Постанова

від 28.02.2023 по справі 2а/0470/2563/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа №2а/0470/2563/12

адміністративне провадження № К/9901/59357/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Коваленко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Круговий О.О., Шлай А.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" до П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, третя особа - Криворізьке північне об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов`язання вчинити дії,-

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

23 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФИМ" (надалі ТОВ "ФИМ", позивач) звернулось до суду із заявою про:

визнання протиправними дій П`ятихатського об`єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо визначення у грудні 2016 року пільгових пенсій, які виплачуються пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що призначені відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язання внести до своєї розпорядчої документації та системи обліку відповідні зміні, які у подальшому унеможливлять визначення цих пільгових пенсій інакше ніж такими, що призначені цим особам відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до моменту переведення цих осіб з одного виду пенсії на інший;

визнання протиправними дій П`ятихатського об`єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо включення до "Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з грудня 2016 року" від 06 грудня 2016 року № 7407/06/45 сум пільгових пенсій, які призначені відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та підлягають виплаті пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та скасування цього розрахунку в частині відомостей, які стосуються перелічених пенсіонерів.

В обґрунтування заяви ТОВ "ФИМ" покликалось на те, що правонаступник відповідача - П`ятихатське об`єднане управління Пенсійного фонду України, всупереч рішення суду, яке набрало законної сили, продовжує включати у свої розрахунки суми пільгових пенсій, які призначені пенсіонерам за Списком №2, визначеним п.б ч.1 ст.14 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР", у грудні 2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013, позов ТОВ "ФИМ" задоволено. Визнано незаконними дії УПФУ в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області в частині визначення та нарахування ТОВ "ФИМ" розміру відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, визначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період 2010-2011 рр. щодо пенсіонерів: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 . Зобов`язано УПФУ в м. Жовті Води Дніпропетровської області здійснити перерахунок сум для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, сплачених ТОВ "ФИМ" за період з 2010 - 2011 роки.

14.07.2014 Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №2а/0470/2563/12 видано виконавчий лист, який 21.07.2014 передано на виконання.

23.07.2014 головним державним виконавцем Дрижирук О.О. було відкрито виконавче провадження №44102560, а 08.09.2014 винесено постанову про закриття виконавчого провадження.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 по справі №804/15733/14, визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо прийняття постанови про закриття виконавчого провадження та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2014 ВП №44102560.

02.06.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Дрижирук О.О. прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №44102560.

Вважаючи такі дії відповідача щодо виконання судового рішення протиправними, ТОВ "ФИМ" звернулось до суду.

ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 відкрито провадження у справі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 03.04.2018 ТОВ "ФИМ" звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 зазначені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 19.12.2017 визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, наведення поважних підстав для його поновлення з наданням відповідних доказів, а також надання оригіналу документа на підтвердження доплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 КАС України.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 отримана уповноваженою особою заявника 08.02.2018, однак апеляційна скарга подана 03.04.2018, тобто з двадцятидводенним пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження суд визнав неповажними, оскільки ТОВ "ФИМ" було достеменно відомо про отримання копії оскаржуваного рішення, а той факт, що уповноважені особи на представництво інтересів ТОВ "ФИМ" не мали стану правової визначеності щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення є виключно суб`єктивними обставинами, що залежать від волі заявника.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України скаржником в апеляційній скарзі не зазначено електронну пошту ТОВ "ФИМ", в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України невірно зазначені вимоги до суду апеляційної інстанції, в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору, який сплачено в неповному обсязі в розмірі 1762 грн. При обрахунку судового збору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ "ФИМ" заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (1600х2х150%), а тому судовий збір мав бути сплачений у розмірі 4800 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФИМ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2017.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на момент постановлення оскарженої ухвали недоліки апеляційної скарги не усунуто, інших поважних причин пропуску строку апеляційного провадження не зазначено.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленими у справі рішеннями суду апеляційної інстанції ТОВ "ФИМ" не погодилось, подало касаційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення, а справу направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не надав оцінку доводам позивача щодо наявності неузгодженості між нормами процесуального законодавства щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (яка діяла до 15.12.2017), та відсутності усталеної судової практики вирішення цього питання.

Ухилившись від дослідження питання наявності/відсутності протиріч між нормами процесуального законодавства, на які вказував скаржник, які унеможливлювали йому передбачати правові наслідки звернення зі скаргою на судове рішення за результатом розгляду заяви, суд апеляційної інстанції залишив без розгляду усі доводи апелянта та відмовився досліджувати вплив зазначених апелянтом обставин на можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження. Водночас, судові рішення апеляційної інстанції не містять жодних висновків про існування будь-яких альтернативних способів подолання стану правової невизначеності, ніж застосований апелянтом.

Також покликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ТОВ "ФИМ" містить вимоги немайнового характеру та апеляційну скаргу було подано на судове рішення ухвалене за заявою, поданою в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017). Проте, ні положення ст. 267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), ні приписи ст. 383 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017) не містять визначення заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якості підстави для відкриття провадження у справі - у формі позовної заяви.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу позивачем подано з пропуском передбаченого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження і поважних причин такого пропуску не наведено.

Вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем не виконано.

Покликання позивача в обгрунтування касаційної скраги на те, що суд апеляційної інстанції залишив без розгляду усі його доводи є безпідставним, оскільки апеляційним судом мотивовано рішення про залишення апеляційної скарги без руху, з оцінкою доводів особи, яка подала апеляційну скаргу.

Інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, крім тих, яким уже було надано оцінку, особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено і інші недоліки апеляційної скарги також не усунуті.

Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на наявність протиріч у процесуальному законодавстві, які зумовили пропуск строку апеляційного оскарження, також є безпідставним, оскільки самі по собі протиріччя законодавства не створюють перешкод у своєчасній реалізації процесуальних прав, за умови наявності в особи реальної можливості їх реалізувати, зокрема подати апеляційну скаргу.

При цьому, позивач не зазначив, які саме дії він вчиняв для усунення зазначених перешкод у своєчасному зверненні до суду апеляційної інстанції і що саме зробило можливим подачу апеляційної скарги.

Суд не вдається в оцінку наявності чи відсутності протиріч процесуального законодавства, наявність яких позивач визначив як поважну причину пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки такі не призвели до постановлення судового рішення, яке б утруднило чи позбавило позивача можливості реалізації процесуальних прав, в т.ч. на своєчасне подання апеляційної скарги.

За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

В частині невірного визначення судом апеляційної інстанції розміру судового збору, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, оскільки предметом розгляду у суді першої інстанції було питання виконання судового рішення, тому визначення судом апеляційної інстанції судового збору окремо за кожну позовну вимогу не можна визнати обґрунтованим.

Водночас, недоліки апеляційної скарги в частині судового збору не були визначальними у питанні відмови у відкритті апеляційного провадження і не призвели до постановлення незаконної ухвали, оскільки підставою відмови у відкритті апеляційного провадження апеляційним судом визначено пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції залишенню без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

Н.В. Коваленко