Ухвала

від 28.02.2023 по справі 160/26840/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 160/26840/21

адміністративне провадження № К/990/6108/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.01.2023 у справі №160/26840/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТГ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації: №3401416/35679714 від 22.11.2021, №3401415/35679714 від 22.11.2021, №3401413/35679714 від 22.11.2021, 3401414/35679714 від 22.11.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання податкові накладні: №9 від 07.10.2021, №11 від 07.10.2021, №16 від 06.09.2021, №34 від 15.09.2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 позовні вимоги задоволено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.01.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №160/26840/21.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 15.02.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03.03.2022 (прийнятим у письмовому провадженні) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Копію означеного рішення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримано 16.03.2022.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 подану заявником апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою апелянту визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.06.2022 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з неусуненням останнім недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої скарги відповідно до ухвали від 13.05.2022 без руху.

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 09.11.2022, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №160/26840/21 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що вперше контролюючий орган з апеляційною скаргою у цій справі звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено недостатністю бюджетного фінансування та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 07.06.2022 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження заявник також вказав, що повторно апеляційну скаргу було подано ним в найкоротший строк з моменту повернення попередньої апеляційної скарги та наголосив про необхідність безумовного поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження з підстав сплати судового збору й надання документа про таку сплату.

08.12.2022 Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою подану заявником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зокрема, суд звернув увагу скаржника, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому, як вказав суд, обставини, на які посилається апелянт є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки, як вказав суд, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Недотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги, на думку суду, не може бути визнана судом поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та як наслідок його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження та надання такого документу до суду в цей строк, а отже невиконання державним органом цих правил не може бути підставою для надання переваги йому у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції також зауважив, що вперше подана контролюючим органом апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 07.06.2022, набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.

Поряд з цим, як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач з повторною та вже оформленою апеляційною скаргою звернувся до суду 09.11.2022, тобто більше як через п`ять місяців моменту постановлена судом ухвали 07.06.2022 про повернення апеляційної скарги заявник, що, на думку суду, є невиправдано тривалим строком при повторному зверненні з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції визнав недостатніми доводи апелянта щодо вчинення ним відповідних дій з метою отримання у необхідному обсязі фінансування видатків на сплату судового збору, а саме звернення до ДПС України з метою наближення фінансування кошторисних призначень на сплату судового збору, оскільки, як на думку суду, вказаний документ, як єдиний доказ, не може свідчити про те, що у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були відсутні кошти на сплату судового збору станом на час подання первинної апеляційної скарги та у подальшому. У даному випадку, як встанови суд, будь-яких доказів на підтвердження того, що апелянтом у період з 03.03.2022 по 09.11.2022 вживались дії щодо сплати судового збору, зокрема, шляхом подання на оплату відповідного платіжного доручення, надано не було.

Суд врахував, що платіжне доручення про сплату судового збору датоване 01.11.2022, тобто фактично дії, спрямовані на виконання процесуального обов`язку із сплати судового збору були вчинені із спливом більше семи місяців з дня закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги. При цьому, доказів, які б підтверджували відсутність коштів на рахунку апелянта, починаючи з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до моменту повторного звернення до суду апелянтом також надано не було.

Бездіяльність посадових осіб контролюючого органу в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов`язку по сплаті судового збору впродовж восьми місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції, на переткання суду апеляційної інстанції, свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, як вказав суд, факт попереднього звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (навіть за умови сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Тобто, встановивши факт подання контролюючим органом апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.01.2023, визнавши наведені апелянтом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 08.12.2022 визначив апелянту достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Третій апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущено з підстав недостатнього/неналежного фінансування податкового органу при первинному зверненні до суду.

При цьому, суд повторно звернув увагу скаржника, що вдруге апеляційну скаргу було подано контролюючим органом до суду лише 09.11.2022, тобто через п`ять місяців з моменту постановлення ухвали від 07.06.2022 про повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику та більш ніж через вісім місяців з моменту прийняття оскаржуваного судового рішення від 03.03.2022. При цьому, як встановив суд, будь-яких доказів на підтвердження вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору впродовж цього періоду апелянт на виконання вимог ухвали від 08.12.2022 не надає, а матеріали справи не містять.

Таким чином, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №160/26840/21.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.01.2023 у справі №160/26840/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

І.А. Гончарова