Рішення

від 27.02.2023 по справі 340/2446/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2446/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, вул. Пашутінська,1, м. Кропивницький, 25015

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградтурист", вул. Ушакова,1а, м. Кропивницький,25001

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом, в якому просить, до повного усунення порушень вимог пожежної безпеки, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі готелю ПрАТ "Кіровоградтурист", розташованої по вул. Ушакова,1а в м. Кропивницькому Кіровоградської області, шляхом заборони їх використання (експлуатації) ПрАТ "Кіровоградтурист" та опечатування (опломбування) дверей вищевказаної будівлі даного підприємства.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час перевірки виявлено ряд суттєвих порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, наявність яких створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому до відповідача необхідно застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 01.11.2019 року провадження в справі зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.236 КАС України до 15.01.2020 р. (а.с.72-73), продовжено до 13.05.2020 р. (а.с.94-95), до 17.08.2020 р. (а.с.108-109), до 15.02.2021 р. (а.с.122-123), до 13.05.2021р. (а.с.134), до 31.08.2021 року, до 17.12.2021 року (а.с.164-165), до 07.03.2022 року (а.с.181), до 31.08.2022, до 23.11.2022 (а.с.197-198), до 21.02.2023 року (а.с.203).

Ухвалою суду від 21.02.2023 року провадження в справі поновлено, призначено судове засідання на 27.02.2023 року.

Від представників сторін надійшли клопотання, в яких вони просять суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Частиною 1 ст.205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, п.1 ч. 3 ст.205 КАС України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України на виконання наказу Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 20.08.0219 року №52 головним інспектором Кропивницького МРВ УДСНС України у Кіровоградській області у період з 27 серпня по 09 вересня 2019 проведено позапланову перевірку будівлі готелю ПрАТ "Кіровоградтурист".

За результатами перевірки складено акт № 1087 від 03.09.2019 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Внаслідок проведеної перевірки виявлені порушення пожежної та техногенної безпеки (а.с. 20-27), а саме:

- не проведено ремонт систем протипожежного захисту (установки пожежної сигналізації, системи оповіщення людей про пожежу) в приміщеннях готелю з 5 по 12 поверхи (ППБУ розд. V п.1.1, 1.4, ДБН В.2.5-56:201;)

- машинні відділення ліфтів, електрощитові вентиляційні камери та матеріальні склади не відокремлено від інших приміщень сертифікованими протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості (ППБУ розд. ІІІ гл. 2 п.2.3)

- допущення блокування та замикання на замки дверей евакуаційних виходів з коридорів будівлі (ППБУ розд. ІІІ гл.2 п.2.37)

- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (ППБУ розд. ІІІ гл.2 п.2.31)

- килими, килимові доріжки та інше покриття підлоги у приміщення коридорів не прикріплено до підлоги та не визначено його показники щодо токсичності продуктів горіння та димоутворюваної здатності згідно ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ.Пожаровзрывоопастность веществ и материалов» (ППБУ розд. ІІІ гл. 2 п.2.28)

- для контролю працездатності мережі зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проводиться її випробування на тиск та витрату води з оформленням акту (ППБУ розд.V гл.2 п.2.1 пп.4)

- біля місця розташування пожежного гідранту не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) (ППБУ розд. V гл. 2 пп.2.1 пп.9)

- пожежні кран комплекти не укомплектовано пожежними рукавами однакового з ними діаметру та стволами, кнопками дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелями для полегшення відкривання вентилів (ППБУ розд. V гл. 2 п.2.2 пп.2)

- не проведено технічне обслуговування пожежних кранів та їх перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (ППБУ розд. V гл. 2 п.2.2 пп.9)

- приміщення готелю не забезпечено первинними засобами пожежогасіння, не встановлено вказівні знаки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки, форми та колір» ( ППБУ розд. V гл. 3 п.3.10)

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (ППБУ розд. V гл.3 п. 3.17)

- адміністрація готелю не ознайомлює усіх громадян, котрі прибувають до готелю з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис) (ППБУ розд. VI гл. 5 п.5.1)

- у житлових номерах, кімнатах не вивішено на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номеру, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний тексті і пам`ятку про дії, на випадок виникнення пожежі; стислу пам`ятку для мешканців про правила пожежної безпеки) (ППБУ розд. VI гл.5 п.5.1)

- не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (ППБУ розд. IV гл.1 п.1.20)

- не проведено ревізію пристроїв захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (ППБУ розд. IV гл.1 п.1.21)

- не проведено ремонт з подальшим укладенням договору на технічне обслуговування систем автоматичного димовидалення з коридорів та підпору повітря у ліфтовій шахті (ППБУ розд. V гл.1, пп.1.1, 1.4 ДБН В.2.5-56-2014 п.5.7)

- будівлю готелю не обладнано системою оповіщення людей та управління евакуацією ІІІ типу у разі пожежі (ППБУ розд. V гл.1, п.1.2, ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту» дод. Б таб. Б.1 п.15)

- на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим (ППБУ розд. ІІ п.3)

- не вивішено на видних місяцях затверджені керівником об`єкту інструкції про заходи пожежної безпеки (ППБУ розд. ІІ п.4)

- не розроблено та не вивішено на видних місцях плани (схеми) евакуацій людей на випадок пожежі (ППБУ розд. ІІ п.5)

- територію та приміщення готелю не забезпечено відповідними знаками безпеки (ППБУ розд. ІІ п.5)

- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (ППБУ розд. ІІ п.16)

- працівників не забезпечено засобами індивідуального захисту.

За наведених обставин та посилаючись на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексу цивільного захисту, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 1 ст. 1 цього Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, всупереч положенням ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 КЦЗ України, не забезпечив техногенну та пожежну безпеку на об`єкті, що підтверджується актом перевірки від №1087.

Суд вважає, що порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які виявленні під час перевірки посадовими особами позивача у відповідача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Судом встановлено, що відповідачем усунуто частину порушень, що відображено в акті №1238 від 31.10.2019 року (а.с. 54), в акті №47 від 14.01.2020 року (а.с. 84) однак 14 порушень залишились не усунутим, що не заперечується відповідачем.

Встановлено, що відповідачем усунуто частину порушень, що відображено в акті №116 від 27.08.2021 року (а.с.157), однак 12 порушень залишились не усунутим, що не заперечується відповідачем.

Відповідачем усунуто частину порушень, що відображено в акті №477 від 13.12.2021 року (а.с.173), однак 10 порушень залишились не усунутим, що не заперечується відповідачем.

Суд звертає увагу також на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено те, що на час розгляду справи із переліку виявлених порушень, відповідачем на виконання акту не усунуті порушення.

Згідно із ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальних органом на території Чернівецької області є позивач.

Згідно із п.п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, у т.ч.: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом, а згідно із ч. 2 цієї ж статті КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 70 КЦЗ України, підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів та винесеного припису, має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Таким чином, в силу вказаних вище положень чинного законодавства, позивач уповноважений на звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 Закону № 877-V, виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком для суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а саме застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача.

Стаття 19 Конституції України, зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи вказаний спір, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що відповідач допустив порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень, зазначених в акті №1087 від 03.09.2019р., відповідач до суду не надав.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.

Частиною 2 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось, тому підстави для вирішення питання про судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до приватного акціонерного товариства "Кіровоградтурист" у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі готелю ПрАТ "Кіровоградтурист", розташованої по вул. Ушакова,1а в м. Кропивницькому, Кіровоградської області, шляхом заборони її використання (експлуатації) ПрАТ "Кіровоградтурист" та опечатування (опломбування) дверей вищевказаної будівлі даного підприємства.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко