Рішення

від 01.03.2023 по справі 711/285/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/285/23

Номер провадження2/711/679/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого - судді Демчика Р.В.

при секретарі: Кофановій А.О.

з участю:

позивача ОСОБА_1

прокурора Дячкової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Черкаської окружної прокуратури, третя особа: Приватне підприємство «Фірма «Технологія-К» про звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Черкаської окружної прокуратури, третя особа: ПП «Фірма «Технологія-К» про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 1994 року він, ОСОБА_2 , є власником будинку АДРЕСА_1 . Звернувшись до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради з заявою щодо реєстрації належного йому домоволодіння, 01 липня 2021 року отримав письмову відмову, у зв`язку з тим, що на об`єкт нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , в державному реєстрі БТІ зареєстровано арешт нерухомого майна за №5677 від 07.05.2004 року, на підставі постанови прокуратури Придніпровського району Черкаської області, власником якого вказана юридична особа ППФ «Технологія-К». Звернувшись до Черкаської оружної прокуратури, 13.10.2021 року отримав відповідь, що арешт на нерухоме майно накладено на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Придніпровського району м.Черкаси Власенко К.Ю. про накладення арешту на майно від 06.04.2004 року. Місце знаходження кримінальної справи №0210400055 не встановлено. Також роз`яснено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права власності у загальному порядку. Також, 16 листопада 2021 року винесена ухавала слідчим суддею Придніпровського районного суду м.Черкаси згідно якої відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту в порядку ст.537 КПК України. Підставою відмови послугувало те, що вказаний спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства. 06 вересня 2022 року ухвалою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської окружної прокуратури, третя особа ПП «Фірма`Технологія-К» про звільнення майна з під арешту закрито, оскільки компетентними органами не надано ні вироку, ні постанови про закриття кримінального провадження у кримінальній справі №020400055, а надано лише інформацію з Черкаської окружної прокуратури, що 10.09.2010 року кримінальну справу закрито за п.2 ст.6 КПК України, та в подальшому, 28.02.2012 року прокуратурою винесена постанова про скасування постанови про зупинення досудового розслідування на підставі п.3 ст.206 КПК України (в редакції 1960 року). 19 жовтня 2022 року ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту в порядку ст.537 КПК України. Разом з тим, арешт, що є предметом даного позову, порушує права та інтереси позивача, позбавляє його можливості розпоряджатися майном на власний розсуд.

Ухвалою суду від 18 січня 2023 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам роз`яснено прядок розгляду справи, подання відзиву і доказів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги викладенні в заяві підтримав в повному обсязі, просив суд задоволити в повному обсязі..

Представник Черкаської окружної прокуратури Дячкова Л.В. проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представник третьої особи ППФ «Технологія-К» в судове засідання не з`явився. Причину неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи належним чином та вчасно повідомлений.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Романій Н.В., належить домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за №3-8048.(а..9-10)

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кумаренко Л.М., Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 01 липня 2021 року, відмовлено у державній реєстрації права власності, на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , оскільки наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно та подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

06 квітня 2004 року постановою старшого слідчого прокуратури Придніпровського району м.Черкаси Власенко К.Ю., накладено арешт на нерухоме майно, в рамках кримінального провадження №0110400055, яке належить ППФ «Технологія-К», юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с. 17) вбачається, що тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстровано: 07.05.2004 за №5677 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова б/н, 06.04.2004, прокуратура Придніпровського району Черкаської області, об`єкт обтяження АДРЕСА_1 , власник: ППФ «Технологія-К».

З копії ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 листопада 2021 року по справі № 711/7163/21 (а.с.22) вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту в порядку ст.537 КПК України та роз`яснено право звернення до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав щодо вказаного нерухомого майна.

З листа начальника Управління інформаційно-аналітичної підтримки Кожухівської О. від 27 липня 2022 року №1468/27/01-2022 вбачається, що за даними УІАП ГУНП в Черкаській області станом на 20.11.2012. кримінальна справа №0201400055 була порушення 01.04.2004 за ознаками ч.2 ст.364 КК України по факту зловживання службовим становищем посадовими особами ППФ «Технологія-К», 30.09.2004 ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення. 01.10.2004 року дана кримінальна справа була направлена до суду в порядку ст.232 КПК України (в редакції 1960). 05.06.2006 року справу було повернуто судом на додаткове розслідування та 10.09.2010 закрито по ст.6 п.2 КПК України (в редакції 1960).

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06 вересня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської окружної прокуратури, третя особа: ПП «Фірма`Технологія-К» про звільнення майна з під арешту закрито та роз`яснено право звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 жовтня 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту в порядку ст.537 КПК України відмовлено.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Між тим, ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Uzan та інші проти Турції» (скарги № 19620/05, 41487/05, 17613/08 и 19316/08) від 05.03.2019 року, Європейський Суд встановив, що заявники скаржилися на тривале застосування тимчасових заходів щодо їхнього майна та відмову органів влади скасувати ці заходи протягом кількох років, навіть з урахуванням того, що заявників не було визнано винними у кримінальному провадженні або відповідачами у цивільному провадженні. Європейський Суд прийшов до висновку, що влада не змогла встановити «справедливий баланс» між захистом суспільних інтересів та вимог захисту прав заявників на повагу їх власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого вони позбавлені змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для реєстрації припинення обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Як встановлено судом, через наявність обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо арешту нерухомого майна позивач обмежений у праві здійсненні свого права на розпорядження власністю.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 червня 2020 року в справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263, 265, 268, 279, 280-283, 354 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 16, 319, 317, 321, 391 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Черкаської окружної прокуратури, третя особа: Приватне підприємство «Фірма «Технологія-К» про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Скасувати арешт з будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який зареєстровано: 07.05.2004 за реєстраційним номером обтяження №5677 реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контор; підставою обтяження є постанова, б/н, 06.04.2004 року, прокуратури Придніпровського району Черкаської області; власник ППФ «Технологія-К», заборона 564. .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик