Рішення

від 16.02.2023 по справі 904/2857/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023м. ДніпроСправа № 904/2857/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений квартал", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Курс", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 115 379 грн 76 коп.

Представники:

від позивача: Сафонов О.А., ордер ВТ №1030407 від 21.09.2022, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений квартал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 01.09.2022 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Курс" заборгованість у загальному розмірі 115 379 грн 76 коп., з яких: 62 370 грн 00 коп. - сума передплати, внесена позивачем за газовий лічильник, 4 167 грн. 36 коп. - пеня, відповідно до умов договору поставки від 08.09.2020 № 0809-П, 48 842 грн 40 коп. - збитки, спричинені позивачу неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору, в частині поставки оплаченого лічильника газу, які складаються з вартості перевитраченого обсягу газу в період з 26.12.2020 по 14.01.2021, тобто за час безоблікового споживання газу позивачем, у розмірі 38 942 грн 40 коп., вартості метрологічної повірки іншого лічильника газу у розмірі 9 900 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 04.10.2022.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2022 підготовче засідання по справі відкладено на 20.10.2022 за клопотанням позивача, із його проведенням у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою господарського суду від 20.10.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням позивача; підготовче засідання відкладено на 22.11.2022 із його проведенням у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою господарського суду від 22.11.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 14.12.2022, із його проведенням у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою господарського суду від 14.12.2022 судове засідання по справі відкладено на 26.01.2023, у зв`язку із неявкою відповідача, із проведенням засідання у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою господарського суду від 26.01.2023 судове засідання по справі відкладено на 16.02.2023, із його проведенням у режимі відеоконференції за участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

08.02.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача до розрахунку збитків від 02.02.2023.

Господарський суд зазначає, що відповідач явку повноважного представника у жодне призначене судом засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на його електронну адресу office@kurs.ua, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 16.02.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Курс" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зелений квартал" (покупець) укладено договір поставки № 0809-П (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити ультразвуковий лічильник газу «Курс-01» G 250 А1 Dn 100 Р раб. Mах 0,7 МПа ЛП, далі по тексту договору іменований «товар», а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену цим договором грошову суму.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість товару становить 62 370 (шістдесят дві тисячі триста сімдесят) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 10 395 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар належної якості, в асортименті і терміни, обумовлені цим договором, власними силами і за власний рахунок через ТОВ «Нова пошта».

За умовами пп. 3.1.2. договору передача товару супроводжується наступними документами: видаткова накладна; формуляр (паспорт) на виріб з відміткою про надання гарантії.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець зобов`язаний:

3.3.1. забезпечити приймання товару протягом 1 дня з моменту його надходження до місця призначення;

3.3.2. оплатити поставлений товар в термін, встановлений договором.

Відповідно до п. 4.1. договору покупець зобов`язаний здійснити передоплату у розмірі 100% вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виписки рахунку.

За умовами п. 4.2. договору постачальник протягом 65 (шістдесят п`ять) робочих днів після зарахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок, зобов`язаний поставити товар покупцеві.

Датою виникнення права власності на товар у покупця є дата фактичної передачі товару з підписанням видаткової накладної (п. 4.3. договору).

Згідно з п. 4.4. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за якістю - відповідає технічним характеристикам керівництва з експлуатації; за кількістю - відповідає кількості, зазначеній у видатковій накладній.

У п. 5.1. договору сторони погодили, що у разі порушення термінів поставки товару постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє в питаннях поставок до 31.12.2020 (п. 8.8. договору).

На виконання умов п. 4.1. договору позивач здійснив 100% передплату товару у сумі 62 370 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.09.2020 № 2873 на суму 45 000 грн 00 коп., від 24.09.2020 № 2883 на суму 17 370 грн 00 коп. із призначенням платежу «за ультразвуковий лічильник газу «Курс-01» G250 А1 Dn 100 0,7 відповідно договору № 0809-П від 08.09.2020р.» (а.с. 9, 10).

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджений сторонами строк після отримання передплати товар не поставив, у зв`язку із чим 03.08.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію від 02.08.2021 № 57 на сплату заборгованості за договором № 0809-П від 08.09.2020, в якій вимагав повернути сплачені кошти передплати у розмірі 62 370 грн 00 коп., а також сплатити пеню, матеріальну шкоду, понесену позивачем за перевитрати газу, спожитого без лічильника за період з 25.12.2020 по 14.01.2021, а також витрати на встановлення іншого лічильника у загальній сумі 179 803 грн 82 коп. (а.с. 11-12).

Вказана претензія отримана відповідачем 06.08.2021 (а.с. 12).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження задоволення відповідачем вимог позивача, надання ним відповіді на пред`явлену позивачем претензію або поставки позивачу товару на суму 62 370 грн 00 коп.

На підставі п. 5.1 договору позивачем нарахована відповідачу до сплати пеня у розмірі 4 167 грн 36 коп. за період з 26.12.2020 по 25.06.2021.

Позивач зазначає, що у строк, передбачений п. п. 4.2., 8.8. договору зобов`язання із поставки лічильника відповідачем не виконане, покупець втратив інтерес до отримання товару від постачальника, а отже вважає захист свого порушеного права здійснювати із застосуванням вимоги про повернення суми попередньої оплати в розмірі 100% сплаченої вартості товару.

Крім того, позивач стверджує, що поставлений лічильник мав бути встановленим у дахову котельню багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, буд. 77 для обліку газу з опалення.

Невиконання відповідачем зобов`язань із поставки газового лічильника за спірним договором спричинило позивачеві матеріальну шкоду у вигляді вартості перевитраченого обсягу газу в період з 26.12.2020 (66 днів після отримання постачальником передплати) по 14.01.2021 (дату встановлення іншого газового лічильника), тобто за час безоблікового споживання газу позивачем, у розмірі 38 942 грн 40 коп., а також вартості метрологічної повірки іншого лічильника газу у розмірі 9 900 грн 00 коп.

В обґрунтування розрахунку вигляді вартості перевитраченого обсягу газу у розмірі 38 942 грн 40 коп. позивач зазначає наступне.

Відповідно наявного в матеріалах справи статуту ОСББ «Зелений квартал» до складу останнього входить два багатоквартирних будинки за адресами: м. Одеса, вул. Паркова, буд.77 та вул. Паркова, буд.77, корп.1. Приведені будинки є ідентичними будівельними конструкціями (кількість поверхів - 10, однаковий матеріал стін та покрівлі); мають ідентичне газоопалювальне обладнання (модульна котельня установка системи «Укрінтерм» з модулем нагріву МН-120 «Бернард»; ідентичний режим роботи газоопалювального обладнання (використовується виключно для опалення, гаряча вода в котельнях не виробляється); ідентичні показники питомих витрат на опалення 1 кв.м. площі в розмірі 0.0860 Гкал./кв.м. на рік, які є затвердженими Департаментом міського господарства виконавчого комітету Одеської міської ради. Різниця між приведеними будинками полягає в тому, що будинок по вул. Паркова, 77 складається з 6-ти парадних, а будинок по вул. Паркова, 77, корп.1 - із 3-х парадних, тобто опалювальна площа першого з них відповідно вдвічі більша за опалювальну площу іншого: 15 664,1 кв.м. / 7 629,5 кв.м. = 2,053 (Кс - коефіцієнт співвідношення опалювальних площ); у котельному залі будинку по вул. Паркова, 77, встановлено дві модульні котельні установки, а у котельному залі будинку по вул. Паркова, 77, корп.1, встановлена одна модульна котельна установка.

За період 26.12.2020 по 14.01.2021 газова котельня будинку по вул. Паркова, 77, корп.1, за лічильником спожила 7 123 куб.м. = 2 035,1 куб.м. + 5 087,9 куб.м., що означає, що газова котельня будинку по вул. Паркова, 77, якби мала у зазначений період лічильник, спожила б у 2,053 рази більше газу, ніж котельня будинку по вул. Паркова, 77, корп.1, а саме 14 623,52 куб.м. = 7 123 куб.м. х 2,053. Різниця між обсягом спожитого газу за потужністю обладнання 19 453,6 куб.м. (7 075,6 куб.м + 12 378 куб.м.) та приведеним розрахунковим обсягом споживання газу котельнею будинку по вул. Паркова, 77 (за умови наявності лічильника), складає 4 830,08 куб.м. = 19 453,6 куб.м. - 14 623,52 куб.м. та є обсягом перевитрати газу. Обсяг спожитого газу за потужністю обладнання за грудень 2020 - січень 2021 в розмірі 19 453,6 куб.м. є розрахунковою величиною та включений позивачем до п. 3 розрахунку суми боргу та штрафних санкцій за даними газопостачальної організації. Шляхом множення обсягу перевитрати газу на вартість його поставки у відповідний період часу позивачем отримано розмір збитків в сумі 38 942 грн 40 коп.

На підтвердження суми заявлених до стягнення збитків, позивачем надано:

- копію акту дослідження об`єкту газопостачання від 28.03.2019, відповідно до якого газовий лічильник котельної будинку по вул. Паркова, 77, знято для проведення експертної повірки;

- копію акту про порушення № 59 від 06.05.2019, за змістом якого газовий лічильник котельної будинку по вул. Паркова, 77 визнано непридатним до застосування на підставі результатів експертної повірки;

- копію акту на відновлення розподілу природного газу від 05.11.2020, за яким газопостачання котельної будинку по вул. Паркова, 77 відновлено без газового лічильника;

- копію акту обстеження комерційного вузла обліку від 14.01.2021, за яким газовий лічильник «Курс-01» G 250, А1 встановлено до вузла обліку газу котельної будинку по вул. Паркова, 77.

Позивач стверджує, що понесення ним збитків у сумі 38 942 грн 40 коп. підтверджується також платіжними дорученнями (а.с. 24-38), відповідно до якісь вартість спожитого у спірному періоді газу сплачена позивачем на користь газопостачальної організації.

На підтвердження збитків у вигляді вартості метрологічної повірки іншого лічильника газу у розмірі 9 900 грн 00 коп. позивач надав рахунок на оплату від 19.01.2021 № 594, акт приймання виконаних робіт за січень 2021 від 21.01.2021, платіжне доручення від 21.01.2021 № 3012 про сплату 9 900 грн 00 коп. за організацію проведення метрологічної повірки лічильника (а.с. 19,20, 21).

Доказів повернення передплати відповідачем або поставки товару позивачу, а також відшкодування відповідачем заявлених збитків, сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору поставки, встановлення факту здійснення позивачем оплати товару, факту не здійснення відповідачем поставки товару, правомірності вимоги позивача про стягнення вартості оплаченого, але не поставленого товару та штрафних санкцій, а також наявність підстав для стягнення збитків.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За нормами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За нормами ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З урахуванням умов п. 4.2. договору відповідач повинен був поставити позивачу оплачений товар у строк до 28.12.2020.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У цьому зв`язку та з огляду на умови договору, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 62 370 грн 00 коп. перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов`язання виконані не були, доказів повернення передоплати у вказаному розмірі чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений квартал" в частині стягнення з відповідача передплати за непоставлений товар у розмірі 62 370 грн 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем невірно визначено початок нарахування пені, у зв`язку із чим за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 4 106 грн 00 коп. за період з 29.12.2020 по 25.06.2021. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем збитків (матеріальної шкоди) у загальному розмірі 48 842 грн 40 коп. господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст 22 Цивільного кодексу України:

- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;

- збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

При цьому позивач повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру збитків у вигляді додаткових витрат мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують розмір таких витрат, які б кредитор не поніс, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином, тобто довести ту обставину, що за звичайних обставин, в разі належного виконання боржником своїх обов`язків, такі витрати ним понесені не були. Наявність теоретичного обґрунтування таких витрат ще не є підставою для їх стягнення.

Господарський суд зазначає, що з наданого позивачем розрахунку збитків на суму 38 942 грн 40 коп. вбачається, що визначення розміру збитків (обсягів перевитрат газу) здійснено позивачем шляхом застосування аналогії за прикладом роботи газового обладнання у даховій котельні за адресою: вул. Паркова, буд. 77, корп.. 1, яка обладнана лічильником, тобто будується на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу законного та обґрунтованого судового рішення.

Як, власне, зазначає позивач у поясненнях до розрахунку «… наведені дані ідентичності газоопалювального обладнання, режиму його роботи, затверджених органом місцевого самоврядування питомих витрат на опалення 1 кв.м. площі, а також співвідношення опалювальних площ будинків, покладено в основу розрахунку вартості перевитрат газу».

Крім того, нарахування проводиться позивачем у період з 26.12.2020 (як вважає позивач, з дня, наступного за 65 робочим днем строку поставки газового лічильника відповідно до п. 4.2. договору поставки), проте, як встановлено судом, позивачем не враховані у 65 робочих днів святкові дні у жовтні та грудні 2020 року, у зв`язку із чим 65 робочим днем за умовами п. 4.2. договору - є 28.12.2020, а отже наданий позивачем розрахунок збитків не є коректним.

Щодо заявлених позивачем збитків у вигляді вартості метрологічної повірки іншого лічильника газу у розмірі 9 900 грн 00 коп., господарський суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказані витрати не були б ним понесені у разі належного виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором.

Як вбачається з листа Акціонерного товариства «Одесагаз» від 18.09.2019 № 04/15-1017, наданого на звернення позивача, у разі поломки або не придатності лічильника газу до роботи, то відповідно до п. 6 Глави 9 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем газопостачання передбачено, якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання, об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI Кодексу, зі складанням акту про порушення. При цьому витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X Кодексу газорозподільних систем, за винятком лічильників газу побутових споживачів.

Як зазначено судом вище, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розмір, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягає доведенню позивачем перед судом.

Господарський суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами розмір завданих йому збитків, у зв`язку із чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 62 370 грн 00 коп. попередньої оплати, 4 106 грн 00 коп. - пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Курс" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Зіни Білої, буд. 69В, код ЄДРПОУ 13424434) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений квартал" (65047, м. Одеса, вул. Паркова, буд. 77, код ЄДРПОУ 34871660) 62 370 грн 00 коп. (шістдесят дві тисячі триста сімдесят грн 00 коп.) передплати, 4 106 грн 00 коп. (чотири тисячі сто шість грн. 00 коп.) пені, 1 429 грн 43 коп. (одну тисячу чотириста двадцять дев`ять грн 43 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.02.2023

Суддя І.А. Рудь