Рішення

від 28.02.2023 по справі 910/10202/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2023Справа № 910/10202/22

За позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a>;

про стягнення 243 295,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a> до Державного бюджету штраф у розмірі 121647,50 грн та пеню у розмірі 121647,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2021 № 65/70-р/к у справі № 13-02/2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/10202/22 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 08.11.2022.

08.11.2022 до суду від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/10202/22 до судового розгляду по суті на 07.02.2023.

У судове засідання 28.02.2023 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту п`ятого частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/10202/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 11.10.2022, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

28.02.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення, позивач) від 22.12.2021 №65/70-р/к (далі - рішення №65/70-р/к), згідно з абзацом другим частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a> (далі - відповідач) накладено штраф у розмірі 121 547,50 грн.

Супровідним листом від 23.12.2021 №65-02/4970 на адресу відповідача було направлено копію рішення №65/70-р/к.

Як вбачається з повідомлення про вручення (трек-номер 6501229053605), відповідач отримав рішення №65/70-р/к 29.12.2021.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач скористався правом оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України та звернувся до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2022 у справі № 916/376/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a> до відділення про визнання частково недійсним рішення № 65/70-р/к відкрито провадження.

Розгляд вказаної справи закінчився прийняттям рішення Господарським судом Одеської області від 19.07.2022, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a> відмовлено повністю.

Отже, рішення № 65/70-р/к є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви не отримав інформації та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до рішення № 65/70-р/к.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом України "Про захист економічної конкуренції" термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 121 547,50 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 121 547,50 грн за наступним розрахунком.

Сума штрафу, накладеного рішенням відповідача складає 121 547,50 грн. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 824,72 грн (121 547,50 грн х 1.5% = 1 824,72 грн). Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 01.03.2022 по 15.03.2022 включно та з 16.03.2022 по 22.09.2022 включно.

За 78 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 1 824,72 х 78 = 142 327,57 гривень.

У свою чергу, за приписами частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені становить 121 547,50 грн.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 121 547,50 грн є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повністю та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a> штрафу у розмірі 121 547,50 грн та пені у розмірі 121 547,50 грн.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a> (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, будинок 13, офіс 712, ідентифікаційний код юридичної особи 38671643) до Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, "Адміністративні штрафи та інші санкції") штраф у розмірі 121 647 (сто двадцять одна тисяча шістсот сорок сім) грн 50 коп. та пеню у розмірі 121 647 (сто двадцять одна тисяча шістсот сорок сім) грн 50 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоснаб 2013"</a> (04111, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, будинок 47, ідентифікаційний код юридичної особи 35178926) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ідентифікаційний код юридичної особи 20992104, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000008516, банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172) судовий збір у розмірі 3 649 (три тисячі шістсот сорок дев`ять) грн 42 коп. за подання позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.03.2023.

Суддя О.В. Мандриченко