Рішення

від 28.02.2023 по справі 160/446/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Справа № 160/446/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою до про ,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ»до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) критеріям ризиковості платника податків № 45467 від 25.07.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питаньзупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) критеріям ризиковості платника податків № 58419 від 07.09.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питаньзупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженоювідповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 2915534)критеріям ризиковості платника податків № 67940 від 04.10.2022;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питаньзупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) критеріям ризиковості платника податків № 92398 від 21.12.2022;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що позивача безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. При цьому, позивач зауважив, що оскаржуване рішення відповідача не містить ані переліку конкретних фактичних даних про контрагентів позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування. Рішення податкового органу прийнято виключно на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали контролюючим органом не використовувались. При цьому, рішення відповідача не містить належної мотивації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/446/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

31.01.2023р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. За результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відповідність позивача п. 8 критеріїв ризиковості платника податків. Комісією враховано інформацію та документи Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» та інформацію, отриману з бази ІС «Податковий блок».

30.01.2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» надано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» зареєстровано як юридична особа 28.03.2019 року, має код ЄДРПОУ 42915534.

25.07.2022 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 45467, яким комісія регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, встановила відповідність платника податків позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платник податків.

Таким чином, вказаним рішенням, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, відповідачем включено позивача до переліку ризикових підприємств. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій».

Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» надано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 17.08.2022 р. № 1.

07.09.2022 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 58419, яким комісія регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, встановила відповідність платника податків позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, вказаним рішенням, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, відповідачем включено позивача до переліку ризикових підприємств. Підставою зазначено, що підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» надано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 27.09.2022 р. № 2.

04.10.2022 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 58419, яким комісія регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, встановила відповідність платника податків позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, вказаним рішенням, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, відповідачем включено позивача до переліку ризикових підприємств. Підставою зазначено, що підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» надано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 12.12.2022 р. № 3.

21.12.2022 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 58419, яким комісія регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, встановила відповідність платника податків позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, вказаним рішенням, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, відповідачем включено позивача до переліку ризикових підприємств. Підставою зазначено, що згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН ТОВ «АЙДІА ТЕХ» сформував власний податковий кредит за рахунок підприємств, які віднесені до переліку ризикових, а саме: ТОВ «СД ІНДАСТРІ» (код 42406012) причіп агрегатний; ТОВ «ПРО-ЦЕМ» (43360943) портландцемент; ТОВ «МАКРО СИСТЕМ» (43895603) портландцемент. Згідно інформаційних баз даних ІС «Податковий блок» засновником та керівником ТОВ «АЙДІА ТЕХ» ОСОБА_1 (3457305814), який є одночасно посадовою особою та/або засновником 7 суб`єктів господарювання та ФОП, 1 СГ з яких включено до переліку підприємств, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідачем до матеріалів справи надано протокол № 679 від 21.12.2022 р. засідання комісії з питаньзупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області.

В протоколі зазначено, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ «АЙДІА ТЕХ» як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено те, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість затверджено у Додатку №1 до Порядку №1165.

Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість визначено:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У спірному випадку підставами для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості, контролюючим органом визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У свою чергу, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов`язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.

У спірному випадку підставою для прийняття рішень контролюючим органом визначено:

- «аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій»;

- «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі»;

- «згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН ТОВ «АЙДІА ТЕХ» сформував власний податковий кредит за рахунок підприємств, які віднесені до переліку ризикових, а саме: ТОВ «СД ІНДАСТРІ» (код 42406012) причіп агрегатний; ТОВ «ПРО-ЦЕМ» (43360943) портландцемент; ТОВ «МАКРО СИСТЕМ» (43895603) портландцемент. Згідно інформаційних баз даних ІС «Податковий блок» засновником та керівником ТОВ «АЙДІА ТЕХ» ОСОБА_1 (3457305814), який є одночасно посадовою особою та/або засновником 7 суб`єктів господарювання та ФОП, 1 СГ з яких включено до переліку підприємств, що відповідають критеріям ризиковості платника податку».

Підстава «аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій» є припущенням податкового органу. Рішення суб`єкта владних повноважень не можуть базуватися на припущеннях.

При зазначенні про надання підприємством документів не в повному обсязі відповідачем в оскаржуваних рішеннях не конкретизовано, яких саме документів не надано платником податку.

З таких формулювань підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти того: чи платником податку (позивачем) чи його контрагентами здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних; здійснено реалізацію товарів чи послуг.

Отже, вказаний обов`язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення у рішеннях від 25.07.2022 р. № 45467, від 07.09.2022 р. № 58419, від 04.10.2022 р. № 67940, відповідачем виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Отже, за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже, таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Матеріали справи не містять доказів надання платнику податків вичерпної інформації стосовно підстав віднесення платника податків до ризикових при винесенні рішень від 25.07.2022 р. № 45467, від 07.09.2022 р. № 58419, від 04.10.2022 р. № 67940 та суд вважає за необхідне зазначити те, що підстави (отриману контролюючим органом інформацію) для віднесення платника до переліку ризикових, повинні бути доведені до відома такого платника податків задля того, щоб останній міг реалізувати своє право та подати докази контролюючому органу на спростування такої інформації, а не надавати таку інформацію суду під час розгляду справи, предметом оскарження в якій є рішення про віднесення платника до переліку ризикових.

Постановою Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 сформовано правовий висновок щодо того, що при здійсненні оцінки правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати та оцінювати зміст та порядок прийняття оскаржуваного рішення, повноваження комісії контролюючого органу, зміст протоколу її засідання та наданих податковим органом документів. Затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, але, водночас, не скасовує обов`язок контролюючого органу, який полягає у необхідності доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, передбаченого частиною другоюстатті 77 КАС України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази на підтвердження таких даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Отже, спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.07.2022 р. № 45467, від 07.09.2022 р. № 58419, від 04.10.2022 р. № 67940 не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно формулювання «згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН ТОВ «АЙДІА ТЕХ» сформував власний податковий кредит за рахунок підприємств, які віднесені до переліку ризикових, а саме: ТОВ «СД ІНДАСТРІ» (код 42406012) причіп агрегатний; ТОВ «ПРО-ЦЕМ» (43360943) портландцемент; ТОВ «МАКРО СИСТЕМ» (43895603) портландцемент. Згідно інформаційних баз даних ІС «Податковий блок» засновником та керівником ТОВ «АЙДІА ТЕХ» ОСОБА_1 (3457305814), який є одночасно посадовою особою та/або засновником 7 суб`єктів господарювання та ФОП, 1 СГ з яких включено до переліку підприємств, що відповідають критеріям ризиковості платника податку» в рішенні від 21.12.2022 р. № 92398 суд зазначає наступне.

Вказане рішення містить інформацію про те, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття рішення та про джерела такої інформації, отриманої відповідачем у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. В рішенні сформульовані чіткі підстави для віднесення платника податків до переліку ризикових платників з конкретизацією учасників господарських операцій та отриманих товарів.

Таким чином, рішення комісії з питаньзупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» критеріям ризиковості платника податків № 92398 від 21.12.2022 р. відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування вказаного рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість є похідною вимогою від позовних вимог про скасування рішень, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 8 052,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00грн. суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До адміністративного позову, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано, зокрема, копію акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 02/01 від 02.01.2023 р.

Відповідно до вказаного акту надано такі послуги:

- формування правової позиції способу захисту прав та інтересів Клієнта;

- надання усної консультації Клієнту з приводу роз`яснення положень чинного законодавства України, узгодження подальших дій для досягнення бажаного результату Клієнта, формування плану та стратегії захисту порушених прав Клієнта;

- складання позовної заяви.

При цьому, формування правової позиції способу захисту прав та інтересів Клієнта та надання усної консультації Клієнту з приводу роз`яснення положень чинного законодавства України, узгодження подальших дій для досягнення бажаного результату Клієнта, формування плану та стратегії захисту порушених прав Клієнта є однією послугою.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогуце гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Відповідач надав заперечення проти стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 18 000,00грн. В обґрунтування такої позиції відповідач вказує, що заявлена сума не є співмірною до предмету спору, а також те, що адвокатом не доведено фактичний обсяг виконаних робіт.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, справа відноситься до адміністративних справ не значної складності, заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Отже, сума 2000,00 грн. є співмірною доведеному обсягу вчинених дій на надання правової допомоги та підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) критеріям ризиковості платника податків № 45467 від 25.07.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) критеріям ризиковості платника податків № 58419 від 07.09.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питаньзупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про відповідність Товариства з обмеженоювідповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 2915534)критеріям ризиковості платника податків № 67940 від 04.10.2022 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 052,00 грн. та на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук