Рішення

від 01.03.2023 по справі 911/2331/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. Справа № 911/2331/22

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянув матеріали справи

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітагро Партер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Земпро Агро»

про стягнення 140642,92 грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітагро партнер» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 09.11.2022, в якій викладені вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Земпром Агро» (далі-відповідач) про стягнення 140642,92 грн, з яких: 100000,00 грн основної заборгованості, 8697,92 грн курсової різниці, 15000,00 грн 15% штрафу, 931,40 грн 3% річних, 15523,25 грн пені та 490,35 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № В71-06/22КВ від 27.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2022 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копія ухвали суду від 21.11.2022 про відкриття провадження у справі № 911/2331/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07201, Київська область, смт Іванків, вул. Поліський шлях,3.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали, направленої ТОВ «Лідер Земпром Агро» 21.02.2023 було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами статті 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Одночасно, частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на приписи наведеної норми, ухвала суду від 21.11.2022 вважається врученою ТОВ «Лідер Земпром Агро» 20.02.2023 (дата проставлення відмітки установи поштового зв`язку на довідці про причини повернення поштового відправлення).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру, як його місцезнаходження, за відсутності іншої повідомленої відповідачем адреси, на яку додатково могло б здійснюватися листування, може вважатись належним доказом відправлення ТОВ «Лідер Земпром Агро» копії ухвали суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітагро Партнер» (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Земпром Агро» (далі-покупець) був укладений Договір поставки №В71-06/22КВ, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо (товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору сторонами встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару, термін оплати, сорт/гібрид (щодо насіння), а також інші умови будуть визначені в додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору.

Загальна сума Договору вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних Додатків), переданих постачальником у власність покупця (п. 2.1).

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних додатках, які є невід`ємними частинами договору.

Сторони встановлюють, що протягом строку дії Договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.3.2 Договору сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору на курс продажу іноземної валюти відповідно до п.2.3.3 Договору. Однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідного Додатку до Договору.

Правило визначення курсу валют за договором курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua виходячи з курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором (п. 2.3.3).

Пунктом 2.3.5 Договору сторони визначили, що у випадку, коли покупець не оплатить товар (відповідну(ні) партії товару за договором у строки та на умовах, які передбачені Договором, постачальник буде вирішувати спір в судовому порядку, постачальник має право визначити розмір заборгованості покупця станом на дату звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості, відповідно до ціни товару, яка може збільшитись у випадку, якщо курс продажу іноземної валюти станом на дату (робочу дату), що передує даті звернення постачальника з позовом до суду, по відношенню до гривні збільшиться в порівнянні з курсом визначеним у додатках та видаткових накладних на товар.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п. 5.1 Договору).

Відповідно до Договору поставки №В71-06/22КВ від 27.06.2022 року та укладених між сторонами Додатків, сторони погодили поставку за наступним графіком:

-згідно Додатку № 1 від 29.06.2022 загальна вартість товару 43534,20 грн, що еквівалентно 1473,24 доларів США із календарним графіком платежів: до 13.07.2022 - 20%, що становить 8706,84 грн, еквівалент 294,65 доларів США; до 20.08.2022 - 30%, що становить 13060,26 грн, еквівалент 441,97 доларів США; до 15.09.2022 - 25%, що становить 10833,55 грн, еквівалент 368,31 доларів США; до 01.10.2022 - 25%, що становить 10833,55грн, еквівалент 368,31 доларів США.

-згідно Додатку №2 від 21.07.2022 загальна вартість товару 222 886,80 грн, що еквівалентно 6035,39 доларів США із календарним графіком платежів: до 25.07.2022 - 20%, що становить 44577,36 грн, еквівалент 1207,08 доларів США; до 20.08.2022 - 30%, що становить 66866,04 грн, еквівалент 1810,62 доларів США; до 15.09.2022 - 25%, що становить 55721,70 грн, еквівалент 1508,85 доларів США; до 01.10.2022 - 25%, що становить 55721,70 грн, еквівалент 1508,85 доларів США.

-згідно Додатку №5 від 20.09.2022 загальна вартість товару 29 558,40 грн, що еквівалентно 800,39 доларів США із календарним графіком платежів до 25.09.2022 - 100%.

-згідно Додатку №6 від 23.09.2022 загальна вартість товару 77 775,12 грн, що еквівалентно 2106,01 доларів США із календарним графіком платежів до 23.09.2022 - 100%.

Згідно складених, підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних, позивач поставив, а відповідач прийняв товар за накладною № 4261 від 13.07.2022 на суму 43534,20 грн, за накладною № 5118 від 08.09.2022 на суму 222886,80 грн., за накладною № 5431 від 21.09.2022 на суму 29558,40 грн, за накладною № 5506 від 23.09.2022 на суму 77775,12 грн. На загальну суму 10415, 03 доларів США, що у гривні на день продажу еквівалентно 373754,52 грн.

При цьому відповідач здійснив оплату за отриманий товар частково, за даними позивача на день подачі позову здійснено оплати в сумі 273754,52 грн, що також підтверджено Реєстром документів, сформованим станом на 08.11.2022 за період з 12.07.2022 по 08.11.2022, з якого вбачається факт оплати за Договором № В-71-06/22КВ від 27.06.2022, а саме: 12.07.2022 в сумі 8706,84 грн, 31.08.2022 в сумі 34827,36 грн, 20.09.2022 в сумі 29558,40грн, 29.09.2022 в сумі 90000,00грн, 12.10.2022 в сумі 40000,00 грн, 18.10.2022 в сумі 40000,00грн, 27.10.2022 в сумі 30661,92 грн, загалом на суму 273754,52 грн. Тобто, сума заборгованості, яка лишилась неоплаченою з боку відповідача склала 100 000,00 грн.

Однак, як вказує позивач, при оплаті вартості товару, відповідачем не було враховано умови п. 2.3.2 та 2.3.3.. Договору, та наявне право позивача визначити суму боргу за поставку товару за курсом продажу іноземної валюти - долара США, який був встановлений на момент підписання сторонами видаткових накладних, що стало наслідком виникнення заборгованості відповідача в загальному розмірі 108 697,92 грн, оскільки до суми боргу 100000,00 грн додана курсова різниця 8697,92 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо повної оплати поставленого позивачем товару стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 108697,92 грн заборгованості.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зі змісту укладеного між сторонами договору поставки № В71-06/22КВ від 27.06.2022 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частина 2 ст. 524 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У розумінні ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт поставки відповідачу на виконання умов договору поставки № В71-06/22КВ від 27.06.2022 товару на загальну суму 373754,52 грн, що у валюті еквівалентно 10415,03 дол. США.

Згідно поданих позивачем Додатків до Договору, курс продажу іноземних валют визначений виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів та відповідно до додатків до договору складає:

згідно Додатку № 1 від 29.06.2022 курс 29,55 грн/дол. США; згідно Додатку № 2 від 21.07.2022 курс 36,93 грн/дол. США; згідно Додатку № 5 від 20.09.2022 курс 36,93 грн/дол. США; згідно Додатку № 6 від 23.09.2022 курс 36,93 грн/дол. США.

Відповідно до поданої позивачем довідки № 253 від 08.11.2023, курс долара станом на 08.11.2022 дорівнює 36,93 грн.

Наказом Міністерства фінансів від 10.08.2000 року № 193 передбачено, що валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановленого, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Як свідчать матеріали позовної заяви, вартість оплаченого товару з урахуванням грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті складає 7471,68 доларів США. Вказаний розрахунок здійснений з урахуванням п.п. 2.3.2 та п. 2.3.3 та його вірність перевірена судом на підставі встановленого курсу, опублікованого на сайті http://finance.ua, який передує даті оплати відповідачем за поставлений товар відповідно поданого Реєстру документів за період з 12.07.2022 по 08.11.2022, зокрема:

- 12.07.2022 оплачено 8706,84 грн, що в іноземній валюті складає 294,65 дол. США з урахуванням встановленого курсу валют 29,55 грн/дол. США;

- 31.08.2022 оплачено 34827,36 грн, що в іноземній валюті складає 943,06 дол. США з урахуванням встановленого курсу валют 36,93 грн/дол. США;

- 20.09.2022 оплачено 29558,40 грн, що в іноземній валюті складає 800,39 дол. США з урахуванням встановленого курсу валют 36,93 грн/дол. США;

- 29.09.2022 оплачено 90000,00 грн, що в іноземній валюті складає 2437,05 дол. США з урахуванням встановленого курсу валют 36,93 грн/дол. США;

- 12.10.2022 оплачено 40000,00 грн, що в іноземній валюті складає 1083,13 дол. США з урахуванням встановленого курсу валют 36,93 грн/дол. США;

- 18.10.2022 оплачено 40000,00 грн, що в іноземній валюті складає 1083,13 дол. США з урахуванням встановленого курсу валют 36,93 грн/дол. США;

- 27.10.2022 оплачено 30661,92 грн, що в іноземній валюті складає 830,27 дол. США з урахуванням встановленого курсу валют 36,93 грн/дол. США;

Таким чином, оскільки вартість отриманого відповідачем товару за видатковими накладними у валютному еквіваленті склала 10415,03 доларів США, а оплата становить 7471,68 доларів США, вартість поставленого та неоплаченого товару дорівнює 2943,35 доларів США, що еквівалентно 108697,91 грн (2943,35*36,93), відтак розмір курсової різниці дорівнює 8697,91 грн (108697,91-100000,00).

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної повної оплати за поставлений за Договором № В71-06/22КВ від 27.06.2022 товар, а тому ці дії (бездіяльність) є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу у розмірі 100000,00 грн підлягають задоволенню повністю, курсової різниці частково у розмірі 8697,91 грн.

З підстав несвоєчасного здійснення розрахунків за поставлений товар позивачем на підставі п. 7.2.1 Договору заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 15523,25 гривень за загальний період з 26.07.2022 по 08.11.2022 від кожної видаткової накладної окремо з урахуванням встановлених в Договорі та Додатках термінів сплати (детальний розрахунок представлено в тексті позовної заяви), а також 15% штрафу в розмірі 15000,00 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сторони в п. 7.2.1 Договору обумовили, що покупець за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачує штраф у розмірі 15% від суми боргу (його неоплаченої частини) на десятий день прострочення платежу.

Як передбачено Договором, схема оплати кожної партії товару відображається у Додатках, які є невід`ємними частинами Договору.

Згідно наявного в справі Договору та Додатків до нього, крайній встановлений термін оплати окремих платежів визначений сторонами до 01.10.2022. Зважаючи на те, що штраф нараховується на всю суму боргу, яка рахується за відповідачем 100000,00 грн, а також зважаючи на п. 7.2.1 Договору, заявлена вимога про стягнення 15 000,00 грн штрафу, що становить 15% суми боргу, є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню повністю

Стосовно вимоги про стягнення 15523,25 грн пені суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Позивачем, на виконання приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахована пеня за порушення строків оплати за період, який не перевищує шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане та від кожної видаткової накладної окремо.

Згідно п. 7.2.1 Договору за затримку з оплатою постачальнику, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати

З розрахунку позивача вбачається, що нарахування пені здійснено від кожної несвоєчасно оплаченої вартості товару окремо, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, з урахуванням строків оплати, зазначених в кожному Додатку окремо, а також проплат, здійснених відповідачем за загальний період з 26.07.2022 по 08.11.2022.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» суд встановив, що нарахована пеня в розмірі 15523,25 грн є обґрунтованою, здійснена арифметично правильно, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 931,40 грн за загальний період з 26.07.2022 по 08.11.2022, розрахунок яких здійснено відповідно до встановлених строків оплати, зазначених в кожному Додатку окремо, а також інфляційних втрат в розмірі 490,35 грн, нарахованих за період з 26.07.2022 по 19.08.2022 на заборгованість в розмірі 44577,00 грн.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення 931,40 грн 3% річних та 490,35 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

З огляду на викладене вище, а також те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 100000,00 грн основного боргу, 8697,91 грн курсової різниці, 15000,00 грн штрафу, 15523,25 грн пені, 931,40 грн 3% річних та 490,35 грн інфляційних втрат. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Земпром Агро» (07201, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Іванків, вул. Поліський шлях, буд. 3, код ЄДРПОУ 41398650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітагро партнер (31200, Хмельницька обл., Волочиський р-н, місто Волочиськ, вул. Котляревського, буд. 7, код ЄДРПОУ 37993500) 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 8697 (вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 91 коп. курсової різниці, 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. штрафу, 15523 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять три) грн 25 коп. пені, 931 (дев`ятсот тридцять одну) грн 40 коп. 3% річних, 490 (чотириста дев`яносто) грн 35 коп. інфляційних втрат та 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 99 коп. судового збору.

3.Відмовити в решті заявлених позовних вимог.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін