Рішення

від 15.02.2023 по справі 910/6026/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2023 Справа № 910/6026/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Токарєвій К.К.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

у справі за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ІМПУЛЬС"

про стягнення 360 360,00 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ІМПУЛЬС" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 360 360,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 залишено без руху позовну заяву, надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві.

Станом на 17.05.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

09.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказу.

19.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

28.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли заперечення.

27.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до моменту набрання законної сили судового рішення у справі №910/14944/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 вирішено здійснювати розгляд справи №910/6026/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.11.2021.

26.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли заперечення.

15.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 відкладено підготовче засідання у даній справі на 15.12.2021. Явку представників учасників справи визнано обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 зупинено провадження у справі №910/6026/21 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/14944/21, зобов`язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи №910/6026/21.

20.04.2022 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 поновлено провадження у справі №910/6026/21 та призначено підготовче засідання на 26.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 повідомлено сторін, що призначене на 26.09.2022 судове засідання не відбудеться у зв`язку із направленням судді Приходько І.В. на навчання згідно з Календарним планом Національної школи суддів України та призначено підготовче засідання на 17.10.2022.

03.10.2022 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 повідомлено сторін, що судове засідання, яке було призначене на 17.10.2022 не відбулось у зв`язку із знаходженням судді Приходько І.В. на лікарняному та призначено підготовче засідання на 30.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 18.01.2023.

16.01.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли пояснення.

Представник позивача у підготовчому засіданні 18.01.2023 не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача у підготовче засідання 18.01.2023 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023.

У судовому засіданні 15.02.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2020 за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" між відокремленим підрозділом "Атоменергомаш" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ІМПУЛЬС" було укладено договір поставки № 20/05/87.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію вартістю 2 340 000,00 грн. в т.ч. ПДВ (штамп для вирубки заготовки днища КТРОф - 0,28 кр. 1101.037 СБ, кількість - 1 шт.; штамп витяжки днища КТРОф - 0,28 кр. 1103.007 СБ, кількість - 1 шт.) у строк до 30.09.2020, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Згідно з п. 3.1. договору, загальна сума договору складає 2 340 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, 390 000,00 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що поставка продукції за цим договором здійснюється до 30.09.2020 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.

Згідно з п.п. 5.5.-5.6. договору, постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1. цього договору, в номенклатурі, строк та кількості, зазначені в заявці покупця. У разі ненадання заявок покупцем продукція, зазначена в п. 1.1. цього договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 30.09.2020.

Відповідно до п. 6.2. договору, покупець має право: - у випадку прострочення постачання продукції (зокрема, частини) більш ніж на 1 місяць, а також постачання продукції неналежної якості - розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення постачальнику письмового повідомлення в порядку, передбаченому пунктом 5.2. договору.

Пунктами 7.1.-7.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України та цим договором. За порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення та/або недопоставки поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. При цьому строк виконання зобов`язань за договором відсувається пропорційно часу, на протязі якого діяли такі обставини.

Згідно з п. 8.2. договору, сторона, для якої склалася неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана в письмовій формі повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 10 днів з моменту їх настання або припинення. Якщо обставини непереборної сили будуть продовжуватись більше 90 днів, то кожна із сторін буде мати право розірвати договір повністю або частково. У цьому випадку жодна із сторін не матиме права вимагати від іншої сторони відшкодування можливих збитків.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що обставини непереборної сили повинні бути підтверджені документами відповідних організацій.

Відповідно до п. 10.1., цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.

Згідно з п. 11.3. договору, умови цього договору можуть змінюватись за погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди у порядку, встановленому діючим законодавством, з дотриманням вимог законодавства про публічні закупівлі. У разі зміни платіжних реквізитів, статусу платника податків, місцезнаходження однієї із сторін, уточнення технічних характеристик матеріалів, пакувальних матеріалів, доповнення тексту договору вимогами щодо зазначення в договорі первинних та розрахункових документах код товару згідно з УКТЗЕД дозволяється застосовувати письмове повідомлення, яке є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 11.4. цей договір може бути у будь-який час розірвано за згодою сторін відповідно до статей 188 ГКУ, 651 ЦКУ шляхом підписання сторонами угоди про розірвання договору.

Пунктом 11.9 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником зобов`язань за цим договором, не підлягає застосуванню частина 3 статті 226 ГКУ.

У додатках № 1, № 2, № 3 до договору № 20/05/87 від 08.05.2020 визначено технічні вимоги та умови постачання штампів для контейнерів РАВ ТВ-П.43.25.002-18.

21.09.2020 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 20/05/87 від 08.05.2020 та погоджено продовжити граничний строк поставки продукції до 30.10.2020 пункт 10.1 договору викладено в наступній редакції: Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє 3,5 роки.

28.10.2020 сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору поставки № 20/05/87 від 08.05.2020 та погоджено подовжити граничний строк поставки продукції до 15.12.2020.

15.12.2020 ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" звернулось до ВП "АЕМ" ДП "НАЕК "Енергоатом" з листом № 1512-001, у якому повідомило про те, що: «в зв`язку з глобальною ситуацією у світі і Україні також, а саме, поширенню коронавірусної інфекції (COVID 19) нам довелося неодноразово переносити строки виконання зобов`язань, це обумовлено тим, що на території заводу та цеху де виготовляються штампи, з листопада місяця цього року, розпочалося інфекційне захворювання робітників, яке продовжується по теперішній час». Також, за текстом даного листа ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" було вимушено: «провести карантин згідно правил МОЗ та інших державних органів України» та здійснити можливість засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), для чого було подано заяву до Торгово-промислової палати України. Також, у даному листі вказано про залучення робітників ТОВ "ЗАЗОСНАСТКА" до виготовлення штампів.

25.01.2021 ВП "АЕМ" ДП "НАЕК "Еенергоатом" звернулось до ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" з претензією № 646/15 у якій вимагало поставити продукцію за договором № 20/05/87 від 08.05.2020 та сплатити нараховані штрафні санкції.

19.02.2021 ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" звернулось до ВП "АЕМ" ДП "НАЕК "Еенергоатом" з відповіддю № 1902-001 на претензією № 646/15 від 25.01.2021, у якій просило відтермінувати строк надання відповіді по суті на претензію № 646/15 від 25.01.2021 до 05.03.2021, мотивуючи це тим, що 18.02.2021 ТОВ "ЗАЗОСНАСТКА" (робітників якої було залучено до виготовлення продукції за договором № 20/05/85 від 08.05.2020) було подано заяву № 85-05 на отримання сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

09.03.2021 ВП "АЕМ" ДП "НАЕК "Еенергоатом" звернулося до ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" з повідомленням № 1751/15 про розірвання договору відповідно до п. 6.2. договору у зв`язку з тривалим простроченням поставки продукції за договором № 20/05/87 від 08.05.2020.

24.03.2021 ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" звернулося до ВП "АЕМ" ДП "НАЕК "Еенергоатом" з відповіддю № 2403-002 на повідомлення про розірвання договору, у якому повідомило, що на думку ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС", договір № 20/05/87 від 08.05.2020 зберігає свою чинність та продовжує діяти на раніше визначених умовах, оскільки, лист покупця від 09.03.2021 № 1751/15 не може вважатись правомірним правочином, який змінює або припиняє цивільні права та обов`язки сторін та вважає даний лист пропозицією про розірвання договору (п. 11.4 договору № 20/05/87 від 08.05.2020), яку ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" відхиляє.

31.03.2021 ВП "АЕМ" ДП "НАЕК "Еенергоатом" звернулося до ТОВ "ТЕХ-ІМПУЛЬС" з листом № 2435/15, у якому повідомило, що на підставі п. 6.2., договір № 20/05/87 від 08.05.2020 є таким, що було розірвано. Також, позивач повідомив відповідача що, ВП "АЕМ" ДП "НАЕК "Еенергоатом" не буде направляти представників для участі в приймально-здавальних випробуваннях штампів. Докази направлення листа наявні в матеріалах справи.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 196 560,00 грн. та штраф в розмірі 163 800,00 грн., які були ним нараховані за період з 16.12.2020 по 09.03.2021 на вартість продукції 2 340 000,00 грн. за договором № 20/05/87 від 08.05.2020, у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти заявлених позовних вимог, оскільки вважає їх безпідставними, так як позивачем не було враховано обставин щодо відсутності вини відповідача у простроченні поставки продукції, в зв`язку з форс-мажорними обставинами.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що строк поставки товару продовжувався двічі, проте товар відповідачем так і не був поставлений, в зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення санкцій та розірвано договір. Наявність форс-мажорних обставин не підтверджена відповідачем належними та допустимими доказами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Долучений до матеріалів справи висновок про істотну зміну обставин від 06.07.2021 № 1795/1.2 не є доказом настання форс-мажорних обставин, оскільки, згідно Закону України "Про торгово-промислові палати в України" наявність форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини, а не висновком про істотну зміну умов.

Відповідно до п. 8.1. договору № 20/05/87 від 08.05.2020, сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. При цьому строк виконання зобов`язань за договором відсувається пропорційно часу, на протязі якого діяли такі обставини.

Згідно з п. 8.2. договору № 20/05/87 від 08.05.2020, сторона, для якої склалася неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана в письмовій формі повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 10 днів з моменту їх настання або припинення. Якщо обставини непереборної сили будуть продовжуватись більше 90 днів, то кожна із сторін буде мати право розірвати договір повністю або частково. У цьому випадку жодна із сторін не матиме права вимагати від іншої сторони відшкодування можливих збитків.

Крім того, договором передбачено строк, протягом якого сторона має повідомити контрагента про настання форс-мажорних обставин. Оскільки карантин було запроваджено в Україні з 11.03.2020, то станом на 08.05.2020 (дату підписання договору), обставина, яку відповідач зазначає як форс-мажорну уже існувала, натомість лист про обставини непереборної сили був направлений позивачу 15.12.2020, в останній день строку, наданого для виконання зобов`язань з поставки.

Суду не було надано доказів дотримання відповідачем умов договору щодо належного повідомлення позивача про форс-мажорні обставини, що зумовлює неможливість посилання на них з боку відповідача як підставу для звільнення його від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частини 1 статті 30 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 7.1.-7.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України та цим договором. За порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення та/або недопоставки поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Оскільки граничний строк поставки був визначений сторонами до 15.12.2020, відповідач є таким, що прострочив виконання свої зобов`язань з поставки з 16.12.2020 і відповідне прострочення тривало більше 30 днів.

Суд перевірив розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем за період з 16.12.2020 по 09.03.2021 та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 196 560,00 грн. та штрафу у розмірі 163 800,00 грн. такими, що підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача на неправомірність розірвання договору позивачем в односторонньому порядку не входять в предмет доказування у даній справі та не впливають на суть спору.

Відповідно до статей 74, 75 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 236 - 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ІМПУЛЬС" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ІМПУЛЬС" (03028, місто Київ, Стратегічне шосе, будинок 16, офіс 106; ідентифікаційний код: 43168419) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306; ідентифікаційний код 26444970) 196 560 (сто дев`яносто шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. - пені, 163 800 (сто шістдесят три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. - штрафу та 5 405 (п`ять тисяч чотириста п`ять) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2023.

Суддя І.В. Приходько