Рішення

від 28.02.2023 по справі 917/1655/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 Справа № 917/1655/22

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані», Ідентифікаційний код 34202711, 08132, Київська область, місто Вишневе, вул. Київська, 8Д,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Союз», Ідентифікаційний код 41218526, 36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-Б,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Союз» про стягнення 108 576,18 грн заборгованості за договором №Кр-0839/04-21 від 26.04.2021 р., у тому числі: 66 342 грн 28 коп. - основного боргу; 11 629 грн 10 коп. - штрафу; 1 369 грн. 51 коп. - 3% річних, 11 868 грн 51 коп. - інфляційних втрат, 17 366 грн 78 коп. - пені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача (відповідачу копія ухвали направлена за адресою реєстрації: 36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-Б, що співпадає з адресою, зазначеною позивачем у позові).

Копія ухвали суду від 21.12.2022, яка направлялася за адресою відповідача, повернулася на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало. Відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про розгляд справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду» .

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи введення воєнного стану в Україні.

Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ « Альфа-Метал-Компані» (далі - «Позивач») та ТОВ «Південь-Союз» (далі «Відповідач») було укладено Договір №Кр-0839/04-21 від 26.04.2021 року (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах визначеним Договором, Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупцю визначену Договором Продукцію, а Покупець зобов`язується приймати цю Продукцію та своєчасно здійснювати її оплату.

Пункт 1.2 Договору визначає, що партією Продукції є Продукція, що поставляється за однією Специфікацією або однієї видатковою накладною.

Згідно п. 2.1 Договору постачання Продукції відбувається після обов`язкового узгодження між сторонами асортименту, кількості, ціни Продукції, строків та умов поставки, що зазначаються у специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору або підтвердження Постачальником замовлення Покупця. В разі відсутності затверджених специфікацій оплачений рахунок є достатньою підставою для визначення істотних умов партії товару, що постачався.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що поставка Продукції, наявної на складі Постачальника, здійснюється протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання відповідної Специфікації, отримання передплати або підтвердження замовлення Покупця.

За змістом п. 2.5 датою поставки Продукції - є дата видаткової накладної Постачальника.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата Продукції та наданих за договором послуг (у випадку їх надання) здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника вказаний у Договорі, Специфікації, у рахунку-фактурі чи інших додатках до Договору на умовах 100% передплати, якщо інше не зазначено в Специфікації

Пункт 3.4 Договору містить положення про те, що при оформленні платіжного доручення Покупець зобов`язаний зазначити в призначенні платежу реквізити договору, реквізити рахунку фактури, за яким здійснюється оплата.

Відповідно до п. 3.6. Договору, у разі порушення п. 3.4 Договору Постачальник залишає за собою право зараховувати кошти, перераховані Покупцем за помилково оформленим платіжним дорученням, в рахунок будь-яких зобов`язань Покупця за Договором.

Згідно з п. 3.7 Договору Продукція, асортимент і ціна якої узгоджені сторонами цього Договору, в усному порядку, отримана Покупцем відповідно до накладної, не потребує обов`язкового оформлення Специфікацією, та підлягає обов`язковій оплаті її вартості.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати Продукції, виконання іншого грошового зобов`язання, Покупець сплачує Постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який оплачується пеня, від вартості партії Продукції, іншого грошового зобов`язання за кожен день такого порушення.

Пункт 5.3 Договору містить положення, що за будь-яке порушення договору, що триває більш ніж на 15 календарних днів Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості партії Продукції, що була поставлена в період існування порушення Договору.

Відповідно до п. 5.6 Договору Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції нараховуються до моменту здійснення повного виконання своїх зобов`язань за Договором.

В обгрунтування позову позивач послався на такі обставини:

На виконання договору ним було поставлено та надано, а Відповідачем прийнято Продукцію та отримано послуги за видатковими накладними №52904 від 27.04.2021р. сумою 126 681 грн 00 коп., №2805 від 06.05.2021 р. сумою 11 550 грн 00 коп., №10105 від 12.05.2021 р. сумою 1 001 грн 00 коп., №24005 від 19.05.2021 р. сумою 185 грн 40 коп., №27705 від 20.05.2021 р. сумою 131 608 грн 45 коп., №39105 від 25.05.2021 р. сумою 4 740 грн 00 коп., №28310 від 13.10.2021 р. сумою 7 262 грн 50 коп., №28410 від 13.10.2021 р. сумою 12 024 грн 40 коп., №13211 від 04.11.2021 р. сумою 30 грн 00 коп., №73012 від 30.12.2021 р. сумою 93 039 грн 40 коп., №39301 від 26.01.2022 р. сумою 88 517 грн 77 коп., №17902 від 09.02.2022 р. сумою 10 332 грн 00 коп., №22902 від 10.02.2022 р. сумою 2 366 грн 76 коп., №25002 від 11.02.2022 р. сумою 1 506 грн 12 коп., №28702 від 14.02.2022р. сумою 55 313 грн 00 коп., №28802 від 14.02.2022 р. сумою 6 894 грн 40 коп., №41102 від 18.02.2022 р. сумою 11 404 грн 60 коп., №2504 від 13.04.2022 р. сумою 37 929 грн 00 коп., №3504 від 18.04.2022 р. сумою 4 750 грн 00 коп. та актами надання послуг №52904 від 27.04.2021 р. сумою 10 600 грн 00 коп., №27705 від 20.05.2021 р. сумою 300 грн 00 коп., №28310 від 13.10.2021 р. сумою 300 грн 00 коп., №73012 від 30.12.2021 р. сумою 780 грн 00 коп., №39301 від 26.01.2022 р. сумою 780 грн 00 коп.

Згідно домовленостей Сторін ТОВ «Альфа-Метал-Компані» для оплати Продукції поставленої за видатковими накладними надавало ТОВ «Південь-Союз» рахунки на оплату №3631 від 22.04.2021 р. сумою 137 281 грн 00 коп., №4020 від 06.05.2021 р. сумою 11 550 грн 00 коп., №4154 від 12.05.2021 р. сумою 1 1001 грн 00 коп., №4464 від 19.05.2021р. сумою 185 грн 40 коп., №4508 від 20.05.2021 р. сумою 131 908 грн 45 коп., №4698 від 24.05.2021 р. сумою 4 740 грн 00 коп., №9998 від 06.10.2021 р. сумою 7 562 грн 50 коп., №10112 від 08.10.2021 р. сумою 12 024 грн 40 коп., №11027 від 04.11.2021 р. сумою 30 грн 00 коп., №13090 від 28.12.2021 р. сумою 93 819 грн 40 коп., №328 від 17.01.2022 р. сумою 89 297 грн 77 коп., №1198 від 09.02.2022 р. сумою 10 332 грн 00 коп., №1272 від 10.02.2022 р. сумою 2 366 грн 76 коп., №1344 від 11.02.2022 р. сумою 1 506 грн 12 коп., №1386 від 14.02.2022 р. сумою 55 313 грн 00 коп., №1389 від 14.02.2022 р. сумою 6 894 грн 40 коп., №1587 від 18.02.2022 р. сумою 11 404 грн 60 коп., №1826 від 12.04.2022 р. сумою 37 929 грн 00 коп., №1845 від 18.04.2022 р. сумою 4 750 грн 00 коп. відповідно.

У свою чергу ТОВ «Південь-Союз» повністю розрахувалося за отримані Продукцію та послуги відповідно виставлених рахунків за видатковими накладними №52904 від 27.04.2021 р., №2805 від 06.05.2021 р„ №10105 від 12.05.2021 р„ №24005 від 19.05.2021 р„ №28310 від 13.10.2021 р.. №28410 від 13.10.2021 р„ №39301 від 26.01.2022 р. та актами надання послуг №52904 від 27.04.2021 р., №28310 від 13.10.2021 р., №39301 від 26.01.2022 згідно платіжних доручень №747 від 26.04.2021 р. сумою 96 000 00 коп., №759 від 30.04.2021 р. сумою 24 000 00 коп., №791_5Д)1Р/905 від 19.05.2021 р. сумою 28 831 грн 00 коп., №802_5Б010/578 від 28.05.2021 р. сумою 1 186 грн 40 коп., №1066 від 06.12.2021 р. сумою 7 562 грн 50 коп., №1065 від 02.12.2021 р. сумою 12 024 грн 40 коп., №1249 від 31.01.2022 р. сумою 37 600 00 коп., №1252 від 04.02.2022 р. сумою 51 697 грн 77 коп.

До того ж Відповідач частково сплатив за Продукцію та послуги отримані за видатковою накладною №27705 від 20.05.2021 р. та актом надання послуг №27705 від 20.05.2021 р. згідно платіжного доручення №835_5У076/644 від 31.05.2021 р. сумою 60 000 грн 00 коп., а також видатковою накладною №73012 від 30.12.2021 р. та актом надання послуг №73012 від 30.12.2021 р. згідно платіжного доручення №1227 від 18.01.2022 р. сумою 30 000 грн 00 коп.

Крім того, Відповідач частково повернув Продукцію, що була прийнята за видатковою накладною №52904 від 27.04.2021 р., за накладною на повернення від покупця №50507 від 21.07.2021 р. сумою 15 504, 00 грн 00 коп., та здійснив переказ коштів на рахунок Позивача у якості оплати Продукції за Договором згідно платіжних доручень №956 9901 і/813 від 09.09.2021 р. сумою 4 800 грн 00 коп., №1000_А601Е/537 від 06.10.2021 р. сумою 15 000 грн 00 коп., №1167 від 21.12.2021 р. сумою 6 000 грн 00 коп., №1207 від 29.12.2021 р. сумою 10 000 грн 00 коп., №1210 від 30.12.2021 р. сумою 10 000 грн 00 коп., №1223 від 13.01.2022 р. сумою 15 344 грн 45 коп., №1273 від 09.02.2022 р. сумою 60 000 00 коп., №1364 від 15.04.2022 р. сумою 45 000 грн 00 коп., №1371 від 19.04.2022 р. сумою 20 000 грн 00 коп., №1412 від 12.05.2022 р. сумою 3 000 грн 00 коп.

Оскільки наведені у попередньому абзаці платіжні доручення не містили у призначені платежів посилання на рахунки та Відповідач не вимагав кошти за повернуту Продукцію, ТОВ «Альфа-Метал-Компані», користуючись правом передбаченим п. 3.6 Договору, зарахувало:

у повному розмірі платіжні дорученні №956_990и/8130 від 09.09.2021 р., № 1000 А601Е/537 від 06.10.2021 р„ №1167 від 21.12.2021 р., №1207 від 29.12.2021 р„ №1210 від 30.12.2021 р., №1223 від 13.01.2022 р. та накладну на повернення від покупця №50507 від 21.07.2021 р. у рахунок оплати за Продукцію за видатковими накладними №27705 від 20.05.2021 р., №39105 від 25.05.2021 р. та актом надання послуг №27705 від 20.05.2021р.

у повному розмірі платіжне доручення №1273 від 09.02.2022 у рахунок оплати за Продукцію отриману за видатковою накладною №13211 від 04.11.2021 р. та частину Продукції отриману за видатковою накладною №73012 від 30.12.2021 р.;

частково платіжне доручення №1364 від 15.04.2022 р. у розмірі 18 054 (вісімнадцять тисяч п`ятдесят чотири) грн 28 коп. у рахунок оплати за частину Продукції отриманої за видатковою накладною №73012 від 30.12.2021 р. та за Продукцію отриману за видатковими накладними №17902 від 09.02.2022 р., №22902 від 10.02.2022 р., №25002 від 11.02.2022р., а також послуги отримані за актом надання послуг №73012 від 30.12.2021 р.;

частково платіжне доручення №1364 від 15.04.2022 р. у розмірі 26 945 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн 72 коп. та у повному розмірі платіжні доручення №1371 від 19.04.2022 р. та №1412 від 12.05.2022 р. у рахунок оплати за частину Продукції отриману за видатковою накладною №28702 від 14.02.2022 р.

Отже, у ТОВ «Південь-Союз» виникла перед ТОВ «Альфа-Метал-Компані» заборгованість, що складається не повністю оплаченої видаткової накладної №28702 у розмірі 5 367 грн 28 коп. та неоплачених видаткових накладних №28802 від 14.02.2022 р. сумою 6 894 грн 40 коп., №41102 від 18.02.2022 р. сумою 11 404 грн 60 коп., №2504 від 13.04.2022 р. сумою 37 929 грн 00 коп., №3504 від 18.04.2022 р. сумою 4 750 грн 00 коп., та становить загальну суму 66 345 грн. 28 коп.

Продукція отримана за видатковою накладною №28702 від 14.02.2022 р. була поставлена після укладення між Позивачем та Відповідачем Специфікації №28702 по Договору від 14.02.2022 р. (далі - Специфікація №1) та виставлення рахунку на оплату №1386 від 14.02.2022 р. Відповідно до Специфікації №1 Постачальник зобов`язаний був поставити чергову партію товару, а Покупець здійснити її оплату у розмірі 100% на умовах відстрочки платежу протягом 14-ти календарних днів після постачання Товару.

Оскільки протягом 14 календарних днів, як це визначено Специфікацією №1, вищенаведена партія Продукція не була оплачена, ТОВ «Альфа-Метал-Компані», як вже зазначалося раніше, самостійно здійснило зарахування в рахунок оплати за цю партію Продукції платіжне доручення №1364 від 15.04.2022 р. у розмірі 26 945 грн 72 коп., та у повному обсязі платіжні доручення №1371 від 19.04.2022р. та №1412 від 12.05.2022 р.

Продукція отримана за видатковою накладною №28802 від 14.02.2022 р. була поставлена після укладення між Позивачем та Відповідачем Специфікації №28802 по Договору від 14.02.2022 р. (далі - Специфікація №2) та виставлення рахунку на оплату №1389 від 14.02.2022 р. Відповідно до Специфікації №2 Постачальник зобов`язаний був поставити чергову партію товару, а Покупець здійснити її оплату у розмірі 100% на умовах відстрочки платежу протягом 14-ти календарних днів після постачання Товару.

Однак, протягом 14 календарних днів після отримання Продукції, як це визначено Специфікацією №2, вищенаведена партія Продукції не була оплачена.

Продукція отримана за видатковою накладною №41102 від 18.02.2022 р. була поставлена після укладення між Позивачем та Відповідачем Специфікації №41102 по Договору від 18.02.2022 р. (далі - Специфікація №3) та виставлення рахунку на оплату №1587 від 18.02.2022 р. Відповідно до Специфікації №3 Постачальник зобов`язаний був поставити чергову партію товару, а Покупець здійснити її оплату у розмірі 100% до 28.02.2022 р. Проте, зазначена партія Продукції на момент написання цієї позовної заяви залишається не сплаченою.

Продукція за видатковою накладною №2504 від 13.04.2022 р. була поставлена після підтвердження ТОВ «Альфа-Мегал-Компані» замовлення ТОВ «Південь-Союз» на поставку чергової партії Продукції та виставлення рахунку на оплату №1826 від 12.04.2022р.

Зазначена партія Продукції повинна була поставлятися згідно п. 3.2 Договору після сплати Відповідачем 100% передплати. Позивач, керуючись п. 2.2 Договору відповідно до якого Продукція має бути поставлена протягом 5-ти робочих днів з моменту підтвердження замовлення Покупця, та наявності передбаченої п. 5.4 Договору штрафної санкції за прострочення поставки Продукції, здійснив поставку Продукції в умовах відсутності 100% передплати з метою прискорення процесу виконання Сторонами Договору.

Відповідач зі свого боку прийняв Продукцію, проте за неї не сплатив.

Продукція отримана за видатковою накладною №3504 від 18.04.2022 р. була поставлена після укладення між Позивачем та Відповідачем Специфікації №3504 по Договору від 18.02.2022 р. (далі - Специфікація №4) та виставлення рахунку на оплату №1845 від 18.04.2022 р. Відповідно до Специфікації №4 Постачальник зобов`язаний був поставити чергову партію товару, а Покупець здійснити її оплату у розмірі 100% до 30.04.2022р.

Проте, зазначена партія Продукції на момент написання цієї позовної заяви залишається не сплаченою.

Всього за видатковими накладними №28702 від 14.02.2022 р., №28802 від 14.02.2022 р„ №41102 від 18.02.2022 р„ №2504 від 13.04.2022 р. та №3504 від 18.04.2022 р. ТОВ «Альфа-Метал-Компані» поставило Продукцію ТОВ «Південь-Союз» на загальну суму 116 291 (сто шістнадцять тисяч двісті дев`яносто одна) грн. 00 коп.

Виходячи з приписів п. 3.2. Договору, кінцевим строком розрахунку за поставку Продукції за видатковими накладними №28702 від 14.02.2022 р., №28802 від 14.02.2022 р., №41102 від 18.02.2022 р. є 28.02.2022 р., за видатковою накладною №2504 від 13.04.2022 р. день поставки - 13.04.2022 р., а за видатковою накладною №3504 від 18.04.2022 р. відповідно 30.04.2022 р.

Проте, в порушення умов договору Покупець розрахувався за отриману Продукцію частково за платіжними дорученням №1364 від 15.04.2022 р. сумою 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн 00 коп. розміром у 26 945 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн 72 коп., №1371 від 19.04.2022 р. на суму 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. та №1412 від

2022.р. на суму 3 000 (три тисячі) грн 00 коп., які Позивач, оскільки у платіжних дорученнях не було зазначено призначення платежу, користуючись правом передбаченим п. 3.6 Договору, зарахував в рахунок оплати за Продукцію, поставлену за видатковою накладною №28702 від 14.02.2022 р.

Відтак, Відповідач Продукцію за накладними отримав, але вчасно та в повному обсязі розрахунок за Продукцію не здійснив.

У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем обов`язків щодо оплати Продукції, у ТОВ «Південь-Союз» перед ТОВ «Альфа-Метал-Компані» виникла заборгованість в сумі 66 345 грн. 28 коп.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що ТОВ «Альфа-Метал-Компані» виконало у повному обсязі свої зобов`язання з поставки Продукції, про що свідчать підписані представниками Сторін видаткові накладні, зокрема, №28702 від 14.02.2022 р., №28802 від 14.02.2022 р., №41102 від 18.02.2022 р., №2504 від 13.04.2022 р. та №3504 від 18.04.2022 р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарським кодексом України.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата Продукції та наданих за договором послуг (у випадку їх надання) здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника вказаний у Договорі, Специфікації, у рахунку-фактурі чи інших додатках до Договору на умовах 100% передплати, якщо інше не зазначено в Специфікації

Виходячи з приписів п. 3.2. Договору, кінцевим строком розрахунку за поставку Продукції за видатковими накладними №28702 від 14.02.2022 р., №28802 від 14.02.2022 р., №41102 від 18.02.2022 р. є 28.02.2022 р., за видатковою накладною №2504 від 13.04.2022 р. день поставки - 13.04.2022 р., а за видатковою накладною №3504 від 18.04.2022 р. відповідно 30.04.2022 р.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджено, що у встановлені Договором строки Відповідач розрахунку за поставлений Товар не здійснив.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що наявність заборгованості з оплати вартості отриманого товару у вищевказаному розмірі підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості в загальному розмірі 66 342 грн 28 коп.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача 11 629 грн 10 коп.- штрафу; 1 369 грн. 51 коп. - 3% річних, 11 868 грн 51 коп.- інфляційних втрат, 17 366 грн 78 коп. пені.

Судом враховано, що факт невиконання з боку відповідача договірних зобов`язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунків встановлений та не підлягає доказуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати Продукції, виконання іншого грошового зобов`язання, Покупець сплачує Постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який оплачується пеня, від вартості партії Продукції, іншого грошового зобов`язання за кожен день такого порушення.

Пункт 5.3 Договору містить положення, що за будь-яке порушення договору, що триває більш ніж на 15 календарних днів Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості партії Продукції, що була поставлена в період існування порушення Договору.

Посилаючись на наведені пункти Договору позивач заявив до стягнення 11 629 грн 10 коп. штрафу та 17 366 грн 78 коп. пені за загальний період з 16.04.2022 по 01.11.2022.

Суд враховує, що з огляду на визначений умовами договору порядок розрахунків позивачем правильно по кожній накладній окремо визначено початок періоду нарахування пені .

Розглянувши розрахунок штрафу та пені, наведений позивачем в позовній заяві, суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення штрафу та пені.

При цьому, суд врахував, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 року у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 року у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 року у справі № 922/1720/17, від 02.04.2019 року у справі № 917/194/18).

Щодо вимог позивача про стягнення 1 369 грн. 51 коп. - 3% річних, 11 868 грн 51 коп.- інфляційних втрат суд зазначає таке.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати вартості отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем при розгляді справи не спростовано.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення:

11 868 грн 51 коп. - інфляційних втрат за загальний період за березень 2022-вересень 2022;

1 369 грн. 51 коп. - 3 % річних за загальний період з 16.04.2022 по 01.11.2022.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню річних та інфляційних, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача річних та інфляційних за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 108 576,18 грн заборгованості за договором №Кр-0839/04-21 від 26.04.2021 р., у тому числі: 66 342 грн 28 коп. - основного боргу; 11 629 грн 10 коп. - штрафу; 1 369 грн. 51 коп. - 3% річних, 11 868 грн 51 коп. - інфляційних втрат, 17 366 грн 78 коп. - пені підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Союз» (Ідентифікаційний код 41218526, 36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» (Ідентифікаційний код 34202711, 08132, Київська область, місто Вишневе, вул. Київська, 8Д) 66 342 грн 28 коп. основного боргу; 11 629 грн 10 коп. штрафу; 1 369 грн. 51 коп. - 3% річних, 11 868 грн 51 коп. інфляційних втрат, 17 366 грн 78 коп. пені, 2481 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.02.23 р.

Суддя Киричук О.А.