Справа № 369/14713/21 Головуючий в суді І інстанції Фінагеєва І.О.
Провадження № 22ц-824/2670/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(у порядку письмового провадження)
01 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідачаМельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
21 жовтня 2021 року позивач завернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.09.2003 року між нею та відповідачем було укладено шлюб.
02.12.2019 року рішенням Києво-Святошинськгого районного суду Київської області по справі № 369/13189/19 шлюб було розірвано.
Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.06.2020 року по справі № 369/4461/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 9000,00 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 09 квітня 2020 року.
25.02.2021 року державним виконавцем міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі виконавчого листа № 369/4461/20, виданого 20.01.2021 року, відкрито виконавче провадження № 6100120.
Зазначала, що з моменту подання позовної заяви про стягнення аліментів (з 09.04.2020 року) по теперішній час відповідач тільки одного разу, а саме 02.04.2021 року, перерахував позивачу 3000,00 грн. на утримання дітей.
У зв`язку з тим, що відповідач протягом тривалого часу не сплачує аліменти на утримання дітей 31.03.2021 року державним виконавцем міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському районах та місту Люботину Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) винесено Постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Оскільки встановлено обмеження у праві виїзду за межі України жодним чином не вплинуло на виконання відповідачем своїх обов`язків по сплаті 16.06.2021 року державним виконавцем міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському районах та місту Люботину Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Однак, встановлені і ці обмеження знову не вплинули на сплату відповідачем аліментів, а сума заборгованості з кожним місяцем тільки зростає.
Згідно Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 26.08.2021 року, наданого Головним державним виконавцем міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському районах та місту Люботину Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) Комар Г.В., загальна сума заборгованості станом на 26.08.2021 року складає суму в розмірі 148 848,38 гривень.
Враховуючи єдиний платіж у розмірі 3000,00 грн., здійснений відповідачем 02.04.2021 року за весь зазначений період нарахування аліментів, сума заборгованості станом на 26.08.2021 року становить суму 145 848,38 грн.
Вказує, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі.
Відповідач є керівником та єдиним учасником (засновником) ТОВ «Лепнина Люкс» (код ЄДРПОУ: 41376946), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, у відповідача у приватній власності перебуває нерухоме майно: 1) земельна ділянка, кадастровий номер 5325483200:00:004:0188, площею 3,55 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Чутівський район, сільська рада Таверівська. Дата реєстрації права власності 24.04.2018 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 272369433 від 30.08.2021 року; 2) земельна ділянка, кадастровий номер 3222480801:01:007:0109, площею 0,17914 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 272366740 від 30.08.2021 року.
На підставі вищевикладеного, просила суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 09.04.2020 року по 20.09.2021 року (включно) у розмірі, що не перевищує 100 % розміру заборгованості, а саме 145 848,38 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2022 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у сумі 145 848 грн. 38 коп. за період з 09 квітня 2020 року по 20 вересня 2021 року.
Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема на те, що місцевий суд не врахував, що на його утриманні перебуває дитина від іншого шлюбу, та його матеріальний стан не дозволяє йому сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, необхідністю відновлення зруйнованого будинку, до того ж, вказує, що позивачка виїхала з дітьми закордон, де отримує грошову допомогу як внутрішньо переміщена особа.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач знав про судове рішення про стягнення аліментів, тому заборгованість із аліментів виникла з вини відповідача як особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача пеня за несплату аліментів у розмірі 100% заборгованості за аліментами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб.
02.12.2019 року рішенням Києво-Святошинськгого районного суду Київської області по справі № 369/13189/19 шлюб було розірвано.
Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9-11).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.06.2020 року по справі № 369/4461/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 9000,00 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 09 квітня 2020 року (а.с.12-15).
25.02.2021 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі виконавчого листа № 369/4461/20, виданого 20.01.2021 року, відкрито виконавче провадження № 6100120 (а.с.16-17).
31.03.2021 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському районах та місту Люботину Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (а.с.18).
16.06.2021 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському районах та місту Люботину Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (а.с.19).
Згідно Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 26.08.2021 року, наданого Головним державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському районах та місту Люботину Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) Комар Г.В., загальна сума заборгованості станом на 26.08.2021 року складає суму в розмірі 148 848,38 гривень (а.с.20).
Судом встановлено, що відповідач здійснив 02.04.2021 року один платіж у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується копією чеку АТ «УКРПОШТА» від 02.04.2021 року (а.с.21).
Відповідач є керівником та єдиним учасником (засновником) ТОВ «Лепнина Люкс» (код ЄДРПОУ: 41376946), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22).
Крім того, у відповідача у приватній власності перебуває нерухоме майно: 1) земельна ділянка, кадастровий номер 5325483200:00:004:0188, площею 3,55 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Чутівський район, сільська рада Таверівська. Дата реєстрації права власності 24.04.2018 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 272369433 від 30.08.2021 року; 2) земельна ділянка, кадастровий номер 3222480801:01:007:0109, площею 0,17914 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 272366740 від 30.08.2021 року (а.с.23-27).
Згідно із ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно роз`яснень, які викладені у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Отже неустойка, визначена у ч.1 ст. 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.
Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачував аліменти на утримання дітей, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість по аліментам.
На підтвердження позовних вимог, позивачем надано розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, згідно якого її розмір за період з 09.04.2020 року по 20.09.2021 року складає 383 914,00 грн. Разом з тим, позивач просила суд, у зв`язку з вимогами ч. 1 ст. 196 СК України, стягнути з відповідача пеню за несплату аліментів у розмірі 145 848,38 грн., оскільки сума пені не може перевищувати 100% заборгованості за аліментами.
З урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палата Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц, розрахунок пені за період прострочення сплати аліментів на утримання дитини проводиться за наступною формулою: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення рішення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 145 848 грн. 38 коп. за період з 09 квітня 2020 року по 20 вересня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що на його утриманні перебуває дитина від іншого шлюбу та його матеріальний стан не дозволяє йому сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі, оцінюються колегією суддів критично, позаяк відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його майнового становища в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про відсутність, передбачених ч.3 ст. ст.367 ЦПК України, підстав для прийняття нових доказів та відхиляє доводи апеляційної скарги, на підтвердження яких подані такі докази.
Доводи апелянта про те, що позивачка виїхала з дітьми закордон, де отримує грошову допомогу як внутрішньо переміщена особа, відхиляються колегією суддів, позаяк не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та не спростовують наявність підстав для стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, не спростовують висновків місцевого суду та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2023 |
Оприлюднено | 03.03.2023 |
Номер документу | 109289010 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мельник Ярослав Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні