Постанова

від 01.03.2023 по справі 520/11211/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 р.Справа № 520/11211/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, по справі № 520/11211/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради

про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту позивач, ГУ ДСНС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради (далі відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації приміщень БАЛАКЛІЙСЬКИМ ПЕДАГОГІЧНИМ ФАХОВИМ КОЛЕДЖОМ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО - ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, за адресами: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, майдан В.И. Казмірука, буд. 6 та буд. 13, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих приміщень до повного усунення допущень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року адміністративний позов Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, б. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради (пров. Руставелі, буд. 7, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02125591) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) задоволено частково.

Зупинено повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель БАЛАКЛІЙСЬКИМ ПЕДАГОГІЧНИМ ФАХОВИМ КОЛЕДЖОМ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО - ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, за адресами: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, майдан В.Й. Казмірука, буд. 6 та буд. 13.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) відмовити.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Балаклійського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 15.03.2021 року по 19.03.2021 року проведена планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у приміщеннях Балаклійського педагогічного фахового коледжу комунального закладу Харківська гуманітарно педагогічна академія Харківської обласної ради.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт № 11 від 19.03.2021, яким було встановлено здійснення експлуатації приміщень з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме встановлено 12 виявлених порушень.

Як вбачається з копії акту № 240 від 19.10.2021 року Ізюмського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, складеного за результатами проведення позапланового заходу, описом виявлених порушень зменшена їх кількість у порівнянні з попереднім актом від 15.03.2021 року у зв`язку із усуненням більшої частини порушень і, згідно останньої перевірки, встановлено наступний перелік порушень у приміщенні коледжу:

- Будівлю коледжу та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту";

- Будівля коледжу не обладнана установкою захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ ЕN 62305:2012 «Блискавкозахист»;

- Стіни сходових кліток та переходів в учбовому корпусі оздоблені горючим матеріалом, на який відсутні підтверджуючі документи щодо показників по горючості, займистості, димоутворюваності та розповсюджуваності вогню,- та у гуртожитку:

- Приміщення гуртожитку не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту";

- В кімнаті №7 ступінь вогнестійкості перегородки не відповідає нормативним вимогам для будівлі II ступеню вогнестійкості.

Водночас, до матеріалів справи відповідачем надано копії: договору №01000 від 28.10.2021 року на послуги з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій палій стін сходових кліток та переходів навчального корпусу; довідку про вартість наданих послуг за листопад 2021 р. форми КБ-3 від 17.11.2021 р.; акт приймання наданих послуг №1 від 17.11.2021р. форми КБ-2в; розрахунків №1-1, №1-2, №5 та №6; відомість ресурсів за листопад 2021 р.; акт відбору зразків вогнезахисного покриття від 12.11.2021 р., що свідчить про виконання відповідачем приписів п. 3 опису виявлених порушень акту № 240 від 19.10.2021 року, що в судовому засіданні також не заперечувалось представником позивача.

Таким чином, невиконаними на день розгляд у справі по суті є наступні пункти актів перевірки, а саме - у приміщенні коледжу:

- Будівлю коледжу та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту";

- Будівля коледжу не обладнана установкою захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ ЕN 62305:2012 «Блискавкозахист»,- та у гуртожитку:

- Приміщення гуртожитку не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту";

- В кімнаті №7 ступінь вогнестійкості перегородки не відповідає нормативним вимогам для будівлі II ступеню вогнестійкості.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основним завданням ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (підпункт 2 пункту 3 Положення).

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

В ході позапланової перевірки будівель відповідача було встановлено, що вказані приміщення за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, майдан В.Й. Казмірука, буд. 6 та буд. 13 експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що підтверджується актом № 240 від 19.10.2021 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до п.19 ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами п.п. 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій № 1052, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який, в тому числі, здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вказаний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 4 ст. 5 цього Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно зі ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Встановлені у цій справі порушення, а саме: не обладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту, незабезпечення цих приміщень захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, невідповідність ступеню вогнестійкості перегородки в кімнаті за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 814/2356/17, від 07 серпня 2019 року в справі № 810/1820/18 та ін.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 по справі № 806/77/18.

Також в постанові від 08 лютого 2021 року по справі Верховний Суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для застосовування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень, які полягали у не обладнанні приміщення корпусу системами протипожежного захисту, а саме: системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з посиланням на постанови Верховного Суду від 21.02.2020р. по справі № 815/6365/17 та від 16.09.2020р. по справі № 816/4755/15, що виявлені порушення, а саме не обладнання будівлі системами протипожежного захисту, не є підставою для заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі твердження не відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові, що прийнята пізніше та у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані в адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що встановлення системи протипожежного захисту та забезпечення від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів не є обов`язком відповідача, оскільки він є орендарем будівель коледжу, колегія суддів зазначає, наступне

Той факт, що відповідач є орендарем будівлі Балаклійського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради не звільняє його від дотримання приписів законодавства щодо пожежної безпеки а також дотримання належного режиму експлуатації орендованого майна.

Також колегія суддів враховує те, що під час розгляду даної справи відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження повного усунення порушень, зафіксованих в акті № 240 від 19.10.2021. Посилання представника відповідача в судовому засіданні, що відповідачем вживаються заходи щодо усунення порушень є безпідставними, оскільки докази щодо повного усуненння порушень відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів на повне спростування позовних вимог суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2021р. по справі № 520/11211/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по справі № 520/11211/21 в частині задоволення позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 01.03.2023 року