ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
"17" лютого 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2716/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НП ПЛЮС (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 79, код ЄДРПОУ 42119136)
про стягнення 117298,39 грн., -
за участю представників сторін: не з`явились
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк УКРГАЗБАНК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НП ПЛЮС про стягнення 117298,39 грн., з яких: 100000 грн. заборгованості по кредиту, 9555,20 грн. заборгованості по процентам, 5520,51 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 332,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1726,03 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту та 163,68 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №197/2021/WO-14 від 06.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 09.11.2022 о 15:00. Ухвалою суду від 09.11.2022 відкладено розгляд справи на 01.12.2022 об 11:15. У судовому засіданні 01.02.2022 судом відкладено розгляд справи на 14.12.2022 о 15:40. Судове засідання 14.12.2022 о 15:40 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання у Господарському суді Одеської області. Ухвалою суду від 22.12.2022 судове засідання призначено на 25.01.2023 о 13:50. Судове засідання 25.01.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеської області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 02.02.2023 судове засідання призначено на 17.02.2023 о 13:40.
У судове засідання 17.02.2023 позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. У судові засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, жодних процесуальних позицій до суду не надав. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Справа №916/2716/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 27.02.2023 у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Рішенням Кредитної ради Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку УКРГАЗБАНК від 10.07.2018, протокол №137/5 (зі змінами, внесеними рішеннями Кредитної ради АБ УКРГАЗБАНК від 13.08.2019 №195/8, від 09.04.2020 №95/2, від 25.05.2021 №129/2, від 01.06.2021 №136/1 та від 09.12.2021 №290/5), затверджено Правила надання кредиту на умовах овердрафту в АБ УКРГАЗБАНК. Ці Правила разом з договором про приєднання до правил та всіма додатками та додатковими угодами до них складають договір про надання кредиту на умовах овердрафту.
Відповідно до п.п. 1.2-1.3 Правил підписанням договору про приєднання позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до правил. Приєднуючись до правил позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених договором про надання кредиту на умовах овердрафту.
Згідно з п.п. 2.1-2.6 Правил банк надає позичальнику кредит в межах ліміту овердрафту, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії передбачені договором про надання кредиту на умовах овердрафту. Основні умови кредитування зазначаються в договорі про приєднання. Овердрафт не надається в разі відсутності у позичальника відкритого поточного рахунку в банку, відсутності підключення до системи дистанційного обслуговування, наявності арештів та блокувань поточних рахунків та відсутності вказаного у заяві-анкеті на отримання кредиту номера мобільного телефону для надсилання позичальнику SMS-повідомлення від банку про встановлення або зміну ліміту овердрафту. Надання кредиту здійснюється шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку. Початок дії ліміту овердрафту встановлюється з моменту отримання позичальником SMS-повідомлення від банку. Овердрафт надається позичальнику із наступним цільовим призначенням: поповнення обігових коштів.
За п.п. 2.8-2.11 Правил датою (днем) надання овердрафту вважається банківський день, на кінець якого виникає дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника, в результаті оплати з поточного рахунку платіжних документів позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок коштів на такому рахунку. Датою (днем) повернення овердрафту, наданого банком, вважається банківський день, на кінець якого на поточному рахунку позичальника (або на інших рахунках банку, на яких, згідно з нормами чинного законодавства, може враховуватись (бути перенесено) заборгованість за овердрафтом) відсутнє дебетове сальдо. Кредитні кошти, надані банком в межах ліміту овердрафту, повинні бути повернуті позичальником в повному обсязі не пізніше: - останнього дня строку, на який встановлено ліміт овердрафту; - кінця банківського дня визначеного як день настання терміну/строку виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором про надання кредиту на умовах овердрафту, у т.ч. внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного/часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за договором про надання кредиту на умовах овердрафту; - кінця останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем початку користування овердрафтом. Погашення овердрафту здійснюється автоматично при надходженні коштів на поточний рахунок позичальника.
Згідно з п.4.3.3 Правил позичальник зобов`язується повністю погасити заборгованість за основним боргом за овердрафтом перед банком не пізніше строку зазначеного в договорі про приєднання, а також здійснювати погашення заборгованості за основним боргом за овердрафтом на умовах визначених договором про надання кредиту у формі овердрафту у випадку перевищення фактичної заборгованості позичальника за основним боргом за овердрафтом ліміту овердрафту за результатами його перегляду.
У відповідності до розділу 3 Правил за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, розмір якої зазначається у договорі про приєднання. Проценти за користування за користування кредитними коштами нараховуються на щоденні дебетові залишки по поточному рахунку позичальника. У разі перенесення заборгованості з поточного рахунку на окремий рахунок для обліку кредитної заборгованості, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на щоденні дебетові залишки по цьому рахунку. Нарахування здійснюється починаючи з дня надання овердрафту згідно з п.2.8 Правил по день, що передує дню повної сплати овердрафту виходячи із процентної ставки та в межах строку кредитування, визначених у договорі про приєднання При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод факт/360, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються на щоденні дебетові залишки пропорційно кількості днів, протягом яких ці залишки враховувались на поточному рахунку позичальника (або на інших рахунках банку, на яких, згідно з нормами чинного законодавства, може враховуватись (бути перенесеною) заборгованість за овердрафтом). Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання овердрафту по останній календарний день місяця, в якому наданий овердрафт, та надалі з першого по останній календарний день місяця, в день достроково розірвання договору про надання кредиту у формі овердрафту, в день закінчення строку, на який надано овердрафт, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення овердрафту, по день, що передує дню повного погашення заборгованості за овердрафтом, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення, що визначені в п.5.4.2 цих Правил. Сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування овердрафтом, а також в день, зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання договору про надання кредиту на умовах овердрафту, в день закінчення строку, на який надано овердрафт. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.3.12 цих Правил. Позичальник сплачує комісії банку. Комісії сплачуються позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами на кредитні операції та зазначені у відповідному додатку до договору про приєднання. У разі якщо останній день для сплати (погашення) плати за овердрафт припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі визначеному в договорі про приєднання. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) здійснюється починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості, включаючи такий день до дня погашення такого прострочення або настання події припинення, визначеної в п.5.4.2 цих Правил. Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п.5.4.2, а позичальник зобов`язується сплатити на користь банку платежі визначені в п.5.4 цього договору у випадку їх виникнення. У випадку, якщо банком застосовано до позичальника пеню, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.
За п.п. 5.3-5.4 Правил за порушення визначених у договорі про надання кредиту на умовах овердрафту строків (термінів) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня. У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язань (щодо строків (визначених у договорі про надання кредиту на умовах овердрафту) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій за користування овердрафтом) припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені), інших платежів за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі. Відповідальність позичальника у разі настання події припинення: у випадку неповернення позичальником кредитних коштів при настанні події припинення, вся фактична заборгованість позичальника вважається простроченою і позичальник зобов`язаний повернути таку фактичну заборгованість в повному розмірі та сплатити на користь банку платежі згідно ч.2 ст. 625 ЦКУ, які дорівнюють: 40,0 (сорок) % річних - у разі укладення договору приєднання до правил у строк до 25.12.2021; потрійному розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла на дату підписання договору про приєднання, в процентах річних - у разі укладення договору приєднання до правил у строк після 25.12.2021. Сторони визначили, що платежі згідно з ч.2 ст. 625 ЦКУ - проценти від суми простроченої фактичної заборгованості позичальника, розмір яких у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах річних та підлягають сплаті за весь період прострочення. Сторони визначили, що днем настання події припинення та датою прострочення фактичної заборгованості позичальника є: закінчення строку кредитування - наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в договорі про приєднання; пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту - дата зазначена в такому письмовому повідомленні банку; звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви банку до відповідача (-чів). При розрахунку розміру платежу позичальника на користь банку згідно п.5.4.1 Правил використовується метод факт/факт, враховуючи день настання події припинення та не враховуючи день коли прострочена фактична заборгованість позичальника була повністю погашена. Валютою платежу позичальника на користь банку згідно п.5.4.1 Правил є гривня.
06.05.2021 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк УКРГАЗБАНК (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НП ПЛЮС (позичальник, відповідач) укладений договір №197/2021/WO-14 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ УКРГАЗБАНК (далі - договір про приєднання).
Відповідно до п.1 договору ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно з п.3 договору ліміт овердрафту встановлюється з 06.05.2021 по 05.05.2022 (включно).
У відповідності до п.4 договору за користування овердрафтом, в межах строку кредитування, визначеного п.3 цього договору про приєднання, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, в розмірі 20,3% (двадцять цілих три десятих) процентів річних, в національній валюті.
Згідно з п.5 договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 30,3% (тридцять цілих три десятих) процентів річних.
За п.6 договору тарифи на кредитні операції наведені у додатку 1 до цього договору про приєднання.
Додаток №1 до договору №197/2021/WO-14 від 06.05.2021 визначає тарифи на кредитні операції.
На підтвердження позовних вимог позивачем також надано до суду розрахунок заборгованості за договором №197/2021/WO-14 від 06.05.2021 та виписку/особовий рахунок з 06.05.2021 по 21.03.2022.
В матеріалах справи наявний лист-вимога від 19.01.2022 за вих.№172/2191/2022 з доказами його надсилання відповідачу про повернення заборгованості та сплати процентів за договором №197/2021/WO-14 від 06.05.2021. Відповідь на вказаний лист матеріали справи не містять, як і доказів сплати відповідачем грошових коштів.
Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача наявних сум заборгованості.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладений договір №197/2021/WO-14 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ УКРГАЗБАНК, на виконання умов якого позивач встановив відповідачу ліміт овердрафту у розмірі 100000 грн. за поточним рахунком позичальника (відповідача) з 06.05.2021 по 05.05.2022.
Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний залишок несплаченої заборгованості по кредитному договору №197/2021/WO-14 становить 100000 грн.
Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, вважає його вірним та обґрунтованим. При цьому докази повернення відповідачем суми кредиту в матеріалах справи відсутні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи укладений між позивачем та відповідачем договір, з огляду на встановлені обставини справи в частині несвоєчасного та неповного повернення наданого кредиту, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк УКРГАЗБАНК позовних вимог про стягнення з відповідача 100000 грн. основного боргу.
Враховуючи факт прострочення погашення кредиту відповідачем, перевіривши розрахунки позивача та приймаючи до уваги ненадання відповідачем контррозрахунків заявлених до стягнення сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк УКРГАЗБАНК позовних вимог про стягнення з відповідача 9555,20 грн. заборгованості по процентам, 1726,03 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту та 163,68 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.
Щодо заявлених до стягнення пені.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Сплата пені передбачена п.п. 5.3, 5.4 Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ УКРГАЗБАНК.
Враховуючи факт прострочення повернення відповідачем овердрафту та сплати процентів за користування кредитними коштами, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, яким порушено його договірні зобов`язання, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК про стягнення з відповідача 5520,51 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 332,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк УКРГАЗБАНК позовних вимог в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НП ПЛЮС (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 79, код ЄДРПОУ 42119136) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) 100000 /сто тисяч/ грн. заборгованості, 9555 /дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять/ грн. 20 коп. заборгованості по процентам, 1726 /одну тисячу сімсот двадцять шість/ грн. 03 коп. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту, 163 /сто шістдесят три/ грн. 68 коп. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 5520 /п`ять тисяч п`ятсот двадцять/ грн. 51 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 332 /триста тридцять дві/ грн. 97 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 27 лютого 2023 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.
Суддя Ю.С. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2023 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 109272013 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Ю.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні