Рішення

від 31.01.2023 по справі 179/56/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/56/23

2/179/139/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Щока Валентина Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Щока Валентина Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 .

Після смерті матері залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка, площею 4.860 гектарів, кадастровий номер 1222383500:01:003:0156, що розташована на території Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно державного акту серії І-ДП № 019639 від 03.01.2003 року.

За життя мати позивача заповіт не складала, у зв`язку із чим він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, згідно зі ст. 1261 ЦК України.

Починаючи з 2017 року по момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто протягом трьох років позивач проживав без реєстрації разом із матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1 . Останні роки його мати за станом здоров`я потребувала стороннього догляду.

25 листопада 2021 року, позивач звернувся до приватного нотаріуса Магдалинівського пайонного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока В.О. із питанням оформлення спадщини, однак цього ж дня нотаріусом було надано лист-роз`яснення, яке мотивовано тим, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини та на момент смерті спадкодавця не був зареєстрований за однією адресою.

Із вищезазначеними висновками нотаріуса позивач не погоджується, оскільки на момент смерті матері він постійно проживав разом із спадкодавцем, тому вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки не відмовлявся від її прийняття, внаслідок чого не потребує визначення додаткового строку для успадкування майна.

У зв`язку із тими обставинами, що існують перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину, позивач звертається до суду та прохає визнати за ним по праву спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 4,8600 га, кадастровий номер 1222383500:01:003:0156.

Позивач в судове засідання не з`явився, надано до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача (а. с. 7).

Відповідно доч.1ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Земельна ділянка, площею 4.860 гектарів, кадастровий номер 1222383500:01:003:0156, що розташована на території Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно державного акту серії І-ДП № 019639 від 03.01.2003 року, належала ОСОБА_2 (а. с. 8-9).

У відповідностідо ст.1223 ЦКУкраїни,право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право наспадкуванняпочергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України , у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3статті 1268ЦК Українивизначено,що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до п. 211 розділу 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки № 495/3 від 23.12.2022 року, видану Котовським старостинським округом № 3, на день смерті разом із померлою ОСОБА_2 проживав її син ОСОБА_1 (а. с. 11).

Статтями 1296, 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Листом нотаріуса від 25.11.2021 року, позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а. с. 14).

Судом встановлено, що позивач вважається таким, що прийняв спадщину без обмеження строком, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із чим існують перешкоди щодо успадкування майна.

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивач має право на спадкування за законом після смерті матері, прийняв спадщину, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 264-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , по праву спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

-земельну ділянку площею 4.8600 га, кадастровий номер 1222383500:01:003:0156. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 019639 від 03.01.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 11456.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук