Справа № 357/1073/23
Провадження № 2/357/908/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Ковадло М. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилася спадщина, яка складається, зокрема, із:земельної ділянка з кадастровим номером 3220487400:08:006:0172, площею 0,5789 га., яка розташована в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району ради Київської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у результаті чого він отримав відмову в оформленні спадкового майна, оскільки спадкодавець не зареєстрував своє право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку, розміром 0,5789 га, яка розташована на території Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220487400:08:006:0172, що належала його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 30 січня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 30 січня 2023 року витребувано у державного нотаріуса Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Н.П. належним чином завірену копію спадкової справи на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була виконана.
Ухвалою суду від 20 лютого 2023 року закрито підготовче засідання у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області в судове засідання свого представника не направила, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без участі її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача- ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 /а.с 6/.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №983159, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації №639 від 10.10.2007 року, підписаного головою Білоцерківської райдержадміністрації та начальником управління земельних ресурсів у Білоцерківському районі, померлій ОСОБА_2 належала земельна ділянка з кадастровим номером 3220487400:08:006:0172, площею 0,5789 га., яка розташована в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району ради Київської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства /а.с. 6/.
Відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Спеціальним законом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України (надалі - ЗК України).
Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 ЗК України).
У зв`язку з прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI ЗК України було доповнено статтею 79-1, яка визначає, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до положень цієї норми формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
З обставин справи установлено, що ОСОБА_2 не були виконані вимоги закону щодо державної реєстрації її права власності.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 цього Кодексу встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).
Відтак умовою для переходу в порядку спадкування права власності на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Отже після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і право власності на земельну ділянку.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Судом установлено, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все майно, де б воно не було б та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, та на що за законом вона матиме право, заповідає сину ОСОБА_1 .
Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Трушківської сільської ради Чагарною О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 42.
За приписами частини 1 статті 1268 цього Кодексу спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач звернувся до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори, із заявою про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої було заведено спадкову справу № 02-14/37/2007.
В подальшому, 10 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Н.П., із заявою для оформлення спадкових прав на майно та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 3220487400:08:006:0172, площею 0,5789 га., яка розташована в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району ради Київської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак отримав відмову нотаріуса, оскільки спадкодавець не здійснив державної реєстрації права власності на неї /а.с. 5/.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів на майно, яке зареєстроване у порядку, визначеному законодавством. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (глава 10, пункти 4.14, 4.15).
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що відсутність державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та запису про реєстрацію права власності спадкодавця на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є перешкодою для одержання його спадкоємцем - позивачем по справі, правовстановлювального документу на вищевказане успадковане нерухоме майно і тим самим порушує його право власності.
Відповідно до положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно приписів статті 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з визначених законом підстав набуття права власності є спадкування.
Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).
Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою… (стаття 392 ЦК України).
Відповідно до закону право власності спадкоємця на успадковане нерухоме майно посвідчується свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно, при цьому частина 1 статті 1297 ЦК України зобов`язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Враховуючи п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2010 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, право власності на спадкове майно визнається в судовому порядку.
Отже ураховуючи, що позивач на підставі заповіту успадкував спірну земельну ділянку, але не може отримати правовстановлюючий документ на неї, і, відповідно, реалізувати набуте право власності щодо успадкованого нерухомого майна, та враховуючи, що іншим шляхом захистити його право на отримання спадщини неможливо, суд вважає, що право позивача на спадкове майно підлягає судовому захисту, і тому позов слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1268, 1296 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,5789 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220487400:08:006:0172 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Б. І. Кошель
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2023 |
Оприлюднено | 03.03.2023 |
Номер документу | 109287324 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Кошель Б. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні