. Федорівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Федорівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

про стягнення 1 156 215,62 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" та ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитом в сумі 500 000,00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 449 666,66 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в сумі 206 548,96 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" задоволені повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 500 000,00 грн заборгованості за кредитом, 449 666,66 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 206 548,96 грн пені, а також 17 343,23 грн судового збору; у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 відмовлено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 в оскаржуваній частині скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в стягненні з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрат на професійну правничу допомогу.

21.09.2022 від ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 в оскаржуваній частині без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В тексті відзиву на апеляційну скаргу викладено клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача-2 витрат на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги в сумі 8 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 в оскаржуваній частині залишено без змін; призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в судове засідання на 28.02.2023.

24.02.2023 від Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій позивач просить провести судове засідання, призначене на 28.02.2023, без участі представника банку; відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі з огляду на те, що відповідачем-2 не надано до суду розрахунку (детального опису робіт/наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат реального (дійсного) часу по кожному з виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги; заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, докази оплати винагороди не надані.

24.02.2023 від представника ОСОБА_1 адвоката Глазкова А.С. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 28.02.2023, за його участю в режимі відеоконференцзв`язку, яка ухвалою суду від 27.02.2023 задоволена.

В судовому засіданні 28.02.2023 представник відповідача-2 вимоги заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав, просив стягнути з позивача на користь відповідача-2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Позивач, відповідач-1 явку представників в судове засідання 28.02.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час ті місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.09.2022 від відповідача-2 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він в тому числі заявив про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №912/3226/21 в суді апеляційної інстанції в сумі 8 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд зазначає, що заява відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу була зроблена з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та з дотриманням порядку, визначеного ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.

До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 16.09.2022 в якості доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-2 надані копії наступних документів:

-рахунку фактури №7 від 19.09.2022 на суму 8 000,00 грн;

-акту наданих послуг №2 від 16.09.2022, згідно якого Адвокатським бюро «Глазков та партнери» надані наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи №912/3226/21 на стадії апеляційного оскарження (3 години), підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (8 годин), участь в одному судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суді (1 година).

З матеріалів справи №912/3226/21 вбачається, що представництво відповідача-2 в Центральному апеляційному господарському суді здійснювалося адвокатом Глазковим А.С., на підтвердження повноважень якого надано ордер серії ВА №1034322 від 16.09.2022. Адвокатом Глазковим А.С. було підписано заяву про ознайомлення з матеріалами справи від 08.09.2022, в якій він просив суд надіслати на електронну адресу скановану копію апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу від 16.09.2022, він приймав участь у судових засіданнях, які відбулися 27.12.2022, 14.02.2023.

В матеріалах справи також міститься копія договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №38 від 30.07.2019, укладеного між Адвокатським бюро "Глазков та Партнери" в особі керуючого бюро адвоката Глазкова Андрія Сергійовича (виконавець) та Фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 (клієнт), згідно п. 1.1.-1.2. якого виконавець за дорученням клієнта зобов`язався надавати йому професійну правничу (правову) допомогу відповідно до умов даного договору, а клієнт зобов`язався сплатити (внести) виконавцю гонорар.

Відповідно до пункту 2.1. договору клієнт доручає виконавцю вчиняти від його імені наступні юридичні дії, у тому числі, представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції (в тому числі у справах з кримінального провадження), господарських судах, адміністративних судах всіх інстанцій, а також третейських судах, на всіх стадіях судового процесу (видача судового наказу, спрощене позовне провадження, загальне позовне провадження, окреме провадження, підготовче провадження, розгляд справи по суті, врегулювання спору за участі судді та ін.) з усіма правами, які надані чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі.

Розмір гонорару та порядок його внесення погоджується між сторонами окремо та викладається в додатковій угоді до даного договору або безпосередньо в акті наданих послуг та/або рахунку-фактурі (пункт 3.1. договору).

На визначення розміру оплати професійної правничої (правової) допомоги, винагороди (гонорару) виконавця впливають кількість витраченого спеціалістом часу, ступінь важкості справи/послуги, обсяг правових послуг (пункт 3.2. договору).

Оплата винагороди (гонорару) виконавця здійснюється клієнтом шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3-х робочих днів з моменту підписання акта наданих послуг, в разі якщо клієнт здійснює передоплату протягом 3-х робочих днів на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури (пункт 3.4. договору).

Згідно п.5.1. договору він набуває чинності з моменту підписання та укладений сторонами на невизначений строк.

Верховний Суд в додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Колегія суддів на підставі критеріїв, визначених ч. ч. 5 - 7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, встановила, що розмір визначених для цілей розподілу витрат, пов`язаних із даною справою, є непропорційним предмету апеляційного розгляду. Так, в суді апеляційної інстанції обсяг фактично наданих адвокатом Глазковим А.С. послуг охоплюється складанням заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 08.09.2022, відзиву на апеляційну скаргу від 16.09.2022, підготовка якого не потребувала значного обсягу часу з огляду на предмет оскарження, участю в двох судових засіданнях. При цьому, згідно акту наданих послуг №2 від 16.09.2022 зазначено, що адвокатом Глазковим А.С. витрачено 8 годин на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, що є завищеним, та 3 години на ознайомлення з матеріалами справи №912/3226/21 на стадії апеляційного оскарження, необхідність чого не підтверджена (апеляційна скарга не містила будь-яких додаткових заперечень для вивчення матеріалів справи, предметом оскарження були витрати на професійну правничу допомогу, що стягнуті з позивача на користь відповідача-2, та обґрунтованість їх розміру; підготовка відзиву на апеляційну скаргу включає в себе ознайомлення з текстом апеляційної скарги, тому відокремлення 3 годин на ознайомлення з апеляційною скаргою є необґрунтованим).

За таких обставин заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 в сумі 8 000,00 грн підлягає частковому задоволенню на суму 4 000,00 грн, яка є співрозмірною обсягу наданих в апеляційній інстанції адвокатом послуг. В задоволенні іншої частини заяви судом відмовляється.

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У поданих запереченнях на заяву відповідача-2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що відповідачем-2 не надано суду розрахунку (детального опису робіт/наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат реального (дійсного) часу по кожному з виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, відсутні підстави не приймати акт наданих послуг №2 від 16.09.2022 як належний доказ у справі №912/3226/21, який підтверджує об`єм наданих адвокатом Глазковим А.С. послуг. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 3.1 договору про надання професійної правничої допомоги №38 від 30.07.2019 розмір гонорару та порядок його внесення погоджується між сторонами окремо та викладається в додатковій угоді до даного договору або безпосередньо в акті наданих послуг та/або рахунку-фактурі, тому, враховуючи зміст акту наданих послуг №2 від 16.09.2022 та рахунку фактури №7 від 19.09.2022, апеляційний господарський суд доходить висновку про встановлення фіксованого розміру гонорару (8 000,00 грн).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 129, 221, 244, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2022 у справі №912/3226/21 в сумі 4 000,00 грн.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 01.03.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв