Постанова

від 28.02.2023 по справі 640/6706/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6706/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не прибув

від відповідача (апелянта): Константинова Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-ІНЖИНІРІНГ КО ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-ІНЖИНІРІНГ КО ЛТД" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №147040411 від 23.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №147040411 від 23.02.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, враховуючи, що порушення строку реєстрації податкової накладної допущено після 01.03.2020 у період дії карантинних обмежень, під час якого штрафні санкції не застосовується.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №147040411 від 23.02.2021;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-ІНЖИНІРІНГ КО ЛТД" (адреса: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний номер - 38403707, ел. пошта - solomakha@klimatpro.com.ua) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6026,31 грн (шість тисяч двадцять шість гривень тридцять одна копійка).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що при проведенні камеральної перевірки встановлено порушення строків реєстрації податкової накладної, визначений ст. 201 Податкового кодексу України, а відтак накладено штраф на підставі 192 та 201 Податкового кодексу України у розмірі 30%. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та складено 22.01.2021 акт податкової перевірки №5847/ж5/26-15-04-1-16/41170872 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "ЕНЕРГО-ІНЖИНІРІНГ КО ЛТД" граничних строків реєстрації податкової накладної № 18 від 13.02.2020 на суму ПДВ 1339174,000 грн, що зареєстрована 17.04.2020 (граничний строк реєстрації до 29.02.2020, днів затримки - 48).

Позивачем подано заперечення до акту перевірки, у якому вказано на неможливість накладення штрафу за правопорушення, вчинене у період з 01.03.2020, з огляду на положення абз. 1 п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 стосовно запровадження карантинних заходів.

Головне управління ДПС у м. Києві у листі від 22.02.2021 №2759/І/26-15-04-11-14 повідомило про відмову у задоволенні заперечення до акту, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту податкової перевірки №5847/ж5/26-15-04-1-16/41170872 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №147040411 від 23.02.2021 яким застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 401752,08 грн за затримку реєстрації податкової накладної від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1339173,60 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що граничний строк для реєстрації податкової накладної № 18 від 13.02.2020 був до 29.02.2020, а здійснення реєстрації такої накладної у період після наступного за вказаним днем (з 01.03.2020) вже становило порушення строку реєстрації податкової накладної, тобто склад правопорушення, передбаченого ст. 120-1 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про хибність висновку контролюючого органу щодо можливості накладення штрафних санкцій на платника податку з огляду на положення абз. 1 п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246), визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з п. 201.1 ст. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 14 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів зазначає, що загальновідомими у розумінні ч.3 ст.78 КАС України є обставини ситуації відносно протидії поширенню захворювання COVID-19.

Так, постановою КМУ №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11.03.2020 №211 на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

У подальшому, постановою КМУ від 20.05.2020р. №392 карантин установлено з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 карантин установлено з 1 серпня 2020 року по 19 червня 2020 року карантин установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 карантин установлено з 19 грудня 2020 року по 28 лютого 2021 року карантин установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року.

Таким чином, запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і наразі триває згідно з іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, абз. 1 п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не застосовуються штрафи за вчинення особами податкових правопорушень за винятком, зокрема, порушень у сфері нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, порушень у сфері нарахування, декларування та сплати акцизного податку, порушень у сфері нарахування, декларування та сплати рентної плати.

Податкове правопорушення, склад якого визначений ст. 120-1 Податкового кодексу України, не стосується нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, оскільки безвідносно до результатів завершення процедури реєстрації податкової накладної в Реєстрі платник все одно зобов`язаний включити показники цієї податкової накладної до складу податкової декларації з податку на додану вартість поточного звітного календарного місяця і провести платіж з оплати остаточно обчисленої у декларації суми податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Тому, ті правопорушення, коло яких визначено ст. 120-1 Податкового кодексу України та склад яких є утвореним після 01.03.2020 (включно), не тягнуть настання юридичної відповідальності у вигляді застосування штрафу.

Водночас із цим, приписи абз. 1 п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не можуть бути кваліфіковані у якості легальної підстави для звільнення від тягаря відповідальності за податкові правопорушення, що були вчинені до збігу календарної дати 01.03.2020.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що правопорушення позивачем вважається вчиненим у перший день (01.03.2020), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової накладної на реєстрацію (29.02.2020).

Таким чином, враховуючи, що граничний строк для реєстрації податкової накладної № 18 від 13.02.2020 був до 29.02.2020, а здійснення реєстрації такої накладної у період після наступного за вказаним днем (з 01.03.2020) вже становило порушення строку реєстрації податкової накладної, тобто склад правопорушення, передбаченого ст. 120-1 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про хибність висновку контролюючого органу щодо можливості накладення штрафних санкцій на платника податку з огляду на положення абз. 1 п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 147040411 від 23.02.2021 прийнято з порушенням вимог Податкового кодексу України та підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 132, 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 01 березня 2023 року.