Рішення

від 01.12.2022 по справі 910/19010/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2022Справа № 910/19010/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Геоцемент

2. ОСОБА_1

про стягнення 1 680 220,51 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 01.12.2022

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Геоцемент" та ОСОБА_1 про стягнення 3 100 636,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2022 та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

06.06.2022 підготовче засідання призначене на 06.07.2022.

Підготовче засідання 06.07.2022 було відкладено на 31.08.2022.

26.08.2022 до суду надійшла заява позивача про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 31.08.2022 прийнято відмову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" від позову в частині стягнення заборгованості за простроченими процентами в розмірі 301 909,75 грн та за простроченим кредитом у сумі 1 118 506,21 грн. Провадження у справі №910/19010/21 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Геоцемент та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими процентами в розмірі 301 909,75 грн та за простроченим кредитом у сумі 1 118 506,21 грн - закрито. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2022.

13.10.2022 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.12.2022.

Сторони у судове засідання представників не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому чинним законодавством порядку.

Частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 між Акціонерним банком "УКРГАЗБАНК" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Геоцемент" (надалі - Товариство, Позичальник), укладено кредитний договір № 1421/2019/КОД-МСБ (далі - Кредитний договір), згідно з п.1.1 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 2 500,00 (два мільйони п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, а Позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених Договором.

Кредит надано на поповнення обігових коштів на строк з 24 грудня 2019 року по 23 грудня 2020 року.

Згідно з п. 1.4 Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному Тарифами, які наведені в Додатку 2 до цього Договору (надалі - Тарифи) та проценти за користування Кредитом в наступному розмірі:

- за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 цього Договору з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі Базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 18,5% (вісімнадцять цілих п`ять десятих) процентів річних.

- за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість) відповідно до п. 1.2 цього Договору, у т.ч. у строки, визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.4.1. Договору, збільшеного на 5,0 (П`ять цілих нуль десятих) процентних пункти.

Згідно п. 2.1 Кредитного договору в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Банком прийнято, зокрема, поруку ОСОБА_1 (надалі - Поручитель) на умовах договору поруки № 1421/2019/КОД-МСБ-П від 24.12.2019 (надалі - Договір поруки), укладеного між Банком, Позичальником та Поручителем.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються Банком Позичальнику на підставі письмової анкети-заяви/заяви Позичальника в межах невикористаного залишку Ліміту кредитної лінії згідно з графіком зменшення Ліміту невідновлювальної кредитної лінії, шляхом:

- оплати в межах строків, визначених в п. 1.3 цього Договору, розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478;

- перерахування з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК», на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок № НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК», відповідно до Графіку зменшення Ліміту не відновлювальної кредитної лінії, який наведено в Додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного в п. 1.3 цього Договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки, визначеної в пп. 1.4.1 цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти нараховуються банком у валюті Кредиту щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту, в день дострокового розірвання цього Договору, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, у відповідності з п. 1.3 цього Договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту.

Згідно з п. 3.4 Кредитного договору проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, у відповідності з п. 1.3 цього Договору, в день повного погашення заборгованості по Кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Згідно з додатковим договором №1 від 28.04.2020 змінено строк сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами за періоди: з 01.04.2020 по 30.04.2020 - до 15.12.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020-до 15.12.2020.

Нарахування процентів за користування кредитним коштами, що не повернуті в строки, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по Кредиту, виходячи з процентної ставки, визначеної в пп. 1.4.2 цього Договору Проценти нараховуються Банком у валюті Кредиту щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулося таке погашення (п. 3.7 Кредитного договору). Сторони узгодили, що в разі настання Події припинення, Банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п. 7.5.2, а Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку платежі, визначені в п. 7.5 цього Договору у випадку їх виникнення (п. 3.7 Кредитного договору).

Відповідно до п. 7.5.1 Кредитного договору, у випадку неповернення в строк Кредиту при настанні Події припинення, вся заборгованість Позичальника щодо погашення суми Кредиту вважається простроченою і Позичальник зобов`язаний сплатити на користь банку проценти від суми простроченої заборгованості щодо погашення суми Кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах та дорівнюють 23,5% річних, розрахованих від суми простроченої заборгованості Позичальника щодо погашення суми Кредиту за весь період прострочення.

Сторони визначили, що днем настання події припинення і днем визнання заборгованості Позичальника щодо погашення суми Кредиту простроченою є, зокрема, закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування, визначеної в п. 1.3 цього Договору (п.7.5.2.1)

Згідно з п. 3.8 Кредитного договору у випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Відповідно до пунктів 6.2.2 - 6.2.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені в п. 1.3 цього Договору, повернути отримані в межах кредитної лінії суми Кредиту, своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку, передбаченому цим Договором, сплачувати плату за Кредит, а також суми передбачених цим Договором штрафних санкцій та відшкодувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати Банку згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 7.3 Кредитного договору за порушення визначених в цьому Договорів строків повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій. Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із матеріалів справи вбачається, Позичальнику був наданий кредит трьома траншами в сумі 2 500 000,00 грн, а саме: перший транш 15.01.2020 - 860 000,00 грн; другий транш 23.01.2020 - 1 000 000,00 грн; третій транш 28.01.2020 - 640 000,00 грн.

Дані обставини підтверджуються виписками по особовому рахунку за період з 24.12.2019 до 31.03.2021 та копіями меморіальних ордерів № TR.14178493.54810.13520 від 15.01.2020, № TR. 114178493.27837.13520 від 23.01.2020, № TR.14178493.26707.13520 від 28.01.2020.

У той же час, із розрахунку вбачається, що Позичальник починаючи з квітня 2020 року допускав прострочення погашення кредиту та процентів.

23.10.2020 Банком на адресу Позичальника була скерована вимога про повне дострокове погашення кредиту, яка була вручена відповідачу 1 27.10.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з тим, у забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між Банком, Позичальником та ОСОБА_1 24.12.2019 був укладений договір поруки № 1421/2019/КОД-МСБ-П, за умовами якого Поручитель поручився перед Кредитором за виконання усіх зобов`язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Як солідарному боржнику, 24.11.2020 була скерована вимога відповідачу 2 про виконання зобов`язань за договором поруки та дострокове погашення кредиту.

У вказаних вимогах Банком був встановлений строк для виконання обов`язку дострокового погашення кредиту - протягом 30-ти календарних днів від дати пред`явлення вимоги.

У встановлений строк Позичальник та Поручитель не здійснили погашення кредиту, що зумовило звернення Банку із даним позовом до суду, в межах якого позивач (з урахуванням відмови від частини позовних вимог, провадження в частині яких закрито) просить суд солідарно стягнути з відповідачів 1 381 493,79 грн - заборгованості за основним боргом, 26 893,31 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 237 773,18 грн - проценти від суми простроченої заборгованості, 6 721,15 грн - 3% річних та 27 338,08 грн - інфляційні нарахування.

Відповідачі своїм правом на поданні відзивів не скористались.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що сторони умовами кредитного договору передбачили право Банку на дострокове повернення кредиту, Банк направив вимогу про дострокове повне повернення кредиту Позичальнику, суд дійшов висновку про те, що строк виконання кредитного зобов`язання настав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.

Відповідач 1 доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав, відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з Позичальника 1 381 493,79 грн - заборгованості за основним боргом, 237 773,18 грн - процентів від суми простроченої заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Водночас, суд відзначає, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Таким чином, надіславши вимогу про дострокове погашення кредиту 23.10.2020, Банк фактично змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором. При цьому, строк нарахування процентів за неправомірне користування кредитом слід нараховувати саме з дати спливу строку на дострокове погашення. За перерахунком суду розмір процентів за неправомірне користування кредитом, що підлягають сплаті Банку, становить 6 721,15 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 22 540,98 грн, нараховану за прострочення грошового зобов`язання по сплаті кредиту за період з 16.09.2020 по 21.11.2020, та в пеню в сумі 4 352,33 грн, нараховану за прострочення грошового зобов`язання по сплаті процентів за користування ним за період з 19.04.2020 по 21.11.2020.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі наведених правових норм, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що у позивача в силу пункту 7.3. кредитного договору виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, а саме - пені за порушення грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а сума пені в розмірі 26 893,31 грн підлягає стягненню на користь позивача.

Разом з тим, згідно частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Як вказано судом вище між Банком, Позичальником та ОСОБА_1 , як Поручителем, 24.12.2019 був укладений договір поруки, за умовами якого Поручитель поручився за виконання кредитних зобов`язань Позичальника в повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у Позичальника заборгованості за кредитним договором належним чином доведений, документально підтверджений, Позичальником та Поручителем не спростований, та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2, укладено договір поруки, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача 1 та відповідача 2 порівну, а саме в розмірі 23 254,77 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про стягнення 1 680 220,51 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Геоцемент" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 3, ідентифікаційний код 19353250) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська 1, ідентифікаційний код 23697280) 1 381 493,79 грн (один мільйон триста вісімдесят одну тисячу чотириста дев`яносто три гривні 79 копійок) - заборгованості за основним боргом, 26 893,31 грн (двадцять шість тисяч вісімсот дев`яносто три гривні 31 копійку) - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 237 773,18 грн (двісті тридцять сім тисяч сімсот сімдесят три гривні 18 копійок) - проценти від суми простроченої заборгованості, 6 721,15 грн (шість тисяч сімсот двадцять одну гривню 15 копійок) - 3% річних та 27 338,08 грн (двадцять сім тисяч триста тридцять вісім гривень 08 копійок) - інфляційні нарахування.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Геоцемент" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 3, ідентифікаційний код 19353250) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська 1, ідентифікаційний код 23697280) 23 254,77 грн (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят чотири гривні 77 копійок) судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська 1, ідентифікаційний код 23697280) 23 254,77 грн (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят чотири гривні 77 копійок) судового збору.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27.02.2023.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ